Автентичність

Автентичність (дав.-гр. αὐθεντικός — справжній) — доказ походження, достовірність. Автентичний — цілком достовірний, заснований на першоджерелах.

• Автентичність (мистецтво), Автентичне виконавство
• Автентичність (ІТ)
• Автентичність (право) :

1. достовірність, відповідність тексту правового документа оригіналові;
2. точне (адекватне) розкриття, тлумачення дійсного змісту акта, ухваленого органом державної влади;
3. Для правової та судової оцінки показань важливим є термін «автентичні показання»: власноручні свідчення, зміст яких не залежить від стороннього впливу; істинний, точний запис у формі протокольних речень, власних спостережень, окремих фактів, суджень і т. п. зі слів опитуваної особи. Дослівність занотованого, стиль висловлювання опитуваної особи дозволяють експерту, психіатру чи психологу ретроспективно судити про певні психічні розлади або деякі якості опитуваного. Автентичний письмовий виклад показань передбачає урахування культурних, національних, вікових, соціально-психологічних, професійних і ситуаційних ознак поведінки опитуваної особи.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 23 січня 2014.

Література

• Автентичність // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .

Посилання

• Автентичність [ 25 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Велика українська енциклопедія : у 30 т. / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — 2016. — Т. 1 : А — Акц. — 592 с. — .
• Автентичність [ 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
• Протокольне речення // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 286.

Див. також

• Автентифікація