Алмазна лихоманка на півдні Африки
Передумови
Наприкінці XIX ст. перелік найбільших золоторудних провінцій світу очолила Південна Африка, причому відкриттю золота в цьому регіоні передувала всеохопна алмазна лихоманка, яка значною мірою вплинула також на освоєння золотих родовищ. Європейське заселення Південної Африки почалося в середині XVII ст., коли голландські кальвіністи заснували поблизу мису Доброї Надії свою першу общину, а 1652 р. — місто Капштадт (Кейптаун), як проміжний порт на шляху до казкових скарбів Сходу. Наприкінці XVIII ст. починається захоплення Капської колонії англійцями, що змусило голландських поселенців переселитися на незаймані північно-східні території та заснувати дві незалежні республіки Трансвааль і Оранжеву. Їх вимушений вихід (велике переселення) 1836—1838 рр., коли каравани з тисяч фургонів залишали свою країну й прямували за тисячу кілометрів на необжиті землі, дозволив бурам певною мірою зберегти свою ідентичність, спосіб життя, релігійні погляди. Поселенці називали себе бурами (від «boere» — селяни, фермери) або африканерами, оскільки вважали себе громадянами Африки (подібно до американців у США).
Нові землі виявилися не тільки родючими, а й багатими різноманітними корисними копалинами. Відкрили алмази 1866 р. на пустельному плоскогір'ї Кару. Син фермера-африканера Еразм Якобс знайшов серед гальки на березі річки Оранжевої (округ Гон-Тоун) блискучий камінець, який виявився алмазом і вже в наступному році експонувався під ім'ям «Еврика» на Всесвітній виставці в Парижі. До цієї знахідки видобуток алмазів пов'язували лише з індійською Голкондою та бразильським штатом Мінас-Жерайс, що робило африканський діамант справжньою геологічною сенсацією. Цікаво, що родина Якобсів відмовилась від грошової компенсації за найдений алмаз, оскільки вважала, що камінь стільки коштувати не може, а брати гроші за дар природи — гріх.
Опис алмазної лихоманки на півдні Африки
Найближчим часом місцеві фермери виявили нові коштовні камені, серед яких було знайдено легендарний алмаз «Зірка Південної Африки» (83,5 карата). Відомі випадки, коли алмази виблискували навіть у стінах будинків фермерів, збудованих з місцевої глини й каменів. Звістки про ці знахідки швидко облетіли світ, і вже 1869 р. близько 10 тис. старателів «перелопачували» береги річки Оранжевої та Вааля (за два наступні роки кількість прибулих збільшилася до 60 тис. осіб). Журнал «Даймонд філдс адвертайзер» так описував спалах алмазної лихоманки: «Моряки тікали з кораблів, солдати дезертирували з армії, поліцейські кидали зброю й звільняли в'язнів, торговці кивали п'ятами зі своїх успішних підприємств, а службовці — зі своїх контор, фермери залишали свої стада і всі наввипередки бігли до берегів річок Вааль і Оранжевої…»
Видобуток здійснювали шліховим методом, промиваючи пісок і уламковий матеріал річкових берегів. Крім звичайних лотків використовували промивальні установки жолобчатого типу. За назвою річкових розробок («river diggings») шукачів алмазів найменували дигерами. Центральний табір старателів розташовувався в районі найбільш багатих розсипів у Пнілі на річці Вааль.
Важливий вплив на організацію та перспективи розробок мала геополітична ситуація навколо алмазних родовищ. Бажання дигерів захистити свої розробки призвело до оголошення Республіки Алмазних Полів, яка утворилася під проводом колишнього каліфорнійського золотошукача С. Паркера й управлялася сходками старателів. Вольниця дигерів існувала недовго, що значною мірою було зумовлено розташуванням родовищ на суперечливому пограниччі Капської колонії англійців і Оранжевої республіки бурів. Урешті-решт «неупереджені» англійці згадали права туземного населення й домоглися передачі цих земель миролюбному племені гриква, яке невдовзі попрохало «захисту» в Британії. Таким чином райони алмазних розробок увійшли до складу Капської колонії. Автором цієї хитромудрої операції був британський міністр у справах колоній лорд Кімберлі (Дж. Вудхаус), ім'я якого за збігом обставин назавжди залишилося в історії алмазів.
З часом коштовні камені були знайдені на схилах гірських масивів, на південний схід від річки Вааль. 1871 р. були виявлені перші багаті алмази на пагорбі Кольсберг, де виникло поселення старателів Кімберлі (назване на честь вищезгаданого лорда). Дигери, серед яких було чимало колишніх золотошукачів, вважали (за аналогією до покладів розсипного золота), що в навколишніх гірських масивах мають бути розсипи алювіальних відкладень, пов'язані з давньої річковою мережею. Алмази були знайдені в крихких поверхневих відкладеннях, які помилково вважали алювіальними розсипами, а підстильний шар вапняку — породами річкового галечнику. Ця помилка призвела до розробки «розсипів» лише в поверхневому шарі (до вапняків), причому відпрацьовані з поверхні ділянки різко падали в ціні як безперспективні. Справжньою сенсацією була знахідка алмазів на більш глибоких горизонтах, нижче рівня «галечника», де розсипів, як вважали, принципово не могло бути.
Як з'ясувалося пізніше, родовище в Кімберлі було воронкоподібним геологічним тілом, заповненим брекчієвидною породою («жовтою», а глибше «синьою землею»), що включала алмази. Такі поклади, що стрімко йшли в земні надра, дістали геологічну назву «кімберлітові трубки» (за місцем виявлення першого подібного покладу). На землях Капської колонії та Оранжевої республіки невдовзі було знайдено сім кімберлітових трубок, виходи яких на поверхню мали в плані круглу або овальну форму діаметром від 25 до сотень метрів. Коли відбувалося природне руйнування й розмив таких родовищ, коштовний мінерал розносився схилами долин, потрапляв у річки й формував розсипні (вторинні) родовища алмазів.
З ділянок («полів») «Де Бірс», «Кольсберг» і «Блумфонтейн» у межиріччі Вааля й Модлера розпочався новий етап видобутку алмазів — розробка не розсипів, а первинних корінних покладів. Землі кількох фермерів були викуплені спритними агентами з нерухомості, поділені на ділянки (до 100 м2) й віддані в оренду старателям. Ціна оренди постійно підвищувалась, а розміри ділянок зменшувались. Щоб сплачувати оренду старателі об'єднувались у невеликі артілі. Пізніше, під тиском дигерів, ділянки почали продавати їм у приватну власність. Частину земель купив уряд Капської колонії, який запровадив нові умови розробок. Уся площа родовища була поділена на квадрати зі стороною близько 9,5 м. Заволодіння ділянками здійснювалось «за правом першого», причому орендувати можна було лише один майданчик. На сотнях маленьких ділянок одночасно працювали десятки тисяч старателів. Наприклад, на руднику «Кімберлі» (пагорб Кольсберг) 1876 р. було 1600 окремих «полів». Лише після численних поступок і перепродажів земель рудного району вдалося дещо збільшити розміри приватних ділянок.
Згідно зі встановленими нормативами доступ до окремих розробок у Кімберлі забезпечували залишені між виробками смуги землі шириною 4,7 м, на яких пролягали дороги. Відкриті виробки у вигляді окремих котлованів швидко поглиблювалися, проходи між ними обвалювалися й незабаром злилися у величезний кар'єр «Біг Хоул» («Велика діра»). Його глибина дорівнювала 200 м, а площа чаші — близько 17 гектарів, що дозволяю вважати цей кар'єр найбільшою рукотворною виробкою в історії гірництва.
Ось як описує «Біг Хоул» відомий чеський дослідник Африки Е. Голуб, який побував у Кімберлі наприкінці 1872 р.: «Виробки можна порівняти з величезною котловиною у вигляді кратера. На її чотирикутних ділянках хаотично розкидані маси землі: в одному місці у вигляді стовпів, башт, пласких гір, в іншому — у вигляді ям, валів, ровів, уступів. Не треба мати занадто жваву уяву, щоб цей лабіринт нагадав місто, зруйноване сотні років тому, а зараз знову покликане до життя якимось дивом».
Зосередження великої кількості окремих виробок в одному кар'єрі ускладнювало транспортування руди до місць збагачення, оскільки її треба було доставляти через ділянки різних власників. Щоб розв'язати проблему, влаштували триярусну систему канатних доріг, що тяглися від добувних ділянок до бортів кар'єру. Рудник нагадував гігантське фантастичне павутиння (рис. 7.46), яке видзвонювало дивною музикою від звуків коліс підвісних вагонеток. Наведемо опис цього рудника 1880 р.: «…перед нами відкривається внизу бездонне провалля, величезне глибочіння овальної форми. Навколо верхнього контуру кар'єру працює близько 10 тис. робітників. Внизу на глибині кубляться чорні пігмеї. Через весь цей величезний колодязь від вінця до дна простяглася щільна мережа незліченних залізних канатів; деякі опускаються майже вертикально, інші простяглися далеко в центр. Цими тросами за допомогою розташованих нагорі рушіїв витягають із дна колодязя цебри з алмазовмісною породою. На поверхні породу подрібнюють молотками й просіюють крізь сита, що гойдаються подібно до дитячих колисок, а на сітках залишаються алмази…» З 1 м3 кімберлітової породи отримували в середньому 4 карати алмазів.
Днище котловану з висоти пташиного польоту нагадувало шахівницю з «клітинками» різної висоти (результат різної швидкості розробки окремих ділянок). Численні обвалення бортів кар'єру й пов'язані з цим нещасні випадки внеможливлювали поглиблення гірничих робіт. 1884 р. розпочалась розробка кімберлітової трубки шахтним способом, який передбачав спорудження на безпечній відстані від чаші кар'єру вертикальних стовбурів, розкриття покладу квершлагами й камерну розробку на кількох горизонтах.
Реалізація подібних проектів, підвищення загальної ефективності робіт, узгодження цінової політики на ринку алмазів потребували об'єднання старателів у великі компанії. Збільшення, а з часом і монополізація компаній з видобутку алмазів пов'язана з ім'ям Сесіла Родса, який починав свою кар'єру звичайним старателем і гірничим інженером (забезпечував водовідлив на копальнях), а завершив прем'єр-міністром Капської колонії. 1880 р. Родс скупив основну частину ділянок рудника «Де Бірс» і заснував гірничу компанію «Копальні Де Бірс» («De Beers Mines»). Щоб запобігти перенасиченню ринку алмазів, Родс висунув ідею оздоблення кожної шлюбної обручки діамантом і провів успішну світову компанію популяризації цього «винаходу». Родс з самого початку ставив за мету безконкурентний видобуток алмазів, тобто об'єднання під своїм проводом усіх промислів і створення в результаті «світової алмазної імперії». Для цього він заручився фінансовою підтримкою банківського дому Ротшильда («банкіра короля й короля банкірів»), невдовзі скупив розробки Французької гірничої компанії й змусив свого головного конкурента Барні Барнато (Ісака Барнета) увійти з рудником «Кімберлі» в корпорацію «Де Бірс», яка 1887 р. була реорганізована в міжнародну корпорацію «Об'єднані рудники Де Бірс» («De Beers Consolidated Mines»). Заснований 1893 р. Лондонський алмазний синдикат ще більш підсилив позиції «Де Бірс» і забезпечив регулювання цін, попиту та пропонування на світовому ринку алмазів.
Серед найважливіших придбань компанії «Де Бірс» — найбільша кімберлітові трубка Трансвааля — «Прем'єр», розміри поверхневих виходів 924 на 462 м, яка була відкрита Томасом Куллінаном у 1902 р. Його ім'ям названий найбільший огранений алмаз світу, знайдений у Трансваалі 1905 р. Його вага становила 3106 каратів (621,2 г), а розміри — 110х65х50 мм. У подальшому алмаз був поділений на 9 великих і близько 100 малих каменів. Найбільший Куллінан I (530 каратів) прикрасив Британський монарший скіпетр, а Куллінан II (317 каратів) — корону Британської імперії.
Для зменшення витрат на найбільш важкі гірничі роботи наймали корінне африканське населення. Задля «підвищення дисципліни» й унеможливлення крадіжок і контрабанди алмазів туземців утримували в спеціальних таборах — компаундах. Ось як описує самовидець роботу африканців на алмазних копальнях: «У глибині гірничих виробок, у світлі свічок, що ледве розвиднювали штольні, вони здаються захопленими своєю працею, орудуючи молотком і ломом. Тверді породи руйнують динамітом, а більш піддатливі — відбивають кайлом. Чорні, майже оголені люди супроводжують свою тяжку й небезпечну працю в підземному мороці монотонним співом.
Навіть за тьмяного світла свічі зрідка можна угледіти алмаз, заради якого ллється піт і гинуть люди. У цих умовах неважко приховати найбільш цінні камені. Ще легше зробити це на поверхні, де розкладена для вивітрювання „синя земля“. Неграм, які працювали на цих полях, одягали на руки шкіряні мішки з міцним затвором у вигляді рукавиць, які дозволяли виконувати роботу, але перешкоджали приховувати алмази.
Територію алмазного рудника оточували двома стінами з хвилястого заліза, між якими бігали сторожеві пси, а також огорожею з колючого дроту. На брамі суворий контроль, причому без дозволу наглядачів ніхто не міг вийти назовні. Усередині цих своєрідних таборів розташовувались промивальні, бараки для робітників, їдальні й усі допоміжні служби.
Лише один раз на місяць кафрів відпускали в бари та кав'ярні, де вони після каторжної праці могли поринути в забутися за склянкою віскі чи з трубкою п'янкого опіуму. Звісно, що випускали їх з території рудника не просто так, а після повної зміни одягу, очищення шлунку, ретельного огляду рота, носа, вух тощо. Ну, а якщо хто-небудь з них намагався вночі проповзти під колючим дротом, то цілком законно куля констебля була зобов'язана покласти край його життю.
Алмазодобувні компанії для боротьби з „витоком“ коштовних каменів насаджували систему провокаторів, які входили в довіру робітникам, видаючи себе за покупців крадених каменів. Уряд також підтримував компанії в боротьбі з крадіжками алмазів. Ухвалювалися закони, згідно з якими купувати коштовний мінерал могли лише особи, що отримали особливий дозвіл. З решти людей, у кого знаходили необроблені алмази стягали штраф в особливо великих розмірах. Виконавча влада мала дуже розлогі повноваження, якими часто зловживала, використовуючи їх без розбору за найменшою підозрою» (за В. Мілашевим). До кінця XIX ст. сумарний видобуток алмазів у Південній Африці становив близько 60 млн каратів (12 тис. кг).
Див. також
Література
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Almazna lihomanka na pivdni Afriki Almazna lihomanka na pivdni Afriki Kimberli 1873PeredumoviNaprikinci XIX st perelik najbilshih zolotorudnih provincij svitu ocholila Pivdenna Afrika prichomu vidkrittyu zolota v comu regioni pereduvala vseohopna almazna lihomanka yaka znachnoyu miroyu vplinula takozh na osvoyennya zolotih rodovish Yevropejske zaselennya Pivdennoyi Afriki pochalosya v seredini XVII st koli gollandski kalvinisti zasnuvali poblizu misu Dobroyi Nadiyi svoyu pershu obshinu a 1652 r misto Kapshtadt Kejptaun yak promizhnij port na shlyahu do kazkovih skarbiv Shodu Naprikinci XVIII st pochinayetsya zahoplennya Kapskoyi koloniyi anglijcyami sho zmusilo gollandskih poselenciv pereselitisya na nezajmani pivnichno shidni teritoriyi ta zasnuvati dvi nezalezhni respubliki Transvaal i Oranzhevu Yih vimushenij vihid velike pereselennya 1836 1838 rr koli karavani z tisyach furgoniv zalishali svoyu krayinu j pryamuvali za tisyachu kilometriv na neobzhiti zemli dozvoliv buram pevnoyu miroyu zberegti svoyu identichnist sposib zhittya religijni poglyadi Poselenci nazivali sebe burami vid boere selyani fermeri abo afrikanerami oskilki vvazhali sebe gromadyanami Afriki podibno do amerikanciv u SShA Novi zemli viyavilisya ne tilki rodyuchimi a j bagatimi riznomanitnimi korisnimi kopalinami Vidkrili almazi 1866 r na pustelnomu ploskogir yi Karu Sin fermera afrikanera Erazm Yakobs znajshov sered galki na berezi richki Oranzhevoyi okrug Gon Toun bliskuchij kaminec yakij viyavivsya almazom i vzhe v nastupnomu roci eksponuvavsya pid im yam Evrika na Vsesvitnij vistavci v Parizhi Do ciyeyi znahidki vidobutok almaziv pov yazuvali lishe z indijskoyu Golkondoyu ta brazilskim shtatom Minas Zherajs sho robilo afrikanskij diamant spravzhnoyu geologichnoyu sensaciyeyu Cikavo sho rodina Yakobsiv vidmovilas vid groshovoyi kompensaciyi za najdenij almaz oskilki vvazhala sho kamin stilki koshtuvati ne mozhe a brati groshi za dar prirodi grih Opis almaznoyi lihomanki na pivdni AfrikiNajblizhchim chasom miscevi fermeri viyavili novi koshtovni kameni sered yakih bulo znajdeno legendarnij almaz Zirka Pivdennoyi Afriki 83 5 karata Vidomi vipadki koli almazi vibliskuvali navit u stinah budinkiv fermeriv zbudovanih z miscevoyi glini j kameniv Zvistki pro ci znahidki shvidko obletili svit i vzhe 1869 r blizko 10 tis starateliv perelopachuvali beregi richki Oranzhevoyi ta Vaalya za dva nastupni roki kilkist pribulih zbilshilasya do 60 tis osib Zhurnal Dajmond filds advertajzer tak opisuvav spalah almaznoyi lihomanki Moryaki tikali z korabliv soldati dezertiruvali z armiyi policejski kidali zbroyu j zvilnyali v yazniv torgovci kivali p yatami zi svoyih uspishnih pidpriyemstv a sluzhbovci zi svoyih kontor fermeri zalishali svoyi stada i vsi navviperedki bigli do beregiv richok Vaal i Oranzhevoyi Vidobutok zdijsnyuvali shlihovim metodom promivayuchi pisok i ulamkovij material richkovih beregiv Krim zvichajnih lotkiv vikoristovuvali promivalni ustanovki zholobchatogo tipu Za nazvoyu richkovih rozrobok river diggings shukachiv almaziv najmenuvali digerami Centralnij tabir starateliv roztashovuvavsya v rajoni najbilsh bagatih rozsipiv u Pnili na richci Vaal Vazhlivij vpliv na organizaciyu ta perspektivi rozrobok mala geopolitichna situaciya navkolo almaznih rodovish Bazhannya digeriv zahistiti svoyi rozrobki prizvelo do ogoloshennya Respubliki Almaznih Poliv yaka utvorilasya pid provodom kolishnogo kalifornijskogo zolotoshukacha S Parkera j upravlyalasya shodkami starateliv Volnicya digeriv isnuvala nedovgo sho znachnoyu miroyu bulo zumovleno roztashuvannyam rodovish na superechlivomu pogranichchi Kapskoyi koloniyi anglijciv i Oranzhevoyi respubliki buriv Ureshti resht neuperedzheni anglijci zgadali prava tuzemnogo naselennya j domoglisya peredachi cih zemel mirolyubnomu plemeni grikva yake nevdovzi poprohalo zahistu v Britaniyi Takim chinom rajoni almaznih rozrobok uvijshli do skladu Kapskoyi koloniyi Avtorom ciyeyi hitromudroyi operaciyi buv britanskij ministr u spravah kolonij lord Kimberli Dzh Vudhaus im ya yakogo za zbigom obstavin nazavzhdi zalishilosya v istoriyi almaziv Z chasom koshtovni kameni buli znajdeni na shilah girskih masiviv na pivdennij shid vid richki Vaal 1871 r buli viyavleni pershi bagati almazi na pagorbi Kolsberg de viniklo poselennya starateliv Kimberli nazvane na chest vishezgadanogo lorda Digeri sered yakih bulo chimalo kolishnih zolotoshukachiv vvazhali za analogiyeyu do pokladiv rozsipnogo zolota sho v navkolishnih girskih masivah mayut buti rozsipi alyuvialnih vidkladen pov yazani z davnoyi richkovoyu merezheyu Almazi buli znajdeni v krihkih poverhnevih vidkladennyah yaki pomilkovo vvazhali alyuvialnimi rozsipami a pidstilnij shar vapnyaku porodami richkovogo galechniku Cya pomilka prizvela do rozrobki rozsipiv lishe v poverhnevomu shari do vapnyakiv prichomu vidpracovani z poverhni dilyanki rizko padali v cini yak bezperspektivni Spravzhnoyu sensaciyeyu bula znahidka almaziv na bilsh glibokih gorizontah nizhche rivnya galechnika de rozsipiv yak vvazhali principovo ne moglo buti Yak z yasuvalosya piznishe rodovishe v Kimberli bulo voronkopodibnim geologichnim tilom zapovnenim brekchiyevidnoyu porodoyu zhovtoyu a glibshe sinoyu zemleyu sho vklyuchala almazi Taki pokladi sho strimko jshli v zemni nadra distali geologichnu nazvu kimberlitovi trubki za miscem viyavlennya pershogo podibnogo pokladu Na zemlyah Kapskoyi koloniyi ta Oranzhevoyi respubliki nevdovzi bulo znajdeno sim kimberlitovih trubok vihodi yakih na poverhnyu mali v plani kruglu abo ovalnu formu diametrom vid 25 do soten metriv Koli vidbuvalosya prirodne rujnuvannya j rozmiv takih rodovish koshtovnij mineral roznosivsya shilami dolin potraplyav u richki j formuvav rozsipni vtorinni rodovisha almaziv Z dilyanok poliv De Birs Kolsberg i Blumfontejn u mezhirichchi Vaalya j Modlera rozpochavsya novij etap vidobutku almaziv rozrobka ne rozsipiv a pervinnih korinnih pokladiv Zemli kilkoh fermeriv buli vikupleni spritnimi agentami z neruhomosti podileni na dilyanki do 100 m2 j viddani v orendu staratelyam Cina orendi postijno pidvishuvalas a rozmiri dilyanok zmenshuvalis Shob splachuvati orendu starateli ob yednuvalis u neveliki artili Piznishe pid tiskom digeriv dilyanki pochali prodavati yim u privatnu vlasnist Chastinu zemel kupiv uryad Kapskoyi koloniyi yakij zaprovadiv novi umovi rozrobok Usya plosha rodovisha bula podilena na kvadrati zi storonoyu blizko 9 5 m Zavolodinnya dilyankami zdijsnyuvalos za pravom pershogo prichomu orenduvati mozhna bulo lishe odin majdanchik Na sotnyah malenkih dilyanok odnochasno pracyuvali desyatki tisyach starateliv Napriklad na rudniku Kimberli pagorb Kolsberg 1876 r bulo 1600 okremih poliv Lishe pislya chislennih postupok i pereprodazhiv zemel rudnogo rajonu vdalosya desho zbilshiti rozmiri privatnih dilyanok Zgidno zi vstanovlenimi normativami dostup do okremih rozrobok u Kimberli zabezpechuvali zalisheni mizh virobkami smugi zemli shirinoyu 4 7 m na yakih prolyagali dorogi Vidkriti virobki u viglyadi okremih kotlovaniv shvidko pogliblyuvalisya prohodi mizh nimi obvalyuvalisya j nezabarom zlilisya u velicheznij kar yer Big Houl Velika dira Jogo glibina dorivnyuvala 200 m a plosha chashi blizko 17 gektariv sho dozvolyayu vvazhati cej kar yer najbilshoyu rukotvornoyu virobkoyu v istoriyi girnictva Os yak opisuye Big Houl vidomij cheskij doslidnik Afriki E Golub yakij pobuvav u Kimberli naprikinci 1872 r Virobki mozhna porivnyati z velicheznoyu kotlovinoyu u viglyadi kratera Na yiyi chotirikutnih dilyankah haotichno rozkidani masi zemli v odnomu misci u viglyadi stovpiv basht plaskih gir v inshomu u viglyadi yam valiv roviv ustupiv Ne treba mati zanadto zhvavu uyavu shob cej labirint nagadav misto zrujnovane sotni rokiv tomu a zaraz znovu poklikane do zhittya yakimos divom Zoseredzhennya velikoyi kilkosti okremih virobok v odnomu kar yeri uskladnyuvalo transportuvannya rudi do misc zbagachennya oskilki yiyi treba bulo dostavlyati cherez dilyanki riznih vlasnikiv Shob rozv yazati problemu vlashtuvali triyarusnu sistemu kanatnih dorig sho tyaglisya vid dobuvnih dilyanok do bortiv kar yeru Rudnik nagaduvav gigantske fantastichne pavutinnya ris 7 46 yake vidzvonyuvalo divnoyu muzikoyu vid zvukiv kolis pidvisnih vagonetok Navedemo opis cogo rudnika 1880 r pered nami vidkrivayetsya vnizu bezdonne provallya velichezne glibochinnya ovalnoyi formi Navkolo verhnogo konturu kar yeru pracyuye blizko 10 tis robitnikiv Vnizu na glibini kublyatsya chorni pigmeyi Cherez ves cej velicheznij kolodyaz vid vincya do dna prostyaglasya shilna merezha nezlichennih zaliznih kanativ deyaki opuskayutsya majzhe vertikalno inshi prostyaglisya daleko v centr Cimi trosami za dopomogoyu roztashovanih nagori rushiyiv vityagayut iz dna kolodyazya cebri z almazovmisnoyu porodoyu Na poverhni porodu podribnyuyut molotkami j prosiyuyut kriz sita sho gojdayutsya podibno do dityachih kolisok a na sitkah zalishayutsya almazi Z 1 m3 kimberlitovoyi porodi otrimuvali v serednomu 4 karati almaziv Dnishe kotlovanu z visoti ptashinogo polotu nagaduvalo shahivnicyu z klitinkami riznoyi visoti rezultat riznoyi shvidkosti rozrobki okremih dilyanok Chislenni obvalennya bortiv kar yeru j pov yazani z cim neshasni vipadki vnemozhlivlyuvali pogliblennya girnichih robit 1884 r rozpochalas rozrobka kimberlitovoyi trubki shahtnim sposobom yakij peredbachav sporudzhennya na bezpechnij vidstani vid chashi kar yeru vertikalnih stovburiv rozkrittya pokladu kvershlagami j kamernu rozrobku na kilkoh gorizontah Realizaciya podibnih proektiv pidvishennya zagalnoyi efektivnosti robit uzgodzhennya cinovoyi politiki na rinku almaziv potrebuvali ob yednannya starateliv u veliki kompaniyi Zbilshennya a z chasom i monopolizaciya kompanij z vidobutku almaziv pov yazana z im yam Sesila Rodsa yakij pochinav svoyu kar yeru zvichajnim staratelem i girnichim inzhenerom zabezpechuvav vodovidliv na kopalnyah a zavershiv prem yer ministrom Kapskoyi koloniyi 1880 r Rods skupiv osnovnu chastinu dilyanok rudnika De Birs i zasnuvav girnichu kompaniyu Kopalni De Birs De Beers Mines Shob zapobigti perenasichennyu rinku almaziv Rods visunuv ideyu ozdoblennya kozhnoyi shlyubnoyi obruchki diamantom i proviv uspishnu svitovu kompaniyu populyarizaciyi cogo vinahodu Rods z samogo pochatku staviv za metu bezkonkurentnij vidobutok almaziv tobto ob yednannya pid svoyim provodom usih promisliv i stvorennya v rezultati svitovoyi almaznoyi imperiyi Dlya cogo vin zaruchivsya finansovoyu pidtrimkoyu bankivskogo domu Rotshilda bankira korolya j korolya bankiriv nevdovzi skupiv rozrobki Francuzkoyi girnichoyi kompaniyi j zmusiv svogo golovnogo konkurenta Barni Barnato Isaka Barneta uvijti z rudnikom Kimberli v korporaciyu De Birs yaka 1887 r bula reorganizovana v mizhnarodnu korporaciyu Ob yednani rudniki De Birs De Beers Consolidated Mines Zasnovanij 1893 r Londonskij almaznij sindikat she bilsh pidsiliv poziciyi De Birs i zabezpechiv regulyuvannya cin popitu ta proponuvannya na svitovomu rinku almaziv Sered najvazhlivishih pridban kompaniyi De Birs najbilsha kimberlitovi trubka Transvaalya Prem yer rozmiri poverhnevih vihodiv 924 na 462 m yaka bula vidkrita Tomasom Kullinanom u 1902 r Jogo im yam nazvanij najbilshij ogranenij almaz svitu znajdenij u Transvaali 1905 r Jogo vaga stanovila 3106 karativ 621 2 g a rozmiri 110h65h50 mm U podalshomu almaz buv podilenij na 9 velikih i blizko 100 malih kameniv Najbilshij Kullinan I 530 karativ prikrasiv Britanskij monarshij skipetr a Kullinan II 317 karativ koronu Britanskoyi imperiyi Dlya zmenshennya vitrat na najbilsh vazhki girnichi roboti najmali korinne afrikanske naselennya Zadlya pidvishennya disciplini j unemozhlivlennya kradizhok i kontrabandi almaziv tuzemciv utrimuvali v specialnih taborah kompaundah Os yak opisuye samovidec robotu afrikanciv na almaznih kopalnyah U glibini girnichih virobok u svitli svichok sho ledve rozvidnyuvali shtolni voni zdayutsya zahoplenimi svoyeyu praceyu oruduyuchi molotkom i lomom Tverdi porodi rujnuyut dinamitom a bilsh piddatlivi vidbivayut kajlom Chorni majzhe ogoleni lyudi suprovodzhuyut svoyu tyazhku j nebezpechnu pracyu v pidzemnomu moroci monotonnim spivom Navit za tmyanogo svitla svichi zridka mozhna uglediti almaz zaradi yakogo llyetsya pit i ginut lyudi U cih umovah nevazhko prihovati najbilsh cinni kameni She legshe zrobiti ce na poverhni de rozkladena dlya vivitryuvannya sinya zemlya Negram yaki pracyuvali na cih polyah odyagali na ruki shkiryani mishki z micnim zatvorom u viglyadi rukavic yaki dozvolyali vikonuvati robotu ale pereshkodzhali prihovuvati almazi Teritoriyu almaznogo rudnika otochuvali dvoma stinami z hvilyastogo zaliza mizh yakimi bigali storozhevi psi a takozh ogorozheyu z kolyuchogo drotu Na brami suvorij kontrol prichomu bez dozvolu naglyadachiv nihto ne mig vijti nazovni Useredini cih svoyeridnih taboriv roztashovuvalis promivalni baraki dlya robitnikiv yidalni j usi dopomizhni sluzhbi Lishe odin raz na misyac kafriv vidpuskali v bari ta kav yarni de voni pislya katorzhnoyi praci mogli porinuti v zabutisya za sklyankoyu viski chi z trubkoyu p yankogo opiumu Zvisno sho vipuskali yih z teritoriyi rudnika ne prosto tak a pislya povnoyi zmini odyagu ochishennya shlunku retelnogo oglyadu rota nosa vuh tosho Nu a yaksho hto nebud z nih namagavsya vnochi propovzti pid kolyuchim drotom to cilkom zakonno kulya konsteblya bula zobov yazana poklasti kraj jogo zhittyu Almazodobuvni kompaniyi dlya borotbi z vitokom koshtovnih kameniv nasadzhuvali sistemu provokatoriv yaki vhodili v doviru robitnikam vidayuchi sebe za pokupciv kradenih kameniv Uryad takozh pidtrimuvav kompaniyi v borotbi z kradizhkami almaziv Uhvalyuvalisya zakoni zgidno z yakimi kupuvati koshtovnij mineral mogli lishe osobi sho otrimali osoblivij dozvil Z reshti lyudej u kogo znahodili neobrobleni almazi styagali shtraf v osoblivo velikih rozmirah Vikonavcha vlada mala duzhe rozlogi povnovazhennya yakimi chasto zlovzhivala vikoristovuyuchi yih bez rozboru za najmenshoyu pidozroyu za V Milashevim Do kincya XIX st sumarnij vidobutok almaziv u Pivdennij Africi stanoviv blizko 60 mln karativ 12 tis kg Div takozhResursi i zapasi almazivLiteraturaGajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s Primitki