Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Софія Залма́нівна Аграно́вич (24 червня 1944 — 18 липня 2005) — російська філолог, літературознавиця, фольклорист, професор катедри російської та зарубіжної літератури Самарського університету, кандидат філологичних наук, дослідниця фольклору.
| Агранович Софія Залманівна | |
|---|---|
| Народилася | 24 червня 1944 Куйбишев, СРСР |
| Померла | 18 липня 2005 (61 рік) Самара, Росія |
| Місце проживання | Самара |
| Країна |  СРСР Росія |
| Діяльність | філолог, фольклористка, літературний критик, викладачка університету |
| Alma mater | d |
| Галузь | літературознавство, фольклористика |
| Заклад | Самарський державний університет |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | кандидат філологічних наук |
| Нагороди |  |
Життєпис
Народилася 1944 року у місті Куйбишев (нині Самара) у сім'ї робітників. Закінчила Куйбишевський педагогічний інститут. Після закінчення, деякий час працювала у школі (1961—1962), також була науковим співробітником Куйбишевського літературного музею (1966—1968), викладала у профтехучилищі (1968—1975), читала лекції в інших вишах та школах (за програмою доуніверситетської підготовки).
За запрошенням прийшла працювати до Куйбишевського державного університету, де працювала 30 років та стала видатною спеціалісткою з фольклору, міфології, міфопоетики.
Софія Залмановна розробила авторський курс «Історія та теорія фольклору», проводила студентський спецсемінар, присвячений зв'язкам фольклору і літератури, відображенню в художній свідомості міфологічних уявлень, адаптації міфу у побутовій та художній сфері. Дослідженню цих проблем Софій Залманівна присвятила й свою наукову діяльність: разом зі своїми колегами Л. П. Рассовською, А. В. Пєтрушкіним, І. В. Саморуковою, Є. Є. Стефанським, С. В. Березіним написала сім наукових монографій.
Основний напрям наукової діяльності С. З. Агранович: відображення та побутування архаїчних структур мови та мислення у літературі; міфотворчі процеси, аналіз та походження міфів, міфопоетика та сюжетотворчі функції міфу. Продуктивно розвинула компоративні методи дослідження явищ культури.
Нагородженна медаллю «Ветеран праці».
Особистість
Агранович була відома своїм епатажним стилем, що виявлявся у спілкуванні зі студентською аудиторією:
Агранович була «… такою собі Новодворською від філології самарського масштабу. Людиною яскравою і освіченою. Через неї проходили всі першокурсники (в основному — першокурсниці) самарського філфаку. Самарські „маніжні панночки“, які тільки-но прийшли на філфак, одразу потрапляли до неї — важкої, цинічною, полум'яної, гострої на слово. Шокуючий стиль був нею обрано свідомо. Чого варті тільки її епатажні цигарки під час лекцій, здатні були надовго вразити вчорашніх школярок…».
Бібліографія
У працях С. З. Агранович, написаних разом з І. В. Саморуковою, архаічна генеза різноманітних жанрових моделей, а також двійництва, як моделі осмислення людини та світу, яка має національно-історичну специфіку.
Агранович тяжіла до міждисциплінарних досліджень. Софія Залманівна і Євген Євгенович Стефанський розвивали особливу галузь гуманітарного знання — міфолінгвістику, що досліджує як мова відтворює і транслює культурні концепти. У книзі «Міф у слові: продовження життя. Нариси з міфолінгвістики» досліджується генеза низки слов'янських концептів (зокрема, сором, сум, лютость, місце) з точки зору міфу і ритуалу. Для доказу автори залучали широкий спектр фактів мови, фольклору, літератури та мистецтва.
Остання книга, над якою працювала Агранович (у співавторстві з психологом Сергієм Вікторовичем Березіним), має назву «Homo amphibolos: Археологія свідомості». Досліджуючи генетичну природу психологічних феноменів людської свідомості і кардинальних категорій культури, автори збудували принципово нову гіпотезу, що пояснює походження людини і архаїчні витоки її свідомості, виникнення символічної мови. Особливу увагу було приділено природі сміху. На думку дослідників, сміх став психічним «механізмом», який дав людині можливість парадоксально-несподіваного і економно-лаконічного виходу з двозначних ситуацій, ситуацій так званого «подвійного послання». Мозок людини знайшов унікальну якість, яка виокремила її серед іншої живої природи, дозволила розвинути перспективні аналітичні здібності і підготуватися до нових «викликів» навколишнього світу.
Видання
- Агранович С. З. Фольклор и поэтика Чингиза Айтматова // Проблемы истории критики и поэтики реализма. — Куйбышев: Издательство КуГУ, 1980. — С. 92-109.
- Агранович С. З. Фольклорные источники повести Чингиза Айтматова «Белый пароход» // Проблемы истории критики и поэтики реализма. — Куйбышев: Изд-во КуГУ, 1981. — С. 143—159.
- Агранович С. З., Рассовская Л. П. Историзм Пушкина и поэтика фольклора. — Куйбышев: Издательство Саратовского университета, Куйбышевский филиал, 1989. — 192 с.
- Агранович С. З., Рассовская Л. П. Миф, фольклор, история в трагедии «Борис Годунов» и в прозе Пушкина. — Самара: Издательство «Самарский университет», 1992. — 216 с.
- Петрушкин А. И., Агранович С. З. Неизвестный Хемингуэй. — Самара: Самарский Дом печати, 1997. — 224 с.
- Агранович С. З., Саморукова И. В. Гармония — цель — гармония: Художественное сознание в зеркале притчи — М.: Международный институт семьи и собственности, 1997. — 135 с.
- Агранович С. З., Саморукова И. В. Детский фольклорный праздник «Русские святки». — М.: Когито-центр, 1999. — 84 с.
- Агранович С. З., Конюшихина М. В. Поэтапное изучение Библии в контексте мировой литературы. — М.: Когито-центр, 1999. — 80 с.
- Агранович С. З., Саморукова И. В. Двойничество. — Самара: Издательство «Самарский университет», 2001. — 132 с.
- Агранович С. З., Стефанский Е. Е. Миф в слове: продолжение жизни: Очерки по мифолингвистике. — Самара: Издательство СаГА, 2003. — 168 с.
- Агранович С. З., Березин С. В. Homo amphibolos: археология сознания. Самара: Бахрах-М, 2005. — 344 с.
- Агранович С., Конюшихина М., Петрушкин А., Рассовская Л. и др. У корней мирового древа. Миф как культурный код. — Самара: Бахрах-М, 2015—448 с.
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim prizvishem div Agranovich Sofiya Zalma nivna Agrano vich 24 chervnya 1944 18 lipnya 2005 rosijska filolog literaturoznavicya folklorist profesor katedri rosijskoyi ta zarubizhnoyi literaturi Samarskogo universitetu kandidat filologichnih nauk doslidnicya folkloru Agranovich Sofiya ZalmanivnaNarodilasya24 chervnya 1944 1944 06 24 Kujbishev SRSRPomerla18 lipnya 2005 2005 07 18 61 rik Samara RosiyaMisce prozhivannyaSamaraKrayina SRSR RosiyaDiyalnistfilolog folkloristka literaturnij kritik vikladachka universitetuAlma materdGaluzliteraturoznavstvo folkloristikaZakladSamarskij derzhavnij universitetVchene zvannyaprofesorNaukovij stupinkandidat filologichnih naukNagorodiZhittyepisNarodilasya 1944 roku u misti Kujbishev nini Samara u sim yi robitnikiv Zakinchila Kujbishevskij pedagogichnij institut Pislya zakinchennya deyakij chas pracyuvala u shkoli 1961 1962 takozh bula naukovim spivrobitnikom Kujbishevskogo literaturnogo muzeyu 1966 1968 vikladala u proftehuchilishi 1968 1975 chitala lekciyi v inshih vishah ta shkolah za programoyu douniversitetskoyi pidgotovki Za zaproshennyam prijshla pracyuvati do Kujbishevskogo derzhavnogo universitetu de pracyuvala 30 rokiv ta stala vidatnoyu specialistkoyu z folkloru mifologiyi mifopoetiki Sofiya Zalmanovna rozrobila avtorskij kurs Istoriya ta teoriya folkloru provodila studentskij specseminar prisvyachenij zv yazkam folkloru i literaturi vidobrazhennyu v hudozhnij svidomosti mifologichnih uyavlen adaptaciyi mifu u pobutovij ta hudozhnij sferi Doslidzhennyu cih problem Sofij Zalmanivna prisvyatila j svoyu naukovu diyalnist razom zi svoyimi kolegami L P Rassovskoyu A V Pyetrushkinim I V Samorukovoyu Ye Ye Stefanskim S V Berezinim napisala sim naukovih monografij Osnovnij napryam naukovoyi diyalnosti S Z Agranovich vidobrazhennya ta pobutuvannya arhayichnih struktur movi ta mislennya u literaturi mifotvorchi procesi analiz ta pohodzhennya mifiv mifopoetika ta syuzhetotvorchi funkciyi mifu Produktivno rozvinula komporativni metodi doslidzhennya yavish kulturi Nagorodzhenna medallyu Veteran praci Osobistist Agranovich bula vidoma svoyim epatazhnim stilem sho viyavlyavsya u spilkuvanni zi studentskoyu auditoriyeyu Agranovich bula takoyu sobi Novodvorskoyu vid filologiyi samarskogo masshtabu Lyudinoyu yaskravoyu i osvichenoyu Cherez neyi prohodili vsi pershokursniki v osnovnomu pershokursnici samarskogo filfaku Samarski manizhni pannochki yaki tilki no prijshli na filfak odrazu potraplyali do neyi vazhkoyi cinichnoyu polum yanoyi gostroyi na slovo Shokuyuchij stil buv neyu obrano svidomo Chogo varti tilki yiyi epatazhni cigarki pid chas lekcij zdatni buli nadovgo vraziti vchorashnih shkolyarok BibliografiyaU pracyah S Z Agranovich napisanih razom z I V Samorukovoyu arhaichna geneza riznomanitnih zhanrovih modelej a takozh dvijnictva yak modeli osmislennya lyudini ta svitu yaka maye nacionalno istorichnu specifiku Agranovich tyazhila do mizhdisciplinarnih doslidzhen Sofiya Zalmanivna i Yevgen Yevgenovich Stefanskij rozvivali osoblivu galuz gumanitarnogo znannya mifolingvistiku sho doslidzhuye yak mova vidtvoryuye i translyuye kulturni koncepti U knizi Mif u slovi prodovzhennya zhittya Narisi z mifolingvistiki doslidzhuyetsya geneza nizki slov yanskih konceptiv zokrema sorom sum lyutost misce z tochki zoru mifu i ritualu Dlya dokazu avtori zaluchali shirokij spektr faktiv movi folkloru literaturi ta mistectva Ostannya kniga nad yakoyu pracyuvala Agranovich u spivavtorstvi z psihologom Sergiyem Viktorovichem Berezinim maye nazvu Homo amphibolos Arheologiya svidomosti Doslidzhuyuchi genetichnu prirodu psihologichnih fenomeniv lyudskoyi svidomosti i kardinalnih kategorij kulturi avtori zbuduvali principovo novu gipotezu sho poyasnyuye pohodzhennya lyudini i arhayichni vitoki yiyi svidomosti viniknennya simvolichnoyi movi Osoblivu uvagu bulo pridileno prirodi smihu Na dumku doslidnikiv smih stav psihichnim mehanizmom yakij dav lyudini mozhlivist paradoksalno nespodivanogo i ekonomno lakonichnogo vihodu z dvoznachnih situacij situacij tak zvanogo podvijnogo poslannya Mozok lyudini znajshov unikalnu yakist yaka viokremila yiyi sered inshoyi zhivoyi prirodi dozvolila rozvinuti perspektivni analitichni zdibnosti i pidgotuvatisya do novih viklikiv navkolishnogo svitu Vidannya Agranovich S Z Folklor i poetika Chingiza Ajtmatova Problemy istorii kritiki i poetiki realizma Kujbyshev Izdatelstvo KuGU 1980 S 92 109 Agranovich S Z Folklornye istochniki povesti Chingiza Ajtmatova Belyj parohod Problemy istorii kritiki i poetiki realizma Kujbyshev Izd vo KuGU 1981 S 143 159 Agranovich S Z Rassovskaya L P Istorizm Pushkina i poetika folklora Kujbyshev Izdatelstvo Saratovskogo universiteta Kujbyshevskij filial 1989 192 s Agranovich S Z Rassovskaya L P Mif folklor istoriya v tragedii Boris Godunov i v proze Pushkina Samara Izdatelstvo Samarskij universitet 1992 216 s Petrushkin A I Agranovich S Z Neizvestnyj Heminguej Samara Samarskij Dom pechati 1997 224 s Agranovich S Z Samorukova I V Garmoniya cel garmoniya Hudozhestvennoe soznanie v zerkale pritchi M Mezhdunarodnyj institut semi i sobstvennosti 1997 135 s Agranovich S Z Samorukova I V Detskij folklornyj prazdnik Russkie svyatki M Kogito centr 1999 84 s Agranovich S Z Konyushihina M V Poetapnoe izuchenie Biblii v kontekste mirovoj literatury M Kogito centr 1999 80 s Agranovich S Z Samorukova I V Dvojnichestvo Samara Izdatelstvo Samarskij universitet 2001 132 s Agranovich S Z Stefanskij E E Mif v slove prodolzhenie zhizni Ocherki po mifolingvistike Samara Izdatelstvo SaGA 2003 168 s Agranovich S Z Berezin S V Homo amphibolos arheologiya soznaniya Samara Bahrah M 2005 344 s Agranovich S Konyushihina M Petrushkin A Rassovskaya L i dr U kornej mirovogo dreva Mif kak kulturnyj kod Samara Bahrah M 2015 448 s ISBN 9785946481137Primitki