Аккад (Аккаде чи Аґаде) — історичне місто й область північного Межиріччя.
Аккад | |
---|---|
невідомо | |
Країна | Ірак |
Тип | d |
Аккад | |
Помилка Lua у Модуль:Mapframe_маркер_розташування у рядку 53: attempt to index field 'datavalue' (a nil value). |
Розташування
Розташоване на лівому боці річки Євфрат, між Сіппаром та Кішем (в сучасному Іраку, приблизно 50 км на північний захід від центру Багдада, 33,1° N 44,1° E). Точне розташування міста невідоме.
Історія
Аккад досяг розквіту між 24 та 22 століттями до нашої ери, коли близько 2360 року став столицею величезної держави Саргона Древнього. Пізніше назва перейшла на усю північну частину Південного Межиріччя, на противагу південній частині — Шумеру. Область Аккаду протягнулася від району на північ від Ніппура до Сіппара. Вавилонські царі іменували себе царями Шумеру та Аккаду при цьому малося на увазі не місто, а уся область. Розташований в найвужчій частині Межиріччя Аккад був центром перетину річкових та сухопутних торговельних шляхів, що вели з півночі на південь — з Вірменії до Перської затоки, та зі сходу на захід — з Іранського нагір'я до Середземного моря чи Малої Азії. Завдяки цьому місто контролювало торгівлю великого регіону та постачало сировиною Шумер. Вважається, що це відіграло визначну роль в семітизації шумерського півдня. Близько 2200 року до нашої ери Аккад розгромили гутії. Надалі місто втратило колишнє значення, і головним центром Південного Межиріччя став Вавилон.
Аккадським періодом звичайно називається епоха в історії Межиріччя, що тривала півтора сторіччя, починаючи приблизно з першої згадки про Аккад у середині 24 століття до нашої ери і до розгрому міста гутіями на межі 23 та 22 сторіч. На цей час припадає царювання п'яти царів династії Саргонідів. Деякі дослідники додають ще 40 років до цього періоду, включаючи ще двох царів міста-держави Аккад, існування яких ще не підтверджене археологами. Першим відомим царем цієї країни був Саргон, який заволодів значною частиною Дворіччя після перемоги над царем Урука (або Лугал-Заге-Сі) та при'єднання Шумеру (на південь від Аккаду) до своєї держави. Саргон значно поширив межі держави, завоювавши багато з навколишніх областей та створивши імперію, яка простяглася від Середземного моря і Анатолії до узбережжя Перської затоки.
Династія Саргонідів фактично закінчилася царем Шар-Калі-Шарі в 2193 році до н. е. Вважається, що крах Аккаду був результатом як внутрішніх слабостей та повстань, так і іноземного нападу, особливо — згідно із шумерськими текстами — гутіїв, які прийшли з Саргоських гір на кордоні сучасних Ірану та Іраку. Вони підкорили і спустошили весь Шумер. З крахом Аккадського царства міста Шумеру і Аккаду знову стали незалежними містами-державами. . Безсила династія Саргонідів, як вважається, проіснувала ще близько 40 років, при царях і , але їхня влада була обмежена столичною областю.
Посилання
- Eric Meyers. The Oxford Encyclopedia of Archaeology in the Near East.
- Claus Fentz Krogh. . Архів оригіналу за 19 квітня 2006. Процитовано 8 серпня 2006.
Джерела
- Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Akkad znachennya Akkad Akkade chi Agade istorichne misto j oblast pivnichnogo Mezhirichchya AkkadnevidomoKrayina IrakTip dAkkadPomilka Lua u Modul Mapframe marker roztashuvannya u ryadku 53 attempt to index field datavalue a nil value RoztashuvannyaStarodavnye Mezhirichchya v 2300 do n e znajdena v Kurdistani zasvidchuye pravlinnya Skulptura akkadskogo carya imovirno Sargona Roztashovane na livomu boci richki Yevfrat mizh Sipparom ta Kishem v suchasnomu Iraku priblizno 50 km na pivnichnij zahid vid centru Bagdada 33 1 N 44 1 E Tochne roztashuvannya mista nevidome IstoriyaAkkad dosyag rozkvitu mizh 24 ta 22 stolittyami do nashoyi eri koli blizko 2360 roku stav stoliceyu velicheznoyi derzhavi Sargona Drevnogo Piznishe nazva perejshla na usyu pivnichnu chastinu Pivdennogo Mezhirichchya na protivagu pivdennij chastini Shumeru Oblast Akkadu protyagnulasya vid rajonu na pivnich vid Nippura do Sippara Vavilonski cari imenuvali sebe caryami Shumeru ta Akkadu pri comu malosya na uvazi ne misto a usya oblast Roztashovanij v najvuzhchij chastini Mezhirichchya Akkad buv centrom peretinu richkovih ta suhoputnih torgovelnih shlyahiv sho veli z pivnochi na pivden z Virmeniyi do Perskoyi zatoki ta zi shodu na zahid z Iranskogo nagir ya do Seredzemnogo morya chi Maloyi Aziyi Zavdyaki comu misto kontrolyuvalo torgivlyu velikogo regionu ta postachalo sirovinoyu Shumer Vvazhayetsya sho ce vidigralo viznachnu rol v semitizaciyi shumerskogo pivdnya Blizko 2200 roku do nashoyi eri Akkad rozgromili gutiyi Nadali misto vtratilo kolishnye znachennya i golovnim centrom Pivdennogo Mezhirichchya stav Vavilon Akkadskim periodom zvichajno nazivayetsya epoha v istoriyi Mezhirichchya sho trivala pivtora storichchya pochinayuchi priblizno z pershoyi zgadki pro Akkad u seredini 24 stolittya do nashoyi eri i do rozgromu mista gutiyami na mezhi 23 ta 22 storich Na cej chas pripadaye caryuvannya p yati cariv dinastiyi Sargonidiv Deyaki doslidniki dodayut she 40 rokiv do cogo periodu vklyuchayuchi she dvoh cariv mista derzhavi Akkad isnuvannya yakih she ne pidtverdzhene arheologami Pershim vidomim carem ciyeyi krayini buv Sargon yakij zavolodiv znachnoyu chastinoyu Dvorichchya pislya peremogi nad carem Uruka abo Lugal Zage Si ta pri yednannya Shumeru na pivden vid Akkadu do svoyeyi derzhavi Sargon znachno poshiriv mezhi derzhavi zavoyuvavshi bagato z navkolishnih oblastej ta stvorivshi imperiyu yaka prostyaglasya vid Seredzemnogo morya i Anatoliyi do uzberezhzhya Perskoyi zatoki Dinastiya Sargonidiv faktichno zakinchilasya carem Shar Kali Shari v 2193 roci do n e Vvazhayetsya sho krah Akkadu buv rezultatom yak vnutrishnih slabostej ta povstan tak i inozemnogo napadu osoblivo zgidno iz shumerskimi tekstami gutiyiv yaki prijshli z Sargoskih gir na kordoni suchasnih Iranu ta Iraku Voni pidkorili i spustoshili ves Shumer Z krahom Akkadskogo carstva mista Shumeru i Akkadu znovu stali nezalezhnimi mistami derzhavami Bezsila dinastiya Sargonidiv yak vvazhayetsya proisnuvala she blizko 40 rokiv pri caryah i ale yihnya vlada bula obmezhena stolichnoyu oblastyu PosilannyaEric Meyers The Oxford Encyclopedia of Archaeology in the Near East Claus Fentz Krogh Arhiv originalu za 19 kvitnya 2006 Procitovano 8 serpnya 2006 DzherelaSovetskaya istoricheskaya enciklopediya Moskva 1961