Іва́н Митрофа́нович І́щенко (нар. 15 вересня 1912 — пом. 17 січня 1979 — радянський військовик часів Другої світової війни, командир відділення роти автоматників 234-го стрілецького полку 179-ї стрілецької дивізії (43-я армія), сержант. Герой Радянського Союзу (1944).
Іван Митрофанович Іщенко | |
---|---|
Народження | 15 вересня 1912 Новоподимка |
Смерть | 17 січня 1979 (66 років) Уфа |
Поховання | Уфа |
Країна | Російська імперія УНР СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | сухопутні війська |
Рід військ | піхота |
Звання | старшина |
Війни / битви | німецько-радянська війна |
Нагороди |
Життєпис
Народився 15 вересня (за іншими даними — 20 травня) 1912 року в селі Новоподимці, нині Новоукраїнського району Кіровоградської області, в селянській родині. Українець. Здобув початкому освіту. Трудову діяльність почав у рідному селі. Згодом працював вантажником на цементному заводі в Каспі Грузинської РСР.
До лав РСЧА призваний Каспським РВК в жовтні 1941 року. На фронтах німецько-радянської війни — з березня 1942 року. Воював на Калінінському та 1-у Прибалтійському фронтах. Чотири рази був поранений.
Особливо сержант І. М. Іщенко відзначився під час визволення Вітебської області Білорусі. 23 червня 1944 року, прорвавши оборону супротивника, в числі перших зі своїм відділенням увірвався до селища Шуміліного, у вуличному бою знищив 5 солдатів ворога. Наступного дня при форсуванні річки Західна Двіна під сильним вогнем супротивника на підручних засобах першим переправився на західний берег і в бою за оволодіння плацдармом знищив до 10 німецьких солдатів. 26 червня разом зі своїм відділенням відбив спробу прориву з оточення супротивноком силою до двох взводів. В цьому бою особисто знищив 8 і полонив 3 ворожих солдатів.
По закінченні війни демобілізувався, працював автомеханіком у місті Уфа (Башкортостан). Помер 17 січня 1979 року.
Нагороди
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 липня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, сержантові Іщенку Івану Митрофановичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка» (№ 4136).
Також був нагороджений орденом Червоної Зірки і медалями.
Література
- Чабаненко В. В. «Прославлені у віках: Нариси про Героїв Радянського Союзу — уродженців Кіровоградської області». — Дніпропетровськ: Промінь, 1983, стор. 124–125.
Примітки
- Представлення до звання Героя Радянського Союзу. Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 1 березня 2015.
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Iva n Mitrofa novich I shenko nar 15 veresnya 1912 19120915 pom 17 sichnya 1979 radyanskij vijskovik chasiv Drugoyi svitovoyi vijni komandir viddilennya roti avtomatnikiv 234 go strileckogo polku 179 yi strileckoyi diviziyi 43 ya armiya serzhant Geroj Radyanskogo Soyuzu 1944 Ivan Mitrofanovich IshenkoNarodzhennya15 veresnya 1912 1912 09 15 NovopodimkaSmert17 sichnya 1979 1979 01 17 66 rokiv UfaPohovannyaUfaKrayinaRosijska imperiya UNR SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih silsuhoputni vijskaRid vijskpihotaZvannyastarshinaVijni bitvinimecko radyanska vijnaNagorodiMedal Za bojovi zaslugi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ishenko ZhittyepisNarodivsya 15 veresnya za inshimi danimi 20 travnya 1912 roku v seli Novopodimci nini Novoukrayinskogo rajonu Kirovogradskoyi oblasti v selyanskij rodini Ukrayinec Zdobuv pochatkomu osvitu Trudovu diyalnist pochav u ridnomu seli Zgodom pracyuvav vantazhnikom na cementnomu zavodi v Kaspi Gruzinskoyi RSR Do lav RSChA prizvanij Kaspskim RVK v zhovtni 1941 roku Na frontah nimecko radyanskoyi vijni z bereznya 1942 roku Voyuvav na Kalininskomu ta 1 u Pribaltijskomu frontah Chotiri razi buv poranenij Osoblivo serzhant I M Ishenko vidznachivsya pid chas vizvolennya Vitebskoyi oblasti Bilorusi 23 chervnya 1944 roku prorvavshi oboronu suprotivnika v chisli pershih zi svoyim viddilennyam uvirvavsya do selisha Shumilinogo u vulichnomu boyu znishiv 5 soldativ voroga Nastupnogo dnya pri forsuvanni richki Zahidna Dvina pid silnim vognem suprotivnika na pidruchnih zasobah pershim perepravivsya na zahidnij bereg i v boyu za ovolodinnya placdarmom znishiv do 10 nimeckih soldativ 26 chervnya razom zi svoyim viddilennyam vidbiv sprobu prorivu z otochennya suprotivnokom siloyu do dvoh vzvodiv V comu boyu osobisto znishiv 8 i poloniv 3 vorozhih soldativ Po zakinchenni vijni demobilizuvavsya pracyuvav avtomehanikom u misti Ufa Bashkortostan Pomer 17 sichnya 1979 roku NagorodiUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 22 lipnya 1944 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z nimeckimi zagarbnikami ta viyavleni pri comu vidvagu i geroyizm serzhantovi Ishenku Ivanu Mitrofanovichu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina ta medali Zolota Zirka 4136 Takozh buv nagorodzhenij ordenom Chervonoyi Zirki i medalyami LiteraturaChabanenko V V Proslavleni u vikah Narisi pro Geroyiv Radyanskogo Soyuzu urodzhenciv Kirovogradskoyi oblasti Dnipropetrovsk Promin 1983 stor 124 125 PrimitkiPredstavlennya do zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Arhiv originalu za 13 bereznya 2012 Procitovano 1 bereznya 2015 Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi