Аваку м Абаку м чоловіче ім я Походить з івр חבקוק Chǎbhaqqūq обійми Божі давньоєврейського чоловічого імені що походить

Аваку́м (Абаку́м) — чоловіче ім'я.

Походить з (івр. חבקוק‎ — Chǎbhaqqūq, обійми (Божі)) — давньоєврейського чоловічого імені, що походить від імені біблійного пророка Авакума. Ім'я також тлумачиться як «борець», «сильний». В українську мову запозичене через церковнослов'янську (Аввакоумъ) з грецької (грец. Αββακούμ).

Від імені Авакум, Абакум утворюються відповідні форми по батькові: Авакумович, Авакумівна, Абакумович, Абакумівна.

Іменини — 15 грудня.

Скорочені та розмовно-побутові варіанти

Абаку́мко, Абаку́монько, Абаку́мочко, Аваку́мко, Аваку́монько, Аваку́мочко; Баку́м.

Відомі носії

Авакум — один з біблійних пророків Старого Заповіту.
Аввакум Петрович — російський православний священик, ідеолог старообрядців, противник літургійних реформ Никона
(VII ст. до Христа)

Примітки

Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с. — стор. 37-38
Беринда П. Лексикон славенороський. 1627. (Перевидано фотоспособом. К., 1961). — стор. 171
Петровский Н. А. Словарь русских личных имен. М., 1966., — стор. 33
Илчев С. Речник на личните и фамилии имена у българите. София, 1969., — стор. 41
Великий тлумачний словник сучасної української мови К.; Ірпінь: ВТФ Перун. 2001. — стор. 1651
. Архів оригіналу за 27 грудня 2010. Процитовано 12 січня 2011.
Л. Г. Скрипник, Н. П. Дзятківська. Власні імена людей. Словник-довідник. 3-тє вид. за ред. В. М. Русанівського. -К.:Наукова думка, 2005, — стор. 35

[1] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с. — стор. 37-38

[2] Беринда П. Лексикон славенороський. 1627. (Перевидано фотоспособом. К., 1961). — стор. 171

[3] Петровский Н. А. Словарь русских личных имен. М., 1966., — стор. 33

[4] Илчев С. Речник на личните и фамилии имена у българите. София, 1969., — стор. 41

[5] Великий тлумачний словник сучасної української мови К.; Ірпінь: ВТФ Перун. 2001. — стор. 1651

[6] . Архів оригіналу за 27 грудня 2010. Процитовано 12 січня 2011.

[7] Л. Г. Скрипник, Н. П. Дзятківська. Власні імена людей. Словник-довідник. 3-тє вид. за ред. В. М. Русанівського. -К.:Наукова думка, 2005, — стор. 35