Агама Чернова | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Laudakia chernovi , та , 1981 | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Агама Чернова (Laudakia chernovi) — представник роду азійських гірських агам з родини агамових.
Опис
Довжина тіла становить 8-12 см і хвоста 15-25 см. Має сплощену голову і тулуб. Хвіст з круглим перетином. Всі луски спини і боків тулуба ребристі. Уздовж хребта є чітка смуга з 8 рядків збільшених, ребристих, шипуватих лусок. Горлова складка добре виражена. Черевна луска чотирикутна, гладенька і розташована більш-менш правильними поперечними і косими поздовжніми рядками. Хвостова луска сильно ребриста з гострими шипиками, які на нижній стороні хвоста не виражені. Вона розташовуються правильними поперечними рядками у вигляді кілець — кожні три кільця утворюють один сегмент. Луска, яка вкриває зверху стегна і гомілки, дорівні лускі в середній частині спини, на гомілках вона із сильно розвиненими реберцями, які переходять у шипи. Пальці помітно стислі з боків. Четвертий палець задньої ноги довші третього. У дорослих самців перед анальним отвором є 2-4 рядки преанальних пір і овальна пляма мозолястих луски на череві.
Молоді особини світло-коричневого кольору із жовтими плямами на бічній поверхні шиї. Дорослі агами зверху коричневі з ледь помітними білими цяточками на вістрях шипуватої луски. На спині самців чітко виражена широка золотисто-жовта поздовжня смуга, а їх голова має забарвлення темної бронзи з блакитно-димчастим плямою на потилиці. Такі ж плями помітні на колінних і ліктьових суглобах. Нижня сторона тіла темна зі світлими плямами, які розмиті на грудях та горлі. Загальний фон нижньої сторони тіла самиць світліший, ніж у самців.
Спосіб життя
Полюбляє схили гір, пониззя ущелин, де дотримується порослих чагарником крутих кам'янистих схилів і осипів на висотах 900-1400 м над рівнем моря. Ховається у тріщинах і промоїнах в скелях. Активна вдень. Харчується комахами, рослинною їжею, зокрема, ягодами шовковиці.
Це яйцекладна ящірка. Парування відбувається наприкінці кінці травня - на початку червня. Самиця відкладає 4-5 яєць середнім розміром 22х12 мм.
Розповсюдження
Мешкає у південно-західному Таджикистані, Узбекистану, південно-східному Туркменістані, де має обмеженим ареалом у західній частині Паміро-Алая, північно-східному Афганістані.
Джерела
- Біологія: Навч. посіб. / А. О. Слюсарєв, О. В. Самсонов, В.М.Мухін та ін.; За ред. та пер. з рос. В. О. Мотузного. — 3—є вид., випр. і допов. — К.: Вища шк., 2002. — 622 с.: іл.
- Словник-довідник із зоології. – К., 2002.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Agama Chernova Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Pidryad Lacertilia Rodina Agamovi Pidrodina Agaminae Rid Azijski girski agami Vid Agama Chernova Binomialna nazva Laudakia chernovi ta 1981 Posilannya EOL 457098 Agama Chernova Laudakia chernovi predstavnik rodu azijskih girskih agam z rodini agamovih OpisDovzhina tila stanovit 8 12 sm i hvosta 15 25 sm Maye sploshenu golovu i tulub Hvist z kruglim peretinom Vsi luski spini i bokiv tuluba rebristi Uzdovzh hrebta ye chitka smuga z 8 ryadkiv zbilshenih rebristih shipuvatih lusok Gorlova skladka dobre virazhena Cherevna luska chotirikutna gladenka i roztashovana bilsh mensh pravilnimi poperechnimi i kosimi pozdovzhnimi ryadkami Hvostova luska silno rebrista z gostrimi shipikami yaki na nizhnij storoni hvosta ne virazheni Vona roztashovuyutsya pravilnimi poperechnimi ryadkami u viglyadi kilec kozhni tri kilcya utvoryuyut odin segment Luska yaka vkrivaye zverhu stegna i gomilki dorivni luski v serednij chastini spini na gomilkah vona iz silno rozvinenimi rebercyami yaki perehodyat u shipi Palci pomitno stisli z bokiv Chetvertij palec zadnoyi nogi dovshi tretogo U doroslih samciv pered analnim otvorom ye 2 4 ryadki preanalnih pir i ovalna plyama mozolyastih luski na cherevi Molodi osobini svitlo korichnevogo koloru iz zhovtimi plyamami na bichnij poverhni shiyi Dorosli agami zverhu korichnevi z led pomitnimi bilimi cyatochkami na vistryah shipuvatoyi luski Na spini samciv chitko virazhena shiroka zolotisto zhovta pozdovzhnya smuga a yih golova maye zabarvlennya temnoyi bronzi z blakitno dimchastim plyamoyu na potilici Taki zh plyami pomitni na kolinnih i liktovih suglobah Nizhnya storona tila temna zi svitlimi plyamami yaki rozmiti na grudyah ta gorli Zagalnij fon nizhnoyi storoni tila samic svitlishij nizh u samciv Sposib zhittyaPolyublyaye shili gir ponizzya ushelin de dotrimuyetsya poroslih chagarnikom krutih kam yanistih shiliv i osipiv na visotah 900 1400 m nad rivnem morya Hovayetsya u trishinah i promoyinah v skelyah Aktivna vden Harchuyetsya komahami roslinnoyu yizheyu zokrema yagodami shovkovici Ce yajcekladna yashirka Paruvannya vidbuvayetsya naprikinci kinci travnya na pochatku chervnya Samicya vidkladaye 4 5 yayec serednim rozmirom 22h12 mm RozpovsyudzhennyaMeshkaye u pivdenno zahidnomu Tadzhikistani Uzbekistanu pivdenno shidnomu Turkmenistani de maye obmezhenim arealom u zahidnij chastini Pamiro Alaya pivnichno shidnomu Afganistani DzherelaBiologiya Navch posib A O Slyusaryev O V Samsonov V M Muhin ta in Za red ta per z ros V O Motuznogo 3 ye vid vipr i dopov K Visha shk 2002 622 s il Slovnik dovidnik iz zoologiyi K 2002