У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гроза Алекс Гроза Alex Groza Завершив кар єру Центровий Особисті дані

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гроза.

Алекс Гроза

Alex Groza

Завершив кар'єру

Центровий

Особисті дані

Прізвиська:

Дзьоб (англ. The Beak)

Зріст:

201 см

Вага:

99 кг

Громадянство:

США

Народився:

7 жовтня 1926

Мартінс-Феррі, Бельмонт, Огайо, США

Помер:

21 січня 1995 (68 років)

Сан-Дієґо, Каліфорнія, США

Школа:

Мартінс Феррі

Коледж:

Кентуккі (1945—1945, 1946—1949)

Драфт:

2-й, рік,

Статистика в НБА

Ігри:

130

Очки:

2925 (22.5 в середньому за гру)

Підбирання:

709 (5.5 в середньому за гру)

Передачі:

318 (2.4 в середньому за гру)

Виступав за команди

(1949—1951)

Особисті нагороди та досягнення
Учасник Матчу всіх зірок НБА (1951) 1-ша збірна всіх зірок НБА (1950—1951) За ним у закріплений номер 15

Медалі

Спортивні медалі
Представник США
Баскетбол
Олімпійські ігри
Золото	Лондон 1948	США

Алекс Гроза у Вікісховищі

Джон Александер «Алекс» Гроза (англ. Alexander John "Alex" Groza; 7 жовтня 1926, Мартінс Феррі, Огайо, США — 21 січня 1995, Сан-Дієго, Каліфорнія, США) — американський професійний баскетболіст і тренер, який запам'ятався своїми виступами на студентському рівні у складі з . Грав у Національній баскетбольній асоціації за клуб . Його старший брат — у складі «Клівленд Браунс». Чемпіон літніх Олімпійських ігор 1948 року в Лондоні. 1951 року його пожиттєво усунули від ігор в НБА за підтасовку результатів.

Ранні роки

Алекс Гроза народився 7 жовтня 1926 року в місті Мартінс Феррі (штат Огайо), навчався там само в однойменній школі, в якій грав за місцеву баскетбольну команду. У її складі він два роки поспіль вигравав першість штату Огайо серед шкільних команд (1943—1944).

Студентська кар'єра

1949 року закінчив Університет Кентуккі, де впродовж чотирьох з перервою років (у 1945—1946 роках йому довелося на один рік перервати навчання в університеті, оскільки тоді він служив в армії) грав за баскетбольну команду , у якій провів успішну кар'єру під керівництвом тренера, члена баскетбольної Зали слави, , набравши в 120 іграх 1744 очки (в середньому 14,5 за гру). За участю Грози «Дикі коти» чотири роки поспіль вигравали регулярний чемпіонат і турнір (1945, 1947—1949), а також два роки поспіль виходили в плей-оф студентського чемпіонату США (1948—1949).

Два роки поспіль «Кентуккі Вайлдкетс» ставали . 19 березня 1948 року вони вийшли у фінал чотирьох NCAA (англ. Final Four), де спочатку у півфінальному матчі, 20 березня, обіграли команду і з рахунком 60-52, в якому Гроза став найкращим гравцем матчу, набравши 23 очки, а потім у фінальній грі, 23 березня, розгромили команду і з рахунком 58-42, в якій Алекс також став найкращим гравцем матчу, набравши 14 очок. У «Дикі коти» повторно вийшли у фінал чотирьох турніру NCAA, де спочатку у півфінальному матчі, 22 березня, за всіма статтями переграли команду й з рахунком 76-47, в якому Гроза став найкращим гравцем матчу, набравши 27 очок, а потім у фінальній грі, 26 березня, обіграли команду Джей Ел Паркса і Боба Харріса «Оклахома A&M Еггіс» з рахунком 46-36, в якій Алекс знову став найкращим гравцем матчу, набравши 25 очок.

Крім того 1946 року баскетболісти «Кентуккі Вайлдкетс» стали чемпіонами , обігравши у фінальному матчі у впертій боротьбі команду з рахунком 46-45, а в — віце-чемпіонами цього ж турніру, програвши у фінальному матчі у впертій боротьбі команді університету Юти з рахунком 45-49. Три роки поспіль у складі «Диких котів» Алекса включали в збірну всіх зірок Південно-Східної конференції (1948 і 1949 — 1-ша команда, 1947 — 2-га), а також три роки поспіль — у всеамериканську збірну NCAA (1947 і 1949 — 1-ша команда, 1948 — 2-га). Светр з номером 15, під яким Гроза виступав за «Кентуккі Вайлдкетс», був вилучений з обігу і вивішений під склепіннями , баскетбольного майданчику, на якому «Дикі коти» проводять свої домашні матчі.

Професійна кар'єра

Грав на позиції центрового. Команда обрала Алекса Грозу під 2-м номером на . Там він возз'єднався зі своїми партнерами по студентській команді Кліффом Баркером, і Воллесом Джонсом. У своєму дебютному сезоні він в середньому за гру набирав 23,4 очки і був названий новачком року НБА (НБА досі офіційно не визнає результати голосування до сезону (1952/53), оскільки у 1948—1952 роках новачка року вибирали автори газетних публікацій). Загалом у НБА провів 2 сезони. Брав участь у . Два роки поспіль його включали в 1-шу збірну всіх зірок НБА (1950—1951). Загалом за кар'єру в НБА зіграв 130 ігор, в яких набрав 2925 очок (в середньому 22,5 за гру), зробив 709 підбирань і віддав 318 передач.

1951 року його разом з кількома іншими колишніми гравцями університету Кентуккі звинуватили в підтасовуванні результатів матчів у сезоні 1948/1949 років. Комісар НБА наклав на нього довічну заборону на виступ у лізі.

Кар'єра в збірній

1948 року Алекс Гроза став у складі збірної США чемпіоном Літніх Олімпійських ігор у Лондоні. Кістяк команди складали баскетболісти так званої з «Кентуккі Вайлдкетс», а також гравці команди з .

Тренерська кар'єра

Після завершення професійної кар'єри гравця Алекс Гроза працював головним тренером студентської команди Беллармінського університету (Луїсвілл, штат Кентуккі), вигравши з нею в 1963 році чемпіонський титул Міжуніверситетської спортивної конференції Кентуккі, в якій вона виступала, а Гроза в тому ж році став тренером року конференції. Враховуючи те, що Алекс отримав довічну заборону на будь-яку діяльність в НБА, він вирішив спробувати свої сили на адміністративній ниві в нещодавно утвореній , яка не мала нічого спільного з НБА. 1966 року Гроза влаштувався на посаду генерального менеджера в команду , а в 1970 році став її тимчасовим головним тренером, в якій мав позитивну динаміку перемог і поразок (2-0). У 1972 році Алекс переїхав в Сан-Дієго, де продовжив свою адміністративну діяльність, ставши генеральним менеджером клубу , змінивши на цій посаді Вілта Чемберлена, а перед початком сезону став його головним тренером, маючи негативну динаміку перемог і поразок (15-23), в середині якого був звільнений зі своєї посади через незадовільні результати команди, а на його місце був призначений , при якому «Конкистадорс» виступили не краще (16-30), посівши у підсумку останнє місце в і не потрапивши до плей-оф. У команда змінила свою назву на , а Гроза перейшов на посаду тренера клубу з розвитку гравців, однак 12 листопада 1975 року після одинадцяти проведених матчів (3-8) він був розформований через недостатню підтримку з боку вболівальників.

Останні роки і смерть

Після ліквідації команди Гроза залишився в Сан-Дієго, де аж до своєї смерті працював менеджером з продажу у фірмі «Reynolds International». Його дружину звали Джин Вотсон. Вона народила йому двох синів і двох доньок. Алекс Гроза помер у суботу, 21 січня 1995 року, від раку на 69-му році життя.

Примітки

. webcitation.org (англ.). CBS Interactive. Архів оригіналу за 26 березня 2010. Процитовано 11 серпня 2014.

Посилання

Статистика в NCAA на сайті Bigbluehistory.net [ 8 лютого 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
Статистика на сайті Basketball-Reference.com [ 23 червня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
Статистика на сайті Justsportsstats.com [ 11 серпня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
Тренерська кар'єра в АБА на сайті Basketball-Reference.com [ 1 серпня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
Статистика на Літніх Олімпійських іграх 1948 року в Лондоні на сайті Sports-Reference.com [ 19 серпня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
Alex Groza, Basketball Star For Kentucky, Is Dead at 68 [ 10 серпня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
John Alexander The Beak" Groza на сайті Findagrave.com [ 13 лютого 2016 у Wayback Machine.] (англ.)

[1] . webcitation.org (англ.). CBS Interactive. Архів оригіналу за 26 березня 2010. Процитовано 11 серпня 2014.