Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Айн-Дара (сучасна назва) — найдавніший храм на території сучасної Сирії[]. Храм зазнав руйнувань під час сирійської громадянської війни, через артобстріли та бомбардування турецькими військами.
| Айн-Дара | |
|---|---|
 | |
36°27′33″ пн. ш. 36°51′07″ сх. д. / 36.45936100002777636° пн. ш. 36.852083000027775483° сх. д.Координати: 36°27′33″ пн. ш. 36°51′07″ сх. д. / 36.45936100002777636° пн. ш. 36.852083000027775483° сх. д. | |
| Тип | археологічна пам'ятка |
| Країна |  Сирія |
| Розташування | d |
| Засновано | |
  Айн-Дара (Сирія) | |
 Айн-Дара у Вікісховищі | |
Розташування
Айн-Дара знаходиться на півночі Сирії, поруч з турецькому кордоном, у 67 кілометрах на північний захід від міста Алеппо у онойменній мухафазі.
Історія
Відкриття храму було наслідком випадкової знахідки величезного базальтового лева в 1955 році.
- Археологічні розкопки у 1956, 1962, 1964 роках були проведені Морісом Дюнаном та Фейсалом Серафі;
- Археологічні розкопки у 1976 році, були продовжені Алі Абу-Асафом, який виявив храм і зробив висновок, що він був побудований в три структурних фази у період приблизно з 1300 р. до н. е. до 740 р. до н. е.. Перша фаза — від 1300 р. до н. е. до 1000 р. до н. е., другий етап — від 1000 р. до н. е. — 900 р. до н. е., а третя фаза — від 900 р. до н. е. до 740 р. до н. е..
Айн-Дара побудований на терасі, складається з трьох частин різних за структурою блоків базальту на вапняковому фундаменті. Є припущення, що храм, ймовірно, мав глиняний дах, на основі дерев'яних панелей — які не збереглися.
Науковці вважають Айн-Дара гетитським храмом. На підлозі вирізані відбитки людських ступень, довжиною близько 1 м. Тривають суперечки щодо того, кому храм був присвячений, одні вважають, що храм присвячений Іштар (богиня родючості), інші відносять його до Астарти, або — богові Ваалу.
Схожість із храмом Соломона
Є багато спільних рис з храмом Соломона, як описано в Книзі царів. Архітектурна схема Айн Дара схожа на біблійний храм доби царя Соломона, що мав схожі приміщення, таку ж конфігурацію й три приміщення з портиком біля входу, таку ж основну камеру з святині (в «святая святих»).
Розмір храму Соломона — 35 м (115 футів) на 9 м (30 футів) тоді, коли Айн Дара становить 30 м (98 футів) у довжину й 20 м (66 футів) в ширину без бічних камер. Інші загальні риси включають в себе: розташування на високому місці з видом на місто; зведене на узвишші, з вузьким портиком й дахом, що спирається на стовпи, аналогічні рельєфи на стінах і схожі різьблення з подібними мотивами; в наявності — аналогічний п'єдестал. Коротше кажучи, 33 архітектурні елементи, знайдені в Айн Дара мають 65 ознак згадані в біблійному описі храму Соломона міста Єрусалим.
Схожість із храмом Еребуні
Також історики Філіп Кінг і Лоренс Стейджер відзначали схожість ряду характеристик даного храму з храмом в Еребуні-Єреван. Є багато спільних рис, як описано в Книзі Царів. Основа храму така ж.
- в той час як в Айн-Дара — 98 футів (30 м) в довжину, на 65 футів (20 м) — ширина без бічних приміщень.
- Інші загальні риси включають: місце розташування на високому місці з видом на місто, зведений на піднятій платформі, з вузьким портиком з колонами і дахом, підтримуваної на колонами з боків рельєфи на стінах, і різьблені схожі мотиви, і на узвишші.
Світлини
Примітки
- . Архів оригіналу за 23 березня 2018. Процитовано 22 березня 2018.
- . "Biblical Archaeology Society". 10 жовтня 2013. Архів оригіналу за 27 лютого 2014. Процитовано 23 січня 2014. (англ.)
- John Monson,. (PDF). www.michaelsheiser.com. Архів оригіналу (pdf) за 14 липня 2011. Процитовано 12 лютого 2011. (англ.)
Джерела
- Hicks, John Mark (March 2001). 1 & 2 Chronicles. College Press. pp. 272. — . Retrieved 12 February 2011.
- Freedman, David Noel; Myers, Allen C.; Beck, Astrid B. (2000). Eerdmans dictionary of the Bible. Wm. B. Eerdmans Publishing. pp. 1265. — . Retrieved 12 February 2011.
- Lemaire, Andra(c); Adams, Dr Samuel; Baruch Halpern (2009). Book of Kings: Sources, Composition, Historiography and Reception. BRILL. pp. 297. — . Retrieved 12 February 2011.
- a b Walton, John H.; Baker, David W.; Bodi, Daniel; Paul W. Ferris (30 October 2009). Isaiah, Jeremiah, Lamentations, Ezekiel, Daniel. Zondervan. pp. 494. — . Retrieved 12 February 2011.
