Аксьонова Любов Павлівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Аксьонова.

Любов Павлівна Аксьонова (в дівоцтві Новікова; нар. 15 березня 1990, Москва, СРСР) — російська актриса театру, кіно, телебачення.

Аксьонова Любов Павлівна
Ім'я при народженні	рос. Любовь Павловна Новикова
Народилася	15 березня 1990(1990-03-15)^[1] (34 роки) Москва, СРСР
Громадянство	Росія
Діяльність	акторка, кіноакторка
Alma mater	Російський університет театрального мистецтва (2010)
Роки діяльності	2009 — тепер. час
IMDb	nm4705505
Аксьонова Любов Павлівна у Вікісховищі

Біографія

Народилася 15 березня 1990 року в Москві в родині військового.

Після закінчення школи поступила в РАТІ-ГІТІС, навчалася в майстерні А. В. Шейніна, закінчила інститут у 2010 році. Дебютувала в якості актриси в 2009 році, знявшись у кількох серіях серіалів «Детективи» і «Слід». У 2011 році, знялася в телесеріалі «Універ. Нова общага». У тому ж 2011 році після зйомок у серіалі «Закрита школа», де вона грала одну з ключових ролей, актриса стала популярною і затребуваною. У 2012 році зіграла одну з головних ролей у художньому фільмі «Оповідання», який відкрив їй дорогу у велике кіно. У 2013—2014 роках актриса знялася в головних ролях у фільмах «Грішник» (реж. Д. Константинов), «Москва ніколи не спить» (реж. Д. О'Райллі), а також у ряді телесеріалів, серед яких «Обіймаючи небо» (реж. М. Фадєєва) і «Інквізитор» (реж. Ю. Мороз).

У 2014 році зіграла одну з головних ролей у фільмі «Любить не любить», де її партнерами на знімальному майданчику стали Світлана Ходченкова і Максим Матвєєв. У 2015 році Любов була запрошена до зйомок продовження телесеріалу «Вижити після».

У 2016 році вона взяла участь у трьох відомих проектах, а також у фільмі «Нічні варти» і телесеріалах «Мажор 2», «Колишні» (реж. В. Китаєв).

У 2017 році актриса зіграла у фільмі «Салют-7». В 2018—2019 роках серед її робіт можна відзначити ролі у фільмах «Без мене», «За межею реальності», «Кома», а також в телесеріалах «Мажор 3» і «Колишні 2».

Фігурант бази даних центру «Миротворець» (учасниця зйомок серіалу «Ці очі навпроти» (2015, реж. Сергій Комаров) на території окупованого РФ Криму).

Особисте життя

З 2013 року актриса заміжня за продюсером і режисером Павлом Аксьоновим, у шлюб з яким вступила за три місяці після знайомства. У 2018 році актриса дала інтерв'ю Юрію Дудю, де серед іншого розповіла про те, що у неї є інтернаціональний агент, який «пропонує» її для зйомок в європейському і американському кіно. Так, вона пробувалася на роль у фільм «Kingsman: Золоте кільце» і телесеріал «Гострі дашки», але не пройшла.

У 2018 році номінувалася на професійний приз Асоціації продюсерів кіно і телебачення в галузі телевізійного кіно як краща актриса другого плану.

У 2019 році посіла друге місце в щорічному рейтингу найсексуальніших жінок Росії, опублікованому журналом «Maxim». У 2019 році стала найпопулярнішою актрисою року за версією сайту Кіно-Театр. Ру.

Фільмографія

Рік		Назва	Роль
2009	с	^[ru]	Настя Усольцева
2009	с	Слід	Анна Куніцина
2011	с	Універ. Нова общага	Ольга
2011	с	Закрита школа	Христина Панфілова
2011	с		Анжела
2011	ф		Олена
2012	с		Галя
2012	ф	^[ru]	дівчина Макса
2013	с		Ніна
2013	с		Женя Лугова в юності
2014	с	^[ru]	Варвара Павлівна Серебрянська
2014	ф	^[ru]	Олена
2014	ф		Мар'яна
2014	ф		Ксенія
2015	ф		Єва
2015	ф	^[ru]	Неллі в молодості
2015	с	Вижити Після	Марина
2016	ф	^[ru]	Ніна
2016	ф	^[ru]	Дана Локис
2016 —2018	с	Мажор	Катя Ігнатьєва
2016	ф	^[ru]	породілля
2017	ф	^[ru]	Василиса (Вася)
2017	ф	^[ru]	Лілія Альохіна
2017	с	^[ru]	Ганна
2018 —2021	с	Колишні	Яна
2018	ф	^[ru]	Ксенія
2018	ф	^[ru]	Вероніка
2018	ф	^[ru]	Ася
2018	с		Ліза Журавльова
2019	с		Наташа
2019	ф	^[ru]	Катерина Кабанова
2020	ф	^[ru]	Лера
2020	ф	^[ru]	Флай
2020	с	Утриманки	Наталія
2021	ф	^[ru]	Василиса (Вася)
2021	ф	Майор Грім: Чумний Доктор	Юлія Пчолкіна, блогер і журналістка
2021	ф	^[ru]	Даня Бєлих
2021	с	Настя, соберись!(рос.)	Настя
2022	с	^[ru]	Наталья Кустова
2022	ф	The Тёлки(рос.)	Віка
2022	ф	Нюрнберг	Лєна

Примітки

1. ČSFD — 2001.
   d:Track:Q3561957
2. (рос.). russia.tv. Архів оригіналу за 2 квітня 2020. Процитовано 9 січня 2020.
3. (рос.). www.cosmo.ru. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 9 січня 2020.
4. (рос.). Рамблер/новости. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 9 січня 2020.
5. . Harper’s Bazaar - модный женский журнал. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 9 січня 2020.
6. (рос.). RT на русском. Архів оригіналу за 5 листопада 2019. Процитовано 9 січня 2020.
7. Центр «Миротворець»: Аксьонова Любов Павлівна
8. (рос.). Архів оригіналу за 4 січня 2020. Процитовано 9 січня 2020.
9. . www.rusproducers.com. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 15 січня 2020.
10. . www.maximonline.ru. Архів оригіналу за 8 квітня 2020. Процитовано 9 січня 2020.
11. (рос.). www.cosmo.ru. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 9 січня 2020.
12. (рос.). 7Дней.ру. 31 грудня 2019. Архів оригіналу за 31 грудня 2019. Процитовано 9 січня 2020.

Посилання

• Інтерв'ю в інтернет-шоу «вДудь» [ 4 січня 2020 у Wayback Machine.]
• Інтерв'ю в програмі 2 ВЕРНИК 2, телеканал Культура [ 29 лютого 2020 у Wayback Machine.]
• Інтерв'ю в програмі «Вечірній Ургант», Перший канал [ 11 січня 2020 у Wayback Machine.]
• Інтерв'ю в програмі «Кіно в деталях», телеканал СТС [ 11 січня 2020 у Wayback Machine.]