Ада I Карійська (*Ἄδα бл. 377 до н. е. — 326 до н. е.) — цариця Карії у 344—340 та 334—326 роках до н. е.
Ада Карійська | |
---|---|
дав.-гр. Ἄδα | |
Народилася | 4 століття до н. е. Мугла |
Померла | 326 до н. е. Галікарнас |
Національність | карійка |
Діяльність | суверен, сатрап |
Титул | цариця |
Термін | 344—340 та 334—326 роки до н. е. |
Рід | Гекатомніди |
Батько | Гекатомн |
Родичі | Артемісія III, Мавсол II, Піксодар |
Брати, сестри | Мавсол, Ідріей, Піксодар і Артемісія III |
У шлюбі з | Ідріей |
Діти | 1 донька |
|
Життєпис
Походила з династії Гекатомнідів. Молодша донька карійського династа Гекатомна. Після смерті старшої сестри Артемісії III у 351 році до н. е. вийшла заміж за рідного брата Ідріея, який став новим царем Карії та тираном Галікарнасу.
Після смерті чоловіка у 344 році до н. е. стає новою правителькою Карії. Намагалася дотримуватися дружніх відносин з перським царем царів Дарієм III. У 340 році до н. е. її було повалено її молодшим братом Піксодаром.
Після смерті останнього в 335 році до н. е. володарем Карії став її зять Оронтобат, який спирався на допомогу перського царя. Коли в 334 році до н. е. Олександр Македонський вдерся до Карії, Ада захопила фортецею Алінда і командувала місцевою залогою.
Користуючись навалою македонських військ, Ада вела переговори з Александром Македонським стосовно підтримки його карійцям взамін за її повернення на трон. Водночас вона запропонувала стати названою матір'ю Александра, що за карійськими законами робило його законним спадкоємцем карійського трону.
Ада надала істотну допомогу македонянам під час їхньої війни з Оронтобатом і (грецьким найманцем персів), які готувалися захистити Галікарнас. Завдяки вдалим діям Ади або її військовим очільникам вдалося захопити акрополь столиці Карії. Хоча Оронтобату і Мемнону вдалося піти морем, Ада 334 року до н. е. повернулася на трон в Галікарнасі.
Ада I зберігала вірність династії Аргеадів, спокійно панувала до самої смерті у 326 році до н. е. Після цього її землі було успадковано Александром Македонським, який призначив сатрапом Карії військовика Філоксена. Нині рештки карійської правительки перебувають в Археологічному музеї Бодрума.
Родина
Чоловік — Ідріей
Діти:
- Ада II, дружина Оронтобата, царя Карії
Джерела
- Stephen Ruzicka, Politics of a Persian dynasty: the Hecatomnids in the fourth century B.C. (1992)
- Bernhard Kytzler: Frauen der Antike. Von Aspasia bis Zenobia. 1994, , S. 17.
- Ada
- Любкер Ф. Ἄδα // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 16.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ada I Karijska Ἄda bl 377 do n e 326 do n e caricya Kariyi u 344 340 ta 334 326 rokah do n e Ada Karijskadav gr ἌdaNarodilasya4 stolittya do n e MuglaPomerla326 do n e GalikarnasNacionalnistkarijkaDiyalnistsuveren satrapTitulcaricyaTermin344 340 ta 334 326 roki do n e RidGekatomnidiBatkoGekatomnRodichiArtemisiya III Mavsol II PiksodarBrati sestriMavsol Idriej Piksodar i Artemisiya IIIU shlyubi zIdriejDiti1 donka Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodila z dinastiyi Gekatomnidiv Molodsha donka karijskogo dinasta Gekatomna Pislya smerti starshoyi sestri Artemisiyi III u 351 roci do n e vijshla zamizh za ridnogo brata Idrieya yakij stav novim carem Kariyi ta tiranom Galikarnasu Pislya smerti cholovika u 344 roci do n e staye novoyu pravitelkoyu Kariyi Namagalasya dotrimuvatisya druzhnih vidnosin z perskim carem cariv Dariyem III U 340 roci do n e yiyi bulo povaleno yiyi molodshim bratom Piksodarom Pislya smerti ostannogo v 335 roci do n e volodarem Kariyi stav yiyi zyat Orontobat yakij spiravsya na dopomogu perskogo carya Koli v 334 roci do n e Oleksandr Makedonskij vdersya do Kariyi Ada zahopila forteceyu Alinda i komanduvala miscevoyu zalogoyu Koristuyuchis navaloyu makedonskih vijsk Ada vela peregovori z Aleksandrom Makedonskim stosovno pidtrimki jogo karijcyam vzamin za yiyi povernennya na tron Vodnochas vona zaproponuvala stati nazvanoyu matir yu Aleksandra sho za karijskimi zakonami robilo jogo zakonnim spadkoyemcem karijskogo tronu Ada nadala istotnu dopomogu makedonyanam pid chas yihnoyi vijni z Orontobatom i greckim najmancem persiv yaki gotuvalisya zahistiti Galikarnas Zavdyaki vdalim diyam Adi abo yiyi vijskovim ochilnikam vdalosya zahopiti akropol stolici Kariyi Hocha Orontobatu i Memnonu vdalosya piti morem Ada 334 roku do n e povernulasya na tron v Galikarnasi Ada I zberigala virnist dinastiyi Argeadiv spokijno panuvala do samoyi smerti u 326 roci do n e Pislya cogo yiyi zemli bulo uspadkovano Aleksandrom Makedonskim yakij priznachiv satrapom Kariyi vijskovika Filoksena Nini reshtki karijskoyi pravitelki perebuvayut v Arheologichnomu muzeyi Bodruma RodinaCholovik Idriej Diti Ada II druzhina Orontobata carya KariyiDzherelaStephen Ruzicka Politics of a Persian dynasty the Hecatomnids in the fourth century B C 1992 Bernhard Kytzler Frauen der Antike Von Aspasia bis Zenobia 1994 ISBN 3 7608 1084 5 S 17 AdaLyubker F Ἄda Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 16 d Track Q45273628d Track Q4249594d Track Q101490d Track Q656d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q30059240d Track Q24933120d Track Q1459210