Альбертинський Статут, П'ємонтський Статут — конституція, дарована 4 березня 1848 року королем Сардинії Карлом Альбертом.
Коли Італія була об'єднана під керівництвом П'ємонту (1861 рік), Статут став Конституцією Королівства Італії.
Історія
Спочатку це був досить консервативний документ, який створив сильну конституційну монархію. Його текст згодом кілька разів змінювався: спочатку в бік лібералізму, щоб адаптувати його до парламентської форми правління кінця XIX - початку XX століття; а потім в авторитарному напрямку під фашистський режим Беніто Муссоліні (1922-1943).
Основний закон, який був дарований королем під час ліберальних революцій 1848 року, був заснований на французькій Хартії 1830 року. Він забезпечував громадянам рівність перед законом і дав їм обмежені права свободи зібрань і вільної преси, однак право голосу поширювалося менш ніж на 3% населення. Статут закріпив існування трьох класичних гілок влади: виконавчої (в особі короля), законодавчої (розділена між Сенатом, що призначається королем, і виборною Палатою депутатів) і судової (судді також призначалися королем). Спочатку король мав найширші повноваження: він контролював зовнішню політику і мав прерогативу висунення і звільнення державних міністрів.
Посилання
- П'ємонтський Статут [ 17 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Albertinskij Statut P yemontskij Statut konstituciya darovana 4 bereznya 1848 roku korolem Sardiniyi Karlom Albertom Koli Italiya bula ob yednana pid kerivnictvom P yemontu 1861 rik Statut stav Konstituciyeyu Korolivstva Italiyi IstoriyaSpochatku ce buv dosit konservativnij dokument yakij stvoriv silnu konstitucijnu monarhiyu Jogo tekst zgodom kilka raziv zminyuvavsya spochatku v bik liberalizmu shob adaptuvati jogo do parlamentskoyi formi pravlinnya kincya XIX pochatku XX stolittya a potim v avtoritarnomu napryamku pid fashistskij rezhim Benito Mussolini 1922 1943 Osnovnij zakon yakij buv darovanij korolem pid chas liberalnih revolyucij 1848 roku buv zasnovanij na francuzkij Hartiyi 1830 roku Vin zabezpechuvav gromadyanam rivnist pered zakonom i dav yim obmezheni prava svobodi zibran i vilnoyi presi odnak pravo golosu poshiryuvalosya mensh nizh na 3 naselennya Statut zakripiv isnuvannya troh klasichnih gilok vladi vikonavchoyi v osobi korolya zakonodavchoyi rozdilena mizh Senatom sho priznachayetsya korolem i vibornoyu Palatoyu deputativ i sudovoyi suddi takozh priznachalisya korolem Spochatku korol mav najshirshi povnovazhennya vin kontrolyuvav zovnishnyu politiku i mav prerogativu visunennya i zvilnennya derzhavnih ministriv PosilannyaP yemontskij Statut 17 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4