Ця стаття містить перелік посилань але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутн

Ази́д сви́нцю — ініціювальна високобризантна вибухова речовина, яка є свинцевою сіллю азотистоводневої кислоти ( ${\ce {PbN6}}$ ). Відомий з 1891 року, застосовується в капсулях-детонаторах і електродетонаторах з 1907 року.

Азид свинцю

Ідентифікатори
Номер CAS	13424-46-9
PubChem	61600
Номер EINECS	236-542-1
RTECS	OF8650000
SMILES	[N-]=[N+]=N[Pb]N=[N+]=[N-]^[1]
InChI	InChI=1S/2N3.Pb/c21-3-2;/q2-1;+2
Властивості
Молекулярна формула	${\ce {Pb(N3)2}}$
Молярна маса	291,24 г/моль
Зовнішній вигляд	білий порошок
Густина	4.71 г/см³, твердий
Т_пл	350 °C (вибухає)
Розчинність (вода)	2,3 г/100 мл (18 °C) 9,0 г/100 мл (70 °C)
Вибухонебезпечність
	висока
	висока
Швидкість детонації	5180 м/с
Небезпеки
(Класифікація ЄС)	E Xn N
Головні небезпеки	шкідливо, вибухає
Температура самозаймання	350 °C; 662 °F; 623 K
Пов'язані речовини
Інші катіони
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)

Примітки картки

Може бути отриманий у результаті реакції між розчинними солями свинцю й азидами лужних металів. Приклад реакції:

{\ce {\mathsf {Pb(NO_{3})_{2}+2NaN_{3}\rightarrow Pb(N_{3})_{2}\downarrow +2NaNO_{3}}}}

Характеристики

Азид свинцю — дрібний кристалічний порошок білого або світло-рожевого кольору з густиною 4,71-4,93 г/см³, практично нерозчинний у холодній воді і малорозчинний у гарячій, здатний у присутності вологи і за підвищеної температури реагувати з деякими металами. Азид свинцю і продукти його вибуху токсичні.

Застосовується як первинна ініціювальна вибухова речовина в детонаторах (капсулях-детонаторах, електродетонаторах). До удару, тертя, наколювання і дії вогню азид свинцю менш чутливий, ніж гримуча ртуть, але має більшу ініціюючу здатність. Для забезпечення надійності збудження детонації від полум’я покривають шаром ТНРС. Для збудження детонації шляхом наколювання покривають шаром спеціального наколювального складу.

Властивості
Густина	4,71-4,93 г/см³
Температура спалахування	325 – 350 ºС
Температура вибуху	4300 ºС
Швидкість детонації	3500 м/с
Тротиловий еквівалент	0,36

При виготовленні капсулів-детонаторів споряджається в гільзи з алюмінію, з яким не реагує (але активно взаємодіє із міддю та її сполуками). Низька температура помітно не впливає на його чутливість, яка залежить від розміру та форми кристалів. Вода практично не змінює здатності азиду свинцю до вибуху.

Примітки

Lead diazide
d:Track:Q278487
Pradyot Patnaik. Handbook of Inorganic Chemicals. McGraw-Hill, 2002,
О.О.Швець, Ю.О.Фтемов, Р.Л.Колос. I // Вибухова справа. Основи ведення підривних робіт: Навчальний посібник. — Львів : Національна академія сухопутних військ, 2016. — С. 32—33. — 352 с.
Інженерна підготовка: навчальний посібник. — Львів : Національна академія сухопутних військ, 2016. — С. 356—357. — 552 с.

Джерела

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q2881060_citetype_Q4117139_citetype_Q5227240"_data-entity-id="Q278487">Lead_diazide<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q278487]]</div>-1] Lead diazide
d:Track:Q278487

[2] Pradyot Patnaik. Handbook of Inorganic Chemicals. McGraw-Hill, 2002,

[3] О.О.Швець, Ю.О.Фтемов, Р.Л.Колос. I // Вибухова справа. Основи ведення підривних робіт: Навчальний посібник. — Львів : Національна академія сухопутних військ, 2016. — С. 32—33. — 352 с.

[4] Інженерна підготовка: навчальний посібник. — Львів : Національна академія сухопутних військ, 2016. — С. 356—357. — 552 с.

[1]