Агні́я Льві́вна Барто́ (рос. Агния Львовна Барто, *4 (17) лютого 1901, Ковно — †1 квітня 1981, Москва) — російська радянська дитяча поетеса, прозаїк, драматург.
Агнія Барто | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Агния Барто | ||||
Ім'я при народженні | Гетель Ле́йбівна Во́лова | |||
Народилася | 4 (17) лютого 1901 Ковно | |||
Померла | 1 квітня 1981 (80 років) Москва | |||
Поховання | Новодівичий цвинтар | |||
Громадянство | СРСР | |||
Діяльність | дитячий письменник | |||
Сфера роботи | поезія | |||
Мова творів | російська | |||
Роки активності | з 1925 | |||
Жанр | поезія і сценарій | |||
Членство | СП СРСР | |||
У шлюбі з | d і d | |||
Премії | ||||
| ||||
Барто Агнія Львівна у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Агнія Барто народилася в місті Ковно (Литва). Навчалася у гімназії, де під впливом творчості Ахматової та Маяковського почала писати власні вірші. Паралельно з навчанням в гімназії займалася в хореографічному училищі. Справжнє ім'я письменниці — Гетель Лейбівна Волова. Змінила ім'я, коли вийшла в перший раз заміж. Чоловіком поетеси став поет Павло Барто, спільно з яким Агнія написала три вірші …
Друкувалась з 1925 року. Лаконізм, яскрава образність — характерні риси найкращих її творів («Вірші дітям», Сталінська премія, 1950).
Автор декількох кіносценаріїв (картини «Підкидьок» (1939), «Слон і мотузочок» (1945), «Альоша Птіцин виробляє характер» (1953), «Шукаю людину» (1973, за однойменною книгою та по циклу радіопередач А. Барто на Радіо «Маяк» — про пошуки людей, які загубилися під час радянсько-німецької війни), а також до українського фільму (1936, реж. , А. Окунчиков).
Працювала в редакційній раді Детгиз і журналу «Мурзилка». Була головою секції дитячих письменників м. Москва (РСФСР).
Твори Барто видані в українських перекладах Наталі Забіли, Оксани Іваненко, Марії Пригари, Грицька Бойка.
Див. також
- 2279 Барто — астероїд, названий на честь поетеси.
Примітки
- Барто Агнія Львівна (dic.academic.ru) [ 23 квітня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання
- Стихи Агнии Барто [ 26 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- Фільмографія (kino-teatr.ru) [ 7 червня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- Твори Агнії Барто на сайті Читанка [ 20 березня 2015 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про письменницю. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Agni ya Lvi vna Barto ros Agniya Lvovna Barto 4 17 lyutogo 1901 19010217 Kovno 1 kvitnya 1981 Moskva rosijska radyanska dityacha poetesa prozayik dramaturg Agniya Bartoros Agniya BartoIm ya pri narodzhenniGetel Le jbivna Vo lovaNarodilasya4 17 lyutogo 1901 1901 02 17 KovnoPomerla1 kvitnya 1981 1981 04 01 80 rokiv MoskvaPohovannyaNovodivichij cvintarGromadyanstvo SRSRDiyalnistdityachij pismennikSfera robotipoeziyaMova tvorivrosijskaRoki aktivnostiz 1925Zhanrpoeziya i scenarijChlenstvoSP SRSRU shlyubi zd i dPremiyi Barto Agniya Lvivna u VikishovishiZhittyepisAgniya Barto narodilasya v misti Kovno Litva Navchalasya u gimnaziyi de pid vplivom tvorchosti Ahmatovoyi ta Mayakovskogo pochala pisati vlasni virshi Paralelno z navchannyam v gimnaziyi zajmalasya v horeografichnomu uchilishi Spravzhnye im ya pismennici Getel Lejbivna Volova Zminila im ya koli vijshla v pershij raz zamizh Cholovikom poetesi stav poet Pavlo Barto spilno z yakim Agniya napisala tri virshi Drukuvalas z 1925 roku Lakonizm yaskrava obraznist harakterni risi najkrashih yiyi tvoriv Virshi dityam Stalinska premiya 1950 Avtor dekilkoh kinoscenariyiv kartini Pidkidok 1939 Slon i motuzochok 1945 Alosha Pticin viroblyaye harakter 1953 Shukayu lyudinu 1973 za odnojmennoyu knigoyu ta po ciklu radioperedach A Barto na Radio Mayak pro poshuki lyudej yaki zagubilisya pid chas radyansko nimeckoyi vijni a takozh do ukrayinskogo filmu 1936 rezh A Okunchikov Pracyuvala v redakcijnij radi Detgiz i zhurnalu Murzilka Bula golovoyu sekciyi dityachih pismennikiv m Moskva RSFSR Tvori Barto vidani v ukrayinskih perekladah Natali Zabili Oksani Ivanenko Mariyi Prigari Gricka Bojka Div takozh2279 Barto asteroyid nazvanij na chest poetesi PrimitkiBarto Agniya Lvivna dic academic ru 23 kvitnya 2022 u Wayback Machine ros Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 PosilannyaStihi Agnii Barto 26 veresnya 2018 u Wayback Machine Filmografiya kino teatr ru 7 chervnya 2013 u Wayback Machine ros Tvori Agniyi Barto na sajti Chitanka 20 bereznya 2015 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro pismennicyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi