Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іштван Буріан (угор. Rajeci gróf Burián István, нім. Stephan Baron Burián von Rajecz; *16 січня 1851, Штампф, Королівство Угорщина, Австрійська імперія — †20 жовтня 1922, Відень, Австрія) — австро-угорський дипломат і державний діяч.
| Іштван Буріан угор. Rajeci gróf Burián István, нім. Stephan Baron Burián von Rajecz | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 24 липня 1903 — 12 лютого 1912 | |||
| Попередник: | Агенор Марія Голуховський | ||
| Спадкоємець: | Леон фон Білінський | ||
| |||
| 13 січня 1915 — 22 грудня 1916 | |||
| Попередник: | Леопольд фон Берхтольд | ||
| Спадкоємець: | Оттокар Чернін | ||
| |||
| 28 жовтня — 2 грудня 1916 | |||
| Попередник: | Ернест фон Кьорбер | ||
| Спадкоємець: | Конрад цу Гогенлое-Шіллінгсфюрст | ||
| |||
| 22 грудня 1916 — 7 вересня 1918 | |||
| Попередник: | Конрад цу Гогенлое-Шіллінгсфюрст | ||
| Спадкоємець: | Александр Шпіцмюллер | ||
| |||
| 16 квітня — 24 жовтня 1918 | |||
| Попередник: | Оттокар Чернін | ||
| Спадкоємець: | Дьюла Андраші | ||
| |||
| 10 червня 1913 — 13 січня 1915 | |||
| Попередник: | Ласло Лукач | ||
| Спадкоємець: | Іштван Тиса (в.о.) Ервін Роснер | ||
| Народження: | 16 січня 1851 Штампф, Королівство Угорщина, Австрійська імперія | ||
| Смерть: | 20 жовтня 1922 (71 рік) Відень, Австрія | ||
| Поховання: | Віденський центральний цвинтар | ||
| Країна: |  Австрійська імперія Цислейтанія Угорщина | ||
| Нагороди: |
| ||
| | |||
Біографія
Кар'єра
Народився в Штампфене (нині Словаччина) в аристократичній угорській родині. Після закінчення Дипломатичної академії перебував на консульській службі, працював, в тому числі, в австрійському генеральному консульстві в Москві, потім перейшов на дипломатичну службу. У 1887-1895 — посол в Софії, в 1896-1897 — посол в Вюртемберзі, в 1897-1903 — посол в Афінах. Вважався експертом по Балканам. У 1900 йому було присвоєно титул барона, в 1918 — графа.
У 1903 призначений імператором Францем-Йосипом міністром фінансів (зберігав цей пост до 1912). У 1913-1915 — повноважний міністр при королі Угорщини (один з титулів Франца-Йосифа), фактично здійснював зв'язок між центральною владою в Відні і урядом Угорщини в Будапешті.
У 1915 обійняв посаду міністра закордонних справ, однак наприкінці 1916 зі сходженням на трон імператора Карла I був заміщений Оттокаром Черніним і повернувся до виконання обов'язків міністра фінансів.
Перша світова війна
Ще на початку 1914 Буріан висловився з приводу напруженості в австро-російської дипломатії: на його думку, якби Австро-Угорщина дала Росії гарантію з приводу свого невтручання в польсько-українські справи в Галичині і не підтримувала б їх сепаратизму, то у Росії не було б причин налаштовувати балканські країни проти Австро-Угорщини. Крім того, в ході переговорів з Італією про її вступ у війну, Буріан намагався якомога довше утримати її від цього кроку, зберігши, при цьому, територіальну цілісність Австрії (Італії передбачалося передати Трентіно).
В ході Берлінської конференції з питань Польщі (11-13 серпня 1915) наполягав на розширенні ролі Австрії в управлінні окупованими областями Польщі. Намагався також проводити гнучку політику щодо Німеччини і уникати її тиску. У вересні 1918 звернувся з меморандумом до всіх націй, пропонуючи завершити війну дипломатичним шляхом.
Після закінчення війни піддавався за свою позицію нападкам з боку німецьких військових, в тому числі Еріха Людендорфа. Жив у Відні, займався написанням мемуарів (вийшли після його смерті).
Нагороди
Джерела
- István Diószegi, A ballplatzi palota utolsó gazdája. — Kortárs 1966.
- Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 3, Duncker & Humblot, Berlin 1957. — S. 52.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Ishtvan Burian ugor Rajeci grof Burian Istvan nim Stephan Baron Burian von Rajecz 16 sichnya 1851 Shtampf Korolivstvo Ugorshina Avstrijska imperiya 20 zhovtnya 1922 Viden Avstriya avstro ugorskij diplomat i derzhavnij diyach Ishtvan Burian ugor Rajeci grof Burian Istvan nim Stephan Baron Burian von RajeczIshtvan Burian Prapor Ministr finansiv Avstro Ugorshini 24 lipnya 1903 12 lyutogo 1912 Poperednik Agenor Mariya Goluhovskij Spadkoyemec Leon fon Bilinskij Prapor Ministr zakordonnih sprav Avstro Ugorshini 13 sichnya 1915 22 grudnya 1916 Poperednik Leopold fon Berhtold Spadkoyemec Ottokar Chernin Prapor v o Ministra finansiv Avstro Ugorshini 28 zhovtnya 2 grudnya 1916 Poperednik Ernest fon Korber Spadkoyemec Konrad cu Gogenloe Shillingsfyurst Prapor Ministr finansiv Avstro Ugorshini 22 grudnya 1916 7 veresnya 1918 Poperednik Konrad cu Gogenloe Shillingsfyurst Spadkoyemec Aleksandr Shpicmyuller Prapor Ministr zakordonnih sprav Avstro Ugorshini 16 kvitnya 24 zhovtnya 1918 Poperednik Ottokar Chernin Spadkoyemec Dyula Andrashi Prapor Ministr pri korolivskomu dvori Korolivstva Ugorshina 10 chervnya 1913 13 sichnya 1915 Poperednik Laslo Lukach Spadkoyemec Ishtvan Tisa v o Ervin Rosner Narodzhennya 16 sichnya 1851 1851 01 16 Shtampf Korolivstvo Ugorshina Avstrijska imperiyaSmert 20 zhovtnya 1922 1922 10 20 71 rik Viden AvstriyaPohovannya Videnskij centralnij cvintarKrayina Avstrijska imperiya Cislejtaniya Ugorshina Nagorodi Kavaler ordena Zolotogo runaKavaler Velikogo hresta Korolivskogo ugorskogo ordena Svyatogo Stefana Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Burian Zmist 1 Biografiya 1 1 Kar yera 1 2 Persha svitova vijna 2 Nagorodi 3 DzherelaBiografiyared Kar yerared Narodivsya v Shtampfene nini Slovachchina v aristokratichnij ugorskij rodini Pislya zakinchennya Diplomatichnoyi akademiyi perebuvav na konsulskij sluzhbi pracyuvav v tomu chisli v avstrijskomu generalnomu konsulstvi v Moskvi potim perejshov na diplomatichnu sluzhbu U 1887 1895 posol v Sofiyi v 1896 1897 posol v Vyurtemberzi v 1897 1903 posol v Afinah Vvazhavsya ekspertom po Balkanam U 1900 jomu bulo prisvoyeno titul barona v 1918 grafa U 1903 priznachenij imperatorom Francem Josipom ministrom finansiv zberigav cej post do 1912 U 1913 1915 povnovazhnij ministr pri koroli Ugorshini odin z tituliv Franca Josifa faktichno zdijsnyuvav zv yazok mizh centralnoyu vladoyu v Vidni i uryadom Ugorshini v Budapeshti U 1915 obijnyav posadu ministra zakordonnih sprav odnak naprikinci 1916 zi shodzhennyam na tron imperatora Karla I buv zamishenij Ottokarom Cherninim i povernuvsya do vikonannya obov yazkiv ministra finansiv Persha svitova vijnared She na pochatku 1914 Burian vislovivsya z privodu napruzhenosti v avstro rosijskoyi diplomatiyi na jogo dumku yakbi Avstro Ugorshina dala Rosiyi garantiyu z privodu svogo nevtruchannya v polsko ukrayinski spravi v Galichini i ne pidtrimuvala b yih separatizmu to u Rosiyi ne bulo b prichin nalashtovuvati balkanski krayini proti Avstro Ugorshini Krim togo v hodi peregovoriv z Italiyeyu pro yiyi vstup u vijnu Burian namagavsya yakomoga dovshe utrimati yiyi vid cogo kroku zberigshi pri comu teritorialnu cilisnist Avstriyi Italiyi peredbachalosya peredati Trentino V hodi Berlinskoyi konferenciyi z pitan Polshi 11 13 serpnya 1915 napolyagav na rozshirenni roli Avstriyi v upravlinni okupovanimi oblastyami Polshi Namagavsya takozh provoditi gnuchku politiku shodo Nimechchini i unikati yiyi tisku U veresni 1918 zvernuvsya z memorandumom do vsih nacij proponuyuchi zavershiti vijnu diplomatichnim shlyahom Pislya zakinchennya vijni piddavavsya za svoyu poziciyu napadkam z boku nimeckih vijskovih v tomu chisli Eriha Lyudendorfa Zhiv u Vidni zajmavsya napisannyam memuariv vijshli pislya jogo smerti Nagorodired Korolivskij ugorskij orden Svyatogo Stefana 1910 Kavaler Ordena Zolotogo runa 1918 Dzherelared Istvan Dioszegi A ballplatzi palota utolso gazdaja Kortars 1966 Neue Deutsche Biographie NDB Band 3 Duncker amp Humblot Berlin 1957 S 52 Otrimano z https uk wikipedia org wiki Ishtvan Burian