Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Авді́ївка — село в Україні, у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області. Населення становить 2012 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Авдіївська сільська рада.
| село Авдіївка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Чернігівська область |
| Район | Новгород-Сіверський |
| Громада | Понорницька селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA74060050020095773 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1596 |
| Перша згадка | 1596 (428 років) |
| Населення | 2012 |
| Площа | 6,38 км² |
| Густота населення | 315,36 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 16110 |
| Телефонний код | +380 4655 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°46′38″ пн. ш. 32°47′02″ сх. д. / 51.77722° пн. ш. 32.78389° сх. д.Координати: 51°46′38″ пн. ш. 32°47′02″ сх. д. / 51.77722° пн. ш. 32.78389° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 171 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 16110, Чернігівська обл., Сосницький р-н, с.Авдіївка, вул. Сіверська, 25 |
| Карта | |
  Авдіївка | |
 Авдіївка | |
| Мапа | |
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1999 | 99.35% |
| російська | 13 | 0.65% |
| Усього | 2012 | 100% |
Географія
Село лежить на півдорозі між Сосницею і Новгородом-Сіверським, старе поселення розташоване на річці Кистер, що впадає в Убідь.
Клімат
| Клімат Авдіївки | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −3,8 | −2,9 | 2,1 | 12,2 | 19,8 | 23,0 | 24,3 | 23,5 | 18,1 | 11,0 | 3,3 | −1 | 10 |
| Середня температура, °C | −7 | −6,2 | −1,4 | 7,6 | 14,3 | 17,6 | 19,0 | 18,0 | 13,0 | 6,9 | 0,7 | −3,7 | 6 |
| Середній мінімум, °C | −10,2 | −9,5 | −4,9 | 3,0 | 8,9 | 12,3 | 13,8 | 12,6 | 7,9 | 2,9 | −1,9 | −6,3 | 2 |
| Норма опадів, мм | 42 | 33 | 34 | 42 | 46 | 70 | 81 | 64 | 49 | 42 | 49 | 50 | 602 |
| Джерело: climate-data.org | |||||||||||||
Історія
Поблизу Авдіївки — курган і поселення часів Київської Держави (10 — 13 ст.). Курган часів Русі досліджував 1870 року Дмитро Самоквасов, де були знайдені мідні і срібні монети, мечі та сокири
Перша згадка — 1596.
За легендами, село засноване Авдієм, боярином новгород-сіверського князя. Принаймні, у часи козаччини про село вже є численні згадки — одним із перших поселенців згадується Волошко. Таке прізвище і досі побутує в селі. Селище — місце першого поселення авдіївців, було знищене московськими військами Петра I під час боротьби гетьмана Івана Мазепи і зараз від нього нема й помітного сліду. Так само як і практично безслідною залишилась Лиса Гора — традиційне місце відьомських шабашів.
Про боярина Авдія згадує і архієпископ Чернігівський Філарет Гумілевський
Село належало полковнику Василю Дуніну- Борковському, гетьманам Данилу Апостолу та Івану Скоропадському. Нащадків останнього досі в селі називають Шкурапатськими. Зберігся Панський ставок — частина маєтності Скоропадських. Урочище Три Ставки на хуторі Наталіївському, де було виробництво цегли, також має лише ставки — їх нищити комуністам було найважче.
За переписом 1666 року в Авдіївці було 38 ґрунтових селянських дворів, 1 підсусідок, 22 бобилі. Селяни мали 19 волів, 61 коня.
Населення Авдіївки брало участь у визвольній війні українського народу 1648—54, революційних подіях 1905—07. У 1845 році засновано цукровий завод Скоропадських, а 1847 засновано цукровий завод (на хуторі Наталіївському) купців Биховських. Діяло земське однокласне училище (1875), відкрите стараннями видатного земського діяча Олександра Карпинського. Збереглася могила вчительки Євдокії Нерети біля Казанської церкви. Тоді ж Авдіївка стала центром окремої волості.
У 1866 році в Авдіївці налічувалося 239 дворів, 1818 жителів, у 1897 - 524 двори і 2825 жителів В селі з 1875 року діяло земське однокласне училище, 5 разів на рік проходили ярмарки. За даними Філарета Гумілевського у 1860 році прихожан у церкві було 1062 чоловіків та 1130 жінок. А в самому храмі на рештах древнього іконостасу був напис: "сей иконостас соделань при священнике ОТЦЕ Остапе со Яковомь Мазепою..." Найперша церква в Авдіївці згадується 1643 року. Первісно церква була посвячена Різдву Христовому, а коли згоріла - побудована кам'яна і, як наслідок русифікації церковного українського життя російським Синодом, найменована Казанської ікони Божої Матері.
Із села вийшла перша виконавиця ролі Наталки - Полтавки в опері Миколи Лисенка Марія Загорська - Ходот, від якої, як талановитої збирачки та виконавиці народних пісень, композитор записав ряд пісень, які увійшли до третього випуску зібрань композитора. Марія Загорська - Ходот входила до числа створеного в Чернігові Леонідом Глібовим "Товариства кохаючих рідну мову" .
1900 року в селі відкрита народна бібліотека, попечителем якої був Василь Скоропадський. 1911 року бібліотека мала найбільшу кількість передплатників у повіті - 376, видач - 921. Згодом, у 1923 році, вона була у віданні місцевого осередку товариства "Просвіта".
1908 року в селі відкрита медична амбулаторія. На переселення лише з 1906 р. по 1911р. виїхало з села 576 людей. Вони заснували с. Авдіївку на Далекому Сході.
1905 року через вбивство есерами на чолі із Савицьким російського урядника Борсукова, у селі введено військовий стан. У селі постійно перебували урядник і два стражники - інгуші. Авдіївський поміщик Георгій Скоропадський був головою Сосницької повітової земської управи та членом Державної Думи Російської імперії
У січні 1918 року у селі створено ревком на чолі з Іваном Бугровим. Авдієвець Гаврило Корнієнко воював у Сірожупанній дивізії армії УНР і брав участь у параді, який приймав гетьман Павло Скоропадський. У травні 1919 р. куркулі вибрали свою сільську раду. Комуністи викликали каральний загін. Відбулося повстання селян проти червоних – арештовано 30 куркулів , хлібні запаси конфісковані. В 1920-і роки в селі діяли два повстанські загони Рака та Ващенка, які виступали за УНР. У 1921 році створено комуну "Свобода", яку 1930 року перетворено на колгосп "Перемога". У 1933 році було створено МТС. Село постраждало від Голодомору-Геноциду 1932—1933 року, організованого комуністичною владою Москви. Про це згадує Тарас Кашич: "Нині покійна прабаба, яка з 1907 року народження, розповідала, що люди і люпин їли - потім сліпли. Люди ходили опухші, з ніг тікла сукровиця. На печі висів вузлик з квасолею і той забрали, ходили по дворах прод - загони з металевими палками і штирхали ними землю, так шукали закопане зерно... У сусідів, що жили навпроти через дорогу, вузлик зерна забрали з дитячої колиски, яка висіла посеред хати на верьовках, прибитих до сволоку. Люди ходили по селу, щось міняли, щоб якось вижити, ходили в Понорницю в базар - міняли не фунтами як було раніше, а стаканами. Розповідала що і їжаків їли і ворон стріляли із берданки та їх їли. Ходили до старих колгоспних буртів, де зберігається зимою картопля, і шукали лушпиння чи гнилу їли і виживали хто як міг. Пропаганда партійна волала на ввесь світ, що то був неурожай посуха, - брехня, яку видумали совети: якщо і була б посуха і неурожай, люди вижили б на старих запасах".
Під час радянсько - німецької війни біля села відбувалися досить значні бої Під час окупації села німцями відкрито церкву, яка була закрита комуністами. Церква, за спогадами Поліни Єрашової, діяла до 1958 року.
Під час німецької окупації показово повішено колишнього голову сільради Миколу Васюка та розстріляно окупантами його дружину і дітей. Вбили окупанти також вчителів Семена Лялька, Федора Деркача, Степаниду Рибалко, першого голову колгоспу "Веселий гай" Євраха Куліша та його дружину, першого голову колгоспу "Перемога" Петра Жука та інших. В той же час комуністичні партизани вбили священика о. Мисаїла та Івана Лазаренка, єдиною виною якого було те, що мав доброго кожуха.
З 1942-1961 входила до складу Понорницького району.
У червні 1942 р. на роботи до Німеччини було відправлено 133 сільчан, переважно жінок. З 400 мобілізованих на фронт селян загинуло 300 (75%).
