Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Асколі Альберто Асколі італ Alberto Ascoli 15 серпня 1877 Трієст 28

Альберто Асколі

Альберто Асколі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Асколі.

Альберто Асколі (італ. Alberto Ascoli; 15 серпня 1877, Трієст — 28 вересня 1957, Мілан) — італійський бактеріолог, патолог, гігієніст, хімік, відомий відкриттям діагностичної реакції при сибірці.

Альберто Асколі
Alberto Ascoli
Народився15 серпня 1877(1877-08-15)[1][2][3]
Трієст, Австро-Угорщина
Помер28 вересня 1957(1957-09-28)[4][3](80 років)
Мілан, Італія
Країнаimage Італія
image Королівство Італія
Національністьіталієць
Діяльністьбіохімік, лікар, бактеріолог, патологоанатом, викладач університету
Alma materВіденський університет
Галузьмедицина, бактеріологія, патологічна фізіологія, біохімія
ЗакладДержавний Університет Мілана
Павійський університет
Вчене званняпрофесор, почесний професор
Науковий ступіньдоктор медицини (1901)
ЧленствоБельгійська королівська академія медицини
Відомий завдяки:створенню діагностичної реакції для діагностиці сибірки
У шлюбі зПаола Сегре
Діти2 синів

Біографічні відомості

Народився в сім'ї Аннібала Асколі та Іди Беллі. Його два брати Мауріціо і Джуліо стали відомими лікарями і науковцями. Альберто також вибрав медичну освіту. Навчався медицині у Відні, Марбургу та Павії. Став доктором медицини в 1902 році. Деякий час пропрацював асистентом на добровільних засадах в університетському інституті акушерства та гінекології в Павії, потім працював у Мілані техніком (препаратором) з 1903 по 1919 рік в закладі гінекології. Асколі вявив пристрасті і хист до біохімічних досліджень, швидко набувши відмінну спеціальну підготовку та ставши одним із піонерів у цій галузі в Італії. У 1906 році він обійняв посаду вільного викладача фізіологічної хімії. У 1906 році він був одним із засновників часопису «Biochimica e terapia sperimentale», першим італійським журналом, який публікував роботи з біохімічної хімії. Надалі Асколі був редактором часопису протягом багатьох років. Одночасно там же був заступником директора інституту сироваткової терапії. У 1907 році він був габілітований на фізіологічну хімію в Павії. У Міланському інституті він провів деякі з найважливіших досліджень і досяг наукових досягнень своєю роботою по сибірці та відкривши реакцію термопреципітінів. У 1910 році він отримав викладацьку посаду у Вищій школі ветеринарної медицини («Scuola Superiore Medicina Veterinaria») в Модені. З тих пір він покинув людську медицину, його наукова діяльність проходила у галузі ветеринарії. Тоді ж він вивчав та запровадив у клінічну і ветеринарну практику антиалергійні сироватки. У 1911 році він написав і опублікував перший в Італії посібник з імунології (Elementi di sierologia). У 1915 році він став професором гігієни, охорони здоров'я та інспекції м'яса у Вищій школі ветеринарної медицини. У 1924 році був призначений у Королівський ветеринарний інститут у Мілані. Саме тоді він впритул зайнявся пропагуванням отриманої у Франції Кальметом і Джереном вакцини проти туберкульозу. Він проводив також численні дослідження туберкульозу в тварин. Упродовж 1937-1938 років був членом ради директорів Міланського університету.

Однак у 1938 році, після прийняття расових законів владою Муссоліні, він був змушений залишити Італію, переїхавши до Сполучених Штатів Америки, де його навички як вченого, так і дослідника були широко відомі. Працював у американських вищих навчальних закладах, зокрема в Університеті Мідлсексу в Уолтані, штат Массачусетс, з 1940 по 1943 роки, в Університеті Рутгерса в Нью-Брансвіку з 1944 по 1946 роки, в Департаменті охорони здоров'я та профілактичної медицини Нью-Йоркського університету з 1946 до 1947 року.

Повернувся до Італії в 1947 році, був відновлений на службі та на посаді повного професора загальної патології та патологічної анатомії на факультеті ветеринарної медицини Міланського університету. Обіймав посаду до 1952 року, коли вийшов на пенсію за віком обмеження, отримавши звання почесного професора.

В останні роки свого життя він намагався довести існування антитоксичної і бактеріостатичної сили жовчі бика на збудник туберкульозу. Під час його тривалої і напруженої кар'єри як вченого, так і вчителя Асколі отримав численні високі нагороди в Італії та за кордоном, брав активну участь у національних та міжнародних наукових конгресах і конференціях, був членом важливих італійських та іноземних наукових товариств.

Він був удостоєний ордена Почесного Легіону, був нагороджений золотою медаллю уряду Італії, золотою медаллю міста Мілан як почесний громадянин, срібною печаткою міста Трієста. Асколі отримав премію Антоніо Фелтрінеллі в 1954 році.

Він одружився з Паолою Сегре, з якою мав двох синів, Іда та Джуліо.

Вибрана бібліографія

  • Über die Reinzüchtung des Bangschen Bacillus in Medical Microbiology and Immunology; Dicembre 1913
  • Die Anachorese: Ein biologischer Vorgang
  • Die Praezipitindiagnose bei Milzbrand.; 1911
  • Grundriss der Serologie; 2. Auflage; Wien, 1915 (з Рудольфом Гофманном)
  • Elementi di Sierologia Milano Stab. Stucchi Ceretti & C. 1912
  • Die Thermopräzipitinreaktion. Wien, Safár, 1922.
  • La Chimica del sistema nervoso centrale durante lo sviluppo del bambino normale e patologico. Milano : Ist. ed. scientifico, 1926. (з Марко Бергаміні)
  • Tuberkulose (Impfung) : Elfter Internationaler tierärztlicher Kongress, London, August 1930.
  • Alberto Ascoli: EVALUATION OF B.C.G // Can Med Assoc J. 1947 August; 57(2): 157—161. PMC 1590604

Примітки

  1. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  2. Who Named It?
    d:Track:Q66683
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #117666750 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. A. Ascoli: La precipitina nella diagnosi del carbonchio ematico. Clin. Vet, Milano, 1911, 34: 2-20. Preliminary note in Pathologica, 1910, 3: 101. (італ.)
  6. Morton, Leslie T. and Moore, Robert J. (2005). A Bibliography Of Medical And Biomedical Biography. Ashgate Publishing, Ltd. (англ.)
  7. Accademia Nazionale dei Lincei. PREMI «Antonio Feltrinelli» FINORA CONFERITI [1] [ 28 липня 2014 у Wayback Machine.] (італ.)

Джерела

  • (Whonamedit?)- A dictionary of medical eponyms. Alberto Ascoli [2] [ 21 серпня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Whonamedit?- A dictionary of medical eponyms. Ascoli's test [3] [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Susanne Blumesberger, Michael Doppelhofer, Gabriele Mauthe: Handbuch österreichischer Autorinnen und Autoren jüdischer Herkunft: 18. bis 20. Jahrhundert. Band 1. Walter de Gruyter, Berlin 2002, , S. 43. (нім.)
  • ZIBONI A. In memory of Alberto Ascoli (1877—1957). Boll Ist Sieroter Milan. 1957 Sep-Oct;36(9-10):579-80. (італ.)
  • CORBETTA V. Death of Professor Alberto Ascoli. G Ital Della Tuberc. 1957 Nov-Dec;11(6):408. (італ.)

Література

  • Richard M. Swiderski Anthrax: A History. McFarland, 2004 р. — 272 р. (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Askoli Alberto Askoli ital Alberto Ascoli 15 serpnya 1877 Triyest 28 veresnya 1957 Milan italijskij bakteriolog patolog gigiyenist himik vidomij vidkrittyam diagnostichnoyi reakciyi pri sibirci Alberto AskoliAlberto AscoliNarodivsya15 serpnya 1877 1877 08 15 1 2 3 Triyest Avstro UgorshinaPomer28 veresnya 1957 1957 09 28 4 3 80 rokiv Milan ItaliyaKrayina Italiya Korolivstvo ItaliyaNacionalnistitaliyecDiyalnistbiohimik likar bakteriolog patologoanatom vikladach universitetuAlma materVidenskij universitetGaluzmedicina bakteriologiya patologichna fiziologiya biohimiyaZakladDerzhavnij Universitet Milana Pavijskij universitetVchene zvannyaprofesor pochesnij profesorNaukovij stupindoktor medicini 1901 ChlenstvoBelgijska korolivska akademiya mediciniVidomij zavdyaki stvorennyu diagnostichnoyi reakciyi dlya diagnostici sibirkiU shlyubi zPaola SegreDiti2 sinivBiografichni vidomostiNarodivsya v sim yi Annibala Askoli ta Idi Belli Jogo dva brati Mauricio i Dzhulio stali vidomimi likaryami i naukovcyami Alberto takozh vibrav medichnu osvitu Navchavsya medicini u Vidni Marburgu ta Paviyi Stav doktorom medicini v 1902 roci Deyakij chas propracyuvav asistentom na dobrovilnih zasadah v universitetskomu instituti akusherstva ta ginekologiyi v Paviyi potim pracyuvav u Milani tehnikom preparatorom z 1903 po 1919 rik v zakladi ginekologiyi Askoli vyaviv pristrasti i hist do biohimichnih doslidzhen shvidko nabuvshi vidminnu specialnu pidgotovku ta stavshi odnim iz pioneriv u cij galuzi v Italiyi U 1906 roci vin obijnyav posadu vilnogo vikladacha fiziologichnoyi himiyi U 1906 roci vin buv odnim iz zasnovnikiv chasopisu Biochimica e terapia sperimentale pershim italijskim zhurnalom yakij publikuvav roboti z biohimichnoyi himiyi Nadali Askoli buv redaktorom chasopisu protyagom bagatoh rokiv Odnochasno tam zhe buv zastupnikom direktora institutu sirovatkovoyi terapiyi U 1907 roci vin buv gabilitovanij na fiziologichnu himiyu v Paviyi U Milanskomu instituti vin proviv deyaki z najvazhlivishih doslidzhen i dosyag naukovih dosyagnen svoyeyu robotoyu po sibirci ta vidkrivshi reakciyu termoprecipitiniv U 1910 roci vin otrimav vikladacku posadu u Vishij shkoli veterinarnoyi medicini Scuola Superiore Medicina Veterinaria v Modeni Z tih pir vin pokinuv lyudsku medicinu jogo naukova diyalnist prohodila u galuzi veterinariyi Todi zh vin vivchav ta zaprovadiv u klinichnu i veterinarnu praktiku antialergijni sirovatki U 1911 roci vin napisav i opublikuvav pershij v Italiyi posibnik z imunologiyi Elementi di sierologia U 1915 roci vin stav profesorom gigiyeni ohoroni zdorov ya ta inspekciyi m yasa u Vishij shkoli veterinarnoyi medicini U 1924 roci buv priznachenij u Korolivskij veterinarnij institut u Milani Same todi vin vpritul zajnyavsya propaguvannyam otrimanoyi u Franciyi Kalmetom i Dzherenom vakcini proti tuberkulozu Vin provodiv takozh chislenni doslidzhennya tuberkulozu v tvarin Uprodovzh 1937 1938 rokiv buv chlenom radi direktoriv Milanskogo universitetu Odnak u 1938 roci pislya prijnyattya rasovih zakoniv vladoyu Mussolini vin buv zmushenij zalishiti Italiyu pereyihavshi do Spoluchenih Shtativ Ameriki de jogo navichki yak vchenogo tak i doslidnika buli shiroko vidomi Pracyuvav u amerikanskih vishih navchalnih zakladah zokrema v Universiteti Midlseksu v Uoltani shtat Massachusets z 1940 po 1943 roki v Universiteti Rutgersa v Nyu Bransviku z 1944 po 1946 roki v Departamenti ohoroni zdorov ya ta profilaktichnoyi medicini Nyu Jorkskogo universitetu z 1946 do 1947 roku Povernuvsya do Italiyi v 1947 roci buv vidnovlenij na sluzhbi ta na posadi povnogo profesora zagalnoyi patologiyi ta patologichnoyi anatomiyi na fakulteti veterinarnoyi medicini Milanskogo universitetu Obijmav posadu do 1952 roku koli vijshov na pensiyu za vikom obmezhennya otrimavshi zvannya pochesnogo profesora V ostanni roki svogo zhittya vin namagavsya dovesti isnuvannya antitoksichnoyi i bakteriostatichnoyi sili zhovchi bika na zbudnik tuberkulozu Pid chas jogo trivaloyi i napruzhenoyi kar yeri yak vchenogo tak i vchitelya Askoli otrimav chislenni visoki nagorodi v Italiyi ta za kordonom brav aktivnu uchast u nacionalnih ta mizhnarodnih naukovih kongresah i konferenciyah buv chlenom vazhlivih italijskih ta inozemnih naukovih tovaristv Vin buv udostoyenij ordena Pochesnogo Legionu buv nagorodzhenij zolotoyu medallyu uryadu Italiyi zolotoyu medallyu mista Milan yak pochesnij gromadyanin sribnoyu pechatkoyu mista Triyesta Askoli otrimav premiyu Antonio Feltrinelli v 1954 roci Vin odruzhivsya z Paoloyu Segre z yakoyu mav dvoh siniv Ida ta Dzhulio Vibrana bibliografiyaUber die Reinzuchtung des Bangschen Bacillus in Medical Microbiology and Immunology Dicembre 1913 Die Anachorese Ein biologischer Vorgang Die Praezipitindiagnose bei Milzbrand 1911 Grundriss der Serologie 2 Auflage Wien 1915 z Rudolfom Gofmannom Elementi di Sierologia Milano Stab Stucchi Ceretti amp C 1912 Die Thermoprazipitinreaktion Wien Safar 1922 La Chimica del sistema nervoso centrale durante lo sviluppo del bambino normale e patologico Milano Ist ed scientifico 1926 z Marko Bergamini Tuberkulose Impfung Elfter Internationaler tierarztlicher Kongress London August 1930 Alberto Ascoli EVALUATION OF B C G Can Med Assoc J 1947 August 57 2 157 161 PMC 1590604PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Who Named It d Track Q66683 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Deutsche Nationalbibliothek Record 117666750 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 A Ascoli La precipitina nella diagnosi del carbonchio ematico Clin Vet Milano 1911 34 2 20 Preliminary note in Pathologica 1910 3 101 ital Morton Leslie T and Moore Robert J 2005 A Bibliography Of Medical And Biomedical Biography Ashgate Publishing Ltd ISBN 0 7546 5069 3 angl Accademia Nazionale dei Lincei PREMI Antonio Feltrinelli FINORA CONFERITI 1 28 lipnya 2014 u Wayback Machine ital DzherelaWhonamedit A dictionary of medical eponyms Alberto Ascoli 2 21 serpnya 2019 u Wayback Machine angl Whonamedit A dictionary of medical eponyms Ascoli s test 3 3 bereznya 2016 u Wayback Machine angl Susanne Blumesberger Michael Doppelhofer Gabriele Mauthe Handbuch osterreichischer Autorinnen und Autoren judischer Herkunft 18 bis 20 Jahrhundert Band 1 Walter de Gruyter Berlin 2002 ISBN 3 598 11545 8 S 43 nim ZIBONI A In memory of Alberto Ascoli 1877 1957 Boll Ist Sieroter Milan 1957 Sep Oct 36 9 10 579 80 ital CORBETTA V Death of Professor Alberto Ascoli G Ital Della Tuberc 1957 Nov Dec 11 6 408 ital LiteraturaRichard M Swiderski Anthrax A History McFarland 2004 r 272 r angl

Дата публікації:
Топ