«Адітья-L1» (англ. Aditya-L1) — індійський космічний апарат, що містить коронограф для дослідження атмосфери Сонця. Був створений Індійською організацією космічних досліджень та іншими індійськими дослідницькими інститутами. Він буде розміщений на відстані приблизно 1,5 мільйона кілометрів від Землі на гало-орбіті навколо точки Лагранжа L1 між Землею та Сонцем, де він вивчатиме сонячну атмосферу, сонячні магнітні бурі та їхній вплив на навколоземне середовище. Назва місії походить від імені індійського бога Сонця та назви точки Лагранжа L1.
Адітья-L1 | |
---|---|
Адітья-L1 в розкладеному стані | |
Основні параметри | |
Повна назва | Aditya-L1 |
Організація | Індійська організація космічних досліджень і розробок |
Дата запуску | 2 вересня 2023, 11:50 IST (06:20 UTC) |
Ракета-носій | PSLV-XL |
Космодром | Космодром імені Сатіша Дгавана |
Тривалість польоту | 5,2 років (запланована) |
Технічні параметри | |
Маса | 1475 кг |
Орбітальні дані | |
Період обертання | 177,86 днів |
Вебсторінка | |
Вебсторінка | https://www.isro.gov.in/Aditya_L1.html |
Це перша індійська місія, присвячена спостереженню за Сонцем. Вона була запущена ракетою-носієм PSLV-XL 2 вересня 2023 року, за десять днів після успішної посадки індійської місячної місії Чандраян-3.
Цілі місії
Основними науковими цілями місії «Адітья-L1» є:
- Вивчення динаміки верхніх шарів атмосфери (хромосфери та корони) Сонця;
- Дослідження хромосферного та коронального нагріву, фізики частково іонізованої плазми, ініціації корональних викидів маси та спалахів;
- Спостереження за частинками та плазмовим середовищем для збору даних про динаміку частинок від Сонця;
- Фізика сонячної корони та механізм її нагрівання;
- Діагностика плазми в короні та корональних петлях, визначення її температури, швидкості, густини;
- Визначення послідовності процесів, які відбуваються в кількох шарах (від хромосфери до корони) і зрештою призводять до сонячних викидів.
- Топологія магнітного поля та вимірювання магнітного поля в сонячній короні;
- Походження, склад і динаміка сонячного вітру, рушійні сили космічної погоди.
Історія
Концепція Адітья була запропонована 2008 року. Спочатку він планувався як невеликий 400-кілограмовий супутник низькій навколоземній орбіті (800 км) з коронографом для дослідження сонячної корони. На 2016—2017 фінансовий рік було виділено експериментальний бюджет у розмірі 3 крор (тобто 30 млн) рупій. Масштаби місії з часом було розширено до комплексної обсерваторії сонячного та космічного середовища, розміщеної в точці Лагранжа L1, тому місію було перейменовано на «Адітья-L1». Станом на липень 2019, вартість місії становила 78,53 крор рупій без урахування витрат на запуск.
Огляд
Місія «Адітья-L1» потребуватиме приблизно 109 земних днів після запуску, щоб вийти на гало-орбіту навколо точки L1, на відстані приблизно 1 500 000 км від Землі. Космічний корабель залишатиметься на гало-орбіті протягом запланованої тривалості місії. Невелика кількість пального витрачатиметься на корекцію орбіти, надаючи станції додаткової швидкості 0,2–4 м/с на рік. 1,5-тонний супутник несе сім наукових приладів, які мають на меті дослідження сонячної атмосфери та навколоземного космічного середовища.
«Адітья-L1» забезпечуватиме спостереження за фотосферою, хромосферою та короною Сонця. Для магнітометра та інструментів з вивчення потоку сонячного вітру принциповим є розташування саме в точці L1, і вони не мали б сенсу в оригінальній концепції місії Адітья нанизькій навколоземній орбіті.
Однією з головних невирішених задач фізики Сонця є нагрів корони до температури понад 1 000 000 К, натомість як фотосфера має температуру лише 6 000 К. Крім того, не зрозуміло, як саме сонячне випромінювання впливає на динаміку земної атмосфери на короткому і довгому часовому масштабі. Місія отримає майже одночасні зображення різних шарів атмосфери Сонця, що дозволить отримати всебічне розуміння динамічних процесів на Сонці та вирішити деякі з невирішених проблеми геліофізики.
Корисне навантаження
Прилади «Адітья-L1» налаштовані на спостереження сонячної атмосфери, переважно хромосфери та корони, а також оточуючого середовища в точці L1. Всього на борту є сім корисних навантажень, чотири з яких здійснюють дистанційне зондування Сонця, а три — спостереження на місці. Наукові навантаження «Адітья-L1» були розроблені різними індійськими лабораторіями в тісній співпраці з різними центрами Індійської організації космічних досліджень (ISRO).
Корисне навантаження складається з наступних інструментів:
ТИП | Sl.№ | Корисне навантаження | Призначення | Розробник |
---|---|---|---|---|
Інструменти дистанційного зондування | 1 | Коронограф видимих емісійних ліній (Visible Emission Line Coronagraph, VELC) | Фотографування та спектроскопія корони | [en], Бенгалуру |
2 | Сонячний ультрафіолетовий телескоп (Solar Ultraviolet Imaging Telescope, SUIT) | Ввузько- та широкосмугове фотографування фотосфери та хромосфери | [en], Пуне | |
3 | Сонячний рентгенівський спектрометр низької енергії (Solar Low Energy X-ray Spectrometer, SoLEXS) | М'який рентгенівський спектрометр | [en], Бенгалуру | |
4 | Рентгенівський спектрометр високої енергії для орбіти L1 (High Energy L1 Orbiting X-ray, HEL1OS) | Жорсткий рентгенівський спектрометр | [en], Бенгалуру | |
Інструменти для вимірювань на місці | 5 | Експеримент частинок сонячного вітру Адітья (Aditya Solar wind Particle Experiment, ASPEX) | Аналізатор протонів та важких іонів сонячного вітру | [en], Ахмадабад |
6 | Комплект аналізатора плазми для Адітья (Plasma Analyser Package For Aditya, PAPA) | Аналізатор електронів та важких іонів сонячного вітру | Лабораторія космічної фізики, [en], Тіруванантапурам | |
7 | Удосконалені триосьові цифрові магнітометри високої роздільної здатності | Вимірювання магнітного поля (Bx, By і Bz) in situ | [en], Бенгалуру |
Значення та потенційні відкриття
Місія Aditya-L1 обіцяє значно покращити наше розуміння поведінки Сонця та його взаємодії із Землею та космічним середовищем. Заплановані спостереження та збір даних у рамках цієї місії можуть призвести до кількох новаторських відкриттів і ідей у галузі фізики Сонця:
- Механізм коронального нагрівання. Однією з головних загадок у фізиці Сонця є проблема коронального нагрівання — чому корона Сонця набагато гарячіша за його поверхню. Інструменти Aditya-L1, зокрема Solar Ultraviolet Imaging Telescope (SUIT) і Visible Emission Line Coronagraph (VELC), дозволять детально вивчати динаміку та склад корони. Досліджуючи поведінку корони, вчені сподіваються розгадати механізми, відповідальні за нагрівання цього зовнішнього шару Сонця.
- Прогнозування космічної погоди. Розуміння поведінки Сонця має вирішальне значення для прогнозування подій космічної погоди, які можуть мати значний вплив на технології та інфраструктуру Землі. Дані місії допоможуть зрозуміти процеси, які призводять до сонячних спалахів, викидів корональної маси та подій сонячних енергетичних частинок. Ці відомості можуть сприяти точнішому прогнозуванню явищ космічної погоди та їх потенційного впливу на системи зв'язку, супутники та електромережі.
- Дослідження сонячного вітру та магнітного поля. Інструменти Aditya-L1, такі як Aditya Solar wind Particle Experiment (ASPEX) і магнітометр, дадуть комплексне розуміння властивостей сонячного вітру та міжпланетного магнітного поля. Ці дані допоможуть уточнити моделі поведінки сонячного вітру та його взаємодії з магнітосферою Землі.
- Розуміння клімату Землі. Сонячна активність на великих часових проміжках може впливати на клімат Землі. Спостереження Aditya-L1 за сонячним випромінюванням в близькому ультрафіолетовому діапазоні і його впливом на верхні шари атмосфери Землі можуть сприяти розумінню того, як змінність Сонця може впливати на кліматичні моделі Землі. Це може надати цінну інформацію для дослідників клімату, які прагнуть розрізнити природні та антропогенні фактори, що спричиняють зміну клімату.
- Комплексна візуалізація сонячної атмосфери. Набір інструментів на Aditya-L1 забезпечить спостереження всієї атмосфери Сонця, від фотосфери до корони, на різних довжинах хвиль. Ці одночасні спостереження дозволять простежити потік енергії та матерії між різними шарами атмосфери, пропонуючи розуміння складних процесів, які керують поведінкою Сонця.
- Походження та динаміка корональних викидів маси. Корональні викиди маси є потужними та потенційно руйнівними сонячними подіями. Спостереження Aditya-L1 щодо їх виникнення та еволюції сприятимуть нашому розумінню їхнього походження та поведінки, що потенційно призведе до вдосконалених моделей для прогнозування їх виникнення та наслідків.
Запуск
Запуск місії Aditya-L1 успішно відбувся 2 вересня 2023 року, об 11:50 IST, з пускового майданчика Космодрому імені Сатіша Дгавана поблизу Мадрасу в південному штаті Андгра-Прадеш (Індія). Приблизно о 12:54 IST, тобто через 63 хвилин після старту, ракета-носій PSLV-XL вивела Aditya-L1 на низьку навколоземну орбіту.
Перше прискорення на навколоземній орбіті заплановане на 3 вересня, приблизно об 11:45 IST. Після серії маневрів, Aditya-L1 попрямує до точки базування.
Хід місії
30 вересня 2023 року, згідно заяви ISRO, космічний корабель «Адітья-L1» вийшов зі сфери гравітаційного впливу Землі та вирушив до точки Лангранжа L1 системи Сонце-Земля.
6 січня 2024 року, як повідомила Індійська організація космічних досліджень (ISRO), космічний апарат «Адітья-L1» було успішно виведено на гало-орбіту в районі точки Лагранжа L1 - за 1,5 млн км від Землі.
Див. також
Примітки
- Moon mission done, ISRO aims for the Sun with Aditya-L1 launch on September 2. The Indian Express. 28 серпня 2023. оригіналу за 28 серпня 2023. Процитовано 28 серпня 2023.
- Pandey, Geeta (2 вересня 2023). Aditya-L1: India launches its first mission to Sun. BBC News. Процитовано 2 вересня 2023.
- Somasundaram, Seetha; Megala, S. (25 серпня 2017). (PDF). Current Science. 113 (4): 610. Bibcode:2017CSci..113..610S. doi:10.18520/cs/v113/i04/610-612. Архів оригіналу (PDF) за 25 серпня 2017. Процитовано 25 серпня 2017.
- Sreekumar, P. (19 червня 2019). Indian Space Science & Exploration : Global Perspective (PDF). UNOOSA. с. 8. (PDF) оригіналу за 30 червня 2019. Процитовано 30 червня 2019.
- "Адітья-L1": навіщо Індія запускає новий корабель до Сонця. BBC Україна. 1 вересня 2023. Процитовано 1 вересня 2023.
- . ISRO. Архів оригіналу за 3 March 2018. Процитовано 1 червня 2017.
- ISRO [@isro] (1 вересня 2023). PSLV-C57/Aditya-L1 Mission: The 23-hour 40-minute countdown leading to the launch at 11:50 Hrs. IST on September 2, 2023, has commended today at 12:10 Hrs. The launch can be watched LIVE on ISRO Website https://isro.gov.in Facebook https://facebook.com/ISRO YouTube https://youtube.com/watch?v=_IcgGYZTXQw… DD National TV channel from 11:20 Hrs. IST (Твіт) (англ.) — через Твіттер.
- ADITYA-L1. www.isro.gov.in. оригіналу за 3 August 2023. Процитовано 29 серпня 2023.
- (PDF) (Пресреліз). Department of Space. Архів оригіналу (PDF) за 17 вересня 2016. Процитовано 9 вересня 2016.
- Aditya gets ready to gaze at the sun. The Hindu. оригіналу за 26 August 2017. Процитовано 25 серпня 2017.
- Gandhi, Divya (13 січня 2008). ISRO planning to launch satellite to study the sun. The Hindu. оригіналу за 15 September 2018. Процитовано 26 серпня 2017.
- Desikan, Shubashree (15 листопада 2015). The sun shines on India's Aditya. The Hindu. оригіналу за 13 March 2018. Процитовано 12 серпня 2018.
- Lok Sabha Unstarred Question No.1972 (PDF). Lok Sabha. 3 липня 2019. (PDF) оригіналу за 4 July 2019. Процитовано 4 липня 2019.
- Department Of Space, Annual Report 2019–2020 (PDF). 14 лютого 2020. (PDF) оригіналу за 7 October 2021. Процитовано 25 жовтня 2021.
- Muralidharan, Vivek (2017). Orbit Maintenance Strategies for Sun-Earth/Moon Libration Point Missions: Parameter Selection for Target Point and Cauchy-Green Tensor Approaches. West Lafayette, Indiana, United States: M.S. Thesis, Purdue University. с. 183—194.
- . isro.gov.in. Архів оригіналу за 10 December 2019. Процитовано 19 червня 2019.
- ISRO ADITYA-L1.
- Andrievsky, S. M.; Garbunov, G. A. (1991), The Shock Wave Heating Mechanism of Pulsating Star Chromospheres, Mechanisms of Chromospheric and Coronal Heating, Berlin, Heidelberg: Springer Berlin Heidelberg: 356—358, ISBN , процитовано 31 серпня 2023
- Balch, Christopher C. (January 2008). Updated verification of the Space Weather Prediction Center's solar energetic particle prediction model. Space Weather. 6 (1): n/a–n/a. doi:10.1029/2007sw000337. ISSN 1542-7390.
- Індія успішно запустила до космосу свою першу сонячну обсерваторію Aditya-L1. (рос.) 03.09.2023
- Aditya L1 Mission: Aditya L1 Launch LIVE Updates: Aditya L1 spacecraft successfully separated from PSLV rocket, now en route to Sun-Earth L1 point. ISRO says mission accomplished. The Economic Times (англ.). Процитовано 2 вересня 2023.
- ADITYA L-1
- Індія успішно вивела на задану орбіту сонячну обсерваторію. 06.01.2024
Посилання
- Сторінка ISRO для Адітья-L1
- "Адітья-L1": навіщо Індія запускає новий корабель до Сонця. BBC Україна. 1 вересня 2023. Процитовано 1 вересня 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aditya L1 angl Aditya L1 indijskij kosmichnij aparat sho mistit koronograf dlya doslidzhennya atmosferi Soncya Buv stvorenij Indijskoyu organizaciyeyu kosmichnih doslidzhen ta inshimi indijskimi doslidnickimi institutami Vin bude rozmishenij na vidstani priblizno 1 5 miljona kilometriv vid Zemli na galo orbiti navkolo tochki Lagranzha L1 mizh Zemleyu ta Soncem de vin vivchatime sonyachnu atmosferu sonyachni magnitni buri ta yihnij vpliv na navkolozemne seredovishe Nazva misiyi pohodit vid imeni indijskogo boga Soncya ta nazvi tochki Lagranzha L1 Aditya L1Aditya L1 v rozkladenomu staniOsnovni parametriPovna nazvaAditya L1OrganizaciyaIndijska organizaciya kosmichnih doslidzhen i rozrobokData zapusku2 veresnya 2023 11 50 IST 06 20 UTC Raketa nosijPSLV XLKosmodromKosmodrom imeni Satisha DgavanaTrivalist polotu5 2 rokiv zaplanovana Tehnichni parametriMasa1475 kgOrbitalni daniPeriod obertannya177 86 dnivVebstorinkaVebstorinkahttps www isro gov in Aditya L1 html Aditya L1 v skladenij konfiguraciyi Tochki Lagranzha v sistemi Sonce Zemlya ne v masshtabi Nevelikij ob yekt u bud yakij z p yati tochok zberigatime svoye polozhennya vidnosno Soncya j Zemli Ce persha indijska misiya prisvyachena sposterezhennyu za Soncem Vona bula zapushena raketoyu nosiyem PSLV XL 2 veresnya 2023 roku za desyat dniv pislya uspishnoyi posadki indijskoyi misyachnoyi misiyi Chandrayan 3 Cili misiyiOsnovnimi naukovimi cilyami misiyi Aditya L1 ye Vivchennya dinamiki verhnih shariv atmosferi hromosferi ta koroni Soncya Doslidzhennya hromosfernogo ta koronalnogo nagrivu fiziki chastkovo ionizovanoyi plazmi iniciaciyi koronalnih vikidiv masi ta spalahiv Sposterezhennya za chastinkami ta plazmovim seredovishem dlya zboru danih pro dinamiku chastinok vid Soncya Fizika sonyachnoyi koroni ta mehanizm yiyi nagrivannya Diagnostika plazmi v koroni ta koronalnih petlyah viznachennya yiyi temperaturi shvidkosti gustini Viznachennya poslidovnosti procesiv yaki vidbuvayutsya v kilkoh sharah vid hromosferi do koroni i zreshtoyu prizvodyat do sonyachnih vikidiv Topologiya magnitnogo polya ta vimiryuvannya magnitnogo polya v sonyachnij koroni Pohodzhennya sklad i dinamika sonyachnogo vitru rushijni sili kosmichnoyi pogodi IstoriyaKoncepciya Aditya bula zaproponovana 2008 roku Spochatku vin planuvavsya yak nevelikij 400 kilogramovij suputnik nizkij navkolozemnij orbiti 800 km z koronografom dlya doslidzhennya sonyachnoyi koroni Na 2016 2017 finansovij rik bulo vidileno eksperimentalnij byudzhet u rozmiri 3 kror tobto 30 mln rupij Masshtabi misiyi z chasom bulo rozshireno do kompleksnoyi observatoriyi sonyachnogo ta kosmichnogo seredovisha rozmishenoyi v tochci Lagranzha L1 tomu misiyu bulo perejmenovano na Aditya L1 Stanom na lipen 2019 vartist misiyi stanovila 78 53 kror rupij bez urahuvannya vitrat na zapusk OglyadMisiya Aditya L1 potrebuvatime priblizno 109 zemnih dniv pislya zapusku shob vijti na galo orbitu navkolo tochki L1 na vidstani priblizno 1 500 000 km vid Zemli Kosmichnij korabel zalishatimetsya na galo orbiti protyagom zaplanovanoyi trivalosti misiyi Nevelika kilkist palnogo vitrachatimetsya na korekciyu orbiti nadayuchi stanciyi dodatkovoyi shvidkosti 0 2 4 m s na rik 1 5 tonnij suputnik nese sim naukovih priladiv yaki mayut na meti doslidzhennya sonyachnoyi atmosferi ta navkolozemnogo kosmichnogo seredovisha Aditya L1 zabezpechuvatime sposterezhennya za fotosferoyu hromosferoyu ta koronoyu Soncya Dlya magnitometra ta instrumentiv z vivchennya potoku sonyachnogo vitru principovim ye roztashuvannya same v tochci L1 i voni ne mali b sensu v originalnij koncepciyi misiyi Aditya nanizkij navkolozemnij orbiti Odniyeyu z golovnih nevirishenih zadach fiziki Soncya ye nagriv koroni do temperaturi ponad 1 000 000 K natomist yak fotosfera maye temperaturu lishe 6 000 K Krim togo ne zrozumilo yak same sonyachne viprominyuvannya vplivaye na dinamiku zemnoyi atmosferi na korotkomu i dovgomu chasovomu masshtabi Misiya otrimaye majzhe odnochasni zobrazhennya riznih shariv atmosferi Soncya sho dozvolit otrimati vsebichne rozuminnya dinamichnih procesiv na Sonci ta virishiti deyaki z nevirishenih problemi geliofiziki Instrumenti Aditya L1Korisne navantazhennyaPriladi Aditya L1 nalashtovani na sposterezhennya sonyachnoyi atmosferi perevazhno hromosferi ta koroni a takozh otochuyuchogo seredovisha v tochci L1 Vsogo na bortu ye sim korisnih navantazhen chotiri z yakih zdijsnyuyut distancijne zonduvannya Soncya a tri sposterezhennya na misci Naukovi navantazhennya Aditya L1 buli rozrobleni riznimi indijskimi laboratoriyami v tisnij spivpraci z riznimi centrami Indijskoyi organizaciyi kosmichnih doslidzhen ISRO Korisne navantazhennya skladayetsya z nastupnih instrumentiv TIP Sl Korisne navantazhennya Priznachennya Rozrobnik Instrumenti distancijnogo zonduvannya 1 Koronograf vidimih emisijnih linij Visible Emission Line Coronagraph VELC Fotografuvannya ta spektroskopiya koroni en Bengaluru 2 Sonyachnij ultrafioletovij teleskop Solar Ultraviolet Imaging Telescope SUIT Vvuzko ta shirokosmugove fotografuvannya fotosferi ta hromosferi en Pune 3 Sonyachnij rentgenivskij spektrometr nizkoyi energiyi Solar Low Energy X ray Spectrometer SoLEXS M yakij rentgenivskij spektrometr en Bengaluru 4 Rentgenivskij spektrometr visokoyi energiyi dlya orbiti L1 High Energy L1 Orbiting X ray HEL1OS Zhorstkij rentgenivskij spektrometr en Bengaluru Instrumenti dlya vimiryuvan na misci 5 Eksperiment chastinok sonyachnogo vitru Aditya Aditya Solar wind Particle Experiment ASPEX Analizator protoniv ta vazhkih ioniv sonyachnogo vitru en Ahmadabad 6 Komplekt analizatora plazmi dlya Aditya Plasma Analyser Package For Aditya PAPA Analizator elektroniv ta vazhkih ioniv sonyachnogo vitru Laboratoriya kosmichnoyi fiziki en Tiruvanantapuram 7 Udoskonaleni triosovi cifrovi magnitometri visokoyi rozdilnoyi zdatnosti Vimiryuvannya magnitnogo polya Bx By i Bz in situ en BengaluruZnachennya ta potencijni vidkrittyaAditya L1 pered zapuskom Misiya Aditya L1 obicyaye znachno pokrashiti nashe rozuminnya povedinki Soncya ta jogo vzayemodiyi iz Zemleyu ta kosmichnim seredovishem Zaplanovani sposterezhennya ta zbir danih u ramkah ciyeyi misiyi mozhut prizvesti do kilkoh novatorskih vidkrittiv i idej u galuzi fiziki Soncya Mehanizm koronalnogo nagrivannya Odniyeyu z golovnih zagadok u fizici Soncya ye problema koronalnogo nagrivannya chomu korona Soncya nabagato garyachisha za jogo poverhnyu Instrumenti Aditya L1 zokrema Solar Ultraviolet Imaging Telescope SUIT i Visible Emission Line Coronagraph VELC dozvolyat detalno vivchati dinamiku ta sklad koroni Doslidzhuyuchi povedinku koroni vcheni spodivayutsya rozgadati mehanizmi vidpovidalni za nagrivannya cogo zovnishnogo sharu Soncya Prognozuvannya kosmichnoyi pogodi Rozuminnya povedinki Soncya maye virishalne znachennya dlya prognozuvannya podij kosmichnoyi pogodi yaki mozhut mati znachnij vpliv na tehnologiyi ta infrastrukturu Zemli Dani misiyi dopomozhut zrozumiti procesi yaki prizvodyat do sonyachnih spalahiv vikidiv koronalnoyi masi ta podij sonyachnih energetichnih chastinok Ci vidomosti mozhut spriyati tochnishomu prognozuvannyu yavish kosmichnoyi pogodi ta yih potencijnogo vplivu na sistemi zv yazku suputniki ta elektromerezhi Doslidzhennya sonyachnogo vitru ta magnitnogo polya Instrumenti Aditya L1 taki yak Aditya Solar wind Particle Experiment ASPEX i magnitometr dadut kompleksne rozuminnya vlastivostej sonyachnogo vitru ta mizhplanetnogo magnitnogo polya Ci dani dopomozhut utochniti modeli povedinki sonyachnogo vitru ta jogo vzayemodiyi z magnitosferoyu Zemli Rozuminnya klimatu Zemli Sonyachna aktivnist na velikih chasovih promizhkah mozhe vplivati na klimat Zemli Sposterezhennya Aditya L1 za sonyachnim viprominyuvannyam v blizkomu ultrafioletovomu diapazoni i jogo vplivom na verhni shari atmosferi Zemli mozhut spriyati rozuminnyu togo yak zminnist Soncya mozhe vplivati na klimatichni modeli Zemli Ce mozhe nadati cinnu informaciyu dlya doslidnikiv klimatu yaki pragnut rozrizniti prirodni ta antropogenni faktori sho sprichinyayut zminu klimatu Kompleksna vizualizaciya sonyachnoyi atmosferi Nabir instrumentiv na Aditya L1 zabezpechit sposterezhennya vsiyeyi atmosferi Soncya vid fotosferi do koroni na riznih dovzhinah hvil Ci odnochasni sposterezhennya dozvolyat prostezhiti potik energiyi ta materiyi mizh riznimi sharami atmosferi proponuyuchi rozuminnya skladnih procesiv yaki keruyut povedinkoyu Soncya Pohodzhennya ta dinamika koronalnih vikidiv masi Koronalni vikidi masi ye potuzhnimi ta potencijno rujnivnimi sonyachnimi podiyami Sposterezhennya Aditya L1 shodo yih viniknennya ta evolyuciyi spriyatimut nashomu rozuminnyu yihnogo pohodzhennya ta povedinki sho potencijno prizvede do vdoskonalenih modelej dlya prognozuvannya yih viniknennya ta naslidkiv ZapuskZapusk misiyi Aditya L1 uspishno vidbuvsya 2 veresnya 2023 roku ob 11 50 IST z puskovogo majdanchika Kosmodromu imeni Satisha Dgavana poblizu Madrasu v pivdennomu shtati Andgra Pradesh Indiya Priblizno o 12 54 IST tobto cherez 63 hvilin pislya startu raketa nosij PSLV XL vivela Aditya L1 na nizku navkolozemnu orbitu Pershe priskorennya na navkolozemnij orbiti zaplanovane na 3 veresnya priblizno ob 11 45 IST Pislya seriyi manevriv Aditya L1 popryamuye do tochki bazuvannya Hid misiyi30 veresnya 2023 roku zgidno zayavi ISRO kosmichnij korabel Aditya L1 vijshov zi sferi gravitacijnogo vplivu Zemli ta virushiv do tochki Langranzha L1 sistemi Sonce Zemlya 6 sichnya 2024 roku yak povidomila Indijska organizaciya kosmichnih doslidzhen ISRO kosmichnij aparat Aditya L1 bulo uspishno vivedeno na galo orbitu v rajoni tochki Lagranzha L1 za 1 5 mln km vid Zemli Div takozhSolar Orbiter Parker Solar ProbePrimitkiMoon mission done ISRO aims for the Sun with Aditya L1 launch on September 2 The Indian Express 28 serpnya 2023 originalu za 28 serpnya 2023 Procitovano 28 serpnya 2023 Pandey Geeta 2 veresnya 2023 Aditya L1 India launches its first mission to Sun BBC News Procitovano 2 veresnya 2023 Somasundaram Seetha Megala S 25 serpnya 2017 PDF Current Science 113 4 610 Bibcode 2017CSci 113 610S doi 10 18520 cs v113 i04 610 612 Arhiv originalu PDF za 25 serpnya 2017 Procitovano 25 serpnya 2017 Sreekumar P 19 chervnya 2019 Indian Space Science amp Exploration Global Perspective PDF UNOOSA s 8 PDF originalu za 30 chervnya 2019 Procitovano 30 chervnya 2019 Aditya L1 navisho Indiya zapuskaye novij korabel do Soncya BBC Ukrayina 1 veresnya 2023 Procitovano 1 veresnya 2023 ISRO Arhiv originalu za 3 March 2018 Procitovano 1 chervnya 2017 ISRO isro 1 veresnya 2023 PSLV C57 Aditya L1 Mission The 23 hour 40 minute countdown leading to the launch at 11 50 Hrs IST on September 2 2023 has commended today at 12 10 Hrs The launch can be watched LIVE on ISRO Website https isro gov in Facebook https facebook com ISRO YouTube https youtube com watch v IcgGYZTXQw DD National TV channel from 11 20 Hrs IST Tvit angl cherez Tvitter ADITYA L1 www isro gov in originalu za 3 August 2023 Procitovano 29 serpnya 2023 PDF Presreliz Department of Space Arhiv originalu PDF za 17 veresnya 2016 Procitovano 9 veresnya 2016 Aditya gets ready to gaze at the sun The Hindu originalu za 26 August 2017 Procitovano 25 serpnya 2017 Gandhi Divya 13 sichnya 2008 ISRO planning to launch satellite to study the sun The Hindu originalu za 15 September 2018 Procitovano 26 serpnya 2017 Desikan Shubashree 15 listopada 2015 The sun shines on India s Aditya The Hindu originalu za 13 March 2018 Procitovano 12 serpnya 2018 Lok Sabha Unstarred Question No 1972 PDF Lok Sabha 3 lipnya 2019 PDF originalu za 4 July 2019 Procitovano 4 lipnya 2019 Department Of Space Annual Report 2019 2020 PDF 14 lyutogo 2020 PDF originalu za 7 October 2021 Procitovano 25 zhovtnya 2021 Muralidharan Vivek 2017 Orbit Maintenance Strategies for Sun Earth Moon Libration Point Missions Parameter Selection for Target Point and Cauchy Green Tensor Approaches West Lafayette Indiana United States M S Thesis Purdue University s 183 194 isro gov in Arhiv originalu za 10 December 2019 Procitovano 19 chervnya 2019 ISRO ADITYA L1 Andrievsky S M Garbunov G A 1991 The Shock Wave Heating Mechanism of Pulsating Star Chromospheres Mechanisms of Chromospheric and Coronal Heating Berlin Heidelberg Springer Berlin Heidelberg 356 358 ISBN 978 3 642 87457 4 procitovano 31 serpnya 2023 Balch Christopher C January 2008 Updated verification of the Space Weather Prediction Center s solar energetic particle prediction model Space Weather 6 1 n a n a doi 10 1029 2007sw000337 ISSN 1542 7390 Indiya uspishno zapustila do kosmosu svoyu pershu sonyachnu observatoriyu Aditya L1 ros 03 09 2023 Aditya L1 Mission Aditya L1 Launch LIVE Updates Aditya L1 spacecraft successfully separated from PSLV rocket now en route to Sun Earth L1 point ISRO says mission accomplished The Economic Times angl Procitovano 2 veresnya 2023 ADITYA L 1 Indiya uspishno vivela na zadanu orbitu sonyachnu observatoriyu 06 01 2024PosilannyaStorinka ISRO dlya Aditya L1 Aditya L1 navisho Indiya zapuskaye novij korabel do Soncya BBC Ukrayina 1 veresnya 2023 Procitovano 1 veresnya 2023