Мартин Агрікола (нім. Martin Agricola; *6 січня 1486, Свебодзін — †10 червня 1556, Магдебург) — німецький композитор, педагог та теоретик музики. Справжнє ім'я Sohr чи Sore.
Мартин Агрікола | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 1486[1] |
Місце народження | Свебодзін, Ґміна Свебодзін, Свебодзінський повіт, Любуське воєводство, Республіка Польща |
Дата смерті | 10 червня 1556[2][3] |
Місце смерті | Магдебург, Священна Римська імперія[2] |
Громадянство | Священна Римська імперія |
Професії | композитор, музикознавець, теоретик музики |
Відомі учні | d |
Файли у Вікісховищі |
Біографія
З 1510 року був учителем музики в Магдебурзі, у 1526 році отримав там місце кантора і керівника міської музики («муздиректора»).
В магдебурзьких церквах Агрікола ввів німецький хорал і був серед перших музикантів, які замінили в Німеччині табулатуру партитурою. Автор шести музично-теоретичних трактатів і однієї компіляції, які (у зв'язку з його протестантськими переконаннями) прагнув писати по-німецьки (втім, з великою кількістю «латинізмів»). Особливо значущим є його віршований підручник «Інструментальна музика, по-німецьки» (1528) з численними зображеннями актуальних для того часу музичних інструментів.
Для своїх трактатів написав понад 200 прикладів чотириголосної музики. Збірка з 54 канонів на , складених Агріколою бл. 1545 року в дидактичних цілях (як навчальний посібник для німецьких музичних шкіл), — цінний пам'ятник німецької інструментальної музики XVI століття.
Цей розділ потребує доповнення. (січень 2009) |
Твори
- Короткий виклад теорії музики по-німецьки («Eine kurze deutsche Musica», Віттенберг, 1528; третє видання під назвою «Хорова музика по-німецьки» — «Musica choralis deutsch», 1532).
- Інструментальна музика по-німецьки («Musica instrumentalis deutsch», Віттенберг, 1529); друга редакція — там же, 1545).
- Багатоголоса музика по-німецьки («Musica figuralis deutsch» (Віттенберг, 1532); з додатком «Про числові відношення» (De proportionibus).
- Схолії до праці про плавну музику Венцеслава Філомата («Scholia in musicam planam Venceslai Philomatis»; s.l., 1538).
- Основи музики («Rudimenta musices», Віттенберг, 1539).
- Публічні питання про музику («Quaestiones vulgatiores in musicam», Магдебург, 1543).
- Музичні витяги з попередніх праць про музику («Musicae ex prioribus editis musicis excerpta», Магдебург, 1547).
Примітки
- Grove Music Online — OUP.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119209314 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Канони видані посмертно у Віттенберзі в 1561 р. у складі книги «Дві книги музики» (лат. «Duo libri musices»). Нині відомі під назвою «Інструментальні пісні» (нім. «Instrumentische Gesänge»).
- «Хорову музику» Агрікола описує як моноритмічне четирьохголосся, в якому всі тривалості однакової величини.
- Див. .
- Тобто про григоріанську монодію.
- Дидактичний матеріал для публічних диспутів про музику (музичний етос, антична музична культура і т. д.).
Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Agrikola Martin Agrikola nim Martin Agricola 6 sichnya 1486 Svebodzin 10 chervnya 1556 Magdeburg nimeckij kompozitor pedagog ta teoretik muziki Spravzhnye im ya Sohr chi Sore Martin AgrikolaOsnovna informaciyaData narodzhennya 1486 1 Misce narodzhennya Svebodzin Gmina Svebodzin Svebodzinskij povit Lyubuske voyevodstvo Respublika PolshaData smerti 10 chervnya 1556 2 3 Misce smerti Magdeburg Svyashenna Rimska imperiya 2 Gromadyanstvo Svyashenna Rimska imperiyaProfesiyi kompozitor muzikoznavec teoretik muzikiVidomi uchni d Fajli u VikishovishiBiografiyaZ 1510 roku buv uchitelem muziki v Magdeburzi u 1526 roci otrimav tam misce kantora i kerivnika miskoyi muziki muzdirektora V magdeburzkih cerkvah Agrikola vviv nimeckij horal i buv sered pershih muzikantiv yaki zaminili v Nimechchini tabulaturu partituroyu Avtor shesti muzichno teoretichnih traktativ i odniyeyi kompilyaciyi yaki u zv yazku z jogo protestantskimi perekonannyami pragnuv pisati po nimecki vtim z velikoyu kilkistyu latinizmiv Osoblivo znachushim ye jogo virshovanij pidruchnik Instrumentalna muzika po nimecki 1528 z chislennimi zobrazhennyami aktualnih dlya togo chasu muzichnih instrumentiv Dlya svoyih traktativ napisav ponad 200 prikladiv chotirigolosnoyi muziki Zbirka z 54 kanoniv na skladenih Agrikoloyu bl 1545 roku v didaktichnih cilyah yak navchalnij posibnik dlya nimeckih muzichnih shkil cinnij pam yatnik nimeckoyi instrumentalnoyi muziki XVI stolittya Cej rozdil potrebuye dopovnennya sichen 2009 TvoriKorotkij viklad teoriyi muziki po nimecki Eine kurze deutsche Musica Vittenberg 1528 tretye vidannya pid nazvoyu Horova muzika po nimecki Musica choralis deutsch 1532 Instrumentalna muzika po nimecki Musica instrumentalis deutsch Vittenberg 1529 druga redakciya tam zhe 1545 Bagatogolosa muzika po nimecki Musica figuralis deutsch Vittenberg 1532 z dodatkom Pro chislovi vidnoshennya De proportionibus Sholiyi do praci pro plavnu muziku Venceslava Filomata Scholia in musicam planam Venceslai Philomatis s l 1538 Osnovi muziki Rudimenta musices Vittenberg 1539 Publichni pitannya pro muziku Quaestiones vulgatiores in musicam Magdeburg 1543 Muzichni vityagi z poperednih prac pro muziku Musicae ex prioribus editis musicis excerpta Magdeburg 1547 PrimitkiGrove Music Online OUP d Track Q30532476d Track Q217595 Deutsche Nationalbibliothek Record 119209314 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Kanoni vidani posmertno u Vittenberzi v 1561 r u skladi knigi Dvi knigi muziki lat Duo libri musices Nini vidomi pid nazvoyu Instrumentalni pisni nim Instrumentische Gesange Horovu muziku Agrikola opisuye yak monoritmichne chetirohgolossya v yakomu vsi trivalosti odnakovoyi velichini Div Tobto pro grigoriansku monodiyu Didaktichnij material dlya publichnih disputiv pro muziku muzichnij etos antichna muzichna kultura i t d Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi