Абрамович Ігор Олександрович

Ігор Олександрович Абрамович (24 серпня 1984(1984-08-24), Харків) — український бізнесмен та політик, мільярдер, нардеп IX скл. (з 29 липня 2022 до 6 лютого 2023 від проросійської фракції ОПЗЖ^[⇨]), був заступником голови комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики. З 22 травня 2022 до 6 лютого 2023 був співголовою депутатської групи «Відновлення України».

Абрамович Ігор Олександрович
Народився	24 серпня 1984(1984-08-24) (39 років) Харків, Українська РСР, СРСР
Країна	Україна
Діяльність	політик, бізнес
Галузь	політик і підприємець
Знання мов	українська, російська і англійська
Членство	Верховна Рада України IX скликання
Посада	народний депутат України
Партія	Опозиційна платформа — За життя (24 лютого 2022)
Медіафайли у Вікісховищі

Народний депутат України
IX скликання
ОПЗЖ	29 серпня 2019	—	24 лютого 2022
Відновлення України	22 травня 2022	—	6 лютого 2023
Картка на сайті Верховної Ради України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Абрамович.

12 лютого 2022 року, перед повномасштабним вторгненням РФ до України, виїхав з України до Варшави, далі до Франції. Станом на 19 серпня 2022, проти 80 осіб (включно з Абрамовичем) було відкрито провадження ДБР з приводу незаконного перетину кордону, використання службового становища.

За даними руху Чесно, з 24 лютого до 1 червня 2022 він пропустив всі засідання, щодо яких є дані.

12 січня 2023 року Ігор Абрамович повернувся в Україну, оскільки був присутнім на засіданні Верховної ради.

Вже 6 лютого Абрамовича позбавили депутатського мандату за власним бажанням

Освіта

2001 року закінчив Харківський ліцей № 174 «Професіонал» з поглибленим вивченням англійської мови та комп'ютерних технологій.

2004 року закінчив школу «St. Andrew's Cambridge and London School» (Британія).

Має вищі освіти за спеціальностями:

• «Економіка підприємств» (Харківська академія народного господарства, 2007);
• «Адміністративний менеджмент» (Харківський політехнічний інститут, 2009);
• «Геофізика» (Івано-Франківський технічний університет нафти і газу, 2014);
• «Теплоенергетика» (Київський політехнічний інститут, 2017).

Кар'єра

З 2007 до 2012 посідає керівні посади в будівельному холдингу.

З 2012 до 2015 — заступник голови правління ПАТ «Концерн АВЕК та Ко».

З 2015 до 2016 — акціонер і президент енергогенеруючої компанії ТОВ «ДВ Нафтогазовидобувна Компанія».

З  2016 до 2017 — президент інжинірингової компанії «Inter energy group IEG», що діє у сфері нафтогазовидобувної, енергетичної, транспортної галузей.

2017—2019 — займався власним бізнесом.

Бізнес

Основні напрямки бізнесу: газодобувна галузь, альтернативна  енергетика, трейдинг газу й електроенергії, дорожнє будівництво, будівництво та девелопмент житлової та комерційної нерухомості, ІТ, фондові ринки.

2015 — створив газодобувну компанію ТОВ «УкргазІнвест». Згодом 50 % частки в компанії продав інвестиційному фонду «Каскад-Інвест» Віталія Хомутинника. Згідно із даними відкритого реєстру, до групи компаній Абрамовича входять як українські юридичні особи, так і нерезидентські структури «Айміні інвестментс лімітед», «Самалені файненс лтд», «Ейміні холдингз лтд», «Нісіомі інвестментс».

Політика

2006—2011 — депутат Жовтневої районної ради Харкова, член комісії з питань ЖКГ.

2007—2012 — помічник народного депутата з Харкова Олександра Фельдмана (блок Тимошенко) у ВРУ VI скликання.

На виборах 2019 року обраний нардепом від проросійської партії ОПЗЖ у списку під № 14. За даними громадської мережі ОПОРА, Абрамович у 65,7 % голосувань голосував відмінно від загальної позиції ОПЗЖ.

У листопаді 2019 Абрамовичу через велику кількість прогулів засідань парламенту та комітетів не виплатили зарплатню.

Мав посаду заступника голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. 15 березня 2022 стало відомо, що зі складу фракції ОПЗЖ вийшов Ігор Абрамович разом з іншими трьома депутатами.

З 22 травня 2022 року по 6 лютого 2023 року — співголова депутатської групи «Відновлення України». Написав заяву про дострокове складання повноважень народного депутата. Входив до Комісії із захисту прав великих інвесторів при ВРУ. Входив до парламентської делегації ВРУ в Асамблеї НАТО — міжпарламентському органі, який є головним майданчиком для обговорення парламентаріями всього світу питань безпеки. 6 лютого 2023 року склав повноваження депутата.

Був найактивнішим у законотворчості з депутатів проросійської партії ОПЗЖ. Співавтор ста законодавчих ініціатив, які стосуються питань боротьби з рейдерством, пом'якшення фіскального тиску на малий бізнес, соціального захисту населення (зокрема, збільшення обсягу державної допомоги при народженні дитини та її диференціація для другої, третьої та кожної наступної дитини, скасування ПДВ на соціально значущі товари для пільгових категорій громадян, збільшення мінімального розміру пенсії).

Статки

2019 року задекларував 13 квартир, люксовий автопарк (з машин марок Lexus, Mercedes, Porsche) і колекцію швейцарських годинників, вартістю з квартиру в Києві.  У дружини — вишукані прикраси та сумки за 10 тисяч доларів, великий автопарк машин, колекцію дорогих швейцарських годинників (Hublot, Rolex, Audemars Piguet, Breguet), дорогі ювелірні прикраси (Jacob & Co, (Cartier), Tom Ford), твори мистецтва (картини Дуду Герштейна тощо).

2019 року задекларував 88 млн грн готівки.

2020 — увійшов до переліку 25 найзаможніших депутатів України IX скликання.

Родина

• Дружина — Марина Семенівна Абрамович, власниця компанії Original Copy (Словаччина).

• Діти — Ілля, Єва, Ніка, Лія та Лев.
• Батько — Олександр Ілліч Абрамович, підприємець.
• Дід — (Ілля Олександрович Абрамович) (1930—2005) — інженер-винахідник, професор, академік, заслужений діяч науки і техніки України, почесний громадянин міста Харкова.

Примітки

1. Ще один нардеп від ОПЗЖ складає мандат. Українська правда (укр.). Процитовано 25 квітня 2023.
2. Фракція «Опозиційної платформи – За життя» в новій Раді: список народних депутатів [ 22 серпня 2019 у Wayback Machine.] Сегодня (26 липня 2019)
3. У Раді створено нову депутатську групу "Відновлення України" - нардеп. www.unian.ua (укр.). УНІАН. Процитовано 25 квітня 2023.
4. У Раді підрахували нардепів, які втекли через війну в Україні. www.unian.ua (укр.). УНІАН. Процитовано 25 квітня 2023.
5. Депутати Абрамович і Плачкова пояснили свій вихід із фракції ОПЗЖ. Радіо Свобода (укр.). 15 березня 2022. Процитовано 25 квітня 2023.
6. "Батальйон Монако": ДБР відкрило провадження проти нардепів та бізнесменів, — ЗМІ (укр.). Фокус (журнал). 19 серпня 2022. Процитовано 25 квітня 2023.
7. ДБР розслідує перетин кордону “батальйоном Монако”: у списку понад 80 осіб. Українська правда (укр.). Процитовано 25 квітня 2023.
8. Бійці “батальйону Монако” Столар і Абрамович повернулись в Україну – джерела. Українська правда (укр.). Процитовано 2 червня 2023.
9. Рада забрала мандат у нардепа від ОПЗЖ Абрамовича. Українська правда (укр.). Процитовано 2 червня 2023.
10. . lyceum-prof.at.ua. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
11. . lyceum-prof.at.ua. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
12. UA, Голос. . golos.ua (рос.). Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
13. Smith, R. J.; Bryant, R. G. (27 жовтня 1975). . Biochemical and Biophysical Research Communications. Т. 66, № 4. с. 1281—1286. doi:10.1016/0006-291x(75)90498-2. ISSN 0006-291X. PMID 3. Архів оригіналу за 12 жовтня 2020. Процитовано 6 серпня 2021.
14. . dvtec2.com.ua. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
15. . Архів оригіналу за 17 січня 2020. Процитовано 6 серпня 2021.
16. Chow, Y. W.; Pietranico, R.; Mukerji, A. (27 жовтня 1975). . Biochemical and Biophysical Research Communications. Т. 66, № 4. с. 1424—1431. doi:10.1016/0006-291x(75)90518-5. ISSN 0006-291X. PMID 6. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 6 серпня 2021.
17. . PEP.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
18. . posipaky.info. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
19. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
20. Голос Кремля. Кого Фірташ, Льовочкін і Медведчук взяли у список [ 14 липня 2019 у Wayback Machine.] Українська правда (9 липня 2019)
21. Верховна Рада IX скликання. Підсумки року роботи.
22. . Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано 26 травня 2020.
23. . itd.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 21 жовтня 2019. Процитовано 6 серпня 2021.
24. . hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
25. . iportal.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
26. . www.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
27. У нардепа колишньої ОПЗЖ Абрамовича забрали мандат. РБК-Україна (укр.). Процитовано 13 лютого 2023.
28. . Слово і Діло (укр.). Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
29. . w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
30. . w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
31. . w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
32. Gazeta.ua (1 червня 2021). . Gazeta.ua (укр.). Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
33. . w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
34. . w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
35. . www.unian.ua (укр.). УНІАН. Архів оригіналу за 15 вересня 2019. Процитовано 26 травня 2020.
36. Абрамович Ігор Олександрович [ 7 липня 2021 у Wayback Machine.], 2019, Щорічна, Bihus.декларація
37. ТОП-20 депутатів з найбільшою кількістю готівки [ 7 вересня 2021 у Wayback Machine.], Громадське, 17 червня 2020
38. . Апостроф (рос.). Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
39. . declarations.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 13 січня 2020. Процитовано 13 січня 2020.

Посилання

• Абрамович Ігор Олександрович [ 22 серпня 2019 у Wayback Machine.] Чесно
• Сторінка на сайті ВРУ [ 21 жовтня 2019 у Wayback Machine.]