Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Автоматизо вані бібліоте чні інформаці йні систе ми АБІС системи планування ресурсів підприємств для бібліотеки які вико

Автоматизована бібліотечна інформаційна система

Автоматизована бібліотечна інформаційна система

Автоматизо́вані бібліоте́чні інформаці́йні систе́ми (АБІС) — системи планування ресурсів підприємств для бібліотеки, які використовуються для відстеження бібліотечних фондів, від їх замовлення та придбання до видачі відвідувачам бібліотек.

Кожен читач (відвідувач) та примірник мають унікальний ідентифікатор у базі даних, яка дозволяє АБІС відстежувати діяльність.

Великі бібліотеки використовують АБІС, щоб замовляти і купувати, каталогізувати, розповсюджувати книги та інші фонди, резервувати матеріали і відслідковувати їх повернення. Невеликі бібліотеки найчастіше використовують деякі з цих можливостей.

Усі найбільші бібліотеки світу використовують АБІС.

Поняття

Визначення автоматизованих бібліотечних інформаційних систем вимагає уточнення кола професійних завдань. Із цих завдань на першу позицію виходить заміна традиційних бібліотечних технологій на автоматизовані, починаючи з комплектування й закінчуючи різноманітним обслуговуванням користувачів.

Головним елементом традиційної АБІС стає електронний каталог (ЕК) з усіма його функціями. Всі властивості традиційної бібліотеки при роботі в АБІС зберігаються, не сильно змінюючись, насамперед, зберігаються фонди в тому вигляді до якого всі звикли. В ЕК присутні посилання на повні тексти, малюнки, аудіо- і відео- матеріали, а також посилання на ресурси Інтернет.

Основною складовою частиною традиційної АБІС є система автоматизації бібліотек (САБ), що забезпечує, з погляду конкретної бібліотеки, максимально комфортний і адекватний доступ користувачів до фондів бібліотеки. Саме завдяки САБ забезпечуються функції поповнення, ведення й надання користувачам ЕК, підтримуються бібліотечні формати й стандарти, а також лінгвістичні засоби ЕК.

У випадку традиційного використання АБІС користувач  завжди має справу з відпрацьованим роками інформаційним забезпеченням, лінгвістичним забезпеченням (друковані й електронні системи класифікації, авторитетні файли й ін.).

Використовувані системи індексування при розробці електронної бібліотеки істотно відрізняються від застосовуваних у традиційних АБІС. Наприклад, індексування повних текстів дозволяє знаходити не тільки сам текст, але й шукані частини тексту.

Бібліографічний опис найчастіше також відрізняється від застосовуваного в традиційних АБІС бібліографічного опису. Звичайно використовуються формати метаданих, наприклад, такі як Dublin Core, що дозволяють не тільки описати ресурси Інтернет, але й створити скорочений бібліографічний опис конкретного видання. У деяких випадках бібліографічного опису й, тим самим, електронного каталогу, зовсім немає. Є різні списки: по автору, по назвах, по рейтингу  і т. д. Зрозуміло, що при порівняно невеликому фонді ЕБ пошук у такого роду списках не буде занадто складним.

АБІС звичайно складається з реляційної бази даних, програмного забезпечення, що взаємодіє з базою даних, і двох графічних користувацьких інтерфейсів (один для читачів, другий для персоналу).

Окремі функції програмного забезпечення більшості АБІС являють собою функціонально завершені модулі, які об'єднані в загальний інтерфейс. Приблизний перелік модулів включає:

  • придбання фондів (замовлення, виставлення рахунків та отримання);
  • каталогізація (внесення та бібліографічний опис примірників);
  • обіг (видача/повернення примірників читачам);
  • періодику (відстеження журналів та газет);
  • OPAC — загальнодоступний електронний каталог та інтерфейс для користувачів.

Інформаційна технологія сучасної бібліотеки ґрунтується, в першу чергу, на автоматизованій бібліотечній інформаційній системі (АБІС) (library automation system (LAS)), що забезпечує опрацювання, аналітико-синтетичне оброблення та представлення користувачам документного фонду бібліотеки (як традиційного (паперового), так і електронних інформаційних ресурсів), обслуговує бібліотечні фонди на всіх етапах: від придбання до замовлення.  

Архітектура

До основних складових АБІС відносять реляційну базу даних, спеціалізоване програмне забезпечення, що дає змогу взаємодіяти з цією базою даних, і графічні користувацькі інтерфейси.

Історія АБІС розпочалася у 1970-1980-ті рр. Раніше, для обліку фондів бібліотеки, зазвичай слугували каталоги. Саме для автоматизації останніх і почали використовувати комп'ютерні технології. Поява наприкінці 1980-х рр. нових операційних систем, розширення апаратних можливостей комп'ютерів значно збагатили функціональні можливості АБІС. А з появою новітніх інтернет-технологій розробники АБІС запропонували ще більше функціональності, пов'язаної з Інтернетом. Що характерно, необхідним елементом цих систем став онлайновий каталог (OPAC (Online Public Access Catalogue)). Нові системи розвиваються у напрямі вебінтерфейсу, коли всі робочі операції здійснюються в браузері.

Як справедливо стверджує Ф. С. Воройський, інформаційно-технічна інфраструктура сучасної АБІС має задовольняти цілу низку вимог та підтримувати:

  • відкриті стандарти — забезпечувати інтероперабельність, а саме, підтримувати застосування стандартних протоколів взаємодії та форматів даних (стандарти ISO, ДСТУ, IEEE 1);
  • розподілене середовище — можливість роботи системи в будь-якому мережевому середовищі — локальній, корпоративній або глобальній мережі залежно від завдань, що виконуються системою;
  • Інтернет / Інтранет і Web-технології — використання Інтернету як транспортного середовища, а також реалізація доступу користувачів через Web браузер;
  • архітектуру «клієнт — сервер» — система складається із СУБД, серверної частини (сервер програм) і клієнтської частини (АРМи).

Будь-яка АБІС розробляється на засадах класичного структурного програмування, у якому модульний принцип побудови системи є основним. Звичайно, кількість розроблених модулів, програм у різних системах є різною, але основні з них присутні у кожній. Зокрема, це: адміністрування, яке включає в себе функції налаштування системи та її модифікації; комплектування фонду; каталогізація; інформаційний пошук і замовлення видань; обслуговування читачів; створення інтернет /інтранет сервісів, які виконують функції пошуку, замовлення й каталогізації; забезпечення корпоративних технологій; блок реєстрації читачів; модуль міжбібліотечного абонемента та електронної доставки документів.

Адміністрування

Автоматизована інформаційна технологія керування складається з декількох частин:

  1. Загальносистемна частина, що містить загальний опис і обґрунтування рішень, прийнятих у проекті АСУ;
  2.  Функціональна частина, що реалізує функціональні підсистеми;
  3. Частина, що забезпечує, необхідна для успішної роботи функціональних підсистем і складається з опису різних видів забезпечення. Розрізняють такі види забезпечення:
  • технічне забезпечення — комплекс технічних засобів is, застосовуваних для функціонування автоматизованої інформаційної технології керування;
  • математичне забезпечення — сукупність використовуваних економіко-математичних методів, моделей і алгоритмів;
  • програмне забезпечення — сукупність загальносистемного і прикладного програмного забезпечення. Загальносистемне програмне забезпечення включає операційні системи, транслятори, утиліти, бази даних тощо Прикладне програмне забезпечення включає прикладні програми, що реалізують функціональні запити користувачів і різного роду опису, що дозволяють успішно застосовувати програмне забезпечення;
  • інформаційне забезпечення — сукупність реалізованих рішень по обсязі, розміщенню і формам організації інформації, що циркулює в системі керування. Воно включає нормативно-довідкову інформацію, необхідні класифікатори техніко-економічної інформації, уніфіковані документи, масиви даних, контрольні приклади, використовувані при рішенні задач керування;
  • організаційно-методичне забезпечення — сукупність документів, що регламентують діяльність персоналу в умовах функціонування системи керування. Воно призначено для опису змін організаційної структури керування об'єктом, зв'язаних зі створенням АСУ (схема організаційної структури, опис організаційної структури); для опису дії персоналу по забезпеченню функціонування АСУ (технологічна інструкція, інструкція з експлуатації); для установлення функцій, прав і обов'язків посадових осіб по забезпеченню функціонування АСУ (посадова інструкція);
  • лінгвістичне забезпечення — сукупність інформаційних мов, методів індексування, а також лінгвістичної бази (словників, тезаурусів, рубрикаторів) і методів її ведення;
  • правове забезпечення — сукупність правових норм, що регламентують правовідносини при функціонуванні АСУ і юридичний статус результатів її функціонування.

Повноцінне впровадження АБІС з урахуванням сучасних засобів інформаційно-комунікаційних технологій не можливе без відповідних заходів щодо організації адміністрування та функціонування комп'ютерної мережі бібліотеки, організації мережевої взаємодії її користувачів, а отже, вимагає прийняття інтегрованих рішень, які враховували б особливості архітектури АБІС, доступні для бібліотеки телекомунікаційні рішення, оптимальні моделі мережевої взаємодії.

Більшість сучасних АБІС мають виражену клієнт-серверну архітектуру, яка вимагає відповідної організації мережевої взаємодії користувачів з сервером та налагодження серверного обладнання, професійного обслуговування серверних баз даних. Клієнт-серверне рішення потребує цілодобової підтримки серверного обладнання (непрацездатність сервера у такій архітектурі призводить до недієздатності системи загалом), що, у свою чергу, передбачає створення спеціальної технічної служби, очолюваної системним адміністратором.

Л. Чжу здійснив детальний порівняльний аналіз 110 публікацій (з 1996-го по 2008 р.) стосовно зміни функцій та вимог до служби технічної підтримки академічної бібліотеки. Згідно з цим дослідженням, роль служби технічної підтримки бібліотеки значно зросла за останні роки. Це пов'язано, насамперед, із зростанням обсягу електронних інформаційних ресурсів у фондах бібліотек. Основними вимогами до комп'ютерних спеціалістів бібліотеки у найближчому майбутньому все ж таки будуть:

  • знання автоматизованих бібліотечних інформаційних систем (АБІС);
  • професійне знання каталогізації та супутніх бібліотечних технологічних процесів;
  • знання бібліотечних MARC-форматів;
  • уміння працювати із сервісами OCLC (OCLC Online Computer Library Center, Inc).

Принцип побудови

Автоматизація бібліотечно-інформаційного процесу, систем і мереж є комплексною проблемою, рішення якої направлено на підвищення продуктивності й ефективності праці персоналу  й поліпшенню якості обслуговування користувачів.

Побудова АБІС ЕБ і їхніх мереж визначається в рамках загальної схеми проектування складних технічних систем, адаптованої з урахуванням особливостей АБІС ЕБ, як складної соціальної й комунікаційної системи. Для АБІС ЕБ і їхніх мереж, у силу їхніх особливостей, соціальної спрямованості й пріоритетній ролі людського фактора, особливу роль у процесі проектного дослідження й розробки грає етап предпроектного  дослідження, що вимагає старанності й повноти проведення всіх основних його складових.

Успішне рішення проблеми побудови АБІС ЕБ і їхніх мереж базується на оптимальному виборі або розробці програмно-апаратурного забезпечення, розробці ефективної автоматизованої технології й пов'язаного з нею комплексу інформаційно-лінгвістичних засобів і організаційно-управлінських рішень, а розробка основних компонентів АБІС ЕБ і їхніх мереж проводиться відповідно до загальної мети й завданнями об'єктів автоматизації, відповідно до обраних критеріїв ефективності на платформі системного аналізу й з урахуванням сучасних  вимог до навчальних / освітніх технологій. Всебічне, наукове обґрунтування й націлене на успішну практичну реалізацію АБІС ЕБ і їхніх мереж вимагає дотримання базових принципів побудови АБІС ЕБ і сукупності рекомендацій із практичного впровадження результатів розробки.

Адміністрування комп'ютерної мережі

Згідно з С. А. Клейменовим, технічні та технологічні заходи щодо адміністрування комп'ютерної мережі включають: проектування мережі; підбір та закупівлю комп'ютерів, мережевого та периферійного обладнання, програмного забезпечення; налагодження й адміністрування серверів; налагодження, модернізацію й адміністрування мережі; налагодження й обслуговування комп'ютерного та мережевого обладнання; забезпечення інформаційної безпеки та резервування даних; інформаційну підтримку користувачів.

Під час планування адміністрування комп'ютерної мережі доцільно визначити такі основні функціональні обов'язки системного адміністратора:

  • управління користувачами та їх групами, іменами та доступом до системи, мережевими службами, системними ресурсами та ліцензіями, використанням дискового простору, підсистемою друку;
  • визначення системної політики;
  • установка та конфігурація апаратних пристроїв, програмного забезпечення; налаштування мережі;
  • архівування (резервне копіювання) інформації;
  • контроль інформаційного захисту;
  • моніторинг продуктивності системи та праці користувачів;
  • планування навантаження на систему;
  • документування системної конфігурації.

У додаткові обов'язки останнього повинно входити:

  • кваліфікована підготовка користувачів до виконання ними обов'язків з ведення архівів;
  • відповіді на запитання та вимоги користувачів мережі щодо можливостей їх доступу до мережевих ресурсів;
  • участь у роботах з розвитку та модернізації корпоративної мережі;
  • ведення журналу системної інформації.

Адміністрування баз даних

Основна функція будь-якої бази даних організації полягає в забезпеченні безперебійного керування потоками інформації, які підтримують оперативну діяльність організації та визначають її майбутнє. Наявність комп'ютеризованої системи керування даними ще не є гарантією того, що дані ефективно використовуватимуться. Така система є лише засобом керування даними і для одержання відповідного результату має ефективно використовуватись. Отже, проблема автоматизації діяльності організації полягає не в інсталяції комп'ютерів і програмного забезпечення, а в їх ефективному використанні.

Пітер Роб і Карлос Коронел у своїй праці чітко визначають основні переваги ефективного використання бази даних в організації:

  • інтерпретація та представлення даних шляхом структурування й упорядкування необробленої («сирої») інформації;
  • поширення інформації серед визначеного кола людей у потрібний час;
  • захист даних і контроль доступу до даних;
  • контроль дублювання даних, використання даних як на зовнішньому, так і на внутрішньому рівнях.

Впровадження корпоративної бази даних вимагає ретельного планування і створення відповідного структурного підрозділу, укомплектованого, в першу чергу, особами відповідальними за адміністрування бази даних. Адміністратори такого рівня повинні мати добрі навички роботи з персоналом, поєднані з глибоким розумінням специфіки організації та різних сфер її діяльності. Згідно з Р. Мюрреєм, вирішуються такі основні блоки проблем:

  • технологічні: програмне та апаратне забезпечення;
  • організаційні: адміністративні дії;
  • інтелектуальні: внутрішня протидія співробітників корпорації будь-яким нововведенням.

Впровадження інформаційної системи в масштабі всієї організації справляє значний вплив на характер роботи людей, на виконання ними своїх функцій, їх професійний статус, міжособистісні стосунки. Можлива поява нових співробітників, які складатимуть конкуренцію давно працюючим, а ефективність праці, особливо що стосується виконання нових функцій, оцінюватиметься зовсім за іншими стандартами.

Для повноцінного функціонування в організації системи баз даних її адміністратор має вирішувати такі основні завдання:

  • забезпечувати спільне використання даних і готовність їх до використання;
  • усувати суперечність даних та забезпечувати їх цілісність;
  • підтримувати безпеку і конфіденційність даних;
  • визначати рамки і характер використання інформації.

Вплив на бібліотеку

За останні тридцять років[] розвиток бібліотек багато в чому визначався прогресом у сфері обчислювальних систем та інформаційних технологій. Електронно-обчислювальні машини (ЕОМ) і технології автоматизованої обробки інформації відразу знайшли застосування в бібліотеках, які мали значні ресурси і безліч рутинних операцій обробки даних, що підлягають частковій або повній формалізації. Виникли перші автоматизовані бібліотечні інформаційні системи (АБІС). АБІС першого покоління базувалися на великих і середніх ЕОМ. Ці системи не набули широкого поширення і застосовувалися лише у великих бібліотеках світу. На початку 80-х років впроваджуються персональні комп'ютери, що внесли зміни у використання обчислювальних засобів: у бібліотеках почали створювати АБІС на базі персональних комп'ютерів. Тобто, система розміщувалася на одному комп'ютері, користувачі працювали в режимі розподіленого часу.

Пізніше виникають АБІС на базі локальної обчислювальної мережі. Системи охоплюють або частину операцій, або ввесь традиційний бібліотечний цикл, до якого входить: книговидача, дружній інтерфейс, притаманний програмним системам для персональних комп'ютерів, сприяв їх широкому розповсюдженню в бібліотеках.

Див. також

Джерела

  • Архітектурна організація програмних засобів оперативного аналізу інформаційних ресурсів електронних бібліотек [Електронний ресурс] : заключний звіт НДР № ІТ/473-2007 (номер держ.реєстрації 0107 U 007601). — Електрон. дані. — Режим доступу: WWW. — URL:http://kpi.ua/didaktik/zvit473.doc[недоступне посилання з лютого 2019].
  • Алёшин, Л. И. Автоматизация в библиотеке: уч. пособие. Ч.1./ МГУК; Л. И. Алёшин. — М.: Профиздат, 2001. — 176 с.
  •  Воройский Ф. С. Основы проектирования автоматизированных библиотечно-информационных систем / Ф. С. Воройский. — М. : ГПНТБ России, 2002. — 389 с.
  •  Завгородний В. И. Комплексная защита информации в компьютерных системах : Учебн. пособие / В. И. Завгородний. — М. : Логос, 2001. — 264 с.
  •  Інструкція для користувачів комп'ютерної мережі Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського [Електронний ресурс]. — Електрон. дані. — Режим доступу: WWW. — URL: .
  •  Клейменов С. А. Администрирование в информационных системах : Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / С. А. Клейменов, В. П. Мельников, А. М. Петраков. — М. : Издательский центр «Академия», 2008. — 272 с.
  •  Лаборатория Касперского — Антивирус [Електронний ресурс]. — Электрон. дан. — Режим доступа: WWW. — URL: http://www.kaspersky.ru/ [ 25 лютого 2021 у Wayback Machine.]
  •  Роб П. Системы баз данных: проектирование, реализация и управление [Текст] / Питер Роб, Карлос Коронел. — 5‑е изд., перераб. и доп. — СПб : БХВ-Петербург, 2004. — 1040 с.
  •  Murray J. R. The Managerial and Cultural Issues of DMBS [Text]  / J. R. Murray // DataBase Managament. — 1999. —№ 1(8). — P. 32-33.
  •  Zhu L. Employers’ expectations for head of technical services positions in academic libraries  / L. Zhu // Library Collections, Acquisitions, and Technical Services. — 2009. — Vol. 33. —Is. 4. — P. 123–131.

Посилання

  • Автоматизована бібліотечна інформаційна система [ 15 серпня 2020 у Wayback Machine.] // ВУЕ
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або . (березень 2015)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Avtomatizo vani bibliote chni informaci jni siste mi ABIS sistemi planuvannya resursiv pidpriyemstv dlya biblioteki yaki vikoristovuyutsya dlya vidstezhennya bibliotechnih fondiv vid yih zamovlennya ta pridbannya do vidachi vidviduvacham bibliotek Kozhen chitach vidviduvach ta primirnik mayut unikalnij identifikator u bazi danih yaka dozvolyaye ABIS vidstezhuvati diyalnist Veliki biblioteki vikoristovuyut ABIS shob zamovlyati i kupuvati katalogizuvati rozpovsyudzhuvati knigi ta inshi fondi rezervuvati materiali i vidslidkovuvati yih povernennya Neveliki biblioteki najchastishe vikoristovuyut deyaki z cih mozhlivostej Usi najbilshi biblioteki svitu vikoristovuyut ABIS PonyattyaViznachennya avtomatizovanih bibliotechnih informacijnih sistem vimagaye utochnennya kola profesijnih zavdan Iz cih zavdan na pershu poziciyu vihodit zamina tradicijnih bibliotechnih tehnologij na avtomatizovani pochinayuchi z komplektuvannya j zakinchuyuchi riznomanitnim obslugovuvannyam koristuvachiv Golovnim elementom tradicijnoyi ABIS staye elektronnij katalog EK z usima jogo funkciyami Vsi vlastivosti tradicijnoyi biblioteki pri roboti v ABIS zberigayutsya ne silno zminyuyuchis nasampered zberigayutsya fondi v tomu viglyadi do yakogo vsi zvikli V EK prisutni posilannya na povni teksti malyunki audio i video materiali a takozh posilannya na resursi Internet Osnovnoyu skladovoyu chastinoyu tradicijnoyi ABIS ye sistema avtomatizaciyi bibliotek SAB sho zabezpechuye z poglyadu konkretnoyi biblioteki maksimalno komfortnij i adekvatnij dostup koristuvachiv do fondiv biblioteki Same zavdyaki SAB zabezpechuyutsya funkciyi popovnennya vedennya j nadannya koristuvacham EK pidtrimuyutsya bibliotechni formati j standarti a takozh lingvistichni zasobi EK U vipadku tradicijnogo vikoristannya ABIS koristuvach zavzhdi maye spravu z vidpracovanim rokami informacijnim zabezpechennyam lingvistichnim zabezpechennyam drukovani j elektronni sistemi klasifikaciyi avtoritetni fajli j in Vikoristovuvani sistemi indeksuvannya pri rozrobci elektronnoyi biblioteki istotno vidriznyayutsya vid zastosovuvanih u tradicijnih ABIS Napriklad indeksuvannya povnih tekstiv dozvolyaye znahoditi ne tilki sam tekst ale j shukani chastini tekstu Bibliografichnij opis najchastishe takozh vidriznyayetsya vid zastosovuvanogo v tradicijnih ABIS bibliografichnogo opisu Zvichajno vikoristovuyutsya formati metadanih napriklad taki yak Dublin Core sho dozvolyayut ne tilki opisati resursi Internet ale j stvoriti skorochenij bibliografichnij opis konkretnogo vidannya U deyakih vipadkah bibliografichnogo opisu j tim samim elektronnogo katalogu zovsim nemaye Ye rizni spiski po avtoru po nazvah po rejtingu i t d Zrozumilo sho pri porivnyano nevelikomu fondi EB poshuk u takogo rodu spiskah ne bude zanadto skladnim ABIS zvichajno skladayetsya z relyacijnoyi bazi danih programnogo zabezpechennya sho vzayemodiye z bazoyu danih i dvoh grafichnih koristuvackih interfejsiv odin dlya chitachiv drugij dlya personalu Okremi funkciyi programnogo zabezpechennya bilshosti ABIS yavlyayut soboyu funkcionalno zaversheni moduli yaki ob yednani v zagalnij interfejs Pribliznij perelik moduliv vklyuchaye pridbannya fondiv zamovlennya vistavlennya rahunkiv ta otrimannya katalogizaciya vnesennya ta bibliografichnij opis primirnikiv obig vidacha povernennya primirnikiv chitacham periodiku vidstezhennya zhurnaliv ta gazet OPAC zagalnodostupnij elektronnij katalog ta interfejs dlya koristuvachiv Informacijna tehnologiya suchasnoyi biblioteki gruntuyetsya v pershu chergu na avtomatizovanij bibliotechnij informacijnij sistemi ABIS library automation system LAS sho zabezpechuye opracyuvannya analitiko sintetichne obroblennya ta predstavlennya koristuvacham dokumentnogo fondu biblioteki yak tradicijnogo paperovogo tak i elektronnih informacijnih resursiv obslugovuye bibliotechni fondi na vsih etapah vid pridbannya do zamovlennya ArhitekturaDo osnovnih skladovih ABIS vidnosyat relyacijnu bazu danih specializovane programne zabezpechennya sho daye zmogu vzayemodiyati z ciyeyu bazoyu danih i grafichni koristuvacki interfejsi Istoriya ABIS rozpochalasya u 1970 1980 ti rr Ranishe dlya obliku fondiv biblioteki zazvichaj sluguvali katalogi Same dlya avtomatizaciyi ostannih i pochali vikoristovuvati komp yuterni tehnologiyi Poyava naprikinci 1980 h rr novih operacijnih sistem rozshirennya aparatnih mozhlivostej komp yuteriv znachno zbagatili funkcionalni mozhlivosti ABIS A z poyavoyu novitnih internet tehnologij rozrobniki ABIS zaproponuvali she bilshe funkcionalnosti pov yazanoyi z Internetom Sho harakterno neobhidnim elementom cih sistem stav onlajnovij katalog OPAC Online Public Access Catalogue Novi sistemi rozvivayutsya u napryami vebinterfejsu koli vsi robochi operaciyi zdijsnyuyutsya v brauzeri Yak spravedlivo stverdzhuye F S Vorojskij informacijno tehnichna infrastruktura suchasnoyi ABIS maye zadovolnyati cilu nizku vimog ta pidtrimuvati vidkriti standarti zabezpechuvati interoperabelnist a same pidtrimuvati zastosuvannya standartnih protokoliv vzayemodiyi ta formativ danih standarti ISO DSTU IEEE 1 rozpodilene seredovishe mozhlivist roboti sistemi v bud yakomu merezhevomu seredovishi lokalnij korporativnij abo globalnij merezhi zalezhno vid zavdan sho vikonuyutsya sistemoyu Internet Intranet i Web tehnologiyi vikoristannya Internetu yak transportnogo seredovisha a takozh realizaciya dostupu koristuvachiv cherez Web brauzer arhitekturu kliyent server sistema skladayetsya iz SUBD servernoyi chastini server program i kliyentskoyi chastini ARMi Bud yaka ABIS rozroblyayetsya na zasadah klasichnogo strukturnogo programuvannya u yakomu modulnij princip pobudovi sistemi ye osnovnim Zvichajno kilkist rozroblenih moduliv program u riznih sistemah ye riznoyu ale osnovni z nih prisutni u kozhnij Zokrema ce administruvannya yake vklyuchaye v sebe funkciyi nalashtuvannya sistemi ta yiyi modifikaciyi komplektuvannya fondu katalogizaciya informacijnij poshuk i zamovlennya vidan obslugovuvannya chitachiv stvorennya internet intranet servisiv yaki vikonuyut funkciyi poshuku zamovlennya j katalogizaciyi zabezpechennya korporativnih tehnologij blok reyestraciyi chitachiv modul mizhbibliotechnogo abonementa ta elektronnoyi dostavki dokumentiv AdministruvannyaAvtomatizovana informacijna tehnologiya keruvannya skladayetsya z dekilkoh chastin Zagalnosistemna chastina sho mistit zagalnij opis i obgruntuvannya rishen prijnyatih u proekti ASU Funkcionalna chastina sho realizuye funkcionalni pidsistemi Chastina sho zabezpechuye neobhidna dlya uspishnoyi roboti funkcionalnih pidsistem i skladayetsya z opisu riznih vidiv zabezpechennya Rozriznyayut taki vidi zabezpechennya tehnichne zabezpechennya kompleks tehnichnih zasobiv is zastosovuvanih dlya funkcionuvannya avtomatizovanoyi informacijnoyi tehnologiyi keruvannya matematichne zabezpechennya sukupnist vikoristovuvanih ekonomiko matematichnih metodiv modelej i algoritmiv programne zabezpechennya sukupnist zagalnosistemnogo i prikladnogo programnogo zabezpechennya Zagalnosistemne programne zabezpechennya vklyuchaye operacijni sistemi translyatori utiliti bazi danih tosho Prikladne programne zabezpechennya vklyuchaye prikladni programi sho realizuyut funkcionalni zapiti koristuvachiv i riznogo rodu opisu sho dozvolyayut uspishno zastosovuvati programne zabezpechennya informacijne zabezpechennya sukupnist realizovanih rishen po obsyazi rozmishennyu i formam organizaciyi informaciyi sho cirkulyuye v sistemi keruvannya Vono vklyuchaye normativno dovidkovu informaciyu neobhidni klasifikatori tehniko ekonomichnoyi informaciyi unifikovani dokumenti masivi danih kontrolni prikladi vikoristovuvani pri rishenni zadach keruvannya organizacijno metodichne zabezpechennya sukupnist dokumentiv sho reglamentuyut diyalnist personalu v umovah funkcionuvannya sistemi keruvannya Vono priznacheno dlya opisu zmin organizacijnoyi strukturi keruvannya ob yektom zv yazanih zi stvorennyam ASU shema organizacijnoyi strukturi opis organizacijnoyi strukturi dlya opisu diyi personalu po zabezpechennyu funkcionuvannya ASU tehnologichna instrukciya instrukciya z ekspluataciyi dlya ustanovlennya funkcij prav i obov yazkiv posadovih osib po zabezpechennyu funkcionuvannya ASU posadova instrukciya lingvistichne zabezpechennya sukupnist informacijnih mov metodiv indeksuvannya a takozh lingvistichnoyi bazi slovnikiv tezaurusiv rubrikatoriv i metodiv yiyi vedennya pravove zabezpechennya sukupnist pravovih norm sho reglamentuyut pravovidnosini pri funkcionuvanni ASU i yuridichnij status rezultativ yiyi funkcionuvannya Povnocinne vprovadzhennya ABIS z urahuvannyam suchasnih zasobiv informacijno komunikacijnih tehnologij ne mozhlive bez vidpovidnih zahodiv shodo organizaciyi administruvannya ta funkcionuvannya komp yuternoyi merezhi biblioteki organizaciyi merezhevoyi vzayemodiyi yiyi koristuvachiv a otzhe vimagaye prijnyattya integrovanih rishen yaki vrahovuvali b osoblivosti arhitekturi ABIS dostupni dlya biblioteki telekomunikacijni rishennya optimalni modeli merezhevoyi vzayemodiyi Bilshist suchasnih ABIS mayut virazhenu kliyent servernu arhitekturu yaka vimagaye vidpovidnoyi organizaciyi merezhevoyi vzayemodiyi koristuvachiv z serverom ta nalagodzhennya servernogo obladnannya profesijnogo obslugovuvannya servernih baz danih Kliyent serverne rishennya potrebuye cilodobovoyi pidtrimki servernogo obladnannya nepracezdatnist servera u takij arhitekturi prizvodit do nediyezdatnosti sistemi zagalom sho u svoyu chergu peredbachaye stvorennya specialnoyi tehnichnoyi sluzhbi ocholyuvanoyi sistemnim administratorom L Chzhu zdijsniv detalnij porivnyalnij analiz 110 publikacij z 1996 go po 2008 r stosovno zmini funkcij ta vimog do sluzhbi tehnichnoyi pidtrimki akademichnoyi biblioteki Zgidno z cim doslidzhennyam rol sluzhbi tehnichnoyi pidtrimki biblioteki znachno zrosla za ostanni roki Ce pov yazano nasampered iz zrostannyam obsyagu elektronnih informacijnih resursiv u fondah bibliotek Osnovnimi vimogami do komp yuternih specialistiv biblioteki u najblizhchomu majbutnomu vse zh taki budut znannya avtomatizovanih bibliotechnih informacijnih sistem ABIS profesijne znannya katalogizaciyi ta suputnih bibliotechnih tehnologichnih procesiv znannya bibliotechnih MARC formativ uminnya pracyuvati iz servisami OCLC OCLC Online Computer Library Center Inc Princip pobudoviAvtomatizaciya bibliotechno informacijnogo procesu sistem i merezh ye kompleksnoyu problemoyu rishennya yakoyi napravleno na pidvishennya produktivnosti j efektivnosti praci personalu j polipshennyu yakosti obslugovuvannya koristuvachiv Pobudova ABIS EB i yihnih merezh viznachayetsya v ramkah zagalnoyi shemi proektuvannya skladnih tehnichnih sistem adaptovanoyi z urahuvannyam osoblivostej ABIS EB yak skladnoyi socialnoyi j komunikacijnoyi sistemi Dlya ABIS EB i yihnih merezh u silu yihnih osoblivostej socialnoyi spryamovanosti j prioritetnij roli lyudskogo faktora osoblivu rol u procesi proektnogo doslidzhennya j rozrobki graye etap predproektnogo doslidzhennya sho vimagaye starannosti j povnoti provedennya vsih osnovnih jogo skladovih Uspishne rishennya problemi pobudovi ABIS EB i yihnih merezh bazuyetsya na optimalnomu vibori abo rozrobci programno aparaturnogo zabezpechennya rozrobci efektivnoyi avtomatizovanoyi tehnologiyi j pov yazanogo z neyu kompleksu informacijno lingvistichnih zasobiv i organizacijno upravlinskih rishen a rozrobka osnovnih komponentiv ABIS EB i yihnih merezh provoditsya vidpovidno do zagalnoyi meti j zavdannyami ob yektiv avtomatizaciyi vidpovidno do obranih kriteriyiv efektivnosti na platformi sistemnogo analizu j z urahuvannyam suchasnih vimog do navchalnih osvitnih tehnologij Vsebichne naukove obgruntuvannya j nacilene na uspishnu praktichnu realizaciyu ABIS EB i yihnih merezh vimagaye dotrimannya bazovih principiv pobudovi ABIS EB i sukupnosti rekomendacij iz praktichnogo vprovadzhennya rezultativ rozrobki Administruvannya komp yuternoyi merezhiZgidno z S A Klejmenovim tehnichni ta tehnologichni zahodi shodo administruvannya komp yuternoyi merezhi vklyuchayut proektuvannya merezhi pidbir ta zakupivlyu komp yuteriv merezhevogo ta periferijnogo obladnannya programnogo zabezpechennya nalagodzhennya j administruvannya serveriv nalagodzhennya modernizaciyu j administruvannya merezhi nalagodzhennya j obslugovuvannya komp yuternogo ta merezhevogo obladnannya zabezpechennya informacijnoyi bezpeki ta rezervuvannya danih informacijnu pidtrimku koristuvachiv Pid chas planuvannya administruvannya komp yuternoyi merezhi docilno viznachiti taki osnovni funkcionalni obov yazki sistemnogo administratora upravlinnya koristuvachami ta yih grupami imenami ta dostupom do sistemi merezhevimi sluzhbami sistemnimi resursami ta licenziyami vikoristannyam diskovogo prostoru pidsistemoyu druku viznachennya sistemnoyi politiki ustanovka ta konfiguraciya aparatnih pristroyiv programnogo zabezpechennya nalashtuvannya merezhi arhivuvannya rezervne kopiyuvannya informaciyi kontrol informacijnogo zahistu monitoring produktivnosti sistemi ta praci koristuvachiv planuvannya navantazhennya na sistemu dokumentuvannya sistemnoyi konfiguraciyi U dodatkovi obov yazki ostannogo povinno vhoditi kvalifikovana pidgotovka koristuvachiv do vikonannya nimi obov yazkiv z vedennya arhiviv vidpovidi na zapitannya ta vimogi koristuvachiv merezhi shodo mozhlivostej yih dostupu do merezhevih resursiv uchast u robotah z rozvitku ta modernizaciyi korporativnoyi merezhi vedennya zhurnalu sistemnoyi informaciyi Administruvannya baz danihOsnovna funkciya bud yakoyi bazi danih organizaciyi polyagaye v zabezpechenni bezperebijnogo keruvannya potokami informaciyi yaki pidtrimuyut operativnu diyalnist organizaciyi ta viznachayut yiyi majbutnye Nayavnist komp yuterizovanoyi sistemi keruvannya danimi she ne ye garantiyeyu togo sho dani efektivno vikoristovuvatimutsya Taka sistema ye lishe zasobom keruvannya danimi i dlya oderzhannya vidpovidnogo rezultatu maye efektivno vikoristovuvatis Otzhe problema avtomatizaciyi diyalnosti organizaciyi polyagaye ne v instalyaciyi komp yuteriv i programnogo zabezpechennya a v yih efektivnomu vikoristanni Piter Rob i Karlos Koronel u svoyij praci chitko viznachayut osnovni perevagi efektivnogo vikoristannya bazi danih v organizaciyi interpretaciya ta predstavlennya danih shlyahom strukturuvannya j uporyadkuvannya neobroblenoyi siroyi informaciyi poshirennya informaciyi sered viznachenogo kola lyudej u potribnij chas zahist danih i kontrol dostupu do danih kontrol dublyuvannya danih vikoristannya danih yak na zovnishnomu tak i na vnutrishnomu rivnyah Vprovadzhennya korporativnoyi bazi danih vimagaye retelnogo planuvannya i stvorennya vidpovidnogo strukturnogo pidrozdilu ukomplektovanogo v pershu chergu osobami vidpovidalnimi za administruvannya bazi danih Administratori takogo rivnya povinni mati dobri navichki roboti z personalom poyednani z glibokim rozuminnyam specifiki organizaciyi ta riznih sfer yiyi diyalnosti Zgidno z R Myurreyem virishuyutsya taki osnovni bloki problem tehnologichni programne ta aparatne zabezpechennya organizacijni administrativni diyi intelektualni vnutrishnya protidiya spivrobitnikiv korporaciyi bud yakim novovvedennyam Vprovadzhennya informacijnoyi sistemi v masshtabi vsiyeyi organizaciyi spravlyaye znachnij vpliv na harakter roboti lyudej na vikonannya nimi svoyih funkcij yih profesijnij status mizhosobistisni stosunki Mozhliva poyava novih spivrobitnikiv yaki skladatimut konkurenciyu davno pracyuyuchim a efektivnist praci osoblivo sho stosuyetsya vikonannya novih funkcij ocinyuvatimetsya zovsim za inshimi standartami Dlya povnocinnogo funkcionuvannya v organizaciyi sistemi baz danih yiyi administrator maye virishuvati taki osnovni zavdannya zabezpechuvati spilne vikoristannya danih i gotovnist yih do vikoristannya usuvati superechnist danih ta zabezpechuvati yih cilisnist pidtrimuvati bezpeku i konfidencijnist danih viznachati ramki i harakter vikoristannya informaciyi Vpliv na bibliotekuZa ostanni tridcyat rokiv koli rozvitok bibliotek bagato v chomu viznachavsya progresom u sferi obchislyuvalnih sistem ta informacijnih tehnologij Elektronno obchislyuvalni mashini EOM i tehnologiyi avtomatizovanoyi obrobki informaciyi vidrazu znajshli zastosuvannya v bibliotekah yaki mali znachni resursi i bezlich rutinnih operacij obrobki danih sho pidlyagayut chastkovij abo povnij formalizaciyi Vinikli pershi avtomatizovani bibliotechni informacijni sistemi ABIS ABIS pershogo pokolinnya bazuvalisya na velikih i serednih EOM Ci sistemi ne nabuli shirokogo poshirennya i zastosovuvalisya lishe u velikih bibliotekah svitu Na pochatku 80 h rokiv vprovadzhuyutsya personalni komp yuteri sho vnesli zmini u vikoristannya obchislyuvalnih zasobiv u bibliotekah pochali stvoryuvati ABIS na bazi personalnih komp yuteriv Tobto sistema rozmishuvalasya na odnomu komp yuteri koristuvachi pracyuvali v rezhimi rozpodilenogo chasu Piznishe vinikayut ABIS na bazi lokalnoyi obchislyuvalnoyi merezhi Sistemi ohoplyuyut abo chastinu operacij abo vves tradicijnij bibliotechnij cikl do yakogo vhodit knigovidacha druzhnij interfejs pritamannij programnim sistemam dlya personalnih komp yuteriv spriyav yih shirokomu rozpovsyudzhennyu v bibliotekah Div takozhSistemi upravlinnya bibliografichnoyu informaciyeyu ABIS Koha ABIS UFD Biblioteka IRBISDzherelaArhitekturna organizaciya programnih zasobiv operativnogo analizu informacijnih resursiv elektronnih bibliotek Elektronnij resurs zaklyuchnij zvit NDR IT 473 2007 nomer derzh reyestraciyi 0107 U 007601 Elektron dani Rezhim dostupu WWW URL http kpi ua didaktik zvit473 doc nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Alyoshin L I Avtomatizaciya v biblioteke uch posobie Ch 1 MGUK L I Alyoshin M Profizdat 2001 176 s Vorojskij F S Osnovy proektirovaniya avtomatizirovannyh bibliotechno informacionnyh sistem F S Vorojskij M GPNTB Rossii 2002 389 s Zavgorodnij V I Kompleksnaya zashita informacii v kompyuternyh sistemah Uchebn posobie V I Zavgorodnij M Logos 2001 264 s Instrukciya dlya koristuvachiv komp yuternoyi merezhi Nacionalnoyi biblioteki Ukrayini imeni V I Vernadskogo Elektronnij resurs Elektron dani Rezhim dostupu WWW URL Klejmenov S A Administrirovanie v informacionnyh sistemah Ucheb posobie dlya stud vyssh ucheb zavedenij S A Klejmenov V P Melnikov A M Petrakov M Izdatelskij centr Akademiya 2008 272 s Laboratoriya Kasperskogo Antivirus Elektronnij resurs Elektron dan Rezhim dostupa WWW URL http www kaspersky ru 25 lyutogo 2021 u Wayback Machine Rob P Sistemy baz dannyh proektirovanie realizaciya i upravlenie Tekst Piter Rob Karlos Koronel 5 e izd pererab i dop SPb BHV Peterburg 2004 1040 s Murray J R The Managerial and Cultural Issues of DMBS Text J R Murray DataBase Managament 1999 1 8 P 32 33 Zhu L Employers expectations for head of technical services positions in academic libraries L Zhu Library Collections Acquisitions and Technical Services 2009 Vol 33 Is 4 P 123 131 PosilannyaAvtomatizovana bibliotechna informacijna sistema 15 serpnya 2020 u Wayback Machine VUECyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti berezen 2015

Дата публікації:
Топ