Аласія (Алашія — назва міста та країни, сучасний ) — важлива стародавня держава в Східному Середземномор'ї, що займала острів Кіпр і існувала в середині-кінці II тис. до н. е.. Аласія була найбільшим виробником міді і бронзи. Дослідження сучасних істориків показали, що глина, на якій написані листи правителя Аласії єгипетському фараонові, видобувалася на острові Кіпр, з родовищ поблизу сучасних міст й , тому переважна більшість сучасних істориків ототожнюють Аласію з Кіпром, де в зазначений період існували держави спочатку мінойців, потім тевкрів (ті та інші використовували кіпро-мінойське письмо).
Те, що Кіпр називався «Аласія», підтверджується написом «Аполлон Аласіотський» («ΑΠΟΛ(Λ)ΩΝ ΤΩΙ ΑΛΑΣΙΩΤΑΙ»), виявленого на постаменті статуї скульптури Плітоса, яке Апсасомос присвятив Аполлонові з Аласоти.
Правителі Аласії
З правителів Аласії відомі лише двоє. Це , сучасник царя Угариту Нікмаду III (кін. XIII ст. до н. е.), та , згадуваний (близько 1050 р. до н. е.) у звіті про подорож у країнах Левантійського узбережжя єгиптянина . Цариця (чи принцеса) Хатіба була сучасницею правителя Верхнього Єгипту Херіхора і царя Єгипту (Несубанебджеда).
Див. також
Джерела
- Armstrong, K. M. 2003 Settlement Hierarchy and The Location of Alashiya on Cyprus [ 4 січня 2009 у Wayback Machine.]. Unpublished MA dissertation, University of Cincinnati.
- Knapp, A. B. ed. 1996 Near Eastern and Aegean Texts from the Third to the First Millennia BC. (Translations of all 122 Bronze Age and early Iron Age texts referring to «Alashiya»).
- Knapp, A. B. 1997 The Archaeology of Late Bronze Age Cypriot Society.
- Goren, Y. 1993 et al. The Location of Alashiya [ 11 листопада 2013 у Wayback Machine.] Petrographic analysis of the tablets. American Journal of Archaeology 107:233-255
Посилання
- Letter from the king of Alasiya [ 24 листопада 2007 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alasiya Alashiya nazva mista ta krayini suchasnij vazhliva starodavnya derzhava v Shidnomu Seredzemnomor yi sho zajmala ostriv Kipr i isnuvala v seredini kinci II tis do n e Alasiya bula najbilshim virobnikom midi i bronzi Doslidzhennya suchasnih istorikiv pokazali sho glina na yakij napisani listi pravitelya Alasiyi yegipetskomu faraonovi vidobuvalasya na ostrovi Kipr z rodovish poblizu suchasnih mist j tomu perevazhna bilshist suchasnih istorikiv ototozhnyuyut Alasiyu z Kiprom de v zaznachenij period isnuvali derzhavi spochatku minojciv potim tevkriv ti ta inshi vikoristovuvali kipro minojske pismo Karta Shidnogo Seredzemnomor ya v Amarnskij period bilya XIV XII st do n e Te sho Kipr nazivavsya Alasiya pidtverdzhuyetsya napisom Apollon Alasiotskij APOL L WN TWI ALASIWTAI viyavlenogo na postamenti statuyi skulpturi Plitosa yake Apsasomos prisvyativ Apollonovi z Alasoti Praviteli AlasiyiZ praviteliv Alasiyi vidomi lishe dvoye Ce suchasnik carya Ugaritu Nikmadu III kin XIII st do n e ta zgaduvanij blizko 1050 r do n e u zviti pro podorozh u krayinah Levantijskogo uzberezhzhya yegiptyanina Caricya chi princesa Hatiba bula suchasniceyu pravitelya Verhnogo Yegiptu Herihora i carya Yegiptu Nesubanebdzheda Div takozhIstoriya KipruDzherelaArmstrong K M 2003 Settlement Hierarchy and The Location of Alashiya on Cyprus 4 sichnya 2009 u Wayback Machine Unpublished MA dissertation University of Cincinnati Knapp A B ed 1996 Near Eastern and Aegean Texts from the Third to the First Millennia BC Translations of all 122 Bronze Age and early Iron Age texts referring to Alashiya ISBN 0 9651704 2 X Knapp A B 1997 The Archaeology of Late Bronze Age Cypriot Society ISBN 0 85261 573 6 Goren Y 1993 et al The Location of Alashiya 11 listopada 2013 u Wayback Machine Petrographic analysis of the tablets American Journal of Archaeology 107 233 255PosilannyaLetter from the king of Alasiya 24 listopada 2007 u Wayback Machine