Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Автобани та автостради в Швейцарії управляються федеральним урядом і в меншій мірі окремими кантонами, які зарезервовані для автомобілів, які можуть розвивати щонайменше 80 км/год.
Швейцарські автомагістралі не мають перехресть, розділені на два напрямки і мають принаймні дві смуги в кожному напрямку. Автостради, як правило, також не мають перехресть, але на відміну від автомагістралей, вони рідко мають два різних напрямки і часто є односмуговими.
Автомагістралі та магістралі позначаються зеленим кольором, нумерація складається з білих цифр на червоному тлі. Список усіх автомагістралей і автомобільних доріг у Швейцарії можна знайти в розділі Список автомагістралей і автомобільних доріг у Швейцарії.
Розмежування національних доріг
Швейцарська мережа автомагістралей і доріг не відповідає національній мережі доріг Швейцарії. До останнього входять усі дороги, якими керує федеральний уряд, включаючи ті, які призначені не лише для автотранспорту. Передумовою для включення в національну мережу доріг є те, що вона важлива для всієї Швейцарії, яка також може включати менші сполучення.
Прикладом цього є федеральна вулиця Prättigauerstrasse N28, яка класифікується як головна дорога, і деякими ділянками якої також можуть проїжджати безмоторні транспортні засоби. Як безпечне взимку сполучення з Нижнім Енгадіном, воно має національне значення. Що стосується національних доріг, Федеральне дорожнє управління відповідає за фінансування, експлуатацію, обслуговування та розширення.
Визначення, сигналізація та нумерація
Автомагістраль – це завжди вільний від перехресть, розділений напрямками та забезпечений принаймні двома смугами в кожному напрямку. Автомагістраль, з іншого боку, є як автобани, прокладені без переходів, але на відміну від автобанів рідко розділених і часто односмугових.
Нумерація автомагістралей і автомобільних доріг
Тому не дивно, що існує різниця в термінах сигналізації, але нумерація (білі цифри на червоному тлі) використовується повсюдно для простоти. Наприклад, як автобан A1 позначена вказівниками дорога, обидві частини як автомобільна дорога (дорожній тунель Готард), а також ділянки як автомагістраль (решта сполучення північ-південь). Ця так звана А-нумерація використовується для всіх класів доріг. За червоно-білими цифрами А можна лише визначити, що це автомагістраль або автомобільна дорога, але точний статус розвитку маршрутів не можна розпізнати.
Автомагістралі та шосе, що належать до національної мережі доріг, мають номер N на додаток до номера A. Це має історичне підґрунтя і зараз використовується лише органами влади для розрізнення національних і кантональних доріг. Для зовнішнього зв’язку (картографічний матеріал, вивіски, радіозвіти тощо) використовується лише нумерація A.
До кінця 1996 року автобани, автомобільні дороги та магістральні дороги національної мережі доріг мали однакові позначення і не могли бути відрізнені одна від одної на їх основі. На додаток до номера N проекту (N1b, N1c), готова дорога іноді отримувала другий номер N (N20, N11), яким вона була позначена. Щоб уникнути плутанини, з кінця 1996 року нумерація N використовувалася лише органами влади та у зв’язку з національною мережею доріг. Автомагістралі та шосе отримали нову нумерацію А на основі старої нумерації. Це було призначено функціонально та присвоєно всі необхідні номери ділянкам, які використовуються кількома маршрутами. Тим часом усі дорожні знаки адаптували до нових правил.
Історія
Будівництво автомагістралей у Швейцарії почалося відносно пізно з підвищенням добробуту після Другої світової війни. У 1950 році в Швейцарії було зареєстровано лише 147 000 автомобілів. За десять років портфоліо зросло в три з половиною рази. Метою було передусім розвантажити транспортні центри.
Перша магістраль
Перша автомагістраль у Швейцарії була відкрита 11. Магістральна дорога Люцерн-Південний була відкрита в червні 1955 року. Ця чотирисмугова дорога, яка вперше була спроектована без перехресть, слугувала в обхід Горва та мала на меті швидше з’єднати місто Люцерн із туристичними місцями в центральній Швейцарії та Берні. Він вів від сьогоднішнього перехрестя Люцерн-Крінс до Еннеторва і служив чотирисмуговою об’їзною дорогою для муніципалітету Горв. Він фінансувався виключно кантоном Люцерн без федеральної допомоги.
Дорога вважалася визначною пам'яткою з самого початку та була піонерським досягненням у всій Швейцарії. У порівнянні з нинішніми мірками, дорога більше нагадувала комфортне шосе . Під’їзні шляхи були надзвичайно короткими, і на цьому місці практично не було розміток, смуг розриву чи огорож. Тут вистачило місця для кінних екіпажів. Тодішня газета Vaterland зазначала, що гармонійні лінії не тільки не зіпсували уражений краєвид, але й збагатили його. Власники автомобілів використовували бетонну злітно-посадкову смугу, щоб випробувати швидкості, які неможливі на звичайних дорогах, тим більше, що на той час не існувало юридично обов’язкових обмежень швидкості. Ця ділянка все ще функціонує сьогодні - хоча й адаптована до сучасності - як частина A2. Завдяки проекту ця ділянка досі вважається першою автострадою в Швейцарії.
Референдум щодо покращення дорожньої мережі
У лютому 1956 року ACS і TCS подають популярну ініціативу щодо покращення мережі доріг, яка вимагає, щоб принаймні половина всіх надходжень від податку на нафтопродукти на паливо використовувалася для будівництва автомобільних доріг, зокрема на захід-схід. і зв'язок північ-південь. У 6. Липень 1958 року швейцарський народ у віці 85 років схвалює контрпропозицію федерального уряду % прийнято голосів "за". 21 числа 1 червня 1960 року набув чинності Федеральний закон про національні дороги, який передав повноваження щодо планування та будівництва доріг національного значення федеральному уряду. Законом передбачено ст 2 визначено, що найвищий клас цих доріг призначений виключно для руху автотранспорту, доступний лише на спеціальних розв’язках, повинен мати смуги з двостороннім рухом і не перетинати інші дороги на одному рівні.
10 числа У травні 1962 року Grauholzautobahn був відкритий як перша ділянка N1. Тому він підпорядковувався Федерації будівництва та обслуговування. Восьмикілометрова ділянка служить для розвантаження дороги через Цоллікофен. Уже в 1963 році з’явилася перша довша ділянка автомагістралі, ділянка Женева – Лозанна N1. 10 числа Із завершенням будівництва ділянки Оензінген–Гунценшвіль між Берном і Ленцбургом у травні 1967 року, 85-й км протяжністю ділянки N1. У той час це була найдовша безперервна автомагістраль у Швейцарії.
У наступні роки з’явилися численні нові ділянки як на кантональному рівні, так і в національній мережі доріг. Отже, на 1 Тунель Сан-Бернардіно було відкрито для руху в грудні 1967 року, приблизно через два роки після прориву. Автомобільний тунель довжиною 6,6 км вперше забезпечив цілорічне сполучення південних долин Граубюнденса Мізокс і Каланкаталь зі столицею Кур і, як частина A13, з’єднує східну Швейцарію з південною стороною Альп і Тічино. У 1968 році з’явилася ділянка A3 біля Фрайенбаха, а в наступні роки – інші ділянки A1 у східній Швейцарії.
Примітки
Посилання
- Офіційний веб-сайт Федерального управління автомобільних доріг (FEDRO)
- Автомагістралі у Східній Швейцарії → Кантони Санкт-Галлен, Тургау, Гларус і два Аппенцель (камери в прямому ефірі, перекриття та звіти про дорожній рух)
- Nationalstrassen німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії.
- автомобільні дороги. CH Swiss autoways (форум, маршрути та фото)
- Seite der Luftwaffe über Starts& Landungen auf Schweizer Autobahnen
 | Це незавершена стаття про автомобільні дороги. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Avtobani ta avtostradi v Shvejcariyi upravlyayutsya federalnim uryadom i v menshij miri okremimi kantonami yaki zarezervovani dlya avtomobiliv yaki mozhut rozvivati shonajmenshe 80 km god Merezha shvidkisnih dorig u Shvejcariyi z 2020 roku Shvejcarski avtomagistrali ne mayut perehrest rozdileni na dva napryamki i mayut prinajmni dvi smugi v kozhnomu napryamku Avtostradi yak pravilo takozh ne mayut perehrest ale na vidminu vid avtomagistralej voni ridko mayut dva riznih napryamki i chasto ye odnosmugovimi Avtomagistrali ta magistrali poznachayutsya zelenim kolorom numeraciya skladayetsya z bilih cifr na chervonomu tli Spisok usih avtomagistralej i avtomobilnih dorig u Shvejcariyi mozhna znajti v rozdili Spisok avtomagistralej i avtomobilnih dorig u Shvejcariyi Rozmezhuvannya nacionalnih dorigShvejcarska merezha avtomagistralej i dorig ne vidpovidaye nacionalnij merezhi dorig Shvejcariyi Do ostannogo vhodyat usi dorogi yakimi keruye federalnij uryad vklyuchayuchi ti yaki priznacheni ne lishe dlya avtotransportu Peredumovoyu dlya vklyuchennya v nacionalnu merezhu dorig ye te sho vona vazhliva dlya vsiyeyi Shvejcariyi yaka takozh mozhe vklyuchati menshi spoluchennya Prikladom cogo ye federalna vulicya Prattigauerstrasse N28 yaka klasifikuyetsya yak golovna doroga i deyakimi dilyankami yakoyi takozh mozhut proyizhdzhati bezmotorni transportni zasobi Yak bezpechne vzimku spoluchennya z Nizhnim Engadinom vono maye nacionalne znachennya Sho stosuyetsya nacionalnih dorig Federalne dorozhnye upravlinnya vidpovidaye za finansuvannya ekspluataciyu obslugovuvannya ta rozshirennya Viznachennya signalizaciya ta numeraciyaAvtomagistral ce zavzhdi vilnij vid perehrest rozdilenij napryamkami ta zabezpechenij prinajmni dvoma smugami v kozhnomu napryamku Avtomagistral z inshogo boku ye yak avtobani prokladeni bez perehodiv ale na vidminu vid avtobaniv ridko rozdilenih i chasto odnosmugovih Vkazivnik na shvejcarskij avtobanahNumeraciya avtomagistralej i avtomobilnih dorigTomu ne divno sho isnuye riznicya v terminah signalizaciyi ale numeraciya bili cifri na chervonomu tli vikoristovuyetsya povsyudno dlya prostoti Napriklad yak avtoban A1 poznachena vkazivnikami doroga obidvi chastini yak avtomobilna doroga dorozhnij tunel Gotard a takozh dilyanki yak avtomagistral reshta spoluchennya pivnich pivden Cya tak zvana A numeraciya vikoristovuyetsya dlya vsih klasiv dorig Za chervono bilimi ciframi A mozhna lishe viznachiti sho ce avtomagistral abo avtomobilna doroga ale tochnij status rozvitku marshrutiv ne mozhna rozpiznati Avtomagistrali ta shose sho nalezhat do nacionalnoyi merezhi dorig mayut nomer N na dodatok do nomera A Ce maye istorichne pidgruntya i zaraz vikoristovuyetsya lishe organami vladi dlya rozriznennya nacionalnih i kantonalnih dorig Dlya zovnishnogo zv yazku kartografichnij material viviski radiozviti tosho vikoristovuyetsya lishe numeraciya A Do kincya 1996 roku avtobani avtomobilni dorogi ta magistralni dorogi nacionalnoyi merezhi dorig mali odnakovi poznachennya i ne mogli buti vidrizneni odna vid odnoyi na yih osnovi Na dodatok do nomera N proektu N1b N1c gotova doroga inodi otrimuvala drugij nomer N N20 N11 yakim vona bula poznachena Shob uniknuti plutanini z kincya 1996 roku numeraciya N vikoristovuvalasya lishe organami vladi ta u zv yazku z nacionalnoyu merezheyu dorig Avtomagistrali ta shose otrimali novu numeraciyu A na osnovi staroyi numeraciyi Ce bulo priznacheno funkcionalno ta prisvoyeno vsi neobhidni nomeri dilyankam yaki vikoristovuyutsya kilkoma marshrutami Tim chasom usi dorozhni znaki adaptuvali do novih pravil IstoriyaPivnichnij portal tunelyu San Bernardino 1969 Budivnictvo z yednannya Guncenshvil 1967 Budivnictvo avtomagistralej u Shvejcariyi pochalosya vidnosno pizno z pidvishennyam dobrobutu pislya Drugoyi svitovoyi vijni U 1950 roci v Shvejcariyi bulo zareyestrovano lishe 147 000 avtomobiliv Za desyat rokiv portfolio zroslo v tri z polovinoyu razi Metoyu bulo peredusim rozvantazhiti transportni centri Budivnictvo rozv yazki Gerkingen z rampoyu Belchen 1967 Persha magistral Persha avtomagistral u Shvejcariyi bula vidkrita 11 Magistralna doroga Lyucern Pivdennij bula vidkrita v chervni 1955 roku Cya chotirismugova doroga yaka vpershe bula sproektovana bez perehrest sluguvala v obhid Gorva ta mala na meti shvidshe z yednati misto Lyucern iz turistichnimi miscyami v centralnij Shvejcariyi ta Berni Vin viv vid sogodnishnogo perehrestya Lyucern Krins do Ennetorva i sluzhiv chotirismugovoyu ob yiznoyu dorogoyu dlya municipalitetu Gorv Vin finansuvavsya viklyuchno kantonom Lyucern bez federalnoyi dopomogi Doroga vvazhalasya viznachnoyu pam yatkoyu z samogo pochatku ta bula pionerskim dosyagnennyam u vsij Shvejcariyi U porivnyanni z ninishnimi mirkami doroga bilshe nagaduvala komfortne shose Pid yizni shlyahi buli nadzvichajno korotkimi i na comu misci praktichno ne bulo rozmitok smug rozrivu chi ogorozh Tut vistachilo miscya dlya kinnih ekipazhiv Todishnya gazeta Vaterland zaznachala sho garmonijni liniyi ne tilki ne zipsuvali urazhenij krayevid ale j zbagatili jogo Vlasniki avtomobiliv vikoristovuvali betonnu zlitno posadkovu smugu shob viprobuvati shvidkosti yaki nemozhlivi na zvichajnih dorogah tim bilshe sho na toj chas ne isnuvalo yuridichno obov yazkovih obmezhen shvidkosti Cya dilyanka vse she funkcionuye sogodni hocha j adaptovana do suchasnosti yak chastina A2 Zavdyaki proektu cya dilyanka dosi vvazhayetsya pershoyu avtostradoyu v Shvejcariyi Referendum shodo pokrashennya dorozhnoyi merezhi Pidhodi do dvoh starih trub 1970 i tretoyi trubi 2004 U lyutomu 1956 roku ACS i TCS podayut populyarnu iniciativu shodo pokrashennya merezhi dorig yaka vimagaye shob prinajmni polovina vsih nadhodzhen vid podatku na naftoprodukti na palivo vikoristovuvalasya dlya budivnictva avtomobilnih dorig zokrema na zahid shid i zv yazok pivnich pivden U 6 Lipen 1958 roku shvejcarskij narod u vici 85 rokiv shvalyuye kontrpropoziciyu federalnogo uryadu prijnyato golosiv za 21 chisla 1 chervnya 1960 roku nabuv chinnosti Federalnij zakon pro nacionalni dorogi yakij peredav povnovazhennya shodo planuvannya ta budivnictva dorig nacionalnogo znachennya federalnomu uryadu Zakonom peredbacheno st 2 viznacheno sho najvishij klas cih dorig priznachenij viklyuchno dlya ruhu avtotransportu dostupnij lishe na specialnih rozv yazkah povinen mati smugi z dvostoronnim ruhom i ne peretinati inshi dorogi na odnomu rivni 10 chisla U travni 1962 roku Grauholzautobahn buv vidkritij yak persha dilyanka N1 Tomu vin pidporyadkovuvavsya Federaciyi budivnictva ta obslugovuvannya Vosmikilometrova dilyanka sluzhit dlya rozvantazhennya dorogi cherez Collikofen Uzhe v 1963 roci z yavilasya persha dovsha dilyanka avtomagistrali dilyanka Zheneva Lozanna N1 10 chisla Iz zavershennyam budivnictva dilyanki Oenzingen Guncenshvil mizh Bernom i Lencburgom u travni 1967 roku 85 j km protyazhnistyu dilyanki N1 U toj chas ce bula najdovsha bezperervna avtomagistral u Shvejcariyi Dostup do avtodorozhnogo tunelyu Gottard 2008 U nastupni roki z yavilisya chislenni novi dilyanki yak na kantonalnomu rivni tak i v nacionalnij merezhi dorig Otzhe na 1 Tunel San Bernardino bulo vidkrito dlya ruhu v grudni 1967 roku priblizno cherez dva roki pislya prorivu Avtomobilnij tunel dovzhinoyu 6 6 km vpershe zabezpechiv cilorichne spoluchennya pivdennih dolin Graubyundensa Mizoks i Kalankatal zi stoliceyu Kur i yak chastina A13 z yednuye shidnu Shvejcariyu z pivdennoyu storonoyu Alp i Tichino U 1968 roci z yavilasya dilyanka A3 bilya Frajenbaha a v nastupni roki inshi dilyanki A1 u shidnij Shvejcariyi PrimitkiPosilannyaOficijnij veb sajt Federalnogo upravlinnya avtomobilnih dorig FEDRO Avtomagistrali u Shidnij Shvejcariyi Kantoni Sankt Gallen Turgau Glarus i dva Appencel kameri v pryamomu efiri perekrittya ta zviti pro dorozhnij ruh Nationalstrassen nimeckoyu francuzkoyu ta italijskoyu Istorichnij slovnik Shvejcariyi avtomobilni dorogi CH Swiss autoways forum marshruti ta foto Seite der Luftwaffe uber Starts amp Landungen auf Schweizer Autobahnen Ce nezavershena stattya pro avtomobilni dorogi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi