Август Леш (нім. August Lösch; 15 жовтня 1906, Ерінген — 30 травня 1945, Ратцебург) — німецький економіст і географ, автор теорії організації економічного простору.
Август Леш | |
---|---|
Народився | 15 жовтня 1906[1][2][3] Ерінген |
Помер | 30 травня 1945[1][2][3] (38 років) Ратцебург, Шлезвіг-Гольштейн, Німеччина ·скарлатина |
Країна | Німеччина |
Діяльність | економіст, географ |
Alma mater | Боннський університет |
Галузь | економіка[4] і урбанізм[4] |
Заклад | d Кільський університет |
Август Леш у Вікісховищі |
Біографія
Народився у місті Ерінген у Швабії. З 1908 року він жив у Гайденгаймі, де закінчив гімназію у 1925 році та працював учнем в одній із фірм, а у 1927—1930 роках навчався у Тюбінгенському університеті та у Фрайбурзькому університеті. У 1930—1931 роках навчався у Боннському університеті, де серед його викладачів були Йозеф Шумпетер, Вальтер Ойкен й Артур Шпитгоф. Здобув диплом економіста у Фрайбурзькому університеті у 1931 році, вже у 1932 році здобув докторський ступінь у Боннському університеті.
Вивчав економічну демографію та розглядав природний приріст населення та його вплив на пропозицію робочої сили й економічне зростання регіонів. Незабаром почав вивчати теорію розміщення виробництва. Роботи Леша привернули увагу, і завдяки стипендії Рокфеллера двічі відвідав США у 1934 та 1936 роках, де вивчав теорії розміщення виробництва, які існували на той час, і збирав матеріал для власних досліджень.
З 1939 до 1945 рік він працював у [en] старшим науковим співробітником. У 1940 році опублікував книгу «Просторова організація господарства», яка викликала великий інтерес у науковому середовищі на довгі роки. У жовтні 1944 року інститут було евакуйовано з Кіля до містечка Ратцебург. Здоров'я Августа Леша було підірвано та погіршувалось обстановкою воєнного часу, він помер від скарлатини через три тижні після закінчення війни 30 травня 1945 року.
Пам'ять
Інститут регіональних досліджень Кільського університету у 1970 році заснував премію Августа Леша, яка покликана винагородити видатні наукові дослідження у галузі регіональної науки.
Внесок у науку
У 1940 році вийшла книга Августа Леша «Просторова організація господарства», у якій Леш виклав всі відомі теорії розміщення виробництва, розширив теорію центральних місць Вальтера Крісталлера та розробив теорію організації економічного простору.
Теорія організації економічного простору
Припущення загальної рівноваги:
- місце розташування виробників максимізує вигоди як виробників, так і споживачів
- виробники розміщуються так, що територія повністю використовується
- ціни та витрати рівні
- ринкові зони мають розмір у формі шестикутників
- межі ринкових зон проходять лініями байдужості (ізолініям).
Теорія організації економічного простору Леша будується на понятті конус попиту — залежність відстані місця споживання від місця виробництва, де Р — точка виробництва, Q — кількість споживаного товару, F — точка з нульовим попитом, PQ — кількість спожитого товару у точці виробництва, PF — радіус збуту товару, де витрати з доставлення товару вигідні для споживача, QPF — сумарний збут виробником, а при рівномірному розселенні є кривою попиту.
Досконала конкуренція та безперервне розселення створює перетворення ринкової зони з великого кола у маленький шестикутник. Всі споживачі повинні обслуговуватися, а на ринку присутні максимальна кількість виробників за нормальної норми прибутку, а не зайняті ринки залучатимуть нових виробників до стиснення ринкових зон до шестикутників. Розмір шестикутника залежить від попиту, ціни, вартості доставлення та мінімального обсягу рентабельного виробництва. Шестикутник дозволяє забезпечити найбільший попит на одиницю площі, а при нерівномірній щільності розселення максимальний попит забезпечують інші фігури, зокрема несиметричні.
Леш виявляє зв'язок між економічними районами та державою, чим створює сучасну макроекономічну теорію міст і регіонів.
Леш, відмовившись від припущення безперервності та рівномірності розселення, допускає проживання у найдрібніших пунктах (фермах), де земля використовується повністю, а виробництво розміщується на фермах у зв'язку з економією на інфраструктурі. Виробництво закриває потребу ферми та жителів сусідніх ферм, ринок має форму шестикутника з мінімальною кількістю поселень, які обслуговуються, включно всі поселення, які знаходяться рівновіддалено від виробництва.
Леш створює власну несхожу теорію розміщення виробництва, у якій головним чинником є ринкові зони виробників різного рівня, які утворюють мережу зон із вузлами у містах. Ідеальна форма мережі — шестикутні «гнізда», насправді осередки мають форму трикутників або чотирикутників. На відміну від аналогічних побудов Вальтера Крісталлера, запропонована Лешем модель була моделлю ринкової рівноваги територіальної самоорганізації суспільства та його економічного життя.
Далі Леш вказує, що якщо простір ділити на райони, які включають по три райони попереднього розміру як при К=3, то при цьому ряд зон будуть випадати зі списку допустимих, і ландшафт буде простіше, а значить економіка буде менш ефективною, оскільки ряд товарів будуть приносити для своїх виробників понад доходи через зниження конкуренції, а отже, буде зростання цін і зниження випуску. Якщо районування проводити квадратами, то спостерігатиметься менша кількість транспортних шляхів (вісім), а значить витрати на перевезення будуть вищими, ніж при шестикутних зонах (дванадцять доріг). Леш також зазначав, що при шестикутних зонах у таких містах як Берлін, Париж, Лондон є 12 магістралей, які виходять з міста. При початковому перервному, але рівномірному, розселенні виробництво розподіляється нерівномірно, що зумовлює концентрації населення, посилюючи нерівномірність виробництва. Відстань до клієнта визначається різницею між економією від масштабу виробництва та витратами на транспортування товару у зв'язку з віддаленістю. Зниження транспортних витрат у зв'язку з розвитком доріг і технологією веде до зменшення площі ринкових зон, оскільки ціна на товар падає, що дозволяє виробнику отримати мінімальний необхідний обсяг збуту на меншій території, а якщо вхід на ринок відкритий, нові виробники стискають ринкову зону до мінімальних розмірів.
Леш запропонував рівноважну модель розміщення виробництва, де відбувалося балансування двох сил:
- інтереси держави загалом (максимальна кількість економічно незалежних об'єктів);
- інтереси підприємця, де на чільному місці — максимальний прибуток.
Точкою рівноваги виступала точка розміщення, яка визначалася на основі вивчення великої кількості факторів, як-от державне регулювання та межі держави.
Сучасне продовження
Нині модель А. Леша має розвиток у працях М. К'юбі, М. Соніс й інших авторів, у Росії О. Г. Гранберг зазначає низку праць, які заслуговують на увагу у сфері просторової економіки, як продовження ідей А. А. Леша, — це праці А. Арманда про самоорганізацію та саморегулювання географічних систем, А. Важеніна про еволюційні процеси у системах розселення, В. Шупера про самоорганізацію міського розселення, Б. Родомана про ареали та мережі, Б. Зиміна про розміщення виробництва на ринковому середовищі, С. Тархова про топологічний та морфологічний аналіз просторових мереж, роботи В. Бугроменко та Г. Гольця.
Методологічний підхід Леша
«Порівняння потрібні не для перевірки теорії, а для перевірки дійсності. Ми маємо переконатися, що те що існує — доцільно» — А. Леш.
Твори
- Пространственная организация хозяйства. М.: Наука, 2007. 664 с. (первое издание — Географическое размещение хозяйства. М.: Госиноиздат, 1959. 455 с) (нім. Die räumliche Ordnung der Wirtschaft: eine Untersuchung über Standort, Wirtschaftsgebiete und internationalem Handel. Jena: Fischer, 1940)
- Was ist vom Geburtenrückgang zu halten? — Heidenheim: Lösch, 1932.
- Bevölkerungswellen und Wechsellagen. — Jena: Fischer, 1936.
- Population cycles as a cause of business cycles // The Quarterly Journal of Economics, 1937, 51 (4), pp. 649–662.
- Eine neue Theorie des internationalen Handels. — Heidenheim, 1939.
Див. також
Примітки
- SNAC — 2010.
- Енциклопедія Брокгауз
- Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
- Czech National Authority Database
- Deutsche Biographie. Lösch, August. з джерела 26 січня 2016.
- Hutchison R. Encyclopedia of Urban Studies // SAGE Publications, Inc.. — 2010. — 14 липня. — С. 472—474. — .
- Гущин А.Н. Теория устойчивого развития города. — М. : Директ-Медиа, 2015. — С. 191—196. — .
- The Christian-Albrechts-Universität zu Kiel. August Lösch Prize 2016. з джерела 5 березня 2016.
- Гранберг А. Г. Основы региональной экономики. — М. : ГУ ВШЭ, 2000. — С. 63-66. — .
- Лимонов Л.Э. Региональная экономика и пространственное развитие // М.: Издательство Юрайт. — 2015. — Т. 1 (14 липня). — С. 96—112. — . з джерела 21 січня 2016.
- Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе. — М. : Дело Лтд, 1994. — С. 581. — .
- Kuby M. A Location-Allocation Model of Lösch's Central Place Theory: Testing on a Uniform Lattice Network. — Geographical Analysis, 1989. — С. 316–337. . Архів оригіналу за 17 березня 2016. Процитовано 11 травня 2023.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Sonis M. Central Place Theory after Christaller and Losch: Some further explorations. — 2005. з джерела 29 січня 2016 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 січня 2016. Процитовано 11 травня 2023.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Гранберг А. Г. Идеи Августа Лёша в России. — 2005. . Архів оригіналу за 26 січня 2016. Процитовано 11 травня 2023.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Шупер В. А. Экономический ландшафт Августа Лёша. — Искусство, 2006. — 32-34 с. . Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 11 травня 2023.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Avgust Lesh nim August Losch 15 zhovtnya 1906 1906zhovtnya15 Eringen 30 travnya 1945 Ratceburg nimeckij ekonomist i geograf avtor teoriyi organizaciyi ekonomichnogo prostoru Avgust LeshNarodivsya15 zhovtnya 1906 1906 10 15 1 2 3 EringenPomer30 travnya 1945 1945 05 30 1 2 3 38 rokiv Ratceburg Shlezvig Golshtejn Nimechchina skarlatinaKrayina NimechchinaDiyalnistekonomist geografAlma materBonnskij universitetGaluzekonomika 4 i urbanizm 4 Zakladd Kilskij universitet Avgust Lesh u VikishovishiBiografiyaNarodivsya u misti Eringen u Shvabiyi Z 1908 roku vin zhiv u Gajdengajmi de zakinchiv gimnaziyu u 1925 roci ta pracyuvav uchnem v odnij iz firm a u 1927 1930 rokah navchavsya u Tyubingenskomu universiteti ta u Frajburzkomu universiteti U 1930 1931 rokah navchavsya u Bonnskomu universiteti de sered jogo vikladachiv buli Jozef Shumpeter Valter Ojken j Artur Shpitgof Zdobuv diplom ekonomista u Frajburzkomu universiteti u 1931 roci vzhe u 1932 roci zdobuv doktorskij stupin u Bonnskomu universiteti Vivchav ekonomichnu demografiyu ta rozglyadav prirodnij pririst naselennya ta jogo vpliv na propoziciyu robochoyi sili j ekonomichne zrostannya regioniv Nezabarom pochav vivchati teoriyu rozmishennya virobnictva Roboti Lesha privernuli uvagu i zavdyaki stipendiyi Rokfellera dvichi vidvidav SShA u 1934 ta 1936 rokah de vivchav teoriyi rozmishennya virobnictva yaki isnuvali na toj chas i zbirav material dlya vlasnih doslidzhen Z 1939 do 1945 rik vin pracyuvav u en starshim naukovim spivrobitnikom U 1940 roci opublikuvav knigu Prostorova organizaciya gospodarstva yaka viklikala velikij interes u naukovomu seredovishi na dovgi roki U zhovtni 1944 roku institut bulo evakujovano z Kilya do mistechka Ratceburg Zdorov ya Avgusta Lesha bulo pidirvano ta pogirshuvalos obstanovkoyu voyennogo chasu vin pomer vid skarlatini cherez tri tizhni pislya zakinchennya vijni 30 travnya 1945 roku Pam yatInstitut regionalnih doslidzhen Kilskogo universitetu u 1970 roci zasnuvav premiyu Avgusta Lesha yaka poklikana vinagoroditi vidatni naukovi doslidzhennya u galuzi regionalnoyi nauki Vnesok u naukuKonus popitu A Lesha U 1940 roci vijshla kniga Avgusta Lesha Prostorova organizaciya gospodarstva u yakij Lesh viklav vsi vidomi teoriyi rozmishennya virobnictva rozshiriv teoriyu centralnih misc Valtera Kristallera ta rozrobiv teoriyu organizaciyi ekonomichnogo prostoru Teoriya organizaciyi ekonomichnogo prostoru Pripushennya zagalnoyi rivnovagi misce roztashuvannya virobnikiv maksimizuye vigodi yak virobnikiv tak i spozhivachiv virobniki rozmishuyutsya tak sho teritoriya povnistyu vikoristovuyetsya cini ta vitrati rivni rinkovi zoni mayut rozmir u formi shestikutnikiv mezhi rinkovih zon prohodyat liniyami bajduzhosti izoliniyam Teoriya organizaciyi ekonomichnogo prostoru Lesha buduyetsya na ponyatti konus popitu zalezhnist vidstani miscya spozhivannya vid miscya virobnictva de R tochka virobnictva Q kilkist spozhivanogo tovaru F tochka z nulovim popitom PQ kilkist spozhitogo tovaru u tochci virobnictva PF radius zbutu tovaru de vitrati z dostavlennya tovaru vigidni dlya spozhivacha QPF sumarnij zbut virobnikom a pri rivnomirnomu rozselenni ye krivoyu popitu Peretvorennya rinkovoyi zoni na shestikutnik Doskonala konkurenciya ta bezperervne rozselennya stvoryuye peretvorennya rinkovoyi zoni z velikogo kola u malenkij shestikutnik Vsi spozhivachi povinni obslugovuvatisya a na rinku prisutni maksimalna kilkist virobnikiv za normalnoyi normi pributku a ne zajnyati rinki zaluchatimut novih virobnikiv do stisnennya rinkovih zon do shestikutnikiv Rozmir shestikutnika zalezhit vid popitu cini vartosti dostavlennya ta minimalnogo obsyagu rentabelnogo virobnictva Shestikutnik dozvolyaye zabezpechiti najbilshij popit na odinicyu ploshi a pri nerivnomirnij shilnosti rozselennya maksimalnij popit zabezpechuyut inshi figuri zokrema nesimetrichni Lesh viyavlyaye zv yazok mizh ekonomichnimi rajonami ta derzhavoyu chim stvoryuye suchasnu makroekonomichnu teoriyu mist i regioniv Lesh vidmovivshis vid pripushennya bezperervnosti ta rivnomirnosti rozselennya dopuskaye prozhivannya u najdribnishih punktah fermah de zemlya vikoristovuyetsya povnistyu a virobnictvo rozmishuyetsya na fermah u zv yazku z ekonomiyeyu na infrastrukturi Virobnictvo zakrivaye potrebu fermi ta zhiteliv susidnih ferm rinok maye formu shestikutnika z minimalnoyu kilkistyu poselen yaki obslugovuyutsya vklyuchno vsi poselennya yaki znahodyatsya rivnoviddaleno vid virobnictva Lesh stvoryuye vlasnu neshozhu teoriyu rozmishennya virobnictva u yakij golovnim chinnikom ye rinkovi zoni virobnikiv riznogo rivnya yaki utvoryuyut merezhu zon iz vuzlami u mistah Idealna forma merezhi shestikutni gnizda naspravdi oseredki mayut formu trikutnikiv abo chotirikutnikiv Na vidminu vid analogichnih pobudov Valtera Kristallera zaproponovana Leshem model bula modellyu rinkovoyi rivnovagi teritorialnoyi samoorganizaciyi suspilstva ta jogo ekonomichnogo zhittya K 3K 4K 7 Dali Lesh vkazuye sho yaksho prostir diliti na rajoni yaki vklyuchayut po tri rajoni poperednogo rozmiru yak pri K 3 to pri comu ryad zon budut vipadati zi spisku dopustimih i landshaft bude prostishe a znachit ekonomika bude mensh efektivnoyu oskilki ryad tovariv budut prinositi dlya svoyih virobnikiv ponad dohodi cherez znizhennya konkurenciyi a otzhe bude zrostannya cin i znizhennya vipusku Yaksho rajonuvannya provoditi kvadratami to sposterigatimetsya mensha kilkist transportnih shlyahiv visim a znachit vitrati na perevezennya budut vishimi nizh pri shestikutnih zonah dvanadcyat dorig Lesh takozh zaznachav sho pri shestikutnih zonah u takih mistah yak Berlin Parizh London ye 12 magistralej yaki vihodyat z mista Pri pochatkovomu perervnomu ale rivnomirnomu rozselenni virobnictvo rozpodilyayetsya nerivnomirno sho zumovlyuye koncentraciyi naselennya posilyuyuchi nerivnomirnist virobnictva Vidstan do kliyenta viznachayetsya rizniceyu mizh ekonomiyeyu vid masshtabu virobnictva ta vitratami na transportuvannya tovaru u zv yazku z viddalenistyu Znizhennya transportnih vitrat u zv yazku z rozvitkom dorig i tehnologiyeyu vede do zmenshennya ploshi rinkovih zon oskilki cina na tovar padaye sho dozvolyaye virobniku otrimati minimalnij neobhidnij obsyag zbutu na menshij teritoriyi a yaksho vhid na rinok vidkritij novi virobniki stiskayut rinkovu zonu do minimalnih rozmiriv Lesh zaproponuvav rivnovazhnu model rozmishennya virobnictva de vidbuvalosya balansuvannya dvoh sil interesi derzhavi zagalom maksimalna kilkist ekonomichno nezalezhnih ob yektiv interesi pidpriyemcya de na chilnomu misci maksimalnij pributok Tochkoyu rivnovagi vistupala tochka rozmishennya yaka viznachalasya na osnovi vivchennya velikoyi kilkosti faktoriv yak ot derzhavne regulyuvannya ta mezhi derzhavi Suchasne prodovzhennyaNini model A Lesha maye rozvitok u pracyah M K yubi M Sonis j inshih avtoriv u Rosiyi O G Granberg zaznachaye nizku prac yaki zaslugovuyut na uvagu u sferi prostorovoyi ekonomiki yak prodovzhennya idej A A Lesha ce praci A Armanda pro samoorganizaciyu ta samoregulyuvannya geografichnih sistem A Vazhenina pro evolyucijni procesi u sistemah rozselennya V Shupera pro samoorganizaciyu miskogo rozselennya B Rodomana pro areali ta merezhi B Zimina pro rozmishennya virobnictva na rinkovomu seredovishi S Tarhova pro topologichnij ta morfologichnij analiz prostorovih merezh roboti V Bugromenko ta G Golcya Metodologichnij pidhid Lesha Porivnyannya potribni ne dlya perevirki teoriyi a dlya perevirki dijsnosti Mi mayemo perekonatisya sho te sho isnuye docilno A Lesh TvoriProstranstvennaya organizaciya hozyajstva M Nauka 2007 664 s ISBN 978 5 02 035367 1 pervoe izdanie Geograficheskoe razmeshenie hozyajstva M Gosinoizdat 1959 455 s nim Die raumliche Ordnung der Wirtschaft eine Untersuchung uber Standort Wirtschaftsgebiete und internationalem Handel Jena Fischer 1940 Was ist vom Geburtenruckgang zu halten Heidenheim Losch 1932 Bevolkerungswellen und Wechsellagen Jena Fischer 1936 Population cycles as a cause of business cycles The Quarterly Journal of Economics 1937 51 4 pp 649 662 Eine neue Theorie des internationalen Handels Heidenheim 1939 Div takozhNova ekonomichna geografiyaPrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Brozovic D Ladan T Hrvatska enciklopedija LZMK 1999 9272 s d Track Q1264934d Track Q429032d Track Q18446d Track Q1789619 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Deutsche Biographie Losch August z dzherela 26 sichnya 2016 Hutchison R Encyclopedia of Urban Studies SAGE Publications Inc 2010 14 lipnya S 472 474 ISBN 9781412914321 Gushin A N Teoriya ustojchivogo razvitiya goroda M Direkt Media 2015 S 191 196 ISBN 9785998999581 The Christian Albrechts Universitat zu Kiel August Losch Prize 2016 z dzherela 5 bereznya 2016 Granberg A G Osnovy regionalnoj ekonomiki M GU VShE 2000 S 63 66 ISBN 5 7598 0074 4 Limonov L E Regionalnaya ekonomika i prostranstvennoe razvitie M Izdatelstvo Yurajt 2015 T 1 14 lipnya S 96 112 ISBN 978 5 9916 4444 0 z dzherela 21 sichnya 2016 Blaug M Ekonomicheskaya mysl v retrospektive M Delo Ltd 1994 S 581 ISBN 5 86461 151 4 Kuby M A Location Allocation Model of Losch s Central Place Theory Testing on a Uniform Lattice Network Geographical Analysis 1989 S 316 337 Arhiv originalu za 17 bereznya 2016 Procitovano 11 travnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Sonis M Central Place Theory after Christaller and Losch Some further explorations 2005 z dzherela 29 sichnya 2016 PDF Arhiv originalu PDF za 29 sichnya 2016 Procitovano 11 travnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Granberg A G Idei Avgusta Lyosha v Rossii 2005 Arhiv originalu za 26 sichnya 2016 Procitovano 11 travnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Shuper V A Ekonomicheskij landshaft Avgusta Lyosha Iskusstvo 2006 32 34 s Arhiv originalu za 2 lyutogo 2017 Procitovano 11 travnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Posilannya