Айке Іммель

Айке Іммель (нім. Eike Immel, нар. 27 листопада 1960, Штадталлендорф) — німецький футболіст, що грав на позиції воротаря. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Айке Іммель
Айке Іммель
Особисті дані
Народження	27 листопада 1960(1960-11-27) (63 роки)
	Штадталлендорф, ФРН
Зріст	187 см
Громадянство	ФРН
Позиція	воротар
Юнацькі клуби
–1976 1976–1978	«Айнтрахт» (Штадталлендорф) «Боруссія» (Дортмунд)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1978–1986 «Боруссія» (Дортмунд) 247 (-?) 1986–1995 «Штутгарт» 287 (-?) 1995–1997 «Манчестер Сіті» 43 (-?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1980–1988 ФРН 19 (-?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1998–2001 «Гайльбронн» 2001–2002 «Бешикташ» (воротарі) 2002–2003 «Аустрія» (Відень) (воротарі) 2003–2005 «Фенербахче» (воротарі)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за клуби «Боруссія» (Дортмунд) та «Штутгарт», а також національну збірну ФРН, у складі якої став чемпіоном Європи.

Клубна кар'єра

Розпочав займатись футболом в «Айнтрахті» з рідного Штадталлендорфа. 1976 року талановитого голкіпера знайшли представники дортмундської «Боруссії», куди Іммель і перейшов. 12 серпня 1978 року Айке дебютував у Бундеслізі матчем проти мюнхенської «Баварії». Дюбют вийшов вдалим: «Боруссія» виграла 1:0 завдяки голу Манфреда Бургсмюллера, а Айке зміг вистояти на нуль, граючи проти таких гравців, як Герд Мюллер, Карл-Гайнц Румменігге і Улі Генесс. У першому сезоні Айке був дублером , зігравши лише 10 матчів, а починаючи з наступного сезону, коли Бертрам покинув клуб, став основним воротарем команди. За «Боруссію» Айке провів 8 сезонів, у яких зіграв 247 матчів і став одним з легендарних воротарів клубу.

Перед сезоном 1986/87 Айке за 2 млн марок перейшов в «Штутгарт», ставши найдорожчим воротарем в історії на той час. Дебютував за «швабів» 8 серпня 1988 року у матчі першого туру проти «Вальдгофа», що закінчився поразкою «червоно-білих» з рахунком 2:3. Він був улюбленцем місцевої публіки і завжди намагався віддячити її своєю грою. За «Штутгарт» Айке провів 287 матчів. У Іммель з клубом досяг найбільшого успіху, вигравши німецький чемпіонат, а потім і Суперкубок. Загалом Айке Іммель провів 534 гри у Бундеслізі і, таким чином, зайняв сьоме місце в списку рекордсменів за кількістю матчів. А по «сухим матчам», яких у Іммеля налічується 147 ігор, він зайняв третє місце у Бундеслізі після Олівера Кана і Олівера Река, хоча і паралельно Іммелю належить антирекорд за кількістю пропущених голів у Бундеслізі — 829.

Влітку 1995 року новий тренер «Штутгарта» вирішив зробити основним воротарем , через що Іммель перейшов в англійський «Манчестер Сіті», де провів один повний сезон, вилетівши з Прем'єр-ліги, і зіграв чотири гри у другому, після чого завершив кар'єру.

Виступи за збірну

З 1975 по 1978 року виступав за юнацькі збірні ФРН, після чого став грати за збірну U-21, з якою став віце-чемпіоном Європи 1982 року.

Не маючи у своєму активі жодного матчу за національну збірну ФРН був учасником чемпіонату Європи 1980 року в Італії, здобувши того року титул континентального чемпіона, проте на поле не виходив. Лише 11 жовтня 1980 року дебютував в офіційних матчах у складі збірної в товариському матчі з командою Нідерландів, що закінчився з рахунком 1:1, ставши наймолодшим воротарем у віці 19 років, який коли-небудь грав за національну збірну ФРН.

Після цього у складі збірної був учасником чемпіонату світу 1982 року в Іспанії та чемпіонату світу 1986 року у Мексиці, здобувши на обох турнірах з командою «срібло», проте так на поле і не виходив, будучи дублером Гаральда Шумахера.

Лише після завершення виступів Шумахера за збірну Іммель став основним воротарем і в цьому статусі поїхав на домашній чемпіонат Європи 1988 року, де зіграв у всіх чотирьох у матчах з Італією (1:1), Данією (2:0), Іспанією (2:0) та Голландією (1:2). Цей турнір закінчився для німців на півфіналі.

