Володимир Володимирович Алпатов (рос. Владимир Владимирович Алпатов; Москва. 19 квітня 1898—13 березня 1979) — радянський апіолог, еколог, еволюціоніст. Доктор біологічних наук, професор МДУ.
Алпатов Володимир Володимирович | |
---|---|
Народився | 1898[1][2] Москва, Російська імперія |
Помер | 1979[1] Москва, СРСР |
Країна | СРСР |
Діяльність | науковець |
Alma mater | d |
Галузь | екологія і ентомологія |
Заклад | Корнелльський університет МДУ |
Науковий ступінь | доктор біологічних наук |
Науковий керівник | Кожевніков Григорій Олександрович |
Біографія
Народився в родині ремісника. Брат мистецтвознавця Михайла Володимировича Алпатова.
Діяльність та освіта
1916 року вступив на медичний факультет Московського Університету.
У 1918 році перейшов на природниче відділення фізико-математичного факультету МДУ. Під керівництвом Г. О. Кожевникова розпочав вивчення водних безхребетних, ще до навчання в університеті. У студентські роки Володимир Володимирович працював на Косинській біологічній станції Московського товариства дослідників природи (рос. МТИП) й деякий час завідував нею.
1920 року разом з іншими вченими брав участь у створенні першого радянського науково-дослідного інституту [ru] для вивчення Північного Льодовитого океану. Згодом, Володимир Алпатов — науковий співробітник Інституту.
Упродовж 1921—1922 рр. і у 1926 році брав участь в арктичних експедиціях організованих Плавморніном. У 1920—1926 роках — член Комісії з вивчення фауни Московської губернії, через деякий час був обраний її головою.
Володимир Алпатов закінчив МДУ 1922 року, але продовжив навчання для здобуття вченого звання професора й був включеним до штату Зоологічного музею. Від 1923 року працював на посаді вченого зберігача Зоологічного музею Московського університету. З 1926 року — приват-доцент, співробітник лабораторії безхребетних Інституту зоології МДУ.
У 1927—1929 роках, отримавши Рокфеллерську стипендію, разом із Ф. Г. Добржанським виїжджає до США в Корнелльський університет (Ітака) й Інститут біологічних досліджень при університеті Джонса Гопкінса (Балтимор) для вивчення дрозофілив.
Після повернення, Володимир Володимирович, наполегливо працював у сфері біометрії, написав чимало праць із мінливості, у тому числі серію статей до «Повідомлення з курсу варіаційної статистики Зоологічного музею Московського університету» (всього 30). Від 1924 року викладав курси «Біометрія», «Екологія», «Зоогеографія», «Загальна паразитологія», «Протозоологія» тощо.
У 1930 році йому було присвоєно звання доцента, від 1935 року — професора кафедри зоології безхребетних. 1930 року Володимир Алпанов заснував лабораторію біометрії, яка першою в Радянському Союзі була визнана кафедрою з екології (1931). Після чергової реорганізації кафедра була перейменована в «Лабораторія екології». За ініціативи Володимира Алпатова у цій лабораторії, школярем, розпочав свої новаторські дослідження з експериментальної екології юний Г. Ф. Гаузе. Він був вражений широким науковим кругозором Володимира Алпатова, особливо в галузі екології, генетики й еволюційного вчення. Однак, із невідомих причин, у виданні серії цих досліджень не було вказано співавторство Володимира Алпатова, а лише згадувався молодий дослідник Геогргій Гаузе. На початку 1940-х роках вони разом працювали над вивченням симетрії та ізомерії в природі. Вчені висунули рацемізаційну теорію старіння організму.
Лабораторію Володимира Алпатова, після сесії ВАСГНІЛ, зачинили 1948 року за рішенням декана біологічного факультету І. І. Презента, прихильника академіка Трохима Лисенка. Невдовзі, Володимир Володимирович був звільнений з МДУ.
Володимир Алпатов систематично знайомив радянських пасічників із досягненнями зарубіжного бджільництва, так як вільно володів кількома іноземними мовами. На початку 60-х років він активно співпрацював з Інститутом наукової інформації АН СРСР, де очолював редакцію реферативного журналу «Біологія». «Від 1964 року, після визнання генетики як науки, він викладав на біологічному факультеті МДУ курс лекцій під назвою „Введение в теорию информации“» .
1957 року Володимир Володимирович виступив одним з організаторів секції геронтології Московського товариства дослідників природи (рос. МОИП) МДУ.
Очолював секцію бджільництва Всеросійського товариства охорони природи.
Автор понад 370 наукових праць, з яких близько двохсот присвячені селекції бджіл.
Внесок у вивчення медоносної бджоли
Володимир Алпатов успадкував від свого вчителя, Григорія Кожевникова, захоплення медоносною бджолою, яке принесло йому світове визнання. Класичну методику біометричного вчення екстер'єрних особливостей порід бджіл, розроблену Володимиром Алпатовим, широко застосовували в СРСР і в багатьох зарубіжних країнах. Своє багаторічне вивчення відмінних ознак породи бджіл він узагальнив у книзі «Породи медоносної бджоли» (1948), що не втрачає свого значення до цієї пори. Крім того, він висвітлював ці дослідження у понад 53 друкованих творах. В. Алпатов першим передбачив необхідність районування порід бджіл у Радянському Союзі.
За заслуги у вивченні медоносних бджіл Міжнародна Федерація бджільницьких об'єднань «Апімондія» обрала Володимира Алпатова своїм почесним членом.
Примітки
- CONOR.Sl
- MAK
- . Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 13 лютого 2021.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 квітня 2015. Процитовано 13 лютого 2021.
- Новоселов В.М. (21.01.2019). . Сайт МОИП при МГУ. МОИП. Архів оригіналу за 6 січня 2019. Процитовано 13 лютого 2021.
Твори
- Алпатов В.В. Породы медоносной пчелы. М., 1948 [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Література
- Любарский Г. Ю. История Зоологического музея МГУ. Идеи, люди, структуры. М.: КМК. 2009. с. 471.
- А.И. Черкасова, И.К. Давыденко и др. Словарь-справочник по пчеловодству. Киев: „Урожай”, 1991.
- Калабухов Н.И., Насимович А.А. Владимир Владимирович Алпатов (к 80-летию со дня рождения). — Бюллетень МОИП. Отделение биологии. 1978. — Т.83. — Вып.6. М.: Изд-во Московского университета. — 1978. — С.114—125.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volodimir Volodimirovich Alpatov ros Vladimir Vladimirovich Alpatov Moskva 19 kvitnya 1898 13 bereznya 1979 radyanskij apiolog ekolog evolyucionist Doktor biologichnih nauk profesor MDU Alpatov Volodimir VolodimirovichNarodivsya1898 1 2 Moskva Rosijska imperiyaPomer1979 1 Moskva SRSRKrayina SRSRDiyalnistnaukovecAlma materdGaluzekologiya i entomologiyaZakladKornellskij universitet MDUNaukovij stupindoktor biologichnih naukNaukovij kerivnikKozhevnikov Grigorij OleksandrovichBiografiyaNarodivsya v rodini remisnika Brat mistectvoznavcya Mihajla Volodimirovicha Alpatova Diyalnist ta osvita 1916 roku vstupiv na medichnij fakultet Moskovskogo Universitetu U 1918 roci perejshov na prirodniche viddilennya fiziko matematichnogo fakultetu MDU Pid kerivnictvom G O Kozhevnikova rozpochav vivchennya vodnih bezhrebetnih she do navchannya v universiteti U studentski roki Volodimir Volodimirovich pracyuvav na Kosinskij biologichnij stanciyi Moskovskogo tovaristva doslidnikiv prirodi ros MTIP j deyakij chas zaviduvav neyu 1920 roku razom z inshimi vchenimi brav uchast u stvorenni pershogo radyanskogo naukovo doslidnogo institutu ru dlya vivchennya Pivnichnogo Lodovitogo okeanu Zgodom Volodimir Alpatov naukovij spivrobitnik Institutu Uprodovzh 1921 1922 rr i u 1926 roci brav uchast v arktichnih ekspediciyah organizovanih Plavmorninom U 1920 1926 rokah chlen Komisiyi z vivchennya fauni Moskovskoyi guberniyi cherez deyakij chas buv obranij yiyi golovoyu Volodimir Alpatov zakinchiv MDU 1922 roku ale prodovzhiv navchannya dlya zdobuttya vchenogo zvannya profesora j buv vklyuchenim do shtatu Zoologichnogo muzeyu Vid 1923 roku pracyuvav na posadi vchenogo zberigacha Zoologichnogo muzeyu Moskovskogo universitetu Z 1926 roku privat docent spivrobitnik laboratoriyi bezhrebetnih Institutu zoologiyi MDU U 1927 1929 rokah otrimavshi Rokfellersku stipendiyu razom iz F G Dobrzhanskim viyizhdzhaye do SShA v Kornellskij universitet Itaka j Institut biologichnih doslidzhen pri universiteti Dzhonsa Gopkinsa Baltimor dlya vivchennya drozofiliv Pislya povernennya Volodimir Volodimirovich napoleglivo pracyuvav u sferi biometriyi napisav chimalo prac iz minlivosti u tomu chisli seriyu statej do Povidomlennya z kursu variacijnoyi statistiki Zoologichnogo muzeyu Moskovskogo universitetu vsogo 30 Vid 1924 roku vikladav kursi Biometriya Ekologiya Zoogeografiya Zagalna parazitologiya Protozoologiya tosho U 1930 roci jomu bulo prisvoyeno zvannya docenta vid 1935 roku profesora kafedri zoologiyi bezhrebetnih 1930 roku Volodimir Alpanov zasnuvav laboratoriyu biometriyi yaka pershoyu v Radyanskomu Soyuzi bula viznana kafedroyu z ekologiyi 1931 Pislya chergovoyi reorganizaciyi kafedra bula perejmenovana v Laboratoriya ekologiyi Za iniciativi Volodimira Alpatova u cij laboratoriyi shkolyarem rozpochav svoyi novatorski doslidzhennya z eksperimentalnoyi ekologiyi yunij G F Gauze Vin buv vrazhenij shirokim naukovim krugozorom Volodimira Alpatova osoblivo v galuzi ekologiyi genetiki j evolyucijnogo vchennya Odnak iz nevidomih prichin u vidanni seriyi cih doslidzhen ne bulo vkazano spivavtorstvo Volodimira Alpatova a lishe zgaduvavsya molodij doslidnik Geogrgij Gauze Na pochatku 1940 h rokah voni razom pracyuvali nad vivchennyam simetriyi ta izomeriyi v prirodi Vcheni visunuli racemizacijnu teoriyu starinnya organizmu Laboratoriyu Volodimira Alpatova pislya sesiyi VASGNIL zachinili 1948 roku za rishennyam dekana biologichnogo fakultetu I I Prezenta prihilnika akademika Trohima Lisenka Nevdovzi Volodimir Volodimirovich buv zvilnenij z MDU Volodimir Alpatov sistematichno znajomiv radyanskih pasichnikiv iz dosyagnennyami zarubizhnogo bdzhilnictva tak yak vilno volodiv kilkoma inozemnimi movami Na pochatku 60 h rokiv vin aktivno spivpracyuvav z Institutom naukovoyi informaciyi AN SRSR de ocholyuvav redakciyu referativnogo zhurnalu Biologiya Vid 1964 roku pislya viznannya genetiki yak nauki vin vikladav na biologichnomu fakulteti MDU kurs lekcij pid nazvoyu Vvedenie v teoriyu informacii 1957 roku Volodimir Volodimirovich vistupiv odnim z organizatoriv sekciyi gerontologiyi Moskovskogo tovaristva doslidnikiv prirodi ros MOIP MDU Ocholyuvav sekciyu bdzhilnictva Vserosijskogo tovaristva ohoroni prirodi Avtor ponad 370 naukovih prac z yakih blizko dvohsot prisvyacheni selekciyi bdzhil Vnesok u vivchennya medonosnoyi bdzholi Volodimir Alpatov uspadkuvav vid svogo vchitelya Grigoriya Kozhevnikova zahoplennya medonosnoyu bdzholoyu yake prineslo jomu svitove viznannya Klasichnu metodiku biometrichnogo vchennya ekster yernih osoblivostej porid bdzhil rozroblenu Volodimirom Alpatovim shiroko zastosovuvali v SRSR i v bagatoh zarubizhnih krayinah Svoye bagatorichne vivchennya vidminnih oznak porodi bdzhil vin uzagalniv u knizi Porodi medonosnoyi bdzholi 1948 sho ne vtrachaye svogo znachennya do ciyeyi pori Krim togo vin visvitlyuvav ci doslidzhennya u ponad 53 drukovanih tvorah V Alpatov pershim peredbachiv neobhidnist rajonuvannya porid bdzhil u Radyanskomu Soyuzi Za zaslugi u vivchenni medonosnih bdzhil Mizhnarodna Federaciya bdzhilnickih ob yednan Apimondiya obrala Volodimira Alpatova svoyim pochesnim chlenom PrimitkiCONOR Sl d Track Q16744133 MAK d Track Q105192847 Arhiv originalu za 28 listopada 2020 Procitovano 13 lyutogo 2021 PDF Arhiv originalu PDF za 2 kvitnya 2015 Procitovano 13 lyutogo 2021 Novoselov V M 21 01 2019 Sajt MOIP pri MGU MOIP Arhiv originalu za 6 sichnya 2019 Procitovano 13 lyutogo 2021 TvoriAlpatov V V Porody medonosnoj pchely M 1948 5 bereznya 2016 u Wayback Machine LiteraturaLyubarskij G Yu Istoriya Zoologicheskogo muzeya MGU Idei lyudi struktury M KMK 2009 s 471 A I Cherkasova I K Davydenko i dr Slovar spravochnik po pchelovodstvu Kiev Urozhaj 1991 Kalabuhov N I Nasimovich A A Vladimir Vladimirovich Alpatov k 80 letiyu so dnya rozhdeniya Byulleten MOIP Otdelenie biologii 1978 T 83 Vyp 6 M Izd vo Moskovskogo universiteta 1978 S 114 125