Агалакова Жанна Леонідівна | |
---|---|
Жанна Леонидовна Агалакова | |
Народилася | 6 грудня 1965 (58 років) Кіров, РРФСР, СРСР |
Громадянство | → |
Діяльність | журналістка, телеведуча, спеціальний кореспондент, акторка |
Alma mater | факультет журналістики МДУ (1991) |
Знання мов | російська, англійська, французька, італійська і іспанська |
Заклад | НТВ і Перший канал |
Роки активності | 1986 — тепер. час |
Нагороди | |
IMDb | ID 1113303 |
|
Жанна Леонідівна Агалакова (нар. 6 грудня 1965, Кіров, Російська РФСР, СРСР) — російська журналістка, спеціальний кореспондент, телеведуча.
Нагороджена медаллю ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня (2006).
Біографія
Народилася 6 грудня 1965 року в Кірові.
Тато — інженер, мама — викладач російської мови та літератури. Брат — Михайло, комп'ютерник.
З 1979 по 1983 рік жила з батьками в Монголії.
У дитинстві мріяла стати слідчим, композитором, архітектором, вихователем і перекладачем, а також виступати в цирку. Потім зрозуміла, що всі ці професії можна поєднати в журналістиці.
Свою кар'єру починала секретарем головного редактора кіровської газети «Комсомольське плем'я». «Путівку в життя» їй дав Василь Васильович Смирнов, який тоді був головним редактором цієї газети. Відразу після закінчення школи Жанна провалила вступні іспити на філологічний факультет Ленінградського державного університету і їй потрібно було десь працювати один рік. У цей час у місцевій газеті «Комсомольське плем'я» звільнилося місце секретаря і друзі її батьків запропонували головному редактору її кандидатуру. Після тривалої розмови з недосвідченою рудоволосою веснянкуватою дівчиною Смирнов прийняв її на роботу. В газеті була не тільки секретарем, але і малювала ноти — у рубрику «Музичний кіоск». А незабаром написала і першу замітку.
В 1991 році закінчила газетне відділенняфакультету журналістики Московського державного університету імені М. В. Ломоносова (МДУ). Студентську практику проходив у популярній телепрограмі «Погляд» на телеканалі ОРТ. Після університету півтора року працювала на телестудії МВС СРСР на посаді кореспондента. Робила сюжети для програми «Людина і закон». Потім рік працювала прес-аташе Міжнародної асоціації по боротьбі з наркоманією і наркобізнесом. Пізніше, за словами Жанни, вона деякий час була «вільним художником» — писала статті куди тільки можливо, переживала, коли їх не друкували".
З 1992 року — кореспондент відділу світської хроніки РИА «Новости».
По-справжньому відчула професію тележурналіста, потрапивши в 1995 році на інформаційний канал «Ділова Росія» телеканалу «РТР» під керівництвом Олександра Акопова: довелося оперативно освоювати теми, про які раніше не мала ніякого уявлення. Першою її роботою стали два десятихвилинних репортажі про ядерне паливо. Незабаром Агалакова була помічена «гуру вітчизняного телебачення» Ігорем Кириловим, який запропонував їй спробувати себе телеведучою. У 1996 році запросили вести ранкову інформаційну програму «Сьогодні» на телеканалі НТВ. Три роки, проведені у цій телекомпанії, Жанна досі вважає найвищою школою журналістики.
У 1998 році у складі команди НТВ брала участь у російській версії телегри «Форт Боярд».
У жовтні 1999 року було відсторонено від ведення програми «Сьогодні» з ініціативи головного редактора Служби інформації НТВ Володимира Кулістікова за неправильно названу кількість людей, загиблих після теракту.
У жовтні 1999 року перейшла на телеканал ОРТ (з вересня 2002 року — «Перший канал»). Вела денні і вечірні випуски «Новин», а також програму «Час».
У травні 2000 року оголошувала результати голосування російського професійного журі на конкурсі пісні «Євробачення-2000», що проходив у Стокгольмі.
З 2000 по 2002 рік разом з Володимиром Познером вела на «Першому каналі» програму «Часи», яка неодноразово ставала лауреатом премії ТЕФІ. У прямому ефірі пройшла через «вогонь і воду»: теракти 11 вересня 2001, початок війни в Афганістані, теракт в Беслані, відставка Бориса Єльцина, президентські вибори і так далі.
З вересня 2005 року — власний кореспондент «Першого каналу» в Парижі.
З січня 2013 року по серпень 2019 року — спеціальний кореспондент «Першого каналу» в Нью-Йорку.
З серпня 2019 року — знову власний кореспондент «Першого каналу» в Парижі.
3 березня 2022 року подала заяву про звільнення з «Першого каналу» і 17 березня офіційно покинула його. Агалакова заявила, що покинула канал на знак протесту проти російського вторгнення в Україну, оскільки російське телебачення використовується для поширення кремлівської пропаганди. В інтерв'ю BBC вона назвала російське телебачення «промиванням мізків».
Особисте життя
- Чоловік — Джорджо Савона (нар. 1971), італійський фізик, народився і виріс у Римі. Подружжя разом з 1991 року, але в офіційний шлюб укладено 7 квітня 2001 року. Подруга Жанни, Дар'я Асламова, була на їхньому весіллі свідком. Жанна хрестила її дочку Соню.
- Дочка — Аліса (нар. 10 вересня 2002), що з'явилася на світ в Римі. Ім'я дівчинці придумав батько на честь головної героїні своєї улюбленої казки Льюїса Керролла «Аліса в країні чудес».
Захоплення
Улюблене проведення часу Жанни Агалаковой — відрядження. Обожнює стояти біля плити. Грає на фортепіано і в теніс. Бігає на середні дистанції.
Володіє англійською, французькою, італійською та іспанською мовами.
Бібліографія
- 2011 — «Все, що я знаю про Париж»
Фільмографія
Визнання
- Державні нагороди
- 2006 — Медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня — за великий внесок у розвиток вітчизняного телерадіомовлення та багаторічну плідну діяльність.
- 2018 — Орден Дружби — за великий внесок у розвиток вітчизняного телебачення та багаторічну сумлінну працю
- Громадські нагороди
- 2002 — фіналіст премії «ТЕФІ—2002» у номінації «Ведучий інформаційної програми» за роботу у програмі «Часи» на «Першому каналі» в 2002 році.
Примітки
- . Архів оригіналу за 13 листопада 2020. Процитовано 14 липня 2020.
- // 1tv.ru
- Кира Деливориа. Жанна Агалакова: «Я знаю, как поймать в парижской квартире мышей». [ 9 грудня 2014 у Wayback Machine.] // versia.ru (25 апреля 2011 года)
- // 1tv.ru
- Агалакова Жанна Леонидовна. Биография. [ 16 липня 2020 у Wayback Machine.] Клуб выпускников МГУ // moscowuniversityclub.ru
- Жанна Агалакова. Биография. [ 14 липня 2020 у Wayback Machine.] «Вокруг ТВ» // vokrug.tv
- Агалакова, Жанна // Большая русская биографическая энциклопедия (электронное издание). — Версия 3.0. — М. : Бизнессофт, ИДДК, 2007. «Большая биографическая энциклопедия» // dic.academic.ru
- Лариса Левина. Новости от Жанны Агалаковой. [ 6 грудня 2018 у Wayback Machine.] // Журнал «», 8 октября 2001
- Жанна, которую любит утро. Новая газета. 10 серпня 1998. Архів оригіналу за 8 грудня 2019. Процитовано 20 травня 2022.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|1=
() - . . 28 жовтня 2015. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 14 липня 2020.
- . Первый канал. 8 листопада 1999. Архів оригіналу за 5 жовтня 2015.
- . Газета «Комсомольская правда». 13 вересня 2001. Архів оригіналу за 5 березня 2021. Процитовано 14 липня 2020.
- . «Новая газета». 11 жовтня 2001. Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 14 липня 2020.
- . . 29 березня 2000. Архів оригіналу за 14 липня 2020. Процитовано 14 липня 2020.
- . . 4 травня 2000. Архів оригіналу за 29 вересня 2003. Процитовано 14 липня 2020.
- Жанна Агалакова переезжает в Париж. [ 17 липня 2020 у Wayback Machine.] // КП.ru, 5 сентября 2005
- Собкором российского Первого телеканала в Нью-Йорке стала Жанна Агалакова. [ 18 липня 2020 у Wayback Machine.] // runyweb.com, 10 января 2013
- Жанна Агалакова переехала в Нью-Йорк [ 16 липня 2020 у Wayback Machine.] // КП.ru, 10 января 2013
- . Первый канал. 26 серпня 2019. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 14 липня 2020.
- Жанна Агалакова уволилась с Первого канала. www.mk.ru (рос.). 15 березня 2022. Процитовано 13 липня 2023.
- Reuters (22 березня 2022). Ex-Russian state TV reporter: I quit over Ukraine war. Reuters (англ.). Процитовано 13 липня 2023.
- Ukraine war: Troops could quit Severodonetsk amid Russian advance - official. BBC News (брит.). 27 травня 2022. Процитовано 13 липня 2023.
- Жанна Агалакова: «Спустя двадцать лет мы вместе!» [ 30 грудня 2013 у Wayback Machine.] // 7days.ru, 16 марта 2011
- Дарья Асламова. Как Дарья Асламова стала подружкой невесты на свадьбе Жанны Агалаковой. [ 14 липня 2020 у Wayback Machine.] // КП.ru, 27 апреля 2001
- Жанна Агалакова родила итальянскую графиню. [ 14 липня 2020 у Wayback Machine.] // kp.ru (21 сентября 2002 года)
- Жанна Агалакова вернулась в эфир, оставаясь кормящей матерью [ 16 липня 2020 у Wayback Machine.] // КП.ru, 15 января 2003
- Всё, что знает о Париже специальный корреспондент Первого канала во Франции Жанна Агалакова [ 11 грудня 2014 у Wayback Machine.] // 1tv.ru (20 апреля 2011 года)
- Тележурналист Жанна Агалакова — о выходе своей первой книги и о любви к Франции [ 6 липня 2014 у Wayback Machine.] — Интервью в гостях у Радио «Маяк» в рубрике «Неофициальный приём», 18 апреля 2011 (аудио [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.])
- Трейлер фильма «Огонь, вода и бриллианты» (2012) [ 14 липня 2020 у Wayback Machine.] (видео на YouTube)
- . Архів оригіналу за 14 липня 2020. Процитовано 14 липня 2020.
- В Москве наградят победителей ТЭФИ-2002 [ 21 липня 2018 у Wayback Machine.] // РИА, 31 января 2003
Посилання
- на сайті «Першого каналу»
- // «Коммерсантъ»
- В'ячеслав Русин. Жанна Агалакова: «Для мене найголовніше в житті — любов» (ексклюзивне інтерв'ю відомої телеведучої) [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // інтернет-журнал «Зеленоград on-line», 24 листопада 2001
]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
shirina Agalakova Zhanna LeonidivnaZhanna Leonidovna AgalakovaNarodilasya6 grudnya 1965 1965 12 06 58 rokiv Kirov RRFSR SRSRGromadyanstvo Diyalnistzhurnalistka televeducha specialnij korespondent aktorkaAlma materfakultet zhurnalistiki MDU 1991 Znannya movrosijska anglijska francuzka italijska i ispanskaZakladNTV i Pershij kanalRoki aktivnosti1986 teper chasNagorodiTEFIIMDbID 1113303 Mediafajli u Vikishovishi Zhanna Leonidivna Agalakova nar 6 grudnya 1965 Kirov Rosijska RFSR SRSR rosijska zhurnalistka specialnij korespondent televeducha Nagorodzhena medallyu ordena Za zaslugi pered Vitchiznoyu II stupenya 2006 BiografiyaNarodilasya 6 grudnya 1965 roku v Kirovi Tato inzhener mama vikladach rosijskoyi movi ta literaturi Brat Mihajlo komp yuternik Z 1979 po 1983 rik zhila z batkami v Mongoliyi U ditinstvi mriyala stati slidchim kompozitorom arhitektorom vihovatelem i perekladachem a takozh vistupati v cirku Potim zrozumila sho vsi ci profesiyi mozhna poyednati v zhurnalistici Svoyu kar yeru pochinala sekretarem golovnogo redaktora kirovskoyi gazeti Komsomolske plem ya Putivku v zhittya yij dav Vasil Vasilovich Smirnov yakij todi buv golovnim redaktorom ciyeyi gazeti Vidrazu pislya zakinchennya shkoli Zhanna provalila vstupni ispiti na filologichnij fakultet Leningradskogo derzhavnogo universitetu i yij potribno bulo des pracyuvati odin rik U cej chas u miscevij gazeti Komsomolske plem ya zvilnilosya misce sekretarya i druzi yiyi batkiv zaproponuvali golovnomu redaktoru yiyi kandidaturu Pislya trivaloyi rozmovi z nedosvidchenoyu rudovolosoyu vesnyankuvatoyu divchinoyu Smirnov prijnyav yiyi na robotu V gazeti bula ne tilki sekretarem ale i malyuvala noti u rubriku Muzichnij kiosk A nezabarom napisala i pershu zamitku V 1991 roci zakinchila gazetne viddilennyafakultetu zhurnalistiki Moskovskogo derzhavnogo universitetu imeni M V Lomonosova MDU Studentsku praktiku prohodiv u populyarnij teleprogrami Poglyad na telekanali ORT Pislya universitetu pivtora roku pracyuvala na telestudiyi MVS SRSR na posadi korespondenta Robila syuzheti dlya programi Lyudina i zakon Potim rik pracyuvala pres atashe Mizhnarodnoyi asociaciyi po borotbi z narkomaniyeyu i narkobiznesom Piznishe za slovami Zhanni vona deyakij chas bula vilnim hudozhnikom pisala statti kudi tilki mozhlivo perezhivala koli yih ne drukuvali Z 1992 roku korespondent viddilu svitskoyi hroniki RIA Novosti Po spravzhnomu vidchula profesiyu telezhurnalista potrapivshi v 1995 roci na informacijnij kanal Dilova Rosiya telekanalu RTR pid kerivnictvom Oleksandra Akopova dovelosya operativno osvoyuvati temi pro yaki ranishe ne mala niyakogo uyavlennya Pershoyu yiyi robotoyu stali dva desyatihvilinnih reportazhi pro yaderne palivo Nezabarom Agalakova bula pomichena guru vitchiznyanogo telebachennya Igorem Kirilovim yakij zaproponuvav yij sprobuvati sebe televeduchoyu U 1996 roci zaprosili vesti rankovu informacijnu programu Sogodni na telekanali NTV Tri roki provedeni u cij telekompaniyi Zhanna dosi vvazhaye najvishoyu shkoloyu zhurnalistiki U 1998 roci u skladi komandi NTV brala uchast u rosijskij versiyi telegri Fort Boyard U zhovtni 1999 roku bulo vidstoroneno vid vedennya programi Sogodni z iniciativi golovnogo redaktora Sluzhbi informaciyi NTV Volodimira Kulistikova za nepravilno nazvanu kilkist lyudej zagiblih pislya teraktu U zhovtni 1999 roku perejshla na telekanal ORT z veresnya 2002 roku Pershij kanal Vela denni i vechirni vipuski Novin a takozh programu Chas U travni 2000 roku ogoloshuvala rezultati golosuvannya rosijskogo profesijnogo zhuri na konkursi pisni Yevrobachennya 2000 sho prohodiv u Stokgolmi Z 2000 po 2002 rik razom z Volodimirom Poznerom vela na Pershomu kanali programu Chasi yaka neodnorazovo stavala laureatom premiyi TEFI U pryamomu efiri projshla cherez vogon i vodu terakti 11 veresnya 2001 pochatok vijni v Afganistani terakt v Beslani vidstavka Borisa Yelcina prezidentski vibori i tak dali Z veresnya 2005 roku vlasnij korespondent Pershogo kanalu v Parizhi Z sichnya 2013 roku po serpen 2019 roku specialnij korespondent Pershogo kanalu v Nyu Jorku Z serpnya 2019 roku znovu vlasnij korespondent Pershogo kanalu v Parizhi 3 bereznya 2022 roku podala zayavu pro zvilnennya z Pershogo kanalu i 17 bereznya oficijno pokinula jogo Agalakova zayavila sho pokinula kanal na znak protestu proti rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu oskilki rosijske telebachennya vikoristovuyetsya dlya poshirennya kremlivskoyi propagandi V interv yu BBC vona nazvala rosijske telebachennya promivannyam mizkiv Osobiste zhittyaCholovik Dzhordzho Savona nar 1971 italijskij fizik narodivsya i viris u Rimi Podruzhzhya razom z 1991 roku ale v oficijnij shlyub ukladeno 7 kvitnya 2001 roku Podruga Zhanni Dar ya Aslamova bula na yihnomu vesilli svidkom Zhanna hrestila yiyi dochku Sonyu Dochka Alisa nar 10 veresnya 2002 sho z yavilasya na svit v Rimi Im ya divchinci pridumav batko na chest golovnoyi geroyini svoyeyi ulyublenoyi kazki Lyuyisa Kerrolla Alisa v krayini chudes Zahoplennya Ulyublene provedennya chasu Zhanni Agalakovoj vidryadzhennya Obozhnyuye stoyati bilya pliti Graye na fortepiano i v tenis Bigaye na seredni distanciyi Volodiye anglijskoyu francuzkoyu italijskoyu ta ispanskoyu movami Bibliografiya2011 Vse sho ya znayu pro Parizh ISBN 978 5 17 073533 4Filmografiya1986 Do 16 i starshe Samostijnist nevelike interv yu 1986 Karusel na bazarnij ploshi nevelika rol v masovci v epizodi na miskij ploshi 2012 Vogon voda i diamanti televeducha informacijnoyi programi ViznannyaDerzhavni nagorodi2006 Medal ordena Za zaslugi pered Vitchiznoyu II stupenya za velikij vnesok u rozvitok vitchiznyanogo teleradiomovlennya ta bagatorichnu plidnu diyalnist 2018 Orden Druzhbi za velikij vnesok u rozvitok vitchiznyanogo telebachennya ta bagatorichnu sumlinnu pracyuGromadski nagorodi2002 finalist premiyi TEFI 2002 u nominaciyi Veduchij informacijnoyi programi za robotu u programi Chasi na Pershomu kanali v 2002 roci Primitki Arhiv originalu za 13 listopada 2020 Procitovano 14 lipnya 2020 1tv ru Kira Delivoria Zhanna Agalakova Ya znayu kak pojmat v parizhskoj kvartire myshej 9 grudnya 2014 u Wayback Machine versia ru 25 aprelya 2011 goda 1tv ru Agalakova Zhanna