У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Авраменко Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див Аврам

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Авраменко.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Авраменко Іван.

Авраменко Иван Гаврилович (5 червня 1923 Колядинець — 6 листопада 2008, Кривий Ріг) — радянський і український художник, графік і живописець. Член Спілки художників України (1975).

Авраменко Іван Гаврилович

Народження	5 червня 1923(1923-06-05) Колядинець, Липоводолинський район, Роменська округа, Полтавська губернія, Українська СРР, СРСР
Смерть	6 листопада 2008(2008-11-06) (85 років)
	Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Україна
Поховання	Центральне кладовище
Країна	СРСР Україна
Жанр	станковий живопис і ^d
Навчання	Одеське художнє училище (1949) і ^d (1957)
Діяльність	художник
Член	Національна спілка художників України
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди

Біографія

Народився 5 червня 1923 року в селі Колядинець Гадяцького району Полтавської області (нині в Липоводолинському районі Сумської області).

У 1934 році переїхав на Криворіжжя

Учасник Великої Вітчизняної війни з лютого 1944 року.

У 1947—1949 роках навчався в Одеському художньому училищі імені М. Б. Грекова у професора Л. Мучника.

У 1949 році засуджений на 10 років за антирадянську агітацію, висновок відбував в ГУЛАГу. Звільнився в 1954 році. Реабілітований у 1992 році.

У 1954—1955 роках працював на будівництвах.

У 1955—1957 роках навчався в Кишинівському художньому училищі, яке закінчив з відзнакою. Педагоги з фаху В. Судовская, В. Зазерскій.

У 1957—1958 роках — асистент головного художника-постановника кіностудії «Молдова-фільм».

У 1958—1975 роках — оформлювач, графік, живописець Криворізької художньої майстерні.

Помер 6 листопада 2008 року в Кривому Розі. Похований на Центральному кладовищі Кривого Рогу.

Творча діяльність

Працював в станковому живопису та графіці. Особливе місце в роботах художника займає Кривий Ріг — місто, де він виріс і вперше взяв у руки пензель. Картини художника — художній літопис Кривого Рогу. Вони розповідають про те, яким було місто за часів молодості художника, як жив всі ці роки, змінювався і яким став.

Роботи художника зберігаються в Криворізькому історико-краєзнавчому музеї, приватних колекціях Варшави, Лондона, Сеула. Дві картини художника перебувають в приватній колекції у місті Черкаси.

Картини

«Кривбас індустріальний» (1972); «Комплекс ДП-9» (1973); «Перший промінь» (1979);
«Кривбас» (1981); «Північний ГЗК вночі» (1982); «Дев'ята домна» (1983);
«Над Дніпром» (1989); «Весна в Кривбасі» (1991); «Далеко, далеко, за сині хмари» (1992);
«Гомоніла Україна» (1993); «Профілакторій» (1994); «Вечірній Седнів» (1995);
«Март на Криворіжжі» (1996); «Зима на Криворіжжі» (1998); «Вознесіння духу предків забутих і незабутих» (1998);
«Сентябрь на Криворіжжі» (1998); «Вечоріє» (1998); «Станція Дзержинська» (1999);

«Чорногірка» (1999)

Виставки

Учасник республіканських художніх виставок в Києві (1961, 1963 1972—1974, 1977, 1981), Міжнародній художнього ярмарку «Арт-Манеж-96» (Москва, 1996), виставок «Золота кисть-97» (Москва, 1997), " живопис України "(1997). Персональні виставки в Кривому Розі в 1983, 1996 і 1998 роках.

Бібліографія

Зі спогадів [Текст] / І. Г. Авраменко. — Кривий Ріг: Видавничий дім, 2006. — 95 с. — ISBN 966-7997-54-5.
Фрагменти з запізнілих роздумів при вступі в XXI століття [Текст] / І. Г. Авраменко. — Кривий Ріг: Видавничий дім, 2007. — 31 с. — ISBN 978-966-2915-04-4.

Нагороди

Знак «За заслуги перед містом» (Кривий Ріг);
срібна медаль «Козацька слава» 1-го ступеня (посмертно).

Пам'ять

Пам'ятна дошка на фасаді школи № 120 в Кривому Розі;
Іменем художника названа колишня вулиця Корнійчука в Кривому Розі;
Алея імені художника в Кривому Розі;
Музей-майстерня Івана Авраменка у криворізькій школі № 120.

Джерела

Авраменко Іван Гаврилович // Енциклопедія Криворіжжя. У 2 т. Т. 1. А-К: [укр.] / Уклад. В. Ф. Бухтияров. — Кривий Ріг: Явва, 2005. — С. 9.
Чухан Л. Буденне чудо [І. Авраменко] / Л. Чухан // Червоний гірник. — 1999. — № 111—112. — C. 7. (укр.)
Чухан Л. Сповідь Івана Авраменка / Л. Чухан // Червоний гірник. — 1998. — 22 серпня. (Укр.)