В'єтнам має такі рівні адміністративного поділу:
- Провінції діляться на (huyện), провінційні міста (центри провінцій; thành phố thuộc tỉnh) і (thị xã).
- Повіти поділяються на (сільські) (xã) і (центри повітів; thị trấn).
- Громади складаються з одиниць самоврядування сільського рівня — селища, села (thôn) та інше. Цей рівень не є адміністративним.
Міста центрального підпорядкування діляться на сільські повіти (huyện) і міські райони (quận), які діляться на квартали (phường).
На 31 грудня 2010 року країна включає: 54 міста (провінційні міста плюс міста), 47 міських округів, 43 міста, 553 повіти, 1403 квартали, 624 містечка (повітові містечка), 9084 міські громади.
Автономні райони
До возз'єднання В'єтнаму в 1978 році у Північному В'єтнамі була політика створення у зоні розселення національних меншин . Існували три таких райони: , переважно населений тай, і яо; , де переважали тхай і мяо; . Після об'єднання країни у 1978 році автономні райони «в інтересах прискорення побудови соціалізму» були ліквідовані.
Сучасний поділ
В'єтнам є країною, що динамічно розвивається, з постійним зростанням населення. Тому зміни в адміністративному поділі тривають. Наприклад, у 2008 році Ханой приєднав до себе прилеглу провінцію . Число міст також змінювалося останнім часом: на 31 грудня 2008 року було 47 міст, на 1 березня 2010 року вже 54, а на 2 листопада 2010 року — 63 міста.
Економічні райони В'єтнаму
Економічні райони В'єтнаму на 2009 рік.
№ | Економічний район | Скорочення | Головне місто | Кількість провінцій | Площа, км² | Населення, осіб (2009) | Щільність, осіб/км² |
1 | (Центральне нагір'я) | ЗГ (Західні гори) | 4 | 44 869 | 3 920 651 | 87,38 | |
2 | ДРМ | 13 | 40 519 | 17 178 871 | 423,97 | ||
3 | Дельта Хонгхі (Дельта Червоної річки) | ДЧР | 8 | 12 909 | 16 408 574 | 1271,10 | |
4 | ПнС | 13 | 66 047 | 11 505 033 | 174,19 | ||
5 | ПнЗ | 4 | 37 444 | 2 728 786 | 72,88 | ||
6 | ПнЦУ (Північ центрального узбережжя) | 6 | 51 525 | 10 073 336 | 195,50 | ||
7 | ПдС | 9 | 44 545 | 16 945 752 | 380,42 | ||
8 | ПдЦУ (Південь центрального узбережжя) | 6 | 33 193 | 7 028 570 | 211,75 | ||
Всього | 63 | 331 051 | 85 789 573 | 259,14 |
Примітки
- . Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 5 липня 2012.
- Основи Етнодемографія
- Yukti Mukdawijitra. Ethnicity and multilingualism: The case of ethnic Tai in the Vietnamese state. — ProQuest, 2007. — P. 240. — 459 p. — .
- . Архів оригіналу за 1 лютого 2010. Процитовано 5 липня 2012.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
V yetnam maye taki rivni administrativnogo podilu Provinciyi dilyatsya na huyện provincijni mista centri provincij thanh phố thuộc tỉnh i thị xa Poviti podilyayutsya na silski xa i centri povitiv thị trấn Gromadi skladayutsya z odinic samovryaduvannya silskogo rivnya selisha sela thon ta inshe Cej riven ne ye administrativnim Mista centralnogo pidporyadkuvannya dilyatsya na silski poviti huyện i miski rajoni quận yaki dilyatsya na kvartali phường Na 31 grudnya 2010 roku krayina vklyuchaye 54 mista provincijni mista plyus mista 47 miskih okrugiv 43 mista 553 poviti 1403 kvartali 624 mistechka povitovi mistechka 9084 miski gromadi Avtonomni rajoniDo vozz yednannya V yetnamu v 1978 roci u Pivnichnomu V yetnami bula politika stvorennya u zoni rozselennya nacionalnih menshin Isnuvali tri takih rajoni perevazhno naselenij taj i yao de perevazhali thaj i myao Pislya ob yednannya krayini u 1978 roci avtonomni rajoni v interesah priskorennya pobudovi socializmu buli likvidovani Suchasnij podilV yetnam ye krayinoyu sho dinamichno rozvivayetsya z postijnim zrostannyam naselennya Tomu zmini v administrativnomu podili trivayut Napriklad u 2008 roci Hanoj priyednav do sebe prileglu provinciyu Chislo mist takozh zminyuvalosya ostannim chasom na 31 grudnya 2008 roku bulo 47 mist na 1 bereznya 2010 roku vzhe 54 a na 2 listopada 2010 roku 63 mista Dokladnishe Provinciyi V yetnamu Dokladnishe Mista centralnogo pidporyadkuvannya V yetnamuEkonomichni rajoni V yetnamuEkonomichni rajoni V yetnamu na 2009 rik Regioni V yetnamu Ekonomichnij rajon Skorochennya Golovne misto Kilkist provincij Plosha km Naselennya osib 2009 Shilnist osib km 1 Centralne nagir ya ZG Zahidni gori Dalat 4 44 869 3 920 651 87 38 2 Delta Mekongu DRM Kantho 13 40 519 17 178 871 423 97 3 Delta Honghi Delta Chervonoyi richki DChR Hanoj 8 12 909 16 408 574 1271 10 4 PnS Thajnguyen 13 66 047 11 505 033 174 19 5 Pivnichnij Zahid PnZ Hoabin 4 37 444 2 728 786 72 88 6 PnCU Pivnich centralnogo uzberezhzhya Hyue 6 51 525 10 073 336 195 50 7 PdS Hoshimin 9 44 545 16 945 752 380 42 8 PdCU Pivden centralnogo uzberezhzhya Danang 6 33 193 7 028 570 211 75 Vsogo 63 331 051 85 789 573 259 14Primitki Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 5 lipnya 2012 Osnovi Etnodemografiya Yukti Mukdawijitra Ethnicity and multilingualism The case of ethnic Tai in the Vietnamese state ProQuest 2007 P 240 459 p ISBN 0549383751 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2010 Procitovano 5 lipnya 2012