Аброкома Аши | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Abrocoma cinerea (Thomas, 1919) | ||||||||||||||||||
Мапа розповсюдженості Аброкоми Аши | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Аброкома Аши (Abrocoma cinerea) належить ряду гризуни, латинське слово «cinerea» вказує на їх сіре забарвлення.
Середовище проживання
Ареал розповсюдження шиншилового щура Аши обмежується високогірними районами на південному сході Перу, південному західі Болівії, північной частини Чилі і північно-західній Аргентині. Висотний діапазон: 3850 — 5000 м над рівнем моря. Мешкає в гірських, посушливих місцях Альтіплано. Будує нори у виходах сланцю і в гущині чагарників. Мешкає як у непотривожених людьми областях і охоче селиться в покинутих людьми кам'яних стінах. Виключно травоїдний, переважно харчується видами: і Azorella compacta.
Зовнішній вигляд
Glanz & Anderson (1990) а також Emmons (1999) охарактеризували Abrocoma bennettii так само як і Abrocoma cinerea як ті, що спеціалізується для земного життя у відкритих житлах і що живуть в норах серед скель; вони мають короткий хвіст, зменшений перший палець ноги (лат. hallux), і розширені вушні раковини. Спинне забарвлення світло-сірувате, злегка блідіше ніж нейтрально-сіре. Волосся черева сіре з білуватими наконечниками, які дають враження, що черево білу. Грудинна залоза покрита білим волоссям: унаслідок загального забарвлення черева, білий клапоть не виглядає дуже чітким. Волосся, що оточує періанальний регіон, біле біля основи. Передні й задні ноги покриті білуватим волоссям. Хвіст — нейтрально сірий вгорі й білий, чи близько того до краю. Розмір середній. Загальна довжина < 286 мм, довжина голови й тіла < 196 мм, довжина хвоста < 96 мм, довжина задніх лап < 27 мм. Довжина хвоста значно менша, ніж для інші видів, а повна довжина і довжина задньої лапи значно менші, ніж для Abrocoma budini, Abrocoma famatina, Abrocoma shistacea. Відношення довжини хвоста до загальної довжини, а також довжини хвоста до довжини голови й тіла є найменшим серед видів роду.
Джерела
- Dunnum, J., Bernal, N., Vivar, E., Jayat, J. & Ojeda, R. 2008. Abrocoma cinerea. In: IUCN 2012 [ 10 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- Glanz W.E. and S. Anderson (1990) Notes on Bolivian mammals. 7. A new species of Abrocoma (Rodentia) and relationships of the Abrocomidae. American Museum Novitates 2991:1-32.
- Emmons L.H. (1999) A new genus and species of abrocomid rodent from Peru (Rodentia: Abrocomidae). American Museum Novitates 3279: 1-14.
- Janet K. Braun and Michael A. (2002) Mares Systematics of the Anrocoma cinerea species complex (Rodenta: Abrocomidae), with a description of a new species of Abrocoma. Journal of Mammalogy. 83(1): 1-19
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Abrokoma Ashi Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Grizuni Rodentia Pidryad Yizhatcevidi Hystricomorpha Rodina Abrokomovi Abrocomidae Rid Abrokoma Abrocoma Vid Abrokoma Ashi Binomialna nazva Abrocoma cinerea Thomas 1919 Mapa rozpovsyudzhenosti Abrokomi Ashi Posilannya EOL 127467 ITIS 584788 MSOP 42657 NCBI 126064 Abrokoma Ashi Abrocoma cinerea nalezhit ryadu grizuni latinske slovo cinerea vkazuye na yih sire zabarvlennya Seredovishe prozhivannyaAreal rozpovsyudzhennya shinshilovogo shura Ashi obmezhuyetsya visokogirnimi rajonami na pivdennomu shodi Peru pivdennomu zahidi Boliviyi pivnichnoj chastini Chili i pivnichno zahidnij Argentini Visotnij diapazon 3850 5000 m nad rivnem morya Meshkaye v girskih posushlivih miscyah Altiplano Buduye nori u vihodah slancyu i v gushini chagarnikiv Meshkaye yak u nepotrivozhenih lyudmi oblastyah i ohoche selitsya v pokinutih lyudmi kam yanih stinah Viklyuchno travoyidnij perevazhno harchuyetsya vidami i Azorella compacta Zovnishnij viglyadGlanz amp Anderson 1990 a takozh Emmons 1999 oharakterizuvali Abrocoma bennettii tak samo yak i Abrocoma cinerea yak ti sho specializuyetsya dlya zemnogo zhittya u vidkritih zhitlah i sho zhivut v norah sered skel voni mayut korotkij hvist zmenshenij pershij palec nogi lat hallux i rozshireni vushni rakovini Spinne zabarvlennya svitlo siruvate zlegka blidishe nizh nejtralno sire Volossya chereva sire z biluvatimi nakonechnikami yaki dayut vrazhennya sho cherevo bilu Grudinna zaloza pokrita bilim volossyam unaslidok zagalnogo zabarvlennya chereva bilij klapot ne viglyadaye duzhe chitkim Volossya sho otochuye perianalnij region bile bilya osnovi Peredni j zadni nogi pokriti biluvatim volossyam Hvist nejtralno sirij vgori j bilij chi blizko togo do krayu Rozmir serednij Zagalna dovzhina lt 286 mm dovzhina golovi j tila lt 196 mm dovzhina hvosta lt 96 mm dovzhina zadnih lap lt 27 mm Dovzhina hvosta znachno mensha nizh dlya inshi vidiv a povna dovzhina i dovzhina zadnoyi lapi znachno menshi nizh dlya Abrocoma budini Abrocoma famatina Abrocoma shistacea Vidnoshennya dovzhini hvosta do zagalnoyi dovzhini a takozh dovzhini hvosta do dovzhini golovi j tila ye najmenshim sered vidiv rodu DzherelaDunnum J Bernal N Vivar E Jayat J amp Ojeda R 2008 Abrocoma cinerea In IUCN 2012 10 listopada 2012 u Wayback Machine Glanz W E and S Anderson 1990 Notes on Bolivian mammals 7 A new species of Abrocoma Rodentia and relationships of the Abrocomidae American Museum Novitates 2991 1 32 Emmons L H 1999 A new genus and species of abrocomid rodent from Peru Rodentia Abrocomidae American Museum Novitates 3279 1 14 Janet K Braun and Michael A 2002 Mares Systematics of the Anrocoma cinerea species complex Rodenta Abrocomidae with a description of a new species of Abrocoma Journal of Mammalogy 83 1 1 19 Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi