Алексє євка до 1948 року Сартана крим Sartana село в Україні у Білогірському районі Автономної Республіки Крим Підпорядк

Алексє́євка (до 1948 року — Сартана; крим. Sartana) — село в Україні, у Білогірському районі Автономної Республіки Крим. Підпорядковане Криничненській сільській раді. Населення — 303 особи за результатами перепису 2001 року.

село Алексєєвка

Країна	Україна
Регіон	Автономна Республіка Крим
Район/міськрада	Білогірський район
Рада	Криничненська сільська рада
Код КАТОТТГ	UA01040350020012591
Облікова картка	Алексєєвка
Основні дані
Населення	303
Поштовий індекс	97644
Телефонний код	+380 6559
Географічні дані
Географічні координати	^{H G O}
Середня висота над рівнем моря	434 м


Місцева влада
Адреса ради	с. Криничне, вул. Першотравнева, 41
Карта
Алексєєвка
Алексєєвка
Мапа

Алексєєвка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Алексєєвка.

Географія

Село Алексєєвка знаходиться на півдні району, біля підніжжя північного схилу Головного пасма Кримських гір. Село лежить у балці, на правому березі долини річки Сартана, правій притоці Тана-Су (Басейн Біюк-Карасу). Висота над рівнем моря — 434 м. Сусідні села: Голованівка — за 2,5 км нижче по долині і Красноселівка — 2,5 км на північний захід (або близько 4 км гірськими стежками). Алексєєвка лежить за 4 км від шосе Привітне — Білогірськ, за 11,5 км від Білогірська, найближча залізнична станція — Сімферополь, понад 60 км.

Історія

Сартана — село, як і більшість кримських гірських послений, древнє. Є інформація, про село Sartana, або Санкті, що згадуються в італійських документах кінця XIV століття, як володіння генуезького Солдайского консульства. Після захоплення в 1475 році генуезьких колоній Османами їхні землі включили в Судакський кадилик Кефінського еялета імперії. В цей час згадується село в Джізйе Дефтера Лива-і Кефе (Османських податкових відомостях) 1652 року, де перераховані кілька десятків імен і прізвищ платників податків-християн.

Кримському ханству село офіційно належало всього 9 років: від здобуття ханством незалежності в 1774 році до анексії Криму Російською імперією в 1783 році.

Дореволюційна листівка з видом маєтку князя Кугушева

До XVIII століття Сартана — велике гірське село, населене кримськими греками — румеями. Документів, що містять відомості про Сартану в період Кримського ханства поки не знайдено, тільки в «Відомостях про виведених з Криму в Приазов'я християн» О. В. Суворова від 18 вересня 1778 року, складеної вже після оголошення незалежності ханства від Османської імперії в 1774 року, є запис про виведених з Сартани 743 греках (374 чоловіків та 369 жінок). Біля Маріуполя переселенці заснували нове село зі старою назвою — Сартана. Кримське село після виселення спорожніло і в Камеральному Описі Криму 1784 року записано, що в селі Саритан, всі будинки розорені, скілки ж їх було невідомо. Нема села в Відомостях про кулькість селищ … знаходяться в Феодосійскому повіті … 1805 року, а на військово-топографічній карті 1817 року Сартана позначена як разорена.

Мабуть, у першій половині XIX століття, після 1829 року (у «Відомості про казенні волості Таврійської губернії» від 31 серпня 1829 ще не значиться), у подарованій йому садибі підполковник Дашков почав завозити переселенців з Росії. Вже на карті 1842 року село, як Сартана на землях Кокташської волості Феодосійського повіту, позначена умовним знаком «мале село», тобто, менше 5 дворів

В 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, поселення приписали до Салинської волості. В «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року», складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, Сартана — село з 20 дворами, 152 жителями і фабрикою солом'яних виробів (на карті 1865–1876 року в селі Сартана позначено 27 дворів). В «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889р» за результатами Х ревізії 1887 року записана як Сартани з 41 двором і 244 жителями. З кінця XIX століття маєтком володів князь Кугушев, який побудував великий двоповерховий будинок, що зберігся до наших днів. На військово-топографічній карті 1892 року в Саритані позначені 60 дворів і панський двір.

За Радянської влади, у результаті адміністративних реформ початку 1920-х років, до 1922 року була скасована волосна система і, згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за даними Всесоюзного перепису 17 грудня 1926 року Сартана входила до складу Султан-Сарайської сільради Карасубазарського району.

Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 18 травня 1948 року, Сартану перейменували в Алексєєвку.

Примітки

. Архів оригіналу за 19 грудня 2011. Процитовано 15 січня 2012.
Указ Президії ВР РРФСР від 18 травня 1948 року № 745/3 «Про перейменування населених пунктів Кримської області» (рос.)
. Архів оригіналу за 21 жовтня 2014. Процитовано 16 жовтня 2014.
З джізйе Дефтера Лива-і Кефе 1652
. Архів оригіналу за 18 липня 2013. Процитовано 16 жовтня 2014.
Архів оригіналу за 29 червня 2015. Процитовано 16 жовтня 2014.
. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 травня 2022.
. Архів оригіналу за 11 серпня 2019. Процитовано 22 травня 2022.
"Карта Таврійської губ. по рекогносцировке, 1865 , лист 13, ряд XXXIV ". Південний схід.^{[недоступне посилання з лютого 2019]}
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 березня 2022. Процитовано 22 травня 2022.
gif Карта Єні-Сала Молбай.^{[недоступне посилання з червня 2019]}
. Архів оригіналу за 30 липня 2013. Процитовано 30 липня 2013.
. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 жовтня 2014.

Алексєєвка у сестринських Вікіпроєктах
	Портал
	Означення у Вікісловнику^?
	Проєкт
	Проєкт
	Алексєєвка у Вікісховищі^?

[1] . Архів оригіналу за 19 грудня 2011. Процитовано 15 січня 2012.

[2] Указ Президії ВР РРФСР від 18 травня 1948 року № 745/3 «Про перейменування населених пунктів Кримської області» (рос.)

[Сартана-3] . Архів оригіналу за 21 жовтня 2014. Процитовано 16 жовтня 2014.

[4] З джізйе Дефтера Лива-і Кефе 1652

[5] . Архів оригіналу за 18 липня 2013. Процитовано 16 жовтня 2014.

[6] Архів оригіналу за 29 червня 2015. Процитовано 16 жовтня 2014.

[7] . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 травня 2022.

[8] . Архів оригіналу за 11 серпня 2019. Процитовано 22 травня 2022.

[9] "Карта Таврійської губ. по рекогносцировке, 1865 , лист 13, ряд XXXIV ". Південний схід.^{[недоступне посилання з лютого 2019]}

[10] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 березня 2022. Процитовано 22 травня 2022.

[11] Карта Єні-Сала Молбай.^{[недоступне посилання з червня 2019]}

[12] . Архів оригіналу за 30 липня 2013. Процитовано 30 липня 2013.

[13] . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 жовтня 2014.