Актюбінський хімічний завод – колишній виробничий майданчик на заході Казахстану, який діяв за кілька десятків кілометрів на південь від Актобе (Актюбінську) у місті Алга (також відомий як Алгінський хімічний завод).
Завод вирішили звести з розрахунку на використання ресурсів Актюбінського фосфоритоносного басейну. У 1930-му в регіоні почався видобуток фосфоритів, а в 1934-му майданчик в Алзі випустив першу партію сульфатної кислоти (необхідна для розкладення фосфоритів з отриманням фосфорної кислоти). З 1935-го розпочали випуск преципітату – добрива, яке отримують взаємодією фосфорної кислоти та гідроксиду кальцію (гашеного вапна).
Сульфатну кислоту отримували шляхом обпалювання доправлених з Уралу піритів. В 1935-му випустили 332 тисяч тон кислоти, в 1936-му – 513 тисяч тон. Також завод мав крейдяний кар’єр та печі для випалу вапна. Супутнім видом продукції став кремнефотристий натрій (використовується для боротьби зі шкідниками), який отримували із багатих на фтор відхідних газів.
В 1942-му у заводу з’явився новий напрямок – виробництво борної кислоти. При цьому можливо відзначити, що ще з середини 1930-х в сусідній Західно-Казахстанській області діяв Індерський рудник, який розробляв родовище боратів. В якийсь момент алгінський майданчик також узявся за випуск бор-магнієвих добрив.
Того ж 1942-го припинили випуск преципітату, при цьому ще до завершення війни розпочали за випуск (поки в незначних обсягах) іншого фосфорного добрива – суперфосфату. Також до асортименту увійшов тринатрійфосфат.
Оскільки місцеві фосфорити мали низький вміст пентаоксиду фосфору, не пізніше другої половини 1950-х Актюбінський завод перейшов на продукування фосфорних продуктів з апатитового концентрату, який доправляли з Кольського півострова, та фосфоритів з Кіровської області (В’ятсько-Камське родовище).
В 1974-му ввели в дія новий цех сульфатної кислоти, до комплексу якого входив димар заввишки 180 метрів.
Напередодні розпаду СРСР Актюбінський завод мав біля 15 тисяч працівників. Втім, на тлі краху планової економіки завод потрапив у складне становище та в 1996-му був визнаний банкрутом.
Примітки
- Admin (20 квітня 2017). Первый химзавод страны. avestnik.kz (ru-RU) . Процитовано 12 січня 2024.
- А. Б. БЕКТУРОВ Академик А Н КазССР РАЗВИТИЕ ХИМИЧЕСКОЙ НАУКИ В КАЗАХСТАН Е (PDF).
- red_odysseus (9 січня 2016). 20 лет без СССР. Актюбинский Химический Комбинат им. С.М. Кирова. Разумный сталинизм. Процитовано 12 січня 2024.
- Под Актобе скопилось 700 тысяч тонн химотходов. Почему экологи против проекта их утилизации?. informburo.kz (рос.). Процитовано 12 січня 2024.
- ПРОМЫШЛЕННОСТЬ КАЗАХСТАНА ЗА 4 0 ЛЕТ (PDF).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aktyubinskij himichnij zavod kolishnij virobnichij majdanchik na zahodi Kazahstanu yakij diyav za kilka desyatkiv kilometriv na pivden vid Aktobe Aktyubinsku u misti Alga takozh vidomij yak Alginskij himichnij zavod AlgaMisce roztashuvannya zavodu Zavod virishili zvesti z rozrahunku na vikoristannya resursiv Aktyubinskogo fosforitonosnogo basejnu U 1930 mu v regioni pochavsya vidobutok fosforitiv a v 1934 mu majdanchik v Alzi vipustiv pershu partiyu sulfatnoyi kisloti neobhidna dlya rozkladennya fosforitiv z otrimannyam fosfornoyi kisloti Z 1935 go rozpochali vipusk precipitatu dobriva yake otrimuyut vzayemodiyeyu fosfornoyi kisloti ta gidroksidu kalciyu gashenogo vapna Sulfatnu kislotu otrimuvali shlyahom obpalyuvannya dopravlenih z Uralu piritiv V 1935 mu vipustili 332 tisyach ton kisloti v 1936 mu 513 tisyach ton Takozh zavod mav krejdyanij kar yer ta pechi dlya vipalu vapna Suputnim vidom produkciyi stav kremnefotristij natrij vikoristovuyetsya dlya borotbi zi shkidnikami yakij otrimuvali iz bagatih na ftor vidhidnih gaziv V 1942 mu u zavodu z yavivsya novij napryamok virobnictvo bornoyi kisloti Pri comu mozhlivo vidznachiti sho she z seredini 1930 h v susidnij Zahidno Kazahstanskij oblasti diyav Inderskij rudnik yakij rozroblyav rodovishe borativ V yakijs moment alginskij majdanchik takozh uzyavsya za vipusk bor magniyevih dobriv Togo zh 1942 go pripinili vipusk precipitatu pri comu she do zavershennya vijni rozpochali za vipusk poki v neznachnih obsyagah inshogo fosfornogo dobriva superfosfatu Takozh do asortimentu uvijshov trinatrijfosfat Oskilki miscevi fosforiti mali nizkij vmist pentaoksidu fosforu ne piznishe drugoyi polovini 1950 h Aktyubinskij zavod perejshov na produkuvannya fosfornih produktiv z apatitovogo koncentratu yakij dopravlyali z Kolskogo pivostrova ta fosforitiv z Kirovskoyi oblasti V yatsko Kamske rodovishe V 1974 mu vveli v diya novij ceh sulfatnoyi kisloti do kompleksu yakogo vhodiv dimar zavvishki 180 metriv Naperedodni rozpadu SRSR Aktyubinskij zavod mav bilya 15 tisyach pracivnikiv Vtim na tli krahu planovoyi ekonomiki zavod potrapiv u skladne stanovishe ta v 1996 mu buv viznanij bankrutom PrimitkiAdmin 20 kvitnya 2017 Pervyj himzavod strany avestnik kz ru RU Procitovano 12 sichnya 2024 A B BEKTUROV Akademik A N KazSSR RAZVITIE HIMIChESKOJ NAUKI V KAZAHSTAN E PDF red odysseus 9 sichnya 2016 20 let bez SSSR Aktyubinskij Himicheskij Kombinat im S M Kirova Razumnyj stalinizm Procitovano 12 sichnya 2024 Pod Aktobe skopilos 700 tysyach tonn himothodov Pochemu ekologi protiv proekta ih utilizacii informburo kz ros Procitovano 12 sichnya 2024 PROMYShLENNOST KAZAHSTANA ZA 4 0 LET PDF