Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дави́д Я́кович А́йзман (14 (26) березня 1869, Миколаїв — 26 вересня 1922, Дитяче Село) — російський прозаїк і драматург єврейсько-українського походження.
| Айзман Давид Якович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 14 (26) березня 1869[1][2] або 26 березня 1869[2] Миколаїв, Херсонська губернія, Російська імперія[3] | |||
| Помер | 26 вересня 1922[3][4][2] (53 роки) Дитяче Село, Санкт-Петербурзька губернія, Російська СФРР | |||
| Поховання | d | |||
| Країна |  Російська імперія | |||
| Діяльність | письменник, прозаїк, драматург | |||
| Alma mater | d | |||
| Мова творів | російська | |||
| | ||||
 Айзман Давид Якович у Вікісховищі | ||||
Біографія
Народився в Миколаєві, Херсонської губернії в єврейській родині. Один з братів — єврейський письменник Мойсей Айзман.
Його батько, торговець за родом заняття, був любителем і знавцем книг. У будинку часто говорили про Бокле, Бюхнер, цитували Писарєва. Після смерті батька Айзман у дванадцятирічному віці був змушений самостійно заробляти собі на життя: давав уроки, малював портрети з натури, виконував креслярські роботи.
Пробудження інтересу Д. Айзмана до літератури і мистецтва сприяв його старший брат, який володів у місті книжковою крамницею з читальнею при ній і певний час редагував місцеву ліберальну газету де і з'явилися перші замітки Давида Айзмана (він був тоді учнем шостого класу).
Закінчивши в 1886 році , він поступає в Одеську школу малювання. У 1889 році під псевдонімом Кулик в «Одеському віснику» друкуються його фейлетони «За рідним болотом» і «Нариси провінційного життя».
У 1896 році, удостоєний за успіхи у малюванні бронзової медалі, Айзман відправився в Париж, щоб продовжити заняття живописом в Школі витончених мистецтв (Ecole des Beaux-Arts). Але тяга до літературної творчості змінила його плани. Разом з дружиною, практикуючим лікарем, в 1898 році він оселився в глухому французькому селі в Шампані. Закінчений тут перший нарис «Трішечки в сторону» був надрукований в травневій книжці «Російського багатства» за 1901 рік. Перша збірка оповідань Айзмана «Чорні дні» вийшла у виданні «Російського багатства» в 1904 році.
Після повернення до Росії, не маючи постійного права на проживання, поневірявся, а для перебування в Петербурзі використовував фіктивний патент прикажчика.
Восени 1904 роки він послав з Одеси Горькому оповідання «Льодохід». "Я щасливий у Вас повчитися! — Писав Айзман.- Ваші зауваження так чіткі, так тонкі, що це прямо радість — вислухати їх ". Схвалений Горьким «Льодохід» увійшов до п'яту збірку «Знання» (1905 р).
Єврейські погроми на півдні Росії змусили Айзмана наприкінці 1905 року знову виїхати за кордон — у Францію та Італію, де він залишався, виключаючи нетривалу поїздку в літературних справах в 1908 році до Петербурга, до вересня 1909.
Похований на Казанському кладовищі в Дитячому Селі.
Творчість
З кінця 1880-х років друкував нариси й оповідання в газеті «Южанин» і «Одеському віснику». Справжнім дебютом вважав нарис «Трішечки в сторону» («Русское багатство», 1901, № 5) про долю типового єврейського ідеаліста. Перша збірка "Чорні дні" вийшов в 1904 році (видавництво «Російське багатство», СПб.).
У період 1905-1907 років примикав до письменників-реалістів, пов'язаних із збірниками «Знання». Часто звертався до загальноросійської, неєврейської тематики. Однак увагу Айзмана приваблювала насамперед єврейська спільнота; його повісті й оповідання: «Льодохід», «Чорні дні» (1904), «Кривавий розлив» (1908), «Вороги», «Світлий бог» та інші — белетристична інтерпретація так званого «єврейського питання» (безправне становище євреїв в Російській імперії, їх взаємини з навколишнім населенням і т. д.), витримана в ліберально-народницькому дусі.
Звичайний герой його творів — асимільований єврей-інтелігент у непростих відносинах і з єврейським, і з російським середовищем. Специфічно айзмановскім вважається характерний образ російського єврея в еміграції, який страждає від ностальгії і мріє про повернення на батьківщину.
Айзман за рядом ознак був близький до групи письменників (найяскравішим її представником є С. Юшкевич), яка розробляла умовний «російсько-єврейський» стиль, прагнучи відтінити лад єврейської мови. Він майстерно відтворював російську мову напівосвічену, ще не цілком пристосованого в російській мовному середовищі єврея. Критики називали Айзмана «фахівцем з єврейського питання» і «єврейським Чеховим».
Автор трагедії «Терновий кущ» (1905), п'єси «Дружини» (1906), п'єси-казки «Світлий бог» (1914), комедії «Консул Гранат» (1923).
Твори
- Айзман Д. Я. Зібрання творів. Т. 1-8. — СПб.-М., 1911-1919.
- Айзман Д. Я. Редактор Солнцев. Збірка оповідань. — Л., 1926.
- Збірн. творів Айзман в 7 тт. (вид. «Просвещение», продовжено вид. «Життя і знання», СПб., 1911-1916).
- Айзман Давид — стаття з Електронної єврейської енциклопедії
- Твори Айзмана на сайті Lib.ru: Класика
Примітки
- Русские писатели 1800—1917: Биографический словарь (русский) / за ред. Н. П. Олексійович — Москва: Большая Российская энциклопедия, 1989. — Т. 1. — 672 с.
- Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
- Айзман Давид Яковлевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Czech National Authority Database
Література, посилання
- Айзман, Давид Якович — стаття з Літературної енциклопедії 1929—1939
- Максимович А., М. Горький і Д. Я. Айзман, в книзі: М. Горький. Матеріали і дослідження, т. 2, М.-Л., 1936
- Історія російської літератури кінця XIX — початку XX століть
- Бібліографічний покажчик. — М.-Л., 1963
- Клейнборт Л. Без ілюзій. «Освіта». XI. 1904
- Кранихфельд Вл., Давид Якович Айзман. «Сучасний світ». IX. 1 913
- Горнфельд Айзман: стаття в «Єврейській енциклопедії». I.
- Російські письменники. 1800—1917: Біографічний словник / Гол. ред. П. А. Ніколаєв. Т. 1: А-Г. — М .: 1992. — С. 26-27
- Hetényi, Zsuzsa, David Aizman. In: In a Maelstrom. The History of Russian-Jewish Prose +1860 — 1940. New York-Budapest, 2008, 139—149
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Davi d Ya kovich A jzman 14 26 bereznya 1869 Mikolayiv 26 veresnya 1922 Dityache Selo rosijskij prozayik i dramaturg yevrejsko ukrayinskogo pohodzhennya Ajzman David YakovichNarodivsya14 26 bereznya 1869 1 2 abo 26 bereznya 1869 1869 03 26 2 Mikolayiv Hersonska guberniya Rosijska imperiya 3 Pomer26 veresnya 1922 1922 09 26 3 4 2 53 roki Dityache Selo Sankt Peterburzka guberniya Rosijska SFRRPohovannyadKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistpismennik prozayik dramaturgAlma materdMova tvorivrosijska Ajzman David Yakovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v Mikolayevi Hersonskoyi guberniyi v yevrejskij rodini Odin z brativ yevrejskij pismennik Mojsej Ajzman Jogo batko torgovec za rodom zanyattya buv lyubitelem i znavcem knig U budinku chasto govorili pro Bokle Byuhner cituvali Pisaryeva Pislya smerti batka Ajzman u dvanadcyatirichnomu vici buv zmushenij samostijno zaroblyati sobi na zhittya davav uroki malyuvav portreti z naturi vikonuvav kreslyarski roboti Probudzhennya interesu D Ajzmana do literaturi i mistectva spriyav jogo starshij brat yakij volodiv u misti knizhkovoyu kramniceyu z chitalneyu pri nij i pevnij chas redaguvav miscevu liberalnu gazetu de i z yavilisya pershi zamitki Davida Ajzmana vin buv todi uchnem shostogo klasu Zakinchivshi v 1886 roci vin postupaye v Odesku shkolu malyuvannya U 1889 roci pid psevdonimom Kulik v Odeskomu visniku drukuyutsya jogo fejletoni Za ridnim bolotom i Narisi provincijnogo zhittya U 1896 roci udostoyenij za uspihi u malyuvanni bronzovoyi medali Ajzman vidpravivsya v Parizh shob prodovzhiti zanyattya zhivopisom v Shkoli vitonchenih mistectv Ecole des Beaux Arts Ale tyaga do literaturnoyi tvorchosti zminila jogo plani Razom z druzhinoyu praktikuyuchim likarem v 1898 roci vin oselivsya v gluhomu francuzkomu seli v Shampani Zakinchenij tut pershij naris Trishechki v storonu buv nadrukovanij v travnevij knizhci Rosijskogo bagatstva za 1901 rik Persha zbirka opovidan Ajzmana Chorni dni vijshla u vidanni Rosijskogo bagatstva v 1904 roci Pislya povernennya do Rosiyi ne mayuchi postijnogo prava na prozhivannya poneviryavsya a dlya perebuvannya v Peterburzi vikoristovuvav fiktivnij patent prikazhchika Voseni 1904 roki vin poslav z Odesi Gorkomu opovidannya Lodohid Ya shaslivij u Vas povchitisya Pisav Ajzman Vashi zauvazhennya tak chitki tak tonki sho ce pryamo radist visluhati yih Shvalenij Gorkim Lodohid uvijshov do p yatu zbirku Znannya 1905 r Yevrejski pogromi na pivdni Rosiyi zmusili Ajzmana naprikinci 1905 roku znovu viyihati za kordon u Franciyu ta Italiyu de vin zalishavsya viklyuchayuchi netrivalu poyizdku v literaturnih spravah v 1908 roci do Peterburga do veresnya 1909 Pohovanij na Kazanskomu kladovishi v Dityachomu Seli TvorchistZ kincya 1880 h rokiv drukuvav narisi j opovidannya v gazeti Yuzhanin i Odeskomu visniku Spravzhnim debyutom vvazhav naris Trishechki v storonu Russkoe bagatstvo 1901 5 pro dolyu tipovogo yevrejskogo idealista Persha zbirka Chorni dni vijshov v 1904 roci vidavnictvo Rosijske bagatstvo SPb U period 1905 1907 rokiv primikav do pismennikiv realistiv pov yazanih iz zbirnikami Znannya Chasto zvertavsya do zagalnorosijskoyi neyevrejskoyi tematiki Odnak uvagu Ajzmana privablyuvala nasampered yevrejska spilnota jogo povisti j opovidannya Lodohid Chorni dni 1904 Krivavij rozliv 1908 Vorogi Svitlij bog ta inshi beletristichna interpretaciya tak zvanogo yevrejskogo pitannya bezpravne stanovishe yevreyiv v Rosijskij imperiyi yih vzayemini z navkolishnim naselennyam i t d vitrimana v liberalno narodnickomu dusi Zvichajnij geroj jogo tvoriv asimilovanij yevrej inteligent u neprostih vidnosinah i z yevrejskim i z rosijskim seredovishem Specifichno ajzmanovskim vvazhayetsya harakternij obraz rosijskogo yevreya v emigraciyi yakij strazhdaye vid nostalgiyi i mriye pro povernennya na batkivshinu Ajzman za ryadom oznak buv blizkij do grupi pismennikiv najyaskravishim yiyi predstavnikom ye S Yushkevich yaka rozroblyala umovnij rosijsko yevrejskij stil pragnuchi vidtiniti lad yevrejskoyi movi Vin majsterno vidtvoryuvav rosijsku movu napivosvichenu she ne cilkom pristosovanogo v rosijskij movnomu seredovishi yevreya Kritiki nazivali Ajzmana fahivcem z yevrejskogo pitannya i yevrejskim Chehovim Avtor tragediyi Ternovij kush 1905 p yesi Druzhini 1906 p yesi kazki Svitlij bog 1914 komediyi Konsul Granat 1923 TvoriAjzman D Ya Zibrannya tvoriv T 1 8 SPb M 1911 1919 Ajzman D Ya Redaktor Solncev Zbirka opovidan L 1926 Zbirn tvoriv Ajzman v 7 tt vid Prosveshenie prodovzheno vid Zhittya i znannya SPb 1911 1916 Ajzman David stattya z Elektronnoyi yevrejskoyi enciklopediyi Tvori Ajzmana na sajti Lib ru KlasikaPrimitkiRusskie pisateli 1800 1917 Biograficheskij slovar russkij za red N P Oleksijovich Moskva Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 1989 T 1 672 s d Track Q4320172d Track Q5061737d Track Q649d Track Q106707729d Track Q4400646 Literatory Sankt Peterburga HH vek pod red O V Bogdanova d Track Q124670547d Track Q108611244 Ajzman David Yakovlevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Czech National Authority Database d Track Q13550863Literatura posilannyaAjzman David Yakovich stattya z Literaturnoyi enciklopediyi 1929 1939 Maksimovich A M Gorkij i D Ya Ajzman v knizi M Gorkij Materiali i doslidzhennya t 2 M L 1936 Istoriya rosijskoyi literaturi kincya XIX pochatku XX stolit Bibliografichnij pokazhchik M L 1963 Klejnbort L Bez ilyuzij Osvita XI 1904 Kranihfeld Vl David Yakovich Ajzman Suchasnij svit IX 1 913 Gornfeld Ajzman stattya v Yevrejskij enciklopediyi I Rosijski pismenniki 1800 1917 Biografichnij slovnik Gol red P A Nikolayev T 1 A G M 1992 S 26 27 Hetenyi Zsuzsa David Aizman In In a Maelstrom The History of Russian Jewish Prose 1860 1940 New York Budapest 2008 139 149