Ці матчі виявились останніми для воротаря, оскільки після турніру він відмовився грати за збірну, тому що новий тренер ФРН Франц Бекенбауер в першому відбірковому матчі на чемпіонат світу 1990 проти Фінляндії виставив у ворота молодого Бодо Іллгнера і Іммель втомився доводити свою спроможність на місце в основі. Правда, пізніше він заявив, що це рішення було поспішним, проте за збірну Айке більше не грав. Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 9 років, провів у формі головної команди країни лише 19 матчів.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 1998 року, очоливши тренерський штаб клубу «Гайльбронн», з яким в 1999 році вийшов в Оберлігу Баден-Вюртемберг, четвертий за рівнем дивізіон Німеччини.

У березні 2001 року він переїхав до Туреччини у «Бешикташ», де він працював тренером воротарів у штабі співвітчизника Крістофа Даума. В травні 2002 року весь штаб покинув турецький клуб, але у жовтні того ж року штаб возз'єднався в австрійській «Аустрії» (Відень), де допрацювали до кінця сезону. Після цього штаб перейшов у турецький «Фенербахче» і період з липня 2003 року по грудень 2005 року Іммель працював тренером воротарів у «Фенербахче», після чого завершив свою кар'єру тренера.

Статистика

Клубна Чемпіонат Ліга Сезон Клуб Ліга Ігри Голи Німеччина Ліга 1978-79 «Боруссія» (Дортмунд) Бундесліга 10 0 1979-80 34 0 1980-81 34 0 1981-82 34 0 1982-83 34 0 1983-84 33 0 1984-85 34 0 1985-86 34 0 1986-87 «Штутгарт» 33 0 1987-88 29 0 1988-89 29 0 1989-90 27 0 1990-91 34 0 1991-92 38 0 1992-93 30 0 1993-94 34 0 1994-95 33 0 Англія Ліга «Манчестер Сіті» Прем'єр-ліга 38 0 Перший дивізіон 4 0 Країна Німеччина 534 0 Англія 42 0 Всього 576 0

Збірна Збірна Німеччини Роки Ігри Голи 1980 1 0 1981 2 0 1982 1 0 1983 0 0 1984 0 0 1985 0 0 1986 1 0 1987 6 0 1988 8 0 Всього 19 0

Титули і досягнення

• Чемпіон Німеччини (1):

«Штутгарт»: 1991/92

• Володар Суперкубка Німеччини (1):

«Штутгарт»: 1992

• Чемпіон Європи: 1980
• Віце-чемпіон світу: 1982, 1986

Примітки

1. . Архів оригіналу за 19 січня 2017. Процитовано 8 жовтня 2017.
2. Spielstatistik Borussia Dortmund - FC Bayern München 1:0 (1:0) (нім.). fussballdaten.de. Архів оригіналу за 1 травня 2012. Процитовано 7 липня 2010.
3. Die Nationalmannschaft in den 80ern: Mit Kalle zum Hahnenkampf. [ 9 жовтня 2017 у Wayback Machine.] In: , 29. März 2011.
4. Spielstatistik SV Waldhof Mannheim - VfB Stuttgart 3:2 (2:1) (нім.). fussballdaten.de. Архів оригіналу за 1 травня 2012. Процитовано 7 липня 2010.
5. Matthias Arnhold (23 вересня 2015). . Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Архів оригіналу за 20 березня 2016. Процитовано 9 жовтня 2015.
6. . Архів оригіналу за 10 липня 2018. Процитовано 8 жовтня 2017.
7. . Архів оригіналу за 18 вересня 2017. Процитовано 8 жовтня 2017.
8. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 жовтня 2017.
9. Hinweis in: echt – Das Stadionmagazin, Heft 39, 30. März 2012, S. 21.
10. Bundesarchiv: Sportpreise (Silberlorbeer): Verleihung des Silbernen Lorbeerblattes an die deutsche Fußballnationalmannschaft (Europameisterschaft 1980) Signatur BArch B 122/29165.
11. Spielstatistik Niederlande - Deutschland 1:1 (1:1) (нім.). fussballdaten.de. Архів оригіналу за 1 травня 2012. Процитовано 7 липня 2010.
12. Ich hätte kämpfen müssen. [ 25 січня 2009 у Wayback Machine.] In: , 10. März 2009.
13. Matthias Arnhold (23 вересня 2015). . Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 9 жовтня 2015.
14. . Архів оригіналу за 23 січня 2011. Процитовано 8 жовтня 2017.
15. Ehemalige Fußballprofis: In Saus und Braus gelebt, dann abgestürzt [ 3 червня 2009 у Wayback Machine.] auf stern.de vom 10. Januar 2008.

Посилання

• Айке Іммель на сайті fussballdaten.de (нім.)
• Айке Іммель на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Айке Іммель на сайті myspace.com (англ.)
• Айке Іммель на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
• Айке Іммель на сайті transfermarkt.com (англ.)