Абрамов Федір Олексійович | |
---|---|
Народився | 8 (21) березня 1904 Лисичанськ, Бахмутський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія |
Помер | 5 грудня 1982 (78 років) Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР |
Країна | Російська імперія → СРСР |
Діяльність | геолог |
Alma mater | Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» (1930) |
Галузь | гірнича справа |
Заклад | НТУ ДП Інститут геотехнічної механіки імені М. С. Полякова НАН України |
Посада | завідувач кафедри аерології та охорони праці Національного гірничого університету в 1940—1969 роках |
Вчене звання | професор[d] |
Науковий ступінь | доктор технічних наук |
Аспіранти, докторанти | Зорін Андрій Микитович |
Членство | АН УРСР |
Війна | німецько-радянська війна |
Нагороди |
Фе́дір Олексі́йович Абра́мов (* 8 (21) березня 1904, колишній рудник Скальковський, передмістя Лисичанська — сучасна Луганська область — † 5 грудня 1982) — український вчений в царині гірничої справи, доктор технічних наук — 1952, професор — 1952, член-кореспондент АН УРСР — 1967, заслужений діяч науки УРСР — 1974.
Життєпис
1930 року закінчив Дніпропетровський гірничий інститут, викладав у ньому. З 1962 працює в Інституті геотехнічної механіки АН УРСР.
З 1940 по 1969 рік (із перервою в 1941—1944) завідував кафедрою аерології та охорони праці Національного гірничого університету.
Учасник Другої світової війни.
У 1952 році захистив докторську дисертацію, котра була присвячена дослідженню аеродинаміки вертикальних стовбурів шахт з новими видами армування.
На кафедрі розробляли методики, необхідні при швидкому будівництві Московського метрополітену в 1950-х роках.
До 1982 року керував відділом рудникової аерогазотермодинаміки інституту геотехнічної механіки.
Керував дослідженнями, що були висвітлені в «Довіднику по рудниковій вентиляції», в творчий колектив входили О. С. Гершун, Б. Є. Грецінгер, , , Л. П. Роменський, В. Е. Стрейманн, , Г. А. Шевелєв.
Є засновником наукової школи в царині рудникової вентиляції.
Першим в СРСР обґрунтував та довів на практиці економічну й технічну доцільність застосування індивідуального кріплення очисних вибоїв шахт Донбасу.
Його праці стосуються проблем провітрювання і аерогазодинаміки шахт, запобігання раптовим викидам вугілля, породи і газу в них.
Розробив методику контролю-депресивної зйомки провітрювання шахт і рудників.
На шахтах Донбасу був запроваджений запропонований ним клиновий принцип виймання металевих стояків.
Був ініціатором та одним із розробників серії моделюючих приладів, що впроваджувалися у промисловість.
Під його керівництвом:
- створено аеродинамічні засоби регулювання дебіту повітря на видобуткових дільницях,
- здійснено математичне обґрунтування перехідних аерогазодинамічних процесів,
- розроблено алгоритми та програми розрахунку вентиляції шахт,
- закладено теоретичні основи електричного моделювання шахтних вентиляційних мереж.
Нагороджений орденом Леніна, орденами і медалями, Державною премією УРСР 1976 року — за розробку та втілення в життя методики подолання газового бар'єру, котрий забезпечує на сильнозагазованих шахтах лавове навантаження понад 1000 тон в добу.
Зареєстровано його винахіди «Спосіб вимірювання дебітів метану з дегазаційних скважин» — співавтор, зокрема, з В. Е. Фрундіним,
- «Іскробезпечний метанометр з уніфікованим виходом», у співавторстві.
Деякі з надрукованих його наукових робіт:
- «Електричне моделювання вентиляційних мереж вугільних шахт», 1957, Москва, «Вуглетехвидав», разом з Н. А. Фроловим,
- «Прилади для контролю вентиляції шахт», навчальний посібник, разом з А. Ф. Мілєтичем, 1960, Москва, «Держгіртехвидав»,
- «Моделювання вентиляційних мереж шахт», 1961, у колективі,
- «Аеродинамічний опір гірських виробіток та тунелів метрополітену», разом з В. А. Долинським та І. А. Ідельчиком, 1964, Москва, «Недра»,
- «Лабораторний практикум по рудничній вентиляції», разом з В. А. Бойком та В. А. Долинським, 1966,
- «Автоматизація провітрювання шахт» — з В. А. Бойком, Київ, «Наукова думка», 1967,
- «Моделювання динамічних процесів рудничної аерології» — з , 1981,
- «Фізико-хімічний спосіб запобігання газодинамічних явищ у вугільних шахтах» — Абрамов, В. А. Олейник, В. В. Репка, Г. А. Шевелєв, 1982, «Наукова думка», Київ.
Джерела
- УРЕ [ 4 травня 2014 у Wayback Machine.]
- історія кафедри[недоступне посилання з червня 2019]
- Електронічна книжниця [ 17 травня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
Посилання
- Абрамов, Федір Олексійович (вчений) [ 22 березня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- Персональна сторінка на сайті Національної академії наук України
Це незавершена стаття про українського науковця. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Abramov Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Fedir Abramov Posada Abramov Fedir OleksijovichNarodivsya8 21 bereznya 1904 Lisichansk Bahmutskij povit Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiyaPomer5 grudnya 1982 1982 12 05 78 rokiv Dnipropetrovsk Ukrayinska RSR SRSRKrayinaRosijska imperiya SRSRDiyalnistgeologAlma materNacionalnij tehnichnij universitet Dniprovska politehnika 1930 Galuzgirnicha spravaZakladNTU DP Institut geotehnichnoyi mehaniki imeni M S Polyakova NAN UkrayiniPosadazaviduvach kafedri aerologiyi ta ohoroni praci Nacionalnogo girnichogo universitetu v 1940 1969 rokahVchene zvannyaprofesor d Naukovij stupindoktor tehnichnih naukAspiranti doktorantiZorin Andrij MikitovichChlenstvoAN URSRVijnanimecko radyanska vijnaNagorodi Fe dir Oleksi jovich Abra mov 8 21 bereznya 1904 19040321 kolishnij rudnik Skalkovskij peredmistya Lisichanska suchasna Luganska oblast 5 grudnya 1982 ukrayinskij vchenij v carini girnichoyi spravi doktor tehnichnih nauk 1952 profesor 1952 chlen korespondent AN URSR 1967 zasluzhenij diyach nauki URSR 1974 Zhittyepis1930 roku zakinchiv Dnipropetrovskij girnichij institut vikladav u nomu Z 1962 pracyuye v Instituti geotehnichnoyi mehaniki AN URSR Z 1940 po 1969 rik iz perervoyu v 1941 1944 zaviduvav kafedroyu aerologiyi ta ohoroni praci Nacionalnogo girnichogo universitetu Uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni U 1952 roci zahistiv doktorsku disertaciyu kotra bula prisvyachena doslidzhennyu aerodinamiki vertikalnih stovburiv shaht z novimi vidami armuvannya Na kafedri rozroblyali metodiki neobhidni pri shvidkomu budivnictvi Moskovskogo metropolitenu v 1950 h rokah Do 1982 roku keruvav viddilom rudnikovoyi aerogazotermodinamiki institutu geotehnichnoyi mehaniki Keruvav doslidzhennyami sho buli visvitleni v Dovidniku po rudnikovij ventilyaciyi v tvorchij kolektiv vhodili O S Gershun B Ye Grecinger L P Romenskij V E Strejmann G A Shevelyev Ye zasnovnikom naukovoyi shkoli v carini rudnikovoyi ventilyaciyi Pershim v SRSR obgruntuvav ta doviv na praktici ekonomichnu j tehnichnu docilnist zastosuvannya individualnogo kriplennya ochisnih viboyiv shaht Donbasu Jogo praci stosuyutsya problem provitryuvannya i aerogazodinamiki shaht zapobigannya raptovim vikidam vugillya porodi i gazu v nih Rozrobiv metodiku kontrolyu depresivnoyi zjomki provitryuvannya shaht i rudnikiv Na shahtah Donbasu buv zaprovadzhenij zaproponovanij nim klinovij princip vijmannya metalevih stoyakiv Buv iniciatorom ta odnim iz rozrobnikiv seriyi modelyuyuchih priladiv sho vprovadzhuvalisya u promislovist Pid jogo kerivnictvom stvoreno aerodinamichni zasobi regulyuvannya debitu povitrya na vidobutkovih dilnicyah zdijsneno matematichne obgruntuvannya perehidnih aerogazodinamichnih procesiv rozrobleno algoritmi ta programi rozrahunku ventilyaciyi shaht zakladeno teoretichni osnovi elektrichnogo modelyuvannya shahtnih ventilyacijnih merezh Mogila Fedora Oleksijovicha Abramova na Sursko Litovskomu kladovishi v Dnipri Nagorodzhenij ordenom Lenina ordenami i medalyami Derzhavnoyu premiyeyu URSR 1976 roku za rozrobku ta vtilennya v zhittya metodiki podolannya gazovogo bar yeru kotrij zabezpechuye na silnozagazovanih shahtah lavove navantazhennya ponad 1000 ton v dobu Zareyestrovano jogo vinahidi Sposib vimiryuvannya debitiv metanu z degazacijnih skvazhin spivavtor zokrema z V E Frundinim Iskrobezpechnij metanometr z unifikovanim vihodom u spivavtorstvi Deyaki z nadrukovanih jogo naukovih robit Elektrichne modelyuvannya ventilyacijnih merezh vugilnih shaht 1957 Moskva Vugletehvidav razom z N A Frolovim Priladi dlya kontrolyu ventilyaciyi shaht navchalnij posibnik razom z A F Milyetichem 1960 Moskva Derzhgirtehvidav Modelyuvannya ventilyacijnih merezh shaht 1961 u kolektivi Aerodinamichnij opir girskih virobitok ta tuneliv metropolitenu razom z V A Dolinskim ta I A Idelchikom 1964 Moskva Nedra Laboratornij praktikum po rudnichnij ventilyaciyi razom z V A Bojkom ta V A Dolinskim 1966 Avtomatizaciya provitryuvannya shaht z V A Bojkom Kiyiv Naukova dumka 1967 Modelyuvannya dinamichnih procesiv rudnichnoyi aerologiyi z 1981 Fiziko himichnij sposib zapobigannya gazodinamichnih yavish u vugilnih shahtah Abramov V A Olejnik V V Repka G A Shevelyev 1982 Naukova dumka Kiyiv DzherelaURE 4 travnya 2014 u Wayback Machine istoriya kafedri nedostupne posilannya z chervnya 2019 Elektronichna knizhnicya 17 travnya 2014 u Wayback Machine ros PosilannyaAbramov Fedir Oleksijovich vchenij 22 bereznya 2022 u Wayback Machine VUE Personalna storinka na sajtiNacionalnoyi akademiyi nauk UkrayiniCe nezavershena stattya pro ukrayinskogo naukovcya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi