Алеку Руссо | |
---|---|
рум. Alecu Russo | |
Псевдо | Terenţie Hora |
Народився | 17 березня 1819 під Кишиневом |
Помер | 5 лютого 1859 (39 років) Ясси ·туберкульоз |
Країна | Молдовське князівство Російська імперія Об'єднане князівство Волощини і Молдови |
Діяльність | поет, письменник, літературний критик і публіцист |
Галузь | d[1], белетристика[1], поезія[1], есей[1] і літературна критика[1] |
Знання мов | французька, румунська |
Напрямок | Романтизм |
Брати, сестри | d |
|
Алеку Руссо (рум. Alecu Russo, Alexandru Russu, *17 березня 1819, під Кишиневом — †5 лютого 1859, Ясси) — румунський поет, письменник, літературний критик і публіцист.
Біографія
Руссо навчався в Швейцарії і Відні. Повернувшись до Румунії, приєднався до демократичного руху. Брав участь в революційних подіях 1848 в Молдові і Трансильванії. Основний твір — лірико-публіцистична поема «Пісня Румунії» (1850), присвячена важкій долі народу і його волелюбним устремлінням. Автор ряду реалістичних нарисів і есе з питань розвитку літератури, театру, фольклору. Нариси «Скала липи», «Совежа». Містять гостру критику феодалізму. Статті Руссо «Народна поезія» (1846), «Молдавський етюд» (1851), «Роздуми» (1855) утверджували думку про суспільне призначення літератури. Більшість його робіт були написані французькою мовою і пізніше перекладені румунською Александрі і Одобеску.
Руссо був одним з ініціаторів збирання національного фольклору. Записав пасторальну баладу «Міоріца» в 1846 в монастирі Собежа, де він перебував на засланні. Він відправив баладу Василе Александрі, який опублікував її в 1850 в журналі «Буковина» (№ 11, стор. 51-52).
На Алеї Класиків в Кишиневі встановлено погруддя Руссо (1957 скульптор В. Ларченко). Також в Кишиневі його ім'ям називається вулиця і ліцей (колишня школа № 53), а в Бєльцях — університет.
Бібліографія
- Джордже Келінеску, Istoria literaturii române de la origini până în prezent (Бухарест: издательство «Фундацйа Регалэ пентру Литературэ ши Артэ», 1941; страницы 182—186, 897 и 900).
- Аурель Сасу, Russo Alexandru, в Dicţionarul Biografic al Literaturii Române (Питешти: издательство «PARARELA 45», 2006, II том («M-Z»), страницы 502—503).
Посилання
- Trecătoarele amintiri[недоступне посилання], 12 februarie 2007, Loreta Popa, Jurnalul Național
- «Cântarea Cântărilor» pentru România [ 17 травня 2015 у Wayback Machine.], 19 martie 2010, Dr. George Enache, Ziarul Lumina
- Czech National Authority Database
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Foto Aleku Russorum Alecu RussoPsevdo Terenţie HoraNarodivsya 17 bereznya 1819 1819 03 17 pid KishinevomPomer 5 lyutogo 1859 1859 02 05 39 rokiv Yassi tuberkulozKrayina Moldovske knyazivstvo Rosijska imperiya Ob yednane knyazivstvo Voloshini i MoldoviDiyalnist poet pismennik literaturnij kritik i publicistGaluz d 1 beletristika 1 poeziya 1 esej 1 i literaturna kritika 1 Znannya mov francuzka rumunskaNapryamok RomantizmBrati sestri d Mediafajli u Vikishovishi Aleku Russo rum Alecu Russo Alexandru Russu 17 bereznya 1819 pid Kishinevom 5 lyutogo 1859 Yassi rumunskij poet pismennik literaturnij kritik i publicist BiografiyaRusso navchavsya v Shvejcariyi i Vidni Povernuvshis do Rumuniyi priyednavsya do demokratichnogo ruhu Brav uchast v revolyucijnih podiyah 1848 v Moldovi i Transilvaniyi Osnovnij tvir liriko publicistichna poema Pisnya Rumuniyi 1850 prisvyachena vazhkij doli narodu i jogo volelyubnim ustremlinnyam Avtor ryadu realistichnih narisiv i ese z pitan rozvitku literaturi teatru folkloru Narisi Skala lipi Sovezha Mistyat gostru kritiku feodalizmu Statti Russo Narodna poeziya 1846 Moldavskij etyud 1851 Rozdumi 1855 utverdzhuvali dumku pro suspilne priznachennya literaturi Bilshist jogo robit buli napisani francuzkoyu movoyu i piznishe perekladeni rumunskoyu Aleksandri i Odobesku Russo buv odnim z iniciatoriv zbirannya nacionalnogo folkloru Zapisav pastoralnu baladu Miorica v 1846 v monastiri Sobezha de vin perebuvav na zaslanni Vin vidpraviv baladu Vasile Aleksandri yakij opublikuvav yiyi v 1850 v zhurnali Bukovina 11 stor 51 52 Na Aleyi Klasikiv v Kishinevi vstanovleno pogruddya Russo 1957 skulptor V Larchenko Takozh v Kishinevi jogo im yam nazivayetsya vulicya i licej kolishnya shkola 53 a v Byelcyah universitet BibliografiyaDzhordzhe Kelinesku Istoria literaturii romane de la origini pană in prezent Buharest izdatelstvo Fundacja Regale pentru Literature shi Arte 1941 stranicy 182 186 897 i 900 Aurel Sasu Russo Alexandru v Dicţionarul Biografic al Literaturii Romane Piteshti izdatelstvo PARARELA 45 2006 II tom M Z stranicy 502 503 ISBN 973 697 758 7PosilannyaTrecătoarele amintiri nedostupne posilannya 12 februarie 2007 Loreta Popa Jurnalul Național Cantarea Cantărilor pentru Romania 17 travnya 2015 u Wayback Machine 19 martie 2010 Dr George Enache Ziarul Lumina Czech National Authority Database d Track Q13550863