Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Їдці» — картина нідерландського художника, графіка та пост імпресіоніста Вінсента ван Гога. Створена в 1885 році. Зберігається у Музеї Вінсента ван Гога, в Амстердамі.
| «Їдці картоплі» De Aardappeleters | |
 | |
| Автор | Вінсент ван Гог |
|---|---|
| Час створення | 1885 |
| Розміри | 82 x 114 см |
| Матеріал | полотно, олія |
| Місцезнаходження | Музей Вінсента ван Гога (Амстердам) |
Це перша велика робота художника, написана у так званий «нюененський період» (1883—1885). В ці роки проявляється своєрідність творчої манери художника. Майстер пише темними фарбами, сюжети його робіт одноманітні, в них відчувається симпатія до селян і співчуття до їхнього важкого життя. Головні герої картин голландського періоду — селяни, зображені за своїми повсякденними заняттями.
Історія створення
26 березня 1885 року від серцевого удару помирає батько Вінсента — пастир . Пригнічений горем, Вінсент пориває з сім'єю, відмовляється від своєї частки спадщини і після сварки з сестрою переїжджає в майстерню при церкві. В ці дні він починає працювати над новою картиною — «Їдці картоплі».
Над полотном Вінсент працює весь квітень, роблячи безліч ескізів для остаточної версії, написаної олією на полотні.
У своєму листі братові художник пише:
 | «Хочу повідомити тобі, що працюю над «Їдцями картоплі». Написав нові етюди голів і особливо сильно змінив руки. Намагаюся, перш за все, внести в картину життя ... Я не відправлю тобі «Їдців картоплі» до тих пір, поки не буду переконаний, що в них щось є. Але я рухаюся з ними вперед і думаю, в них з'явилося щось зовсім інше, ніж все, що ти коли-небудь бачив у моїх роботах. Принаймні, чітко бачив. Я, перш за все, маю на увазі життя. Я відтворюю її по пам'яті на самій картині. Але ж ти сам знаєш, скільки разів я писав до цього голови! Крім того, я щовечора забігаю до моїх натурників і дещо уточнюю прямо на місці. Однак в картині я даю волю своїм думкам і фантазії, чого не роблю в етюдах, де такий творчий процес хоча і може мати місце, але де поживу для уяви треба шукати в реальності, якщо хочеш, щоб воно не пішло хибним шляхом». |  |
Влітку 1887 року в листі до молодшої сестри Вінсент пише наступне:
| | «...Найкраще з того, що я зробив, це, в кінцевому рахунку, картина, яку я написав у Нюенені, - селяни, що їдять картоплю. Після неї у мене не було можливості наймати натурщиків, зате я встиг глибше вивчити питання кольору. Сподіваюся, що пізніше, коли я зможу знайти потрібні моделі для своїх фігур, я ще доведу, що здатний на дещо краще, ніж зелені краєвиди і квіти.» | |
Картину було вперше виставлено у серпні 1885 року в Гаазі. Критики нарікали на грубий мазок та викривлення фігур, проте брат Тео був більш завбачливий у своїй оцінці: «Почекайте і побачите чи є у нього талант. Я вважаю, що є. Якщо він досягне успіху у своїй роботі, то стане великою людиною».
Сюжет та композиція
На картині зображена сім'я нюененських селян, що сидять навколо дерев'яного столу. Перед молодою жінкою стоїть тарілка з картоплею, що випускає гарячий пар, уважний вираз обличчя жінки говорить про те, що вона ділить їжу на порції. Літня жінка праворуч розливає в чашки чорну каву. Три покоління селянської родини, що живуть під одним дахом, увечері зібралися разом за скромною трапезою. Масляний світильник, який поширює тьмяне світло, показує бідність цих людей і в той же час створює атмосферу тиші, непричетності до суєтного світу. Слабке тремтяче світло лампи в рівній мірі освітлює обличчя персонажів: на кожному з них лежить печать важкого, сповненого турбот життя, але всі вони наповнені єдиним почуттям подяки за прожитий день, за цю їжу, за те, що всі вони сьогодні, як і вчора, зібралися за спільним столом. Очі цих людей висловлюють довіру один до одного, подяку за спільне життя і почуття взаємної згоди, навіть кожен їх грубий жест наповнений любов'ю.
У своєму листі братові художник пише:
| | «У ній я намагався підкреслити, що ці люди, поїдають свою картоплю при світлі лампи, тими ж руками, які вони простягають до страви, копали землю; таким чином, полотно говорить про важку працю і про те, що персонажі чесно заробили свою їжу. Я хотів дати уявлення про зовсім інший спосіб життя, ніж той, який ведемо ми, цивілізовані люди. Тому я не потребую, щоб річ подобалася і щоб кожен відразу ж приходив від неї в захват». | |
Сюжет картини пов'язаний з реальними людьми. В голландський період, Ван Гог часто звертався до тематики, що має відношення до важкого повсякденного життя селян. Він кілька років жив пліч-о-пліч з людьми, для яких злидні були постійним супутником, і бачив їхні страждання. Сім'я де Гроот, зображена на полотні, була знайома художнику. Побачивши одного разу, як селяни зібралися за мізерною трапезою, Ван Гог вирішив перенести сюжет на полотно. Мати сімейства — Гардена де Гроот позувала Ван Гогу для портрета селянки.
Версії
-
![image]()
«Їдці картоплі», 1885 р., Музей Креллер-Мюллер, Нідерланди -
![image]()
«Їдці картоплі», 1885 р., приватна колекція -
![image]()
«Їдці картоплі», первісна композиція, квітень 1885 р. -
![image]()
Літографія (Квітень 1885), Музей Тіссена - Борнеміси, Мадрид, Іспанія
Крадіжка
В грудні 1988 року злодії викрали ранню версію картини «Їдці картоплі», «Інтер'єр ткацької майстерні» та «Сушені соняшники» з музею Креллер-Мюллер. У квітні 1989 року крадії повернули «Інтер'єр ткацької майстерні» і вимагали 2,5 мільйона доларів викупу, дві інші картини поліція повернула 14 липня 1989 року, викуп не було сплачено.
14 квітня 1991 року Музей ван Гога був пограбований, викрали двадцять робіт художника, включаючи останній варіант картини «Їдці картоплі». З невідомої причини викрадачі залишили свою вантажівку разом з картинами поряд з місцем злочину. Тому полотна були відсутні в музеї лише 35 хвилин.
Наслідування
У 2011 році московська презентувала спектакль «Їдці». Ідея спектаклю належить хореографу . Картина Ван Гога «Їдці картоплі» — поштовх для розвитку ідеї постановки спектаклю. За основу спектаклю обрано цитату Ван Гога: «Кожен, хто ризикує вийти у відкрите море, повинен пройти через період тривог і блукань на дотик».
назвав свій роман «Їдці картоплі», етюд до картини став ілюстрацією переживань і прагнень головних героїв книги.
написав вірш «Їдці картоплі», цикл «Фарби пам'яті». У вірші автор проводить паралелі зі сталінськими репресіями.
Джерела
- Музей Вінсента Ван Гога [ 3 серпня 2009 у Wayback Machine.]
- Wikiart [ 2 березня 2015 у Wayback Machine.]
- Листи Вінсента Ван Гога [ 29 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- І.Стоун. «Жага до життя: Повість про Вінсента Ван Гога» [ 13 лютого 2014 у Wayback Machine.]
Примітки
- . Архів оригіналу за 6 серпня 2013. Процитовано 23 вересня 2014.
- Листи Вінсента Ван Гога [ 25 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 1 липня 2014. Процитовано 23 вересня 2014.
- . Архів оригіналу за 15 жовтня 2014. Процитовано 23 вересня 2014.
- . Архів оригіналу за 11 жовтня 2014. Процитовано 23 вересня 2014.
- . Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 23 вересня 2014.
- . Архів оригіналу за 19 липня 2014. Процитовано 24 вересня 2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yidci kartina niderlandskogo hudozhnika grafika ta post impresionista Vinsenta van Goga Stvorena v 1885 roci Zberigayetsya u Muzeyi Vinsenta van Goga v Amsterdami Yidci kartopli De Aardappeleters Avtor Vinsent van Gog Chas stvorennya 1885 Rozmiri 82 x 114 sm Material polotno oliya Misceznahodzhennya Muzej Vinsenta van Goga Amsterdam Ce persha velika robota hudozhnika napisana u tak zvanij nyuenenskij period 1883 1885 V ci roki proyavlyayetsya svoyeridnist tvorchoyi maneri hudozhnika Majster pishe temnimi farbami syuzheti jogo robit odnomanitni v nih vidchuvayetsya simpatiya do selyan i spivchuttya do yihnogo vazhkogo zhittya Golovni geroyi kartin gollandskogo periodu selyani zobrazheni za svoyimi povsyakdennimi zanyattyami Istoriya stvorennya26 bereznya 1885 roku vid sercevogo udaru pomiraye batko Vinsenta pastir Prignichenij gorem Vinsent porivaye z sim yeyu vidmovlyayetsya vid svoyeyi chastki spadshini i pislya svarki z sestroyu pereyizhdzhaye v majsternyu pri cerkvi V ci dni vin pochinaye pracyuvati nad novoyu kartinoyu Yidci kartopli Nad polotnom Vinsent pracyuye ves kviten roblyachi bezlich eskiziv dlya ostatochnoyi versiyi napisanoyi oliyeyu na polotni U svoyemu listi bratovi hudozhnik pishe Hochu povidomiti tobi sho pracyuyu nad Yidcyami kartopli Napisav novi etyudi goliv i osoblivo silno zminiv ruki Namagayusya persh za vse vnesti v kartinu zhittya Ya ne vidpravlyu tobi Yidciv kartopli do tih pir poki ne budu perekonanij sho v nih shos ye Ale ya ruhayusya z nimi vpered i dumayu v nih z yavilosya shos zovsim inshe nizh vse sho ti koli nebud bachiv u moyih robotah Prinajmni chitko bachiv Ya persh za vse mayu na uvazi zhittya Ya vidtvoryuyu yiyi po pam yati na samij kartini Ale zh ti sam znayesh skilki raziv ya pisav do cogo golovi Krim togo ya shovechora zabigayu do moyih naturnikiv i desho utochnyuyu pryamo na misci Odnak v kartini ya dayu volyu svoyim dumkam i fantaziyi chogo ne roblyu v etyudah de takij tvorchij proces hocha i mozhe mati misce ale de pozhivu dlya uyavi treba shukati v realnosti yaksho hochesh shob vono ne pishlo hibnim shlyahom Vlitku 1887 roku v listi do molodshoyi sestri Vinsent pishe nastupne Najkrashe z togo sho ya zrobiv ce v kincevomu rahunku kartina yaku ya napisav u Nyueneni selyani sho yidyat kartoplyu Pislya neyi u mene ne bulo mozhlivosti najmati naturshikiv zate ya vstig glibshe vivchiti pitannya koloru Spodivayusya sho piznishe koli ya zmozhu znajti potribni modeli dlya svoyih figur ya she dovedu sho zdatnij na desho krashe nizh zeleni krayevidi i kviti Kartinu bulo vpershe vistavleno u serpni 1885 roku v Gaazi Kritiki narikali na grubij mazok ta vikrivlennya figur prote brat Teo buv bilsh zavbachlivij u svoyij ocinci Pochekajte i pobachite chi ye u nogo talant Ya vvazhayu sho ye Yaksho vin dosyagne uspihu u svoyij roboti to stane velikoyu lyudinoyu Syuzhet ta kompoziciya Budinok 1885 Dim v yakomu zhila rodina de Groot sho zobrazhena na kartini Yidci kartopli Na kartini zobrazhena sim ya nyuenenskih selyan sho sidyat navkolo derev yanogo stolu Pered molodoyu zhinkoyu stoyit tarilka z kartopleyu sho vipuskaye garyachij par uvazhnij viraz oblichchya zhinki govorit pro te sho vona dilit yizhu na porciyi Litnya zhinka pravoruch rozlivaye v chashki chornu kavu Tri pokolinnya selyanskoyi rodini sho zhivut pid odnim dahom uvecheri zibralisya razom za skromnoyu trapezoyu Maslyanij svitilnik yakij poshiryuye tmyane svitlo pokazuye bidnist cih lyudej i v toj zhe chas stvoryuye atmosferu tishi neprichetnosti do suyetnogo svitu Slabke tremtyache svitlo lampi v rivnij miri osvitlyuye oblichchya personazhiv na kozhnomu z nih lezhit pechat vazhkogo spovnenogo turbot zhittya ale vsi voni napovneni yedinim pochuttyam podyaki za prozhitij den za cyu yizhu za te sho vsi voni sogodni yak i vchora zibralisya za spilnim stolom Ochi cih lyudej vislovlyuyut doviru odin do odnogo podyaku za spilne zhittya i pochuttya vzayemnoyi zgodi navit kozhen yih grubij zhest napovnenij lyubov yu U svoyemu listi bratovi hudozhnik pishe U nij ya namagavsya pidkresliti sho ci lyudi poyidayut svoyu kartoplyu pri svitli lampi timi zh rukami yaki voni prostyagayut do stravi kopali zemlyu takim chinom polotno govorit pro vazhku pracyu i pro te sho personazhi chesno zarobili svoyu yizhu Ya hotiv dati uyavlennya pro zovsim inshij sposib zhittya nizh toj yakij vedemo mi civilizovani lyudi Tomu ya ne potrebuyu shob rich podobalasya i shob kozhen vidrazu zh prihodiv vid neyi v zahvat Syuzhet kartini pov yazanij z realnimi lyudmi V gollandskij period Van Gog chasto zvertavsya do tematiki sho maye vidnoshennya do vazhkogo povsyakdennogo zhittya selyan Vin kilka rokiv zhiv plich o plich z lyudmi dlya yakih zlidni buli postijnim suputnikom i bachiv yihni strazhdannya Sim ya de Groot zobrazhena na polotni bula znajoma hudozhniku Pobachivshi odnogo razu yak selyani zibralisya za mizernoyu trapezoyu Van Gog virishiv perenesti syuzhet na polotno Mati simejstva Gardena de Groot pozuvala Van Gogu dlya portreta selyanki Versiyi Yidci kartopli 1885 r Muzej Kreller Myuller Niderlandi Yidci kartopli 1885 r privatna kolekciya Yidci kartopli pervisna kompoziciya kviten 1885 r Litografiya Kviten 1885 Muzej Tissena Bornemisi Madrid IspaniyaKradizhkaV grudni 1988 roku zlodiyi vikrali rannyu versiyu kartini Yidci kartopli Inter yer tkackoyi majsterni ta Susheni sonyashniki z muzeyu Kreller Myuller U kvitni 1989 roku kradiyi povernuli Inter yer tkackoyi majsterni i vimagali 2 5 miljona dolariv vikupu dvi inshi kartini policiya povernula 14 lipnya 1989 roku vikup ne bulo splacheno 14 kvitnya 1991 roku Muzej van Goga buv pograbovanij vikrali dvadcyat robit hudozhnika vklyuchayuchi ostannij variant kartini Yidci kartopli Z nevidomoyi prichini vikradachi zalishili svoyu vantazhivku razom z kartinami poryad z miscem zlochinu Tomu polotna buli vidsutni v muzeyi lishe 35 hvilin NasliduvannyaU 2011 roci moskovska prezentuvala spektakl Yidci Ideya spektaklyu nalezhit horeografu Kartina Van Goga Yidci kartopli poshtovh dlya rozvitku ideyi postanovki spektaklyu Za osnovu spektaklyu obrano citatu Van Goga Kozhen hto rizikuye vijti u vidkrite more povinen projti cherez period trivog i blukan na dotik nazvav svij roman Yidci kartopli etyud do kartini stav ilyustraciyeyu perezhivan i pragnen golovnih geroyiv knigi napisav virsh Yidci kartopli cikl Farbi pam yati U virshi avtor provodit paraleli zi stalinskimi represiyami DzherelaMuzej Vinsenta Van Goga 3 serpnya 2009 u Wayback Machine Wikiart 2 bereznya 2015 u Wayback Machine Listi Vinsenta Van Goga 29 veresnya 2016 u Wayback Machine I Stoun Zhaga do zhittya Povist pro Vinsenta Van Goga 13 lyutogo 2014 u Wayback Machine Primitki Arhiv originalu za 6 serpnya 2013 Procitovano 23 veresnya 2014 Listi Vinsenta Van Goga 25 serpnya 2014 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 1 lipnya 2014 Procitovano 23 veresnya 2014 Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2014 Procitovano 23 veresnya 2014 Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2014 Procitovano 23 veresnya 2014 Arhiv originalu za 2 serpnya 2014 Procitovano 23 veresnya 2014 Arhiv originalu za 19 lipnya 2014 Procitovano 24 veresnya 2014