Адикти вна поведі нка вид девіантної деструктивної поведінки що виникає в результаті нестримного бажання переживати надм

Адикти́вна поведі́нка — вид девіантної (деструктивної) поведінки, що виникає в результаті нестримного бажання переживати надмірні емоції за допомогою штучної зміни свого психічного стану (наприклад, зловживання: різними речовинами, що змінюють психічний стан людини, включаючно з алкоголем і тютюном), до того моменту, коли фіксується факт психічної і фізичної залежності.^[] У класифікацію нехімічних адикцій увійшла також Інтернет-залежність. Комп'ютерна залежність розглядається як альтернативна форма адаптації деяких підлітків до життєвих умов, як засіб їх самореалізації та емоційно-психічної регуляції (див. віртуальна реальність).

Риси

М. Гріффітс пропонує операційні критерії, які в сумі визначають залежність:

пріоритетність (salience) — улюблена діяльність набуває першочергового значення і переважає в думках, почуттях і вчинках (поведінці);
зміна настрою (mood modification) — супроводжує заглиблення в діяльність (прикладами можуть служити стан емоційного підйому або, навпаки, набуття спокою при переході до улюбленого заняття);
толерантність (tolerance) — кількісне збільшення параметрів діяльності для досягнення звичного ефекту;
симптоми відміни (withdrawal symptoms) — виникнення неприємних відчуттів або фізіологічних реакцій при втраті або раптовому скороченню можливостей займатися улюбленою діяльністю;
конфлікт (conflict) — виникнення протистояння в різних формах і видах: конфлікти інтрапсихічні, міжособистісні (з оточуючими людьми), з іншими видами діяльності (робота, соціальне життя, хобі та інтереси);
рецидив (relapse) — повернення до улюбленої раніше діяльності, іноді після багаторічного абстинентного періоду.

Генеза

На процес утворення поведінкових порушень, в тому числі адиктивних розладів, може впливати досить велике коло культурних, економічних, соціальних, медичних, педагогічних чинників.

Див. також

Примітки

Психологія адиктивної поведінки (матеріали для самостійної роботи). Київ, 2016. С.7
Коваль Т. В. Особливості міжособистісних взаємодій у підлітків, схильних і не схильних до розвитку комп'ютерної залежності [ 7 січня 2014 у Wayback Machine.](рос.)

Література

Психологія адиктивної поведінки: Методичні рекомендації. – Чернігів: ЧНПУ імені Т.Г.Шевченка, 2010. – 84 с.
Максимова Н. Ю. Психологія адиктивної поведінки: навчальний посібник. – К. : Київський університет, 2002. – 308 с.

Статті

БЕРЕГОВА, Н., & КОЛБА, В. (2023). ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ АДИКТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ У СУЧАСНОЇ МОЛОДІ. Psychology Travelogs, (2), 15–22. https://doi.org/10.31891/PT-2023-2-4
Романенко О. В. (2021) Концептуальні засади психокорекції адиктивної поведінки неповнолітніх. // Ûridična psihologìâ. 2021. № 2 (29)/ С.7-13. doi: https://doi.org/10.33270/03212902.7
Яніна Мацегора, Олександр Колесніченко (2021) СУЧАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ФАКТОРІВ АДИКТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ: ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД. Честь і Закон. Том 1 № 76 (2021). https://doi.org/10.33405/2078-7480/2021/1/76/229732

Посилання

Психологія адиктивної поведінки (лекція)
Лекція № 3 Адиктивна поведінка неповнолітніх. 2018
Адиктивна поведінка [ 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
(англ.)

[1] Психологія адиктивної поведінки (матеріали для самостійної роботи). Київ, 2016. С.7

[1-2] Коваль Т. В. Особливості міжособистісних взаємодій у підлітків, схильних і не схильних до розвитку комп'ютерної залежності [ 7 січня 2014 у Wayback Machine.](рос.)