Аетіон (дав.-гр. Ἀετίων, IV ст. до н. е.) — давньогрецький художник часів правління Александра Македонського та діадохів.
Аетіон | ||||
---|---|---|---|---|
Діяльність | художник, скульптор | |||
Напрямок | d | |||
| ||||
Життєпис
Походив з м. Мілет (Іонія). Про його життя відомо замало. У 340-х роках до н. е. був вже відомим художником. У 334 році до н. е. приєднався до почту Александра Македонського, який до того переміг перського царя Дарія у битві при Граніку.
З цього моменту супроводжував македонського царя, виконуючи для того замовлення. Відомо, що Аетіон був з Александром під час походу до Кілікії, Сирії, Палестини, Єгипту, Вавилонії. Також був свідком весілля Александра Македонського з бактрійською князівною Роксаною у 327 році до н. е. Проте достеменно невідомо, чи брав участь Аетіон в індійському походу. Десь незабаром після цього оженився на доньці Проксеніда, головуючого на Олімпійських іграх. Про діяльність Аетіона після смерті Александра Македонського мало відомостей. Останньою працею, яку приписують Аетіон, є картина 321 року до н. е., що зображувала весілля Деметрія Поліоркета та Філли, доньки Антіпатра.
Творчість
Жодна з його робіт не збереглася. Найвідомішею працею Аетіон є картина «Весілля Александра Македонського та Роксани», що викликала захоплення в учасників Олімпійських ігор. З інших робіт знано про «Весілля Александра Македонського та Сатіри», «Весілля Семіраміди та Ніна», «Діоніс», «Трагедії», «Комедії». Вони відомі лише за описом наступних письменників чи художників, а також у копіях. Сюжети Аетіона використовували художники Відродження, зокрема Боттічелі, Рафаель.
Став першим, хто став майстерно змішувати кольори та тони, завдяки чому зображення на картинах здавалися більш переконливими та схожими на реальні речі та особи.
Джерела
- Antonio Giuliano, Arte greca: Dall'età classica all'età ellenistica, Milano, Il saggiatore, 1987, pp. 1065–1066.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aetion dav gr Ἀetiwn IV st do n e davnogreckij hudozhnik chasiv pravlinnya Aleksandra Makedonskogo ta diadohiv AetionDiyalnisthudozhnik skulptorNapryamokdZhittyepisPohodiv z m Milet Ioniya Pro jogo zhittya vidomo zamalo U 340 h rokah do n e buv vzhe vidomim hudozhnikom U 334 roci do n e priyednavsya do pochtu Aleksandra Makedonskogo yakij do togo peremig perskogo carya Dariya u bitvi pri Graniku Z cogo momentu suprovodzhuvav makedonskogo carya vikonuyuchi dlya togo zamovlennya Vidomo sho Aetion buv z Aleksandrom pid chas pohodu do Kilikiyi Siriyi Palestini Yegiptu Vaviloniyi Takozh buv svidkom vesillya Aleksandra Makedonskogo z baktrijskoyu knyazivnoyu Roksanoyu u 327 roci do n e Prote dostemenno nevidomo chi brav uchast Aetion v indijskomu pohodu Des nezabarom pislya cogo ozhenivsya na donci Proksenida golovuyuchogo na Olimpijskih igrah Pro diyalnist Aetiona pislya smerti Aleksandra Makedonskogo malo vidomostej Ostannoyu praceyu yaku pripisuyut Aetion ye kartina 321 roku do n e sho zobrazhuvala vesillya Demetriya Poliorketa ta Filli donki Antipatra Tvorchist Vesillya Oleksandra Makedonskogo ta Satiri Zhodna z jogo robit ne zbereglasya Najvidomisheyu praceyu Aetion ye kartina Vesillya Aleksandra Makedonskogo ta Roksani sho viklikala zahoplennya v uchasnikiv Olimpijskih igor Z inshih robit znano pro Vesillya Aleksandra Makedonskogo ta Satiri Vesillya Semiramidi ta Nina Dionis Tragediyi Komediyi Voni vidomi lishe za opisom nastupnih pismennikiv chi hudozhnikiv a takozh u kopiyah Syuzheti Aetiona vikoristovuvali hudozhniki Vidrodzhennya zokrema Botticheli Rafael Stav pershim hto stav majsterno zmishuvati kolori ta toni zavdyaki chomu zobrazhennya na kartinah zdavalisya bilsh perekonlivimi ta shozhimi na realni rechi ta osobi DzherelaAntonio Giuliano Arte greca Dall eta classica all eta ellenistica Milano Il saggiatore 1987 pp 1065 1066