Агресивні цінні папери

Агреси́вні ці́нні папе́ри — цінні папери у вигляді акцій, облігацій та інших, курс яких може значно підвищитися згідно можливої кон'юнктури фондового ринку, тенденцій та прогнозів. Такі папери звичайно купуються в розрахунку на отримання значного прибутку, але їх купівля супроводжується великим ризиком, тому що курс може і впасти.

Визначення агресивних цінних паперів

Визначення агресивних і захисних цінних паперів ґрунтується на теорії Вільяма Шарпа про співвідношення ризику і доходу інвестицій. Для визначення рівня агресивності цінних паперів використовується коефіцієнт бета — показник ринкового ризику для цінних паперів.

Акції з великою бетою (β>1) називають агресивними, з низькою бетою (β<1) — захисними. Наприклад, агресивними є акції компаній, чиї доходи суттєво залежать від кон'юнктури ринку. Коли економіка на підйомі, агресивні акції приносять великі прибутки. Наприклад, акції автомобілебудівних компаній є агресивними. Інвестори, які очікують підйому економіки, купують агресивні акції, що забезпечують вищий рівень прибутковості в умовах зростаючого ринку, ніж захисні. Акції компаній, чий прибуток меншою мірою залежить від стану ринку, є захисними (наприклад, акції компаній комунальної сфери). Доходи таких компаній скорочуються значно менше в умовах економічного спаду. Тому використання захисних акцій в періоди криз дозволяє інвестору отримати великий прибуток в порівнянні з агресивними акціями.

Агресивні цінні папери на українському фондовому ринку

В Україні аналіз агресивних цінних паперів і обчислення коефіцієнта бета є ускладненим внаслідок недостатньої історичної інформації. Існують розроблені методичні рекомендації щодо застосування нестандартних підходів до оцінки бета-коефіцієнтів цінних паперів українських підприємств.

У 2010 році ПФТС розпочала розрахунок додаткових ринкових показників індексу акцій та його складових частин, зокрема і бета-коефіцієнтів цінних паперів (публікуються з результатами торгової сесії ПФТС).

Література

• Економічна енциклопедія : у 3 т. / гол. ред. ради Богдан Гаврилишин. — Київ : Видавничий центр «Академія», 2000—2002.

Примітки

1. . Інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 10 жовтня 2014.
2. Див., наприклад: Заворотній Р. І. Проблеми оцінки ризиковості емітентів на фінансових ринках. — «Фінанси України» — № 6. — 2014. — С. 49–62
3. . ПФТС. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 10 жовтня 2014.