Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Агама туркестанська | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Laudakia lehmanni Nikolsky, 1896 | ||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
| Stellio lehmanni | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Ага́ма туркеста́нська (Laudakia lehmanni) — представник роду азійських гірських агам родини агамових.
Опис
Загальна довжина сягає 37 см. Самці трохи більше за самок. Тулуб, голова і початок хвосту слабко плескаті. Ззаду барабанної перетинки, з боків і на верхній поверхні шиї складки шкіри мають невисоку, гостру, колючу луску. Луска тулуба різнорідна. Сильно розвинені, переходячі у шипики реберця великої луски хребта, які розташовані більш-менш правильними поздовжніми рядками, особливо різко вираженими у молодих агам. В області лопатки луска хребта зменшуються, але характер її розташування і ребристість зберігаються. Велика луска хребта лише трохи менше верхньохвостової. Інша частина спини і боків тулуба вкрита дрібною лускою з добре розвиненими реберцями, серед яких розкидана велика, сильно ребриста, шипувата луска. Частина цієї луски сидить на невисоких шкіряних горбках, розташованих уздовж боків спини. Черевна луска чотирикутна, гладенька, яка лежать у вигляді більш-менш правильних поперечних і косих поздовжніх рядків і більше основної луски боків тулуба. Луска горла і черева без реберець, гладенька. Горлова складка добре виражена. Хвостова луска з гострими реберцями, закінчується невеликим гострим шипиком, на нижній стороні хвоста реберця луски тупі і низькі. Луска хвоста розташовані правильними поперечними кільцями — кожні три кільця утворюють сегмент, який відповідає одному хвостовому хребцю. Пальці злегка стислі з боків. Четвертий палець задньої ноги довші третього. У дорослих самців перед клоакальною щілиною до 7 рядків потовщеної, мозолястої луски.
Колір шкіри сірувато-оливкового, глинястого або буруватого кольору з хвилястими короткими чорними смужками і цятками. Луска хребта зазвичай світліше бічної з невеликою кількістю чорних цяток. Голова зверху одноколірна, майже того ж кольору, що й хребет. Горло у самців у чорних і червонувато-помаранчевих плямах, які можуть з'являтися і зникати в залежності від фізіологічного стану тварини. На хвості більш-менш ясні поперечні смуги, які розбиваються у великих особин на окремі плями.
Спосіб життя
Полюбляє гірську місцину, тримається нижче арчевого поясу гір, іноді спускається у долини. Зустрічається до висоти 2600 м над рівнем моря, на скелях, кам'янистих схилах гір, лесових пагорбах, глинястих і конгломератних урвищах, огорожах з каменю і руїнах. Ховаються в ущелинах у скелях, дуплах дерев і порожнечах між камінням. Активна вдень. Харчується комахами, квітами, насінням і плодами мигдалю і ягодами шовковиці.
Це яйцекладна ящірка. Навесні з'являється після зимівлі вже на початку березня, парування відбувається у квітні-травні. Відкладання яєць починається у другій половині червня і триває у липні. У кладці від 8 до 22 яєць розміром 15-22х9-14 мм. Дрібніші молоді самки мають менший розмір кладки (не більше 7-8 яєць). Молоді агами довжиною тулуба 3,6-3,8 см з'являються у вересні-жовтні.
Розповсюдження
Мешкає у північному Афганістані, південно-східному Туркменістані, східному Узбекистані, південно-західному Таджикистані, в сусідніх районах Киргизії. Північна межа ареалу проходить по передгір'ях хребта Моголтау у Ферганській долині, західна - по хребтах Нуратау і Кугітангтау, а східна обмежена Дарвазькім хребтом.
Джерела
- Référence Catalogue of Life : Laudakia
- Словник-довідник із зоології. – К., 2002.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Agama turkestanskaBiologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Pidryad LacertiliaRodina AgamoviRid Azijski girski agamiVid Agama turkestanskaBinomialna nazvaLaudakia lehmanni Nikolsky 1896SinonimiStellio lehmanniPosilannyaVikishovishe Laudakia lehmanniEOL 40084483MSOP 170408 Aga ma turkesta nska Laudakia lehmanni predstavnik rodu azijskih girskih agam rodini agamovih OpisZagalna dovzhina syagaye 37 sm Samci trohi bilshe za samok Tulub golova i pochatok hvostu slabko pleskati Zzadu barabannoyi peretinki z bokiv i na verhnij poverhni shiyi skladki shkiri mayut nevisoku gostru kolyuchu lusku Luska tuluba riznoridna Silno rozvineni perehodyachi u shipiki rebercya velikoyi luski hrebta yaki roztashovani bilsh mensh pravilnimi pozdovzhnimi ryadkami osoblivo rizko virazhenimi u molodih agam V oblasti lopatki luska hrebta zmenshuyutsya ale harakter yiyi roztashuvannya i rebristist zberigayutsya Velika luska hrebta lishe trohi menshe verhnohvostovoyi Insha chastina spini i bokiv tuluba vkrita dribnoyu luskoyu z dobre rozvinenimi rebercyami sered yakih rozkidana velika silno rebrista shipuvata luska Chastina ciyeyi luski sidit na nevisokih shkiryanih gorbkah roztashovanih uzdovzh bokiv spini Cherevna luska chotirikutna gladenka yaka lezhat u viglyadi bilsh mensh pravilnih poperechnih i kosih pozdovzhnih ryadkiv i bilshe osnovnoyi luski bokiv tuluba Luska gorla i chereva bez reberec gladenka Gorlova skladka dobre virazhena Hvostova luska z gostrimi rebercyami zakinchuyetsya nevelikim gostrim shipikom na nizhnij storoni hvosta rebercya luski tupi i nizki Luska hvosta roztashovani pravilnimi poperechnimi kilcyami kozhni tri kilcya utvoryuyut segment yakij vidpovidaye odnomu hvostovomu hrebcyu Palci zlegka stisli z bokiv Chetvertij palec zadnoyi nogi dovshi tretogo U doroslih samciv pered kloakalnoyu shilinoyu do 7 ryadkiv potovshenoyi mozolyastoyi luski Kolir shkiri siruvato olivkovogo glinyastogo abo buruvatogo koloru z hvilyastimi korotkimi chornimi smuzhkami i cyatkami Luska hrebta zazvichaj svitlishe bichnoyi z nevelikoyu kilkistyu chornih cyatok Golova zverhu odnokolirna majzhe togo zh koloru sho j hrebet Gorlo u samciv u chornih i chervonuvato pomaranchevih plyamah yaki mozhut z yavlyatisya i znikati v zalezhnosti vid fiziologichnogo stanu tvarini Na hvosti bilsh mensh yasni poperechni smugi yaki rozbivayutsya u velikih osobin na okremi plyami Sposib zhittyaPolyublyaye girsku miscinu trimayetsya nizhche archevogo poyasu gir inodi spuskayetsya u dolini Zustrichayetsya do visoti 2600 m nad rivnem morya na skelyah kam yanistih shilah gir lesovih pagorbah glinyastih i konglomeratnih urvishah ogorozhah z kamenyu i ruyinah Hovayutsya v ushelinah u skelyah duplah derev i porozhnechah mizh kaminnyam Aktivna vden Harchuyetsya komahami kvitami nasinnyam i plodami migdalyu i yagodami shovkovici Ce yajcekladna yashirka Navesni z yavlyayetsya pislya zimivli vzhe na pochatku bereznya paruvannya vidbuvayetsya u kvitni travni Vidkladannya yayec pochinayetsya u drugij polovini chervnya i trivaye u lipni U kladci vid 8 do 22 yayec rozmirom 15 22h9 14 mm Dribnishi molodi samki mayut menshij rozmir kladki ne bilshe 7 8 yayec Molodi agami dovzhinoyu tuluba 3 6 3 8 sm z yavlyayutsya u veresni zhovtni RozpovsyudzhennyaMeshkaye u pivnichnomu Afganistani pivdenno shidnomu Turkmenistani shidnomu Uzbekistani pivdenno zahidnomu Tadzhikistani v susidnih rajonah Kirgiziyi Pivnichna mezha arealu prohodit po peredgir yah hrebta Mogoltau u Ferganskij dolini zahidna po hrebtah Nuratau i Kugitangtau a shidna obmezhena Darvazkim hrebtom DzherelaReference Catalogue of Life Laudakia Slovnik dovidnik iz zoologiyi K 2002