Алексєєнко Ілля Прокопович (20 червня 1899, село Глотове, Курська губернія, Російська імперія — 3 серпня 1941, Вязьма, Смоленська область, РРФСР, СРСР) — радянський генерал-майор танкових військ (1940). Загинув у бою під час Другої світової війни.
Ілля Прокопович Алексєєнко | |
---|---|
Народження | 20 червня 1899 Грайворонський повіт, Курська губернія, Російська імперія |
Смерть | 3 серпня 1941 (42 роки) Вязьма, Смоленська область, РРФСР, СРСР |
Країна | СРСР |
Приналежність | Червона армія |
Вид збройних сил | Сухопутні війська |
Рід військ | танкові війська |
Роки служби | 1918 — 1941 |
Партія | КПРС |
Звання | Генерал-майор |
Командування | 5-й механізований корпус (СРСР) |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився в селянській родині. Закінчив чотирикласне училище, потім працював робітником у Ростові-на-Дону.
У Червоній армії — з 1918 року. Учасник Громадянської війни в Росії та польсько-радянської війни. Після війни служив у 44-й стрілецькій дивізії імені Щорса. Закінчив Харківські кулеметні курси (1925) і Київську військову школу (1926).
Із 1932 року — у бронетанкових військах. Закінчив Ленінградські бронетанкові курси (1932), після чого командував танковим батальйоном у 44-й стрілецькій дивізії. Із 1935 року — командир окремого навчального танкового батальйону 17-ї механізованої бригади Київського військового округу. Із 1937 року — командир 28-го механізованого полку, із 1938 року — командир 9-го окремого танкового полку.
Під час конфлікту на річці Халгін-Гол полковник Алексеєнко командував 11-ю легкотанковою бригадою. За успішні бої з японцями був нагороджений орденом Леніна і монгольським орденом Червоного Прапора.
Із червня 1940 року — командир 17-ї танкової дивізії. Із березня 1941 року — командир 5-го механізованого корпусу Забайкальського військового округу.
Німецько-радянська війна і загибель
Із початком німецько-радянської війни 5-й мехкорпус був перекинутий на Західний фронт. На чолі корпусу Алексеєнко брав участь у Лепельському контрударі та Смоленській битві. За бої з німцями був нагороджений другим орденом Леніна.
2 серпня 1941 року був смертельно поранений в бою і помер наступного дня. Похований у Вязьмі.
Військові звання
- Майор (1935)
- Полковник (1938)
- Комбриг (1939)
- Генерал-майор танкових військ (1940)
Нагороди
Два ордени Леніна (17 листопада 1939; 1 серпня 1941), орден Червоного Прапора (22 лютого 1938), медаль «XX років РСЧА» (1938), орден Червоного Прапора (Монголія; 1939).
Примітки
- . tankfront.ru. Архів оригіналу за 6 вересня 2021. Процитовано 6 вересня 2021.
Джерела
- Коллектив авторов. Великая Отечественная: Комкоры. Военный биографический словарь / Под общей редакцией М. Г. Вожакина. — М.; Жуковский: Кучково поле, 2006. — Т. 2. — С. 210—211. — ISBN 5-901679-08-3.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Aleksyeyenko Aleksyeyenko Illya Prokopovich 20 chervnya 1899 selo Glotove Kurska guberniya Rosijska imperiya 3 serpnya 1941 Vyazma Smolenska oblast RRFSR SRSR radyanskij general major tankovih vijsk 1940 Zaginuv u boyu pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Illya Prokopovich AleksyeyenkoNarodzhennya20 chervnya 1899 1899 06 20 Grajvoronskij povit Kurska guberniya Rosijska imperiyaSmert3 serpnya 1941 1941 08 03 42 roki Vyazma Smolenska oblast RRFSR SRSRKrayinaSRSRPrinalezhnistChervona armiyaVid zbrojnih silSuhoputni vijskaRid vijsktankovi vijskaRoki sluzhbi1918 1941PartiyaKPRSZvannyaGeneral majorKomanduvannya5 j mehanizovanij korpus SRSR Vijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodiBiografiyaNarodivsya v selyanskij rodini Zakinchiv chotiriklasne uchilishe potim pracyuvav robitnikom u Rostovi na Donu U Chervonij armiyi z 1918 roku Uchasnik Gromadyanskoyi vijni v Rosiyi ta polsko radyanskoyi vijni Pislya vijni sluzhiv u 44 j strileckij diviziyi imeni Shorsa Zakinchiv Harkivski kulemetni kursi 1925 i Kiyivsku vijskovu shkolu 1926 Iz 1932 roku u bronetankovih vijskah Zakinchiv Leningradski bronetankovi kursi 1932 pislya chogo komanduvav tankovim bataljonom u 44 j strileckij diviziyi Iz 1935 roku komandir okremogo navchalnogo tankovogo bataljonu 17 yi mehanizovanoyi brigadi Kiyivskogo vijskovogo okrugu Iz 1937 roku komandir 28 go mehanizovanogo polku iz 1938 roku komandir 9 go okremogo tankovogo polku Pid chas konfliktu na richci Halgin Gol polkovnik Alekseyenko komanduvav 11 yu legkotankovoyu brigadoyu Za uspishni boyi z yaponcyami buv nagorodzhenij ordenom Lenina i mongolskim ordenom Chervonogo Prapora Iz chervnya 1940 roku komandir 17 yi tankovoyi diviziyi Iz bereznya 1941 roku komandir 5 go mehanizovanogo korpusu Zabajkalskogo vijskovogo okrugu Nimecko radyanska vijna i zagibel Iz pochatkom nimecko radyanskoyi vijni 5 j mehkorpus buv perekinutij na Zahidnij front Na choli korpusu Alekseyenko brav uchast u Lepelskomu kontrudari ta Smolenskij bitvi Za boyi z nimcyami buv nagorodzhenij drugim ordenom Lenina 2 serpnya 1941 roku buv smertelno poranenij v boyu i pomer nastupnogo dnya Pohovanij u Vyazmi Vijskovi zvannyaMajor 1935 Polkovnik 1938 Kombrig 1939 General major tankovih vijsk 1940 NagorodiDva ordeni Lenina 17 listopada 1939 1 serpnya 1941 orden Chervonogo Prapora 22 lyutogo 1938 medal XX rokiv RSChA 1938 orden Chervonogo Prapora Mongoliya 1939 Primitki tankfront ru Arhiv originalu za 6 veresnya 2021 Procitovano 6 veresnya 2021 DzherelaKollektiv avtorov Velikaya Otechestvennaya Komkory Voennyj biograficheskij slovar Pod obshej redakciej M G Vozhakina M Zhukovskij Kuchkovo pole 2006 T 2 S 210 211 ISBN 5 901679 08 3