Берлін є одночасно і містом і однією з Німецьких «федеративних земель (місто-держава). Починаючи з адміністративної реформи 2001 року, Берлін складається з дванадцяти районів або округів (нім. Bezirke, вимова ), кожен із яких має власні органи місцевого самоврядування, хоча всі райони підпорядковуються міському та державному уряду Берліна.
Адміністративні округи і райони Берліна | |
Країна | Німеччина |
---|---|
Цей список перелічує | d і d |
Категорія цього списку | і d |
Адміністративні округи і райони Берліна у Вікісховищі |
Кожний район управляється радою (Bezirksamt) з п'ятьма радниками (Bezirksstadträte) та мером міста (Bezirksbürgermeister). Рада району обирається зборами району (Bezirksverordnetenversammlung). Влада урядів району обмежена, вони підпорядковані Берлінському сенату. Мерії району утворюють раду мерів (Рат дер Бюргермайстер на чолі з керівником міста), яка консультує Сенат.
Історія
Кожен район складається з декількох офіційно визнаних підрайонів або кварталів (Ortsteile німецькою мовою, яку іноді називають кварталами англійською мовою). Ці мікрорайони, як правило, мають історичну ідентичність як колишні незалежні міста, села або сільські муніципалітети, які були об’єднані в 1920 році в рамках Великого Берлінського закону, що склало основу сучасного міста і держави. Райони не мають власних державних органів, але визнані містом та районами для планування та статистичних цілей. Берлінці часто більше ототожнюють себе з районом, де вони живуть, ніж із районом, який ними керує. Далі райони поділяються на статистичні тракти, які в основному використовуються для планування та статистичних цілей. Статистичні тракти приблизно відповідають, але не зовсім точно кварталам, визнаним мешканцями.
Коли у 1920 року було засновано Великий Берлін, місто було організовано у двадцять районів, більшість з яких були названі на честь найбільшого мікрорайону, часто колишнього міста чи муніципалітету; інші, такі як Кройцберг та Пренцлауер-Берг, були названі за географічними особливостями.
До 2000 року Берлін налічував двадцять три райони, оскільки в Східному Берліні було створено три нові райони. Сьогодні Берлін розділений на дванадцять районів (Бецірке), скорочено з двадцяти трьох районів до адміністративної реформи Берліна 2001 року.
Райони
Адміністративна реформа 2001 року об'єднала існуючі райони з нинішніми 12 районами, як зазначено нижче.
Район | Населення 31 березня 2010 р | Площа в км 2 | Щільність на км 2 | Карта |
---|---|---|---|---|
Шарлоттенбург-Вільмерсдорф | 319 628 | 64,72 | 4878 | |
Фрідріхсгайн-Кройцберг | 268 225 | 20.16 | 13 187 | |
Ліхтенберг | 259881 | 52,29 | 4,952 | |
Марцан-Геллерсдорф | 248 264 | 61,74 | 4046 | |
Мітте | 332919 | 39,47 | 8 272 | |
Нойкельн | 310 283 | 44,93 | 6 804 | |
Панков | 366 441 | 103.01 | 3,476 | |
Рейнікендорф | 240 454 | 89,46 | 2712 | |
Шпандау | 223962 | 91,91 | 2441 | |
Штегліц-Целендорф | 293989 | 102.50 | 2818 | |
Темпельгоф-Шенеберг | 335 060 | 53.09 | 6 256 | |
Трептов-Кепенік | 241 335 | 168,42 | 1 406 |
Адміністрація
Районний уряд є частиною адміністрації двоступеневої берлінської міста-держави, в результаті чого Сенат і його дочірні установи, установи та муніципальні підприємства формують перший етап так званої Hauptverwaltung (центральної адміністрації). На другому місці, райони мають певний ступінь автономії -– хоча це ні в якому разі не порівняти з німецькими районами Landkreise чи незалежними містами, ані навіть з місцевим самоврядуванням спільного муніципалітету як юридичної особи, оскільки відповідно до Берлінської конституції закон статус міста як самої німецької держави має статус єдиного муніципалітету (Einheitsgemeinde). Повноваження урядів районів обмежені, і їх виконання покладених завдань підлягає регуляторному нагляду Сенату.
Тим не менше, дванадцять самоврядних районів мають конституційний статус і самі підрозділяються на два адміністративні органи: кожен керується збором району (Bezirksverordnetenversammlung, BVV) і штатною радою району (Bezirksamt), що складається з чотирьох радників (Bezirksstadträte) на чолі з мером району (Bezirksbürgermeister). Асамблея BVV обирається безпосередньо населенням району і тому діє як парламент міста, хоча офіційно вона є частиною виконавчої влади. Вона обирає членів ради району, перевіряє його щоденне управління та може подавати заявки та рекомендації. Дванадцять мерів міст регулярно збираються в Раду мерів (Rat der Bürgermeister), яку очолює міський голова; рада відповідає і консультує Сенат.
Населені пункти не мають органів місцевого самоврядування, а адміністративні обов'язки колишнього представника місцевості, Ортсворштехера (Ortsvorsteher), взяли на себе мери районів.
Герби
Усі герби міст Берлінер (нинішні, як у період з 1990 по 2001 роки) мають кілька спільних моментів: Щит має іспанську форму, а коронета представлена фресковою короною : 3 вежі з червоної цегли з гербом Берліна посередині.
Більшість гербів нинішніх районів змінили деякі елементи у своєму полі: Деякі з них створили "злиття" тем об'єднаного району (Шарлоттенбург-Вільмерсдорф, Ліхтенберг, Штегліц-Зелендорф, Темпельхоф-Шенеберг); інші модифікували свої теми, взяті з одного з двох (або більше) колишніх об'єднаних районів (Фрідріхсгайн-Кройцберг, Марцан-Геллерсдорф, Мітте та Трептов-Кепенік). Тільки незмінені райони Нойкельн, Рейнікендорф та Шпандау не змінили своїх полів. Герб Панькова був створений з новим дизайном у 2008 році, будучи єдиним районом без герба протягом 7 років.
Шарлоттенбург-Вільмерсдорф | Фрідріхсгайн-Кройцберг | Ліхтенберг | Марцан-Геллерсдорф | Мітте | > Нойкельн | Панков | Рейнікендорф | Шпандау | Штегліц-Целендорф | Темпельгоф-Шенеберг | Трептов-Кепенік |
Населені пункти
Станом на 2012 рік, дванадцять районів складаються із загальної кількості 96 офіційно визнаних "частин населеного пункту" (Ortsteile). Майже всі вони додатково поділяються на кілька інших зон (визначених німецькою мовою як Ортслаген, Тайле, Штадтфіртель, Орте тощо). Найбільшим Ортстайлем є Копенік (34.9 км), найменший – Ганзафіртель (53 га чи 130 ар). Найбільш заселеним є Нойкельн (154 127 жителів у 2009 році), найменш заселеним є Мальхов (450 жителів у 2008 році).
Примітки
- Місця, населені пункти та статистичні тракти Берлінського статистичного управління [ 27 січня 2006 у Wayback Machine.]
- Герби районів Берлінера on www.berlin.de [ 14 квітня 2010 у Wayback Machine.]
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Berlin ye odnochasno i mistom i odniyeyu z Nimeckih federativnih zemel misto derzhava Pochinayuchi z administrativnoyi reformi 2001 roku Berlin skladayetsya z dvanadcyati rajoniv abo okrugiv nim Bezirke vimova beˈtsɪʁke kozhen iz yakih maye vlasni organi miscevogo samovryaduvannya hocha vsi rajoni pidporyadkovuyutsya miskomu ta derzhavnomu uryadu Berlina Administrativni okrugi i rajoni Berlina Krayina Nimechchina Cej spisok perelichuyed i d Kategoriya cogo spiskuKategoriya Administrativni okrugi Berlina i d Administrativni okrugi i rajoni Berlina u Vikishovishi Miski rajoni ta rajoni Berlina 12 Berlinskih Becirke rajoni pislya rajonnoyi reformi 2001 roku Kozhnij rajon upravlyayetsya radoyu Bezirksamt z p yatma radnikami Bezirksstadtrate ta merom mista Bezirksburgermeister Rada rajonu obirayetsya zborami rajonu Bezirksverordnetenversammlung Vlada uryadiv rajonu obmezhena voni pidporyadkovani Berlinskomu senatu Meriyi rajonu utvoryuyut radu meriv Rat der Byurgermajster na choli z kerivnikom mista yaka konsultuye Senat IstoriyaDvadcyat tri kolishni rajoni 1990 2000 Kozhen rajon skladayetsya z dekilkoh oficijno viznanih pidrajoniv abo kvartaliv Ortsteile nimeckoyu movoyu yaku inodi nazivayut kvartalami anglijskoyu movoyu Ci mikrorajoni yak pravilo mayut istorichnu identichnist yak kolishni nezalezhni mista sela abo silski municipaliteti yaki buli ob yednani v 1920 roci v ramkah Velikogo Berlinskogo zakonu sho sklalo osnovu suchasnogo mista i derzhavi Rajoni ne mayut vlasnih derzhavnih organiv ale viznani mistom ta rajonami dlya planuvannya ta statistichnih cilej Berlinci chasto bilshe ototozhnyuyut sebe z rajonom de voni zhivut nizh iz rajonom yakij nimi keruye Dali rajoni podilyayutsya na statistichni trakti yaki v osnovnomu vikoristovuyutsya dlya planuvannya ta statistichnih cilej Statistichni trakti priblizno vidpovidayut ale ne zovsim tochno kvartalam viznanim meshkancyami Koli u 1920 roku bulo zasnovano Velikij Berlin misto bulo organizovano u dvadcyat rajoniv bilshist z yakih buli nazvani na chest najbilshogo mikrorajonu chasto kolishnogo mista chi municipalitetu inshi taki yak Krojcberg ta Prenclauer Berg buli nazvani za geografichnimi osoblivostyami Do 2000 roku Berlin nalichuvav dvadcyat tri rajoni oskilki v Shidnomu Berlini bulo stvoreno tri novi rajoni Sogodni Berlin rozdilenij na dvanadcyat rajoniv Becirke skorocheno z dvadcyati troh rajoniv do administrativnoyi reformi Berlina 2001 roku RajoniAdministrativna reforma 2001 roku ob yednala isnuyuchi rajoni z ninishnimi 12 rajonami yak zaznacheno nizhche Rajon Naselennya 31 bereznya 2010 r Plosha v km 2 Shilnist na km 2 Karta Sharlottenburg Vilmersdorf 319 628 64 72 4878 Fridrihsgajn Krojcberg 268 225 20 16 13 187 Lihtenberg 259881 52 29 4 952 Marcan Gellersdorf 248 264 61 74 4046 Mitte 332919 39 47 8 272 Nojkeln 310 283 44 93 6 804 Pankov 366 441 103 01 3 476 Rejnikendorf 240 454 89 46 2712 Shpandau 223962 91 91 2441 Shteglic Celendorf 293989 102 50 2818 Tempelgof Sheneberg 335 060 53 09 6 256 Treptov Kepenik 241 335 168 42 1 406AdministraciyaRajonnij uryad ye chastinoyu administraciyi dvostupenevoyi berlinskoyi mista derzhavi v rezultati chogo Senat i jogo dochirni ustanovi ustanovi ta municipalni pidpriyemstva formuyut pershij etap tak zvanoyi Hauptverwaltung centralnoyi administraciyi Na drugomu misci rajoni mayut pevnij stupin avtonomiyi hocha ce ni v yakomu razi ne porivnyati z nimeckimi rajonami Landkreise chi nezalezhnimi mistami ani navit z miscevim samovryaduvannyam spilnogo municipalitetu yak yuridichnoyi osobi oskilki vidpovidno do Berlinskoyi konstituciyi zakon status mista yak samoyi nimeckoyi derzhavi maye status yedinogo municipalitetu Einheitsgemeinde Povnovazhennya uryadiv rajoniv obmezheni i yih vikonannya pokladenih zavdan pidlyagaye regulyatornomu naglyadu Senatu Tim ne menshe dvanadcyat samovryadnih rajoniv mayut konstitucijnij status i sami pidrozdilyayutsya na dva administrativni organi kozhen keruyetsya zborom rajonu Bezirksverordnetenversammlung BVV i shtatnoyu radoyu rajonu Bezirksamt sho skladayetsya z chotiroh radnikiv Bezirksstadtrate na choli z merom rajonu Bezirksburgermeister Asambleya BVV obirayetsya bezposeredno naselennyam rajonu i tomu diye yak parlament mista hocha oficijno vona ye chastinoyu vikonavchoyi vladi Vona obiraye chleniv radi rajonu pereviryaye jogo shodenne upravlinnya ta mozhe podavati zayavki ta rekomendaciyi Dvanadcyat meriv mist regulyarno zbirayutsya v Radu meriv Rat der Burgermeister yaku ocholyuye miskij golova rada vidpovidaye i konsultuye Senat Naseleni punkti ne mayut organiv miscevogo samovryaduvannya a administrativni obov yazki kolishnogo predstavnika miscevosti Ortsvorshtehera Ortsvorsteher vzyali na sebe meri rajoniv GerbiFreska korona gerbiv Berlinskih rajoniv Becirke Usi gerbi mist Berliner ninishni yak u period z 1990 po 2001 roki mayut kilka spilnih momentiv Shit maye ispansku formu a koroneta predstavlena freskovoyu koronoyu 3 vezhi z chervonoyi cegli z gerbom Berlina poseredini Bilshist gerbiv ninishnih rajoniv zminili deyaki elementi u svoyemu poli Deyaki z nih stvorili zlittya tem ob yednanogo rajonu Sharlottenburg Vilmersdorf Lihtenberg Shteglic Zelendorf Tempelhof Sheneberg inshi modifikuvali svoyi temi vzyati z odnogo z dvoh abo bilshe kolishnih ob yednanih rajoniv Fridrihsgajn Krojcberg Marcan Gellersdorf Mitte ta Treptov Kepenik Tilki nezmineni rajoni Nojkeln Rejnikendorf ta Shpandau ne zminili svoyih poliv Gerb Pankova buv stvorenij z novim dizajnom u 2008 roci buduchi yedinim rajonom bez gerba protyagom 7 rokiv Sharlottenburg Vilmersdorf Fridrihsgajn Krojcberg Lihtenberg Marcan Gellersdorf Mitte gt Nojkeln Pankov Rejnikendorf Shpandau Shteglic Celendorf Tempelgof Sheneberg Treptov KepenikNaseleni punktiStanom na 2012 rik dvanadcyat rajoniv skladayutsya iz zagalnoyi kilkosti 96 oficijno viznanih chastin naselenogo punktu Ortsteile Majzhe vsi voni dodatkovo podilyayutsya na kilka inshih zon viznachenih nimeckoyu movoyu yak Ortslagen Tajle Shtadtfirtel Orte tosho Najbilshim Ortstajlem ye Kopenik 34 9 km najmenshij Ganzafirtel 53 ga chi 130 ar Najbilsh zaselenim ye Nojkeln 154 127 zhiteliv u 2009 roci najmensh zaselenim ye Malhov 450 zhiteliv u 2008 roci Primitki Miscya naseleni punkti ta statistichni trakti Berlinskogo statistichnogo upravlinnya 27 sichnya 2006 u Wayback Machine Gerbi rajoniv Berlinera on www berlin de 14 kvitnya 2010 u Wayback Machine PDF Arhiv originalu PDF za 23 kvitnya 2021 Procitovano 14 kvitnya 2021