Аврам Янку (рум. Avram Iancu, угор. Janko Avram; нар. 1824 — пом. 10 вересня 1872, Бая-де-Кріш) — один з лідерів румунського національного руху в Трансильванії, учасник революції 1848 року. Герой румунської нації.
Аврам Янку | |
---|---|
рум. Avram Iancu | |
Народився | 1824[1][2][…] Аврам-Янку, Алба, Румунія |
Помер | 10 вересня 1872 Бая-де-Кріш, Гунедоара, Румунія |
Країна | Трансильванія |
Національність | румун |
Діяльність | адвокат військовий діяч |
Знання мов | румунська[1] |
|
Життєпис
Походив із бідної селянської родини із Західної Трансильванії. Незважаючи на це, він отримав ґрунтовну освіту, у 1844-1847 роках він вивчав право у Клужі. Закінчивши школу, він почав працювати помічником в суді в Тиргу Муреш.
На з'їзді румунської інтелігенції, який відбувся 15-17 травня 1848 року, він очолив делегацію із регіону Західнорумунських гір.
Повернувшись на батьківщину, він почав збирати селян та формувати їх у військові частини. Восени 1848 року ці війська співпрацювали з , щоб взяти під контроль територію Трансильванії, окуповану Угорщиною. Янку командував армією близько 20-25 тисяч військовослужбовців, більшість з яких були селянами, солдатів в армії було мало, офіцерами були адвокати та священники. Без сучасної зброї та військової підготовки, вони не становили значної військової сили. Угорські повстанці під командуванням Юзефа Бема в період з листопада 1848 року по березень 1849 року взяли під контроль більшу частину Трансильванії (за винятком фортець Алба-Юлія та Дева, які були під контролем австрійців).
У квітні 1849 року розпочались переговори між Аврамом Янку та Лайошем Кошутом. Янку погодився з ліберальною програмою угорців, але не зміг домовитись про національне самовизначення румунів. Кошут надав їм права, рівні з іншими народами, свободу віросповідання та право користуватися власною мовою, але в єдиній Угорщині, тоді як Янку вимагав автономії. Переговори тривали до 3 серпня 1849 року, коли з огляду на зростаючу перевагу російських та австрійських військ, Янку направив Кошуту лист, в якому повідомив, що за нинішніх обставин неможливо продовжувати переговори. Він також запевнив, що як доказ доброї волі його підрозділи не будуть нападати на повстанців, якщо на це їх не буде спровоковано.
Після занепаду повстання Янку був одним із румунських лідерів, який відвідав Відень у 1850 і 1851 роках, щоб переконати імператора та його чиновників надати Румунії автономію. Невдача цих зусиль глибоко його розчарувала, він відійшов від громадського життя і провів решту життя в рідних горах Західної Румунії.
Вшанування пам'яті
Декілька сіл у Румунії та рідне місто Аврама Янку Відра де Сус названо в честь нього.
Література
- Liviu Maior, 1848—1849. Români şi unguri în revoluţie, Bucureşti, Editura Enciclopedică, 1998.
- Ion Ranca, Valeriu Niţu, Avram Iancu: documente şi bibliografie, Bucureşti, Editura Ştiinţifică, 1974.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118979116 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Faceted Application of Subject Terminology
- Dudaș, Florian (1989). Avram Iancu în tradiţia poporului român (рум.). Editura Facla. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Avram Yanku rum Avram Iancu ugor Janko Avram nar 1824 pom 10 veresnya 1872 Baya de Krish odin z lideriv rumunskogo nacionalnogo ruhu v Transilvaniyi uchasnik revolyuciyi 1848 roku Geroj rumunskoyi naciyi Avram Yankurum Avram IancuNarodivsya 1824 1 2 Avram Yanku Alba RumuniyaPomer 10 veresnya 1872 1872 09 10 Baya de Krish Gunedoara RumuniyaKrayina TransilvaniyaNacionalnist rumunDiyalnist advokat vijskovij diyachZnannya mov rumunska 1 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv iz bidnoyi selyanskoyi rodini iz Zahidnoyi Transilvaniyi Nezvazhayuchi na ce vin otrimav gruntovnu osvitu u 1844 1847 rokah vin vivchav pravo u Kluzhi Zakinchivshi shkolu vin pochav pracyuvati pomichnikom v sudi v Tirgu Muresh Na z yizdi rumunskoyi inteligenciyi yakij vidbuvsya 15 17 travnya 1848 roku vin ocholiv delegaciyu iz regionu Zahidnorumunskih gir Povernuvshis na batkivshinu vin pochav zbirati selyan ta formuvati yih u vijskovi chastini Voseni 1848 roku ci vijska spivpracyuvali z shob vzyati pid kontrol teritoriyu Transilvaniyi okupovanu Ugorshinoyu Yanku komanduvav armiyeyu blizko 20 25 tisyach vijskovosluzhbovciv bilshist z yakih buli selyanami soldativ v armiyi bulo malo oficerami buli advokati ta svyashenniki Bez suchasnoyi zbroyi ta vijskovoyi pidgotovki voni ne stanovili znachnoyi vijskovoyi sili Ugorski povstanci pid komanduvannyam Yuzefa Bema v period z listopada 1848 roku po berezen 1849 roku vzyali pid kontrol bilshu chastinu Transilvaniyi za vinyatkom fortec Alba Yuliya ta Deva yaki buli pid kontrolem avstrijciv U kvitni 1849 roku rozpochalis peregovori mizh Avramom Yanku ta Lajoshem Koshutom Yanku pogodivsya z liberalnoyu programoyu ugorciv ale ne zmig domovitis pro nacionalne samoviznachennya rumuniv Koshut nadav yim prava rivni z inshimi narodami svobodu virospovidannya ta pravo koristuvatisya vlasnoyu movoyu ale v yedinij Ugorshini todi yak Yanku vimagav avtonomiyi Peregovori trivali do 3 serpnya 1849 roku koli z oglyadu na zrostayuchu perevagu rosijskih ta avstrijskih vijsk Yanku napraviv Koshutu list v yakomu povidomiv sho za ninishnih obstavin nemozhlivo prodovzhuvati peregovori Vin takozh zapevniv sho yak dokaz dobroyi voli jogo pidrozdili ne budut napadati na povstanciv yaksho na ce yih ne bude sprovokovano Pislya zanepadu povstannya Yanku buv odnim iz rumunskih lideriv yakij vidvidav Viden u 1850 i 1851 rokah shob perekonati imperatora ta jogo chinovnikiv nadati Rumuniyi avtonomiyu Nevdacha cih zusil gliboko jogo rozcharuvala vin vidijshov vid gromadskogo zhittya i proviv reshtu zhittya v ridnih gorah Zahidnoyi Rumuniyi Vshanuvannya pam yatiDekilka sil u Rumuniyi ta ridne misto Avrama Yanku Vidra de Sus nazvano v chest nogo LiteraturaLiviu Maior 1848 1849 Romani si unguri in revoluţie Bucuresti Editura Enciclopedică 1998 Ion Ranca Valeriu Niţu Avram Iancu documente si bibliografie Bucuresti Editura Stiinţifică 1974 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Deutsche Nationalbibliothek Record 118979116 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Faceted Application of Subject Terminology d Track Q3294867d Track Q846596 Dudaș Florian 1989 Avram Iancu in tradiţia poporului roman rum Editura Facla ISBN 978 973 36 0066 4