Фабіан Іванович Акинчиць (біл. Фабіян Акінчыц; 20 січня 1886 — 7 березня 1943) — білоруський націоналістичний діяч, керівник білоруської націонал-соціалістичної партії.
Акінчиц Фабіан Іванович | |
---|---|
Народився | 20 січня 1886 d, Мінський повіт |
Помер | 7 березня 1943 (57 років) Мінськ, Білорутенія, Райхскомісаріат Остланд |
Поховання | d |
Країна | Російська імперія Польська Республіка Райхскомісаріат Остланд |
Діяльність | публіцист, політик, правник |
Alma mater | Санкт-Петербурзький державний університет |
Знання мов | білоруська, польська і німецька |
Заклад | Q13031732? |
Членство | Товариство білоруської школи і d |
Партія | Білоруська селянсько-робітнича громада і Білоруська націонал-соціалістична партія |
|
Біографія
Народився в селі Акинчиці біля Стовпців. У 1906—1913 вивчав право на юридичному факультеті Петербурзького університету. До революції 1917 року — есер. У 1923 році повернувся на Столбцовщину, де працював вчителем. У 1926 році вступив в ряди Білоруського селянсько-робітничого союзу, був одним з його керівників. У січні 1927 року заарештований польською владою і засуджений на 6 років позбавлення волі. У 1930 році, після дострокового звільнення, стає членом управління білоруської організації «Центросоюз» яку покидає в березні 1931 року. Після невдалої спроби створення полонофільськой організації «Відродження» повертається з Вільно в Стовпці, де засновує Білоруське товариство доброчинності, а в 1934 році як його голова стає членом Білоруського національного комітету у Вільно.
У 1933 — один з творців Білоруської націонал-соціалістичної партії. З 1938 року — в Німеччині, працює в міністерстві пропаганди. Під час Німецько-радянської війни співпрацював з німецькою окупаційною владою в Білорусі. Пропонував А. Розенбергу розпустити колгоспи, проте останній відповів, що «зробить це тоді, коли справжніх селян, тобто „куркулів“, повернуть з Сибіру». Дружив з видавцем окупаційної «Білоруської газети» поетом Владиславом (Вацлавом) Козловським. Убитий в квартирі Козловського, незабаром після цього був убитий радянськими партизанами і Козловський.
Дослідники схиляються до двох версій. Згідно з першою, це вбивство — справа рук радянських партизан. За деякими даними, Акинчиця могли убити активісти Білоруської народної партії як помста за донос Акінчиця на Вінцента Годлевського (керівника антинімецького націоналістичного руху), який був арештований німцями і страчений у 1942 році.
Примітки
- Акінчыц Фабіян [ 15 вересня 2008 у Wayback Machine.](біл.)
- Ю. Туронак «Дзейнасць групы Фабіяна Акінчыца (1939—1943)» [ 4 грудня 2010 у Wayback Machine.](біл.)
- ВЫРВАНЫЯ БАЧЫНЫ «Я быў намесьнікам АКІНЧЫЦА» [ 28 вересня 2007 у Wayback Machine.](біл.)
- Теракт на площади Свободы [ 18 липня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
Джерела
- Леонід Марков: Рэпрэсаваныя літаратары, навукоўцы, работнікі асветы, грамадскія і культурныя дзеячы Беларусі, 1794—1991. Энц. даведнік. У 10 т. Т.1. —Мн:, 2003
Це незавершена стаття про Білорусь. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fabian Ivanovich Akinchic bil Fabiyan Akinchyc 20 sichnya 1886 7 bereznya 1943 biloruskij nacionalistichnij diyach kerivnik biloruskoyi nacional socialistichnoyi partiyi Akinchic Fabian IvanovichNarodivsya 20 sichnya 1886 1886 01 20 d Minskij povitPomer 7 bereznya 1943 1943 03 07 57 rokiv Minsk Biloruteniya Rajhskomisariat OstlandPohovannya dKrayina Rosijska imperiya Polska Respublika Rajhskomisariat OstlandDiyalnist publicist politik pravnikAlma mater Sankt Peterburzkij derzhavnij universitetZnannya mov biloruska polska i nimeckaZaklad Q13031732 Chlenstvo Tovaristvo biloruskoyi shkoli i dPartiya Biloruska selyansko robitnicha gromada i Biloruska nacional socialistichna partiya Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v seli Akinchici bilya Stovpciv U 1906 1913 vivchav pravo na yuridichnomu fakulteti Peterburzkogo universitetu Do revolyuciyi 1917 roku eser U 1923 roci povernuvsya na Stolbcovshinu de pracyuvav vchitelem U 1926 roci vstupiv v ryadi Biloruskogo selyansko robitnichogo soyuzu buv odnim z jogo kerivnikiv U sichni 1927 roku zaareshtovanij polskoyu vladoyu i zasudzhenij na 6 rokiv pozbavlennya voli U 1930 roci pislya dostrokovogo zvilnennya staye chlenom upravlinnya biloruskoyi organizaciyi Centrosoyuz yaku pokidaye v berezni 1931 roku Pislya nevdaloyi sprobi stvorennya polonofilskoj organizaciyi Vidrodzhennya povertayetsya z Vilno v Stovpci de zasnovuye Biloruske tovaristvo dobrochinnosti a v 1934 roci yak jogo golova staye chlenom Biloruskogo nacionalnogo komitetu u Vilno U 1933 odin z tvorciv Biloruskoyi nacional socialistichnoyi partiyi Z 1938 roku v Nimechchini pracyuye v ministerstvi propagandi Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni spivpracyuvav z nimeckoyu okupacijnoyu vladoyu v Bilorusi Proponuvav A Rozenbergu rozpustiti kolgospi prote ostannij vidpoviv sho zrobit ce todi koli spravzhnih selyan tobto kurkuliv povernut z Sibiru Druzhiv z vidavcem okupacijnoyi Biloruskoyi gazeti poetom Vladislavom Vaclavom Kozlovskim Ubitij v kvartiri Kozlovskogo nezabarom pislya cogo buv ubitij radyanskimi partizanami i Kozlovskij Doslidniki shilyayutsya do dvoh versij Zgidno z pershoyu ce vbivstvo sprava ruk radyanskih partizan Za deyakimi danimi Akinchicya mogli ubiti aktivisti Biloruskoyi narodnoyi partiyi yak pomsta za donos Akinchicya na Vincenta Godlevskogo kerivnika antinimeckogo nacionalistichnogo ruhu yakij buv areshtovanij nimcyami i strachenij u 1942 roci PrimitkiAkinchyc Fabiyan 15 veresnya 2008 u Wayback Machine bil Yu Turonak Dzejnasc grupy Fabiyana Akinchyca 1939 1943 4 grudnya 2010 u Wayback Machine bil VYRVANYYa BAChYNY Ya byy namesnikam AKINChYCA 28 veresnya 2007 u Wayback Machine bil Terakt na ploshadi Svobody 18 lipnya 2007 u Wayback Machine ros DzherelaLeonid Markov Represavanyya litaratary navukoycy rabotniki asvety gramadskiya i kulturnyya dzeyachy Belarusi 1794 1991 Enc davednik U 10 t T 1 Mn 2003 Ce nezavershena stattya pro Bilorus Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi