Абшеро́нський піво́стрів — півострів на Каспійському узбережжі Кавказу, вдається в море на 60 км.
Абшеронський півострів | |
---|---|
Довколишні води | Каспійське море |
Площа | 2 110 км² |
Найвища точка | 310 м |
Країна | Азербайджан |
Абшеронський півострів у Вікісховищі |
Історія
Абшерон — старий нафтовидобувний регіон. У часи високого Середньовіччя (з VIII до XIII ст.) спостерігаємо численні письмові згадки бакинської нафти в працях арабських учених (Баладзорі, Масуді, Істахрі-Абу, Абу-Дулаф, Бекран та ін.), які описували самовилив нафти на поверхню та ранній колодязний видобуток на Абшеронському півострові. Так, Масуді у своєму трактаті «Середня книга» (перша половина X ст.) відзначає:
…в Баку було два головних джерела: з одного добувалася жовта і біла нафта, а з іншого — чорна і синя. Прибуток з кожного джерела становив понад тисячу дирхемів на рік.
Масуді та Істахрі, котрі відвідали район Баку в X ст., зазначали, що нафта й газ використовувалися для нагрівання води, приготування їжі, обпалення вапна, у військових та медичних цілях.
У X—XIII ст. в селі Балахани добувалася «легка нафта», а в Сурахани — «важка». Географ XIII століття пише, що нафту в Баку очищали, щоб позбутися від її поганого запаху і зробити нафту більш придатною для лікування.
Географія
Абшеронський півострів формою нагадує скорчений ніс, знятий у профіль. Удається до моря на 60 км, ширина до 30 км. На східному краю — піщана . Складений головним чином неогеновими і антропогеновими відкладеннями.
Поверхня — хвиляста рівнина (висоти від −26 м нижче за рівень моря біля берегів Каспію до 310 м на заході; середня висота 50—165 метрів) із брахіантиклінальними підняттями та грязьовими сопками (висота до 310 м на заході), з безстічними улоговинами, що містять солончаки і солоні озера; зустрічаються ділянки рухомих пісків. Ландшафт ефемерової напівпустелі із зимовою вегетацією трав. Поверхня рівнинна, місцями слабо погорбована.
На півострові є багаті нафтові й газові родовища (див. Бакинський нафтогазоносний район).
На південному узбережжі — місто Баку. . Багато грязьових вулканів.
Клімат
Переважає сухий субтропічний клімат. Середня температура січня +3 °C; липня +25 °C. Річна сума опадів коливається від 140 мм у південно-західній частині до 250 мм — у північній. Часті сильні вітри (норд).
Назва
Півострів отримав назву від селища Абшерон, що існувало до 20-х років XVIII століття. Найчастіше вважається, що слово «Абшерон»(آبشوران) походить від солона вода (мовою іраномовних татів аб — «вода», шерон — «солона»), первісно слово стосувалося Каспійського моря, а потім перейшло на прибережне селище.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- / Словарь современных географических названий, Издательство «У-Фактория», 2003. —
- Поспелов Е. М. Топонимический словарь. Издательство АСТ, 2005. —
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Abshero nskij pivo striv pivostriv na Kaspijskomu uzberezhzhi Kavkazu vdayetsya v more na 60 km Absheronskij pivostrivDovkolishni vodiKaspijske morePlosha2 110 km Najvisha tochka310 mKrayina Azerbajdzhan Absheronskij pivostriv u VikishovishiIstoriyaAbsheron starij naftovidobuvnij region U chasi visokogo Serednovichchya z VIII do XIII st sposterigayemo chislenni pismovi zgadki bakinskoyi nafti v pracyah arabskih uchenih Baladzori Masudi Istahri Abu Abu Dulaf Bekran ta in yaki opisuvali samoviliv nafti na poverhnyu ta rannij kolodyaznij vidobutok na Absheronskomu pivostrovi Tak Masudi u svoyemu traktati Serednya kniga persha polovina X st vidznachaye v Baku bulo dva golovnih dzherela z odnogo dobuvalasya zhovta i bila nafta a z inshogo chorna i sinya Pributok z kozhnogo dzherela stanoviv ponad tisyachu dirhemiv na rik Masudi ta Istahri kotri vidvidali rajon Baku v X st zaznachali sho nafta j gaz vikoristovuvalisya dlya nagrivannya vodi prigotuvannya yizhi obpalennya vapna u vijskovih ta medichnih cilyah U X XIII st v seli Balahani dobuvalasya legka nafta a v Surahani vazhka Geograf XIII stolittya pishe sho naftu v Baku ochishali shob pozbutisya vid yiyi poganogo zapahu i zrobiti naftu bilsh pridatnoyu dlya likuvannya GeografiyaAbsheronskij pivostriv formoyu nagaduye skorchenij nis znyatij u profil Udayetsya do morya na 60 km shirina do 30 km Na shidnomu krayu pishana Skladenij golovnim chinom neogenovimi i antropogenovimi vidkladennyami Poverhnya hvilyasta rivnina visoti vid 26 m nizhche za riven morya bilya beregiv Kaspiyu do 310 m na zahodi serednya visota 50 165 metriv iz brahiantiklinalnimi pidnyattyami ta gryazovimi sopkami visota do 310 m na zahodi z bezstichnimi ulogovinami sho mistyat solonchaki i soloni ozera zustrichayutsya dilyanki ruhomih piskiv Landshaft efemerovoyi napivpusteli iz zimovoyu vegetaciyeyu trav Poverhnya rivninna miscyami slabo pogorbovana Na pivostrovi ye bagati naftovi j gazovi rodovisha div Bakinskij naftogazonosnij rajon Na pivdennomu uzberezhzhi misto Baku Bagato gryazovih vulkaniv Klimat Perevazhaye suhij subtropichnij klimat Serednya temperatura sichnya 3 C lipnya 25 C Richna suma opadiv kolivayetsya vid 140 mm u pivdenno zahidnij chastini do 250 mm u pivnichnij Chasti silni vitri nord NazvaPivostriv otrimav nazvu vid selisha Absheron sho isnuvalo do 20 h rokiv XVIII stolittya Najchastishe vvazhayetsya sho slovo Absheron آبشوران pohodit vid solona voda movoyu iranomovnih tativ ab voda sheron solona pervisno slovo stosuvalosya Kaspijskogo morya a potim perejshlo na priberezhne selishe LiteraturaPortal Geografiya Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij Izdatelstvo U Faktoriya 2003 ISBN 5 94799 148 9 Pospelov E M Toponimicheskij slovar Izdatelstvo AST 2005 ISBN 5 17 016407 6