Leonidovna Biografiya 16 lipnya 2020 u Wayback Machine Klub vypusknikov MGU moscowuniversityclub ru Zhanna Agalakova Biografiya 14 lipnya 2020 u Wayback Machine Vokrug TV vokrug tv Agalakova Zhanna Bolshaya russkaya biograficheskaya enciklopediya elektronnoe izdanie Versiya 3 0 M Biznessoft IDDK 2007 Bolshaya biograficheskaya enciklopediya dic academic ru Larisa Levina Novosti ot Zhanny Agalakovoj 6 grudnya 2018 u Wayback Machine Zhurnal 8 oktyabrya 2001 Zhanna kotoruyu lyubit utro Novaya gazeta 10 serpnya 1998 Arhiv originalu za 8 grudnya 2019 Procitovano 20 travnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr 1 dovidka 28 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 30 sichnya 2022 Procitovano 14 lipnya 2020 Pervyj kanal 8 listopada 1999 Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2015 Gazeta Komsomolskaya pravda 13 veresnya 2001 Arhiv originalu za 5 bereznya 2021 Procitovano 14 lipnya 2020 Novaya gazeta 11 zhovtnya 2001 Arhiv originalu za 15 lipnya 2020 Procitovano 14 lipnya 2020 29 bereznya 2000 Arhiv originalu za 14 lipnya 2020 Procitovano 14 lipnya 2020 4 travnya 2000 Arhiv originalu za 29 veresnya 2003 Procitovano 14 lipnya 2020 Zhanna Agalakova pereezzhaet v Parizh 17 lipnya 2020 u Wayback Machine KP ru 5 sentyabrya 2005 Sobkorom rossijskogo Pervogo telekanala v Nyu Jorke stala Zhanna Agalakova 18 lipnya 2020 u Wayback Machine runyweb com 10 yanvarya 2013 Zhanna Agalakova pereehala v Nyu Jork 16 lipnya 2020 u Wayback Machine KP ru 10 yanvarya 2013 Pervyj kanal 26 serpnya 2019 Arhiv originalu za 9 serpnya 2020 Procitovano 14 lipnya 2020 Zhanna Agalakova uvolilas s Pervogo kanala www mk ru ros 15 bereznya 2022 Procitovano 13 lipnya 2023 Reuters 22 bereznya 2022 Ex Russian state TV reporter I quit over Ukraine war Reuters angl Procitovano 13 lipnya 2023 Ukraine war Troops could quit Severodonetsk amid Russian advance official BBC News brit 27 travnya 2022 Procitovano 13 lipnya 2023 Zhanna Agalakova Spustya dvadcat let my vmeste 30 grudnya 2013 u Wayback Machine 7days ru 16 marta 2011 Darya Aslamova Kak Darya Aslamova stala podruzhkoj nevesty na svadbe Zhanny Agalakovoj 14 lipnya 2020 u Wayback Machine KP ru 27 aprelya 2001 Zhanna Agalakova rodila italyanskuyu grafinyu 14 lipnya 2020 u Wayback Machine kp ru 21 sentyabrya 2002 goda Zhanna Agalakova vernulas v efir ostavayas kormyashej materyu 16 lipnya 2020 u Wayback Machine KP ru 15 yanvarya 2003 Vsyo chto znaet o Parizhe specialnyj korrespondent Pervogo kanala vo Francii Zhanna Agalakova 11 grudnya 2014 u Wayback Machine 1tv ru 20 aprelya 2011 goda Telezhurnalist Zhanna Agalakova o vyhode svoej pervoj knigi i o lyubvi k Francii 6 lipnya 2014 u Wayback Machine Intervyu v gostyah u Radio Mayak v rubrike Neoficialnyj priyom 18 aprelya 2011 audio 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Trejler filma Ogon voda i brillianty 2012 14 lipnya 2020 u Wayback Machine video na YouTube Arhiv originalu za 14 lipnya 2020 Procitovano 14 lipnya 2020 V Moskve nagradyat pobeditelej TEFI 2002 21 lipnya 2018 u Wayback Machine RIA 31 yanvarya 2003Posilannyana sajti Pershogo kanalu Kommersant V yacheslav Rusin Zhanna Agalakova Dlya mene najgolovnishe v zhitti lyubov eksklyuzivne interv yu vidomoyi televeduchoyi 4 bereznya 2016 u Wayback Machine internet zhurnal Zelenograd on line 24 listopada 2001