В селі — колективні могили сталінських солдатів. 298 уродженців села сталінські генерали довели до смерті на фронтах Другої світової війни. 1958 р. встановлено меморіальні плити в пам'ять про жертв сталінських мобілізацій.
До складу Авдіївки входить колишнє село Лузики.
В Авдіївській школі навчався заслужений художник Російської Федерації Анатолій Степанович Шульжинський (нар. 1938), уродженець села Лоска, який довгий час жив і працював у Норильську.
Назви кутків та урочищ: Чепурнівка, Ковалівка, Аксютовка, Єгорівка, Індиковка, Забігайлівка, Поділ, Понорницький шлях, Шаболтасівський шлях, Гвоздове, Копані Штани, Авраменкова, Миска, Шкрамадиха, Надточіївка, Пашкове, Три ставки, Кругле, Москалевщина, Скриня, Жидівщина.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Понорницької селищної громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Сосницького району, увійшло до складу Новгород-Сіверського району Чернігівської області.
Культура
В селі діє колектив «Гармонія», який виступає в автентичних українських сорочках.
Відомі люди
- Чепурний Василь Федорович (1964) — український журналіст, просвітянин, письменник;
- Вальков Василь Матвійович (1919 - 1945) — військовик, Герой Радянського Союзу;
- — український спортсмен (панкратіон та ММА), чемпіон світу у важкій вазі по панкратіону;
- (1948—1995) — українська поетеса;
- (1954) — українська поетеса, художниця, підприємець;
- Симоненко Володимир Іванович (1943- 1994) — український вчитель і поет;
- Скрипка Ганна Олексіївна — українська поетеса;
- Адамчик Григорій Єрмолайович (1919—1997) — орденоносець, голова колгоспу «Прогрес»
Див. також
Примітки
- ВРУ
- https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/
- Мороз, Олексій (2019). Авдіївка та її околиці (українською) . Мена: "Домінант". с. 7—8. ISBN .
- Чернігівщина. Енциклопедичний довідник (українською) . Київ: "Українська Радянська Енциклопедія" імені М.П.Бажана. 1990. с. 33. ISBN .
- Гумілевський, Філарет (1874). Историко - статистическое описание Черниговской епархии. Книга 6 (російською) . Чернігів.
- Гумілевський, Філарет (1874). Историко- статистическое описание Черниговской епархии. Книга 6 (російською) . Чернігів.
- Мороз, Олексій (2019). Авдіївка та її околиці (українською) . Мена: "Домінант". с. 65. ISBN .
- Мороз, Олексій (2019). Авдіївка та її околиці (укрїнською) . Мена: "Домінант". с. 77. ISBN .
- Тарас Кашич. www.facebook.com (укр.). Процитовано 2 лютого 2020.
- . Північний Вектор (укр.). 28 листопада 2019. Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 2 лютого 2020.
- (укр.). Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 2 лютого 2020.
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Сорочки колективу «Гармонія»
Посилання
- Погода в селі Авдіївка [ 10 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Олексій Орєхович: СЕЛО ЗІ ЗБЕРЕЖЕНОЮ ПЕРСПЕКТИВОЮ[недоступне посилання з лютого 2019]
- Авдіївка (Новгород-Сіверський район) // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Сайт «Сахутівська школа та сахутівці [ 7 січня 2019 у Wayback Machine.]»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Avdi yivka selo v Ukrayini u Novgorod Siverskomu rajoni Chernigivskoyi oblasti Naselennya stanovit 2012 osib Do 2020 organ miscevogo samovryaduvannya Avdiyivska silska rada selo Avdiyivka Krayina Ukrayina Oblast Chernigivska oblast Rajon Novgorod Siverskij Gromada Ponornicka selishna gromada Kod KATOTTG UA74060050020095773 Osnovni dani Zasnovane 1596 Persha zgadka 1596 428 rokiv Naselennya 2012 Plosha 6 38 km Gustota naselennya 315 36 osib km Poshtovij indeks 16110 Telefonnij kod 380 4655 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 46 38 pn sh 32 47 02 sh d 51 77722 pn sh 32 78389 sh d 51 77722 32 78389 Koordinati 51 46 38 pn sh 32 47 02 sh d 51 77722 pn sh 32 78389 sh d 51 77722 32 78389 Serednya visota nad rivnem morya 171 m Misceva vlada Adresa radi 16110 Chernigivska obl Sosnickij r n s Avdiyivka vul Siverska 25 Karta Avdiyivka Avdiyivka Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Avdiyivka NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 1999 99 35 rosijska 13 0 65 Usogo 2012 100 GeografiyaSelo lezhit na pivdorozi mizh Sosniceyu i Novgorodom Siverskim stare poselennya roztashovane na richci Kister sho vpadaye v Ubid Klimat Klimat Avdiyivki Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Serednij maksimum C 3 8 2 9 2 1 12 2 19 8 23 0 24 3 23 5 18 1 11 0 3 3 1 10 Serednya temperatura C 7 6 2 1 4 7 6 14 3 17 6 19 0 18 0 13 0 6 9 0 7 3 7 6 Serednij minimum C 10 2 9 5 4 9 3 0 8 9 12 3 13 8 12 6 7 9 2 9 1 9 6 3 2 Norma opadiv mm 42 33 34 42 46 70 81 64 49 42 49 50 602 Dzherelo climate data orgIstoriyaPoblizu Avdiyivki kurgan i poselennya chasiv Kiyivskoyi Derzhavi 10 13 st Kurgan chasiv Rusi doslidzhuvav 1870 roku Dmitro Samokvasov de buli znajdeni midni i sribni moneti mechi ta sokiri Persha zgadka 1596 Za legendami selo zasnovane Avdiyem boyarinom novgorod siverskogo knyazya Prinajmni u chasi kozachchini pro selo vzhe ye chislenni zgadki odnim iz pershih poselenciv zgaduyetsya Voloshko Take prizvishe i dosi pobutuye v seli Selishe misce pershogo poselennya avdiyivciv bulo znishene moskovskimi vijskami Petra I pid chas borotbi getmana Ivana Mazepi i zaraz vid nogo nema j pomitnogo slidu Tak samo yak i praktichno bezslidnoyu zalishilas Lisa Gora tradicijne misce vidomskih shabashiv Pro boyarina Avdiya zgaduye i arhiyepiskop Chernigivskij Filaret Gumilevskij Selo nalezhalo polkovniku Vasilyu Duninu Borkovskomu getmanam Danilu Apostolu ta Ivanu Skoropadskomu Nashadkiv ostannogo dosi v seli nazivayut Shkurapatskimi Zberigsya Panskij stavok chastina mayetnosti Skoropadskih Urochishe Tri Stavki na hutori Nataliyivskomu de bulo virobnictvo cegli takozh maye lishe stavki yih nishiti komunistam bulo najvazhche Za perepisom 1666 roku v Avdiyivci bulo 38 gruntovih selyanskih dvoriv 1 pidsusidok 22 bobili Selyani mali 19 voliv 61 konya Naselennya Avdiyivki bralo uchast u vizvolnij vijni ukrayinskogo narodu 1648 54 revolyucijnih podiyah 1905 07 U 1845 roci zasnovano cukrovij zavod Skoropadskih a 1847 zasnovano cukrovij zavod na hutori Nataliyivskomu kupciv Bihovskih Diyalo zemske odnoklasne uchilishe 1875 vidkrite starannyami vidatnogo zemskogo diyacha Oleksandra Karpinskogo Zbereglasya mogila vchitelki Yevdokiyi Nereti bilya Kazanskoyi cerkvi Todi zh Avdiyivka stala centrom okremoyi volosti U 1866 roci v Avdiyivci nalichuvalosya 239 dvoriv 1818 zhiteliv u 1897 524 dvori i 2825 zhiteliv V seli z 1875 roku diyalo zemske odnoklasne uchilishe 5 raziv na rik prohodili yarmarki Za danimi Filareta Gumilevskogo u 1860 roci prihozhan u cerkvi bulo 1062 cholovikiv ta 1130 zhinok A v samomu hrami na reshtah drevnogo ikonostasu buv napis sej ikonostas sodelan pri svyashennike OTCE Ostape so Yakovom Mazepoyu Najpersha cerkva v Avdiyivci zgaduyetsya 1643 roku Pervisno cerkva bula posvyachena Rizdvu Hristovomu a koli zgorila pobudovana kam yana i yak naslidok rusifikaciyi cerkovnogo ukrayinskogo zhittya rosijskim Sinodom najmenovana Kazanskoyi ikoni Bozhoyi Materi Iz sela vijshla persha vikonavicya roli Natalki Poltavki v operi Mikoli Lisenka Mariya Zagorska Hodot vid yakoyi yak talanovitoyi zbirachki ta vikonavici narodnih pisen kompozitor zapisav ryad pisen yaki uvijshli do tretogo vipusku zibran kompozitora Mariya Zagorska Hodot vhodila do chisla stvorenogo v Chernigovi Leonidom Glibovim Tovaristva kohayuchih ridnu movu 1900 roku v seli vidkrita narodna biblioteka popechitelem yakoyi buv Vasil Skoropadskij 1911 roku biblioteka mala najbilshu kilkist peredplatnikiv u poviti 376 vidach 921 Zgodom u 1923 roci vona bula u vidanni miscevogo oseredku tovaristva Prosvita 1908 roku v seli vidkrita medichna ambulatoriya Na pereselennya lishe z 1906 r po 1911r viyihalo z sela 576 lyudej Voni zasnuvali s Avdiyivku na Dalekomu Shodi 1905 roku cherez vbivstvo eserami na choli iz Savickim rosijskogo uryadnika Borsukova u seli vvedeno vijskovij stan U seli postijno perebuvali uryadnik i dva strazhniki ingushi Avdiyivskij pomishik Georgij Skoropadskij buv golovoyu Sosnickoyi povitovoyi zemskoyi upravi ta chlenom Derzhavnoyi Dumi Rosijskoyi imperiyi U sichni 1918 roku u seli stvoreno revkom na choli z Ivanom Bugrovim Avdiyevec Gavrilo Korniyenko voyuvav u Sirozhupannij diviziyi armiyi UNR i brav uchast u paradi yakij prijmav getman Pavlo Skoropadskij U travni 1919 r kurkuli vibrali svoyu silsku radu Komunisti viklikali karalnij zagin Vidbulosya povstannya selyan proti chervonih areshtovano 30 kurkuliv hlibni zapasi konfiskovani V 1920 i roki v seli diyali dva povstanski zagoni Raka ta Vashenka yaki vistupali za UNR U 1921 roci stvoreno komunu Svoboda yaku 1930 roku peretvoreno na kolgosp Peremoga U 1933 roci bulo stvoreno MTS Selo postrazhdalo vid Golodomoru Genocidu 1932 1933 roku organizovanogo komunistichnoyu vladoyu Moskvi Pro ce zgaduye Taras Kashich Nini pokijna prababa yaka z 1907 roku narodzhennya rozpovidala sho lyudi i lyupin yili potim slipli Lyudi hodili opuhshi z nig tikla sukrovicya Na pechi visiv vuzlik z kvasoleyu i toj zabrali hodili po dvorah prod zagoni z metalevimi palkami i shtirhali nimi zemlyu tak shukali zakopane zerno U susidiv sho zhili navproti cherez dorogu vuzlik zerna zabrali z dityachoyi koliski yaka visila posered hati na verovkah pribitih do svoloku Lyudi hodili po selu shos minyali shob yakos vizhiti hodili v Ponornicyu v bazar minyali ne funtami yak bulo ranishe a stakanami Rozpovidala sho i yizhakiv yili i voron strilyali iz berdanki ta yih yili Hodili do starih kolgospnih burtiv de zberigayetsya zimoyu kartoplya i shukali lushpinnya chi gnilu yili i vizhivali hto yak mig Propaganda partijna volala na vves svit sho to buv neurozhaj posuha brehnya yaku vidumali soveti yaksho i bula b posuha i neurozhaj lyudi vizhili b na starih zapasah Pid chas radyansko nimeckoyi vijni bilya sela vidbuvalisya dosit znachni boyi Pid chas okupaciyi sela nimcyami vidkrito cerkvu yaka bula zakrita komunistami Cerkva za spogadami Polini Yerashovoyi diyala do 1958 roku Pid chas nimeckoyi okupaciyi pokazovo povisheno kolishnogo golovu silradi Mikolu Vasyuka ta rozstrilyano okupantami jogo druzhinu i ditej Vbili okupanti takozh vchiteliv Semena Lyalka Fedora Derkacha Stepanidu Ribalko pershogo golovu kolgospu Veselij gaj Yevraha Kulisha ta jogo druzhinu pershogo golovu kolgospu Peremoga Petra Zhuka ta inshih V toj zhe chas komunistichni partizani vbili svyashenika o Misayila ta Ivana Lazarenka yedinoyu vinoyu yakogo bulo te sho mav dobrogo kozhuha Z 1942 1961 vhodila do skladu Ponornickogo rajonu U chervni 1942 r na roboti do Nimechchini bulo vidpravleno 133 silchan perevazhno zhinok Z 400 mobilizovanih na front selyan zaginulo 300 75 V seli kolektivni mogili stalinskih soldativ 298 urodzhenciv sela stalinski generali doveli do smerti na frontah Drugoyi svitovoyi vijni 1958 r vstanovleno memorialni pliti v pam yat pro zhertv stalinskih mobilizacij Do skladu Avdiyivki vhodit kolishnye selo Luziki V Avdiyivskij shkoli navchavsya zasluzhenij hudozhnik Rosijskoyi Federaciyi Anatolij Stepanovich Shulzhinskij nar 1938 urodzhenec sela Loska yakij dovgij chas zhiv i pracyuvav u Norilsku Nazvi kutkiv ta urochish Chepurnivka Kovalivka Aksyutovka Yegorivka Indikovka Zabigajlivka Podil Ponornickij shlyah Shaboltasivskij shlyah Gvozdove Kopani Shtani Avramenkova Miska Shkramadiha Nadtochiyivka Pashkove Tri stavki Krugle Moskalevshina Skrinya Zhidivshina 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 730 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Ponornickoyi selishnoyi gromadi 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Sosnickogo rajonu uvijshlo do skladu Novgorod Siverskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti KulturaV seli diye kolektiv Garmoniya yakij vistupaye v avtentichnih ukrayinskih sorochkah Vidomi lyudiChepurnij Vasil Fedorovich 1964 ukrayinskij zhurnalist prosvityanin pismennik Valkov Vasil Matvijovich 1919 1945 vijskovik Geroj Radyanskogo Soyuzu ukrayinskij sportsmen pankration ta MMA chempion svitu u vazhkij vazi po pankrationu 1948 1995 ukrayinska poetesa 1954 ukrayinska poetesa hudozhnicya pidpriyemec Simonenko Volodimir Ivanovich 1943 1994 ukrayinskij vchitel i poet Skripka Ganna Oleksiyivna ukrayinska poetesa Adamchik Grigorij Yermolajovich 1919 1997 ordenonosec golova kolgospu Progres Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Chernigivska oblast PrimitkiVRU https socialdata org ua projects mova 2001 Moroz Oleksij 2019 Avdiyivka ta yiyi okolici ukrayinskoyu Mena Dominant s 7 8 ISBN 978 617 7642 13 7 Chernigivshina Enciklopedichnij dovidnik ukrayinskoyu Kiyiv Ukrayinska Radyanska Enciklopediya imeni M P Bazhana 1990 s 33 ISBN 5 88500 011 5 Gumilevskij Filaret 1874 Istoriko statisticheskoe opisanie Chernigovskoj eparhii Kniga 6 rosijskoyu Chernigiv Gumilevskij Filaret 1874 Istoriko statisticheskoe opisanie Chernigovskoj eparhii Kniga 6 rosijskoyu Chernigiv Moroz Oleksij 2019 Avdiyivka ta yiyi okolici ukrayinskoyu Mena Dominant s 65 ISBN 978 617 7642 13 7 Moroz Oleksij 2019 Avdiyivka ta yiyi okolici ukryinskoyu Mena Dominant s 77 ISBN 978 617 7642 13 7 Taras Kashich www facebook com ukr Procitovano 2 lyutogo 2020 Pivnichnij Vektor ukr 28 listopada 2019 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2020 Procitovano 2 lyutogo 2020 ukr Arhiv originalu za 2 lyutogo 2020 Procitovano 2 lyutogo 2020 Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 10 lipnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Sorochki kolektivu Garmoniya PosilannyaPogoda v seli Avdiyivka 10 lyutogo 2017 u Wayback Machine Oleksij Oryehovich SELO ZI ZBEREZhENOYu PERSPEKTIVOYu nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Avdiyivka Novgorod Siverskij rajon Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Sajt Sahutivska shkola ta sahutivci 7 sichnya 2019 u Wayback Machine