- a b Stone, Elizabeth Caecilia; Zimansky, Paul E. (1999). The Iron age settlement at ʻAin Dara, Syria: survey and surroundings. J. and E. Hedges. pp. 1. — . Retrieved 12 February 2011.
 | Це незавершена стаття з археології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ajn Dara suchasna nazva najdavnishij hram na teritoriyi suchasnoyi Siriyi dzherelo Hram zaznav rujnuvan pid chas sirijskoyi gromadyanskoyi vijni cherez artobstrili ta bombarduvannya tureckimi vijskami Ajn Dara36 27 33 pn sh 36 51 07 sh d 36 45936100002777636 pn sh 36 852083000027775483 sh d 36 45936100002777636 36 852083000027775483 Koordinati 36 27 33 pn sh 36 51 07 sh d 36 45936100002777636 pn sh 36 852083000027775483 sh d 36 45936100002777636 36 852083000027775483Tiparheologichna pam yatkaKrayina Siriya ISO3166 1 alpha 3 SYR ISO3166 1 cifrovij 760 RoztashuvannyadZasnovanoAjn Dara Siriya Ajn Dara u VikishovishiRoztashuvannyaAjn Dara znahoditsya na pivnochi Siriyi poruch z tureckomu kordonom u 67 kilometrah na pivnichnij zahid vid mista Aleppo u onojmennij muhafazi Istoriyabazaltovij lev znajdenij v 1955 r Vidkrittya hramu bulo naslidkom vipadkovoyi znahidki velicheznogo bazaltovogo leva v 1955 roci Arheologichni rozkopki u 1956 1962 1964 rokah buli provedeni Morisom Dyunanom ta Fejsalom Serafi Arheologichni rozkopki u 1976 roci buli prodovzheni Ali Abu Asafom yakij viyaviv hram i zrobiv visnovok sho vin buv pobudovanij v tri strukturnih fazi u period priblizno z 1300 r do n e do 740 r do n e Persha faza vid 1300 r do n e do 1000 r do n e drugij etap vid 1000 r do n e 900 r do n e a tretya faza vid 900 r do n e do 740 r do n e Ajn Dara pobudovanij na terasi skladayetsya z troh chastin riznih za strukturoyu blokiv bazaltu na vapnyakovomu fundamenti Ye pripushennya sho hram jmovirno mav glinyanij dah na osnovi derev yanih panelej yaki ne zbereglisya Naukovci vvazhayut Ajn Dara getitskim hramom Na pidlozi virizani vidbitki lyudskih stupen dovzhinoyu blizko 1 m Trivayut superechki shodo togo komu hram buv prisvyachenij odni vvazhayut sho hram prisvyachenij Ishtar boginya rodyuchosti inshi vidnosyat jogo do Astarti abo bogovi Vaalu Shozhist iz hramom Solomonaeskiz hramu Solomonashema hramu Ajn Dara u Siriyi na osnovi kreslen vchenih Ye bagato spilnih ris z hramom Solomona yak opisano v Knizi cariv Arhitekturna shema Ajn Dara shozha na biblijnij hram dobi carya Solomona sho mav shozhi primishennya taku zh konfiguraciyu j tri primishennya z portikom bilya vhodu taku zh osnovnu kameru z svyatini v svyataya svyatih Rozmir hramu Solomona 35 m 115 futiv na 9 m 30 futiv todi koli Ajn Dara stanovit 30 m 98 futiv u dovzhinu j 20 m 66 futiv v shirinu bez bichnih kamer Inshi zagalni risi vklyuchayut v sebe roztashuvannya na visokomu misci z vidom na misto zvedene na uzvishshi z vuzkim portikom j dahom sho spirayetsya na stovpi analogichni relyefi na stinah i shozhi rizblennya z podibnimi motivami v nayavnosti analogichnij p yedestal Korotshe kazhuchi 33 arhitekturni elementi znajdeni v Ajn Dara mayut 65 oznak zgadani v biblijnomu opisi hramu Solomona mista Yerusalim Shozhist iz hramom ErebuniTakozh istoriki Filip King i Lorens Stejdzher vidznachali shozhist ryadu harakteristik danogo hramu z hramom v Erebuni Yerevan Ye bagato spilnih ris yak opisano v Knizi Cariv Osnova hramu taka zh v toj chas yak v Ajn Dara 98 futiv 30 m v dovzhinu na 65 futiv 20 m shirina bez bichnih primishen Inshi zagalni risi vklyuchayut misce roztashuvannya na visokomu misci z vidom na misto zvedenij na pidnyatij platformi z vuzkim portikom z kolonami i dahom pidtrimuvanoyi na kolonami z bokiv relyefi na stinah i rizbleni shozhi motivi i na uzvishshi SvitliniPrimitki Arhiv originalu za 23 bereznya 2018 Procitovano 22 bereznya 2018 Biblical Archaeology Society 10 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 27 lyutogo 2014 Procitovano 23 sichnya 2014 angl John Monson PDF www michaelsheiser com Arhiv originalu pdf za 14 lipnya 2011 Procitovano 12 lyutogo 2011 angl DzherelaHicks John Mark March 2001 1 amp 2 Chronicles College Press pp 272 ISBN 9780899008837 Retrieved 12 February 2011 Freedman David Noel Myers Allen C Beck Astrid B 2000 Eerdmans dictionary of the Bible Wm B Eerdmans Publishing pp 1265 ISBN 9780802824004 Retrieved 12 February 2011 Lemaire Andra c Adams Dr Samuel Baruch Halpern 2009 Book of Kings Sources Composition Historiography and Reception BRILL pp 297 ISBN 9789004177291 Retrieved 12 February 2011 a b Walton John H Baker David W Bodi Daniel Paul W Ferris 30 October 2009 Isaiah Jeremiah Lamentations Ezekiel Daniel Zondervan pp 494 ISBN 9780310255765 Retrieved 12 February 2011 a b Stone Elizabeth Caecilia Zimansky Paul E 1999 The Iron age settlement at ʻAin Dara Syria survey and surroundings J and E Hedges pp 1 ISBN 9781841711034 Retrieved 12 February 2011 Ce nezavershena stattya z arheologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi