Адріан ван де Венне (нід. Adriaen van de Venne, 1589, Делфт—12 листопада 1662, Гаага) — нідерландський художник. Робив портрети, жанрові та історичні композиції, працював графіком. Уславився власними (гризайлями) на різноманітні сюжети, здебільшого жартівливого, кумедного чи філософського спрямування.
Біографія
Юність
Ван де Венне народився 1589 року в Делфті в родині поважних батьків, які втекли з південних провінцій через війну та релігійний гніт. Згідно написаної Арнольдом Хоубракеном біографії, ван де Венне навчався у латинській школі в Лейдені та мріяв стати художником. Живопису в основному вчився самостійно, але також отримував уроки від майстра ювелірної справи і художника Симона де Валка (нід. Simon de Valck). У Гаазі його другий учитель Ієронімус ван Дист (нід. Hieronymus van Diest), який працював технікою (гризайль), навчив його граверному мистецтву.
Розквіт творчості
1607 року ван де Венне згадували в Антверпені, а в 1614–1625 роках він жив у Мідделбурзі, де надихався пейзажами Яна Брейгеля Старшого та сатиричними повчальними віньєтками Пітера Брейгеля Старшого. Там творчість художника досягла свого апогею, а картини того періоду, поліхромні, маньєристичні за духом та написані швидким мазком, близькі до творів Матеуса Молануса (нід. Mattheus Molanus) і [en]). Його сатирична картина «Ловля душ» (нід. De zielenvisserij), написана 1614 року, є іронічним зауваженням до конфлікту католицької та протестантської церков під час Нідерландської революції, коли річка Шельда, що зображена на картині та знаходилася в безпосередній близькості від будинку ван де Венне в Мідделбурзі, відділяла південну католицьку Фландрію від північних протестантських Брабанта та Зеландії. Вплив Яна Брейгеля Старшого особливо помітно проявлявся в цій алегорії (релігійного фанатизму), реалістичні деталі трактовані в ній з тонким гумором.
Ван де Венне працював як книжковий ілюстратор, , політичний пропагандист і поет, співпрацював зі своїм братом Яном, відомим видавцем і . Провідні голландські письменники, як-от Якоб Катс, наймали ван де Венне, оскільки його ілюстрації сприяли зростанню популярності нідерландських [en], що містять уроки моралі та відповідні ілюстрації, які зазвичай були представлені гравюрами жанрових сцен із селянами, жебраками, злодіями та дурнями. Завдяки цим роботам він прославився за життя і залишався знаменитим після своєї смерті протягом XVIII століття.
Діяльність у Гаазі
1625 року Адріан ван де Венне переїхав до Гааги, де вступив у Гільдію Святого Луки. Там же, можливо, працював в суді. 1640 року став деканом Гільдії. Він продовжував займатися своїми книжковими і естампними проєктами та написав велику частину своїх відомих картин, багато з яких зображали знедолених і калік. 1656 року Адріан став одним зі співзасновників — організації, яка була альтернативною офіційній Гільдії. [en], ван де Венне та інші місцеві діячі мистецтв створили її, будучи незадоволеними станом справ у Гільдії Святого Луки. Помер ван де Венне 12 листопада 1662 року в Гаазі, не залишивши після себе учнів і послідовників.
Галерея творів
- «Зима», Державні музеї Берліна
- «Танок смерті», грізайль, Ермітаж, Санкт-Петербург
- «Призначення безхарактерних чоловіків»
- Адріан ван де Венне. «Алегорія Бідності», бл. 1635 р., Меморіальний художній музей Аллена, Колледж Оберлін, Огайо, США.
- «Літо», Державні музеї Берліна
Примітки
- Art UK — 2003.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Adriaan van de Venne — 2009.
- Czech National Authority Database
- RKDartists
- Deutsche Nationalbibliothek Record #11921332X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- http://pba-opacweb.lille.fr/fr/search-notice?type=list&filters%5Bfacets.id%5D%5B%5D=5cc2aee05c0284355b8b4da7
- Belacchende Werelt. 271
- https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/van-de-venne-adriaen-pietersz-1
- Prent, 'De geexcuseerde heeren van de Regeeringe', 1672 — 1672.
- NASSOVIJ PROCIRIS, Gins formidata tyrannis, etc. — 1621.
- Prinsen van Oranje en graven van Nassau te paard — 1620.
- 'Veel geschreeuws / en luttel wol' — 1625.
- https://www.museabrugge.be/collection/work/id/0000_GRO1492_I
- https://www.museabrugge.be/collection/work/id/2014_GRO0267_III
- . . Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 10 серпня 2013.
- . Энциклопедия живописи. Библиотекарь.Ру. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 10 серпня 2013.
- . De groote schouburgh der Nederlantsche konstschilders en schilderessen. — первое. — Амстердам : Gedrukt voor den autheur, daar de zelve ook te bekomen zyn, 1718. — Т. 3. — С. 90—91. Оцифрованная версия статьи [ 30 жовтня 2020 у Wayback Machine.] на сайте dbnl.org
- Bie, Cornelis de. Bie Het Gulden Cabinet. — первое. — Jan Meyssens, 1661. — С. 234—236.
- Royalton-Kisch, 1988, с. 42.
- Cats, Jacob; Farlie, Robert; Venne, Adriaen Pietersz. van de; Leighton, John; Pigot, Richard. Moral emblems, with aphorisms, adages, and proverbs, of all ages and nations. — Лондон : Longman, 1862. — С. 15.
- Ван де Венне, Адриан. [1] / Под ред. Marc Van Vaeck. — Koninklijke Vlaamse Academie voor Taal en Letterkunde, 1994. — Т. 1. — . з джерела 29 жовтня 2020
Література
- Книги
- Franken, Daniel. Adriaen van de Venne. — Амстердам : C.M. van Gogh, 1878. — С. 115.
- Laurens, J. Bol. Adriaen Pietersz. van de Venne, Painter and draughtsman. — Дорнспейк : Davaco, 1989. — 153 с. — .
- Royalton-Kisch, Martin. Adriaen van de Venne's Album in the Department of Prints and Drawings in the British Museum. — Лондон : British Museum Publications in association with Meulenhoff/Landshoff, 1988. — 368 с. — .
- A. Plokker. Adriaen Pietersz. van de Venne (1589-1662), de grisailles met spreukbanden. — Левен/Амерсфорт : Uitgeverij Acco, 1984. — Т. 6. — (Leuvense studiën en tekstuitgaven, Nieuwe Reeks)
- Статті
- Buijsen, Edwin. Roodkrijttekeningen naar schilderijen van Adriaen van de Venne en hun mogelijke functie // Oud Holland : журнал. — 2005. — Bd. 118 (30 juni). — P. 31—106.
- Van Vaeck, Marc. Adriaen van de Vennes bedelaarsvoorstellingen in grisaille: geschilderde paradoxale encomia? // De Zeventiende Eeuw : журнал. — 2001. — Bd. 17 (30 juni). — P. 164—173.
- Westermann, Mariët. Fray en Leelijck, Adriaen van de Venne's Invention of the Ironic Grisaille // Kunst voor de markt/Art for the market : журнал. — Зволле : Waanders Uitgevers, 2000. — Afl. 50 (30 juni). — P. 220—257. — .
- Luijten, Hans. Een aapetende leeuw als devies? Adriaen van de Vennes getekende portret van Jacob Cats // Bulletin van het Rijksmuseum : журнал. — 1999. — Bd. 47 (30 juni). — P. 126—143.
- Kluiver, J.H. Adriaan van de Venne's 'Gezicht op de haven van Middelburg', geïdentificeerd als het vertrek van Robert Sidney in 1616 // Oud Holland : журнал. — 1995. — Bd. 109 (30 juni). — P. 121—142.
- Van Suchtelen, Ariane. New Evidence on a Series of Landscape Paintings by Adriaen van de Venne // The J. Paul Getty Museum Journal : журнал. — 1990. — Bd. 18 (30 juni). — P. 99—112.
- Bol, L.J. Een Midelburgse Brueghel-groep // Oud Holland : журнал. — 1958. — Bd. 73 (30 juni). — P. 128—147.
Примітки
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Адріан ван де Венне |
- Адріан ван де Венне
- Адріан ван де Венне[недоступне посилання з лютого 2019] на сайті Нідерландського інституту історії мистецтв
- Роботи Адріана ван де Венне [ 21 листопада 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет