Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (грудень 2018) |
Італійці в Лівії або Італолівійці (італ. Italo-libici) — група італійського народу, що проживала на території сучасної Лівії протягом тривалого часу. Італо-лівійці є нащадками італійських колоністів та іммігрантів, які стали заселяти північні райони Лівії з початку XX століття. Майже всі італолівійці були білінгвами і католиками . Окрім рідної італійської мови, вони різною мірою володіли і арабською мовою . Італолівійці у своїй промові часто вживали арабські слова. На італолівійців також значно вплинула арабська кулінарна культура. У свою чергу італійська культура значно вплинула на архітектурний вигляд лівійських міст.
Історія
Після італо-турецької війни 1912 року, коли Лівія стала колонією Італії, італійці стали поступово заселяти прибережні райони країни. Перші колоністи зіткнулися з протидією місцевого мусульманського населення, тому перша хвиля заселення не увінчалася значним успіхом. До приходу до влади Беніто Мусоліні в 1922 році в Лівії проживало кілька тисяч італійців. У 1934 році Беніто Мусоліні призначив губернатором Лівії свого соратника Італо Бальбо, який зміг ефективно впоратися різними методами з мусульманським протистоянням і почати масове заселення італійцями Лівії. У 1938 році в Лівію було організовано переселено близько 28 тисяч осіб, які заснували 38 нових поселень на узбережжі Киренаїки.
У 1939 році Муссоліні оголосив про плани створення Великої Італії, в яку входила північна частина сучасної Лівії і Тунісу. Муссоліні планував об'єднати Киренаїку, Триполітанію і Феццан в єдину італійську провінцію «Італійська Лівія» у складі Великої Італії. З цього часу на узбережжі Киренаїки почалося велике будівництво італійських колоністських поселень, які передбачали організацію соціальній, культурній та господарську інфраструктури. В Італії розгорнулася пропаганда колонізації Лівії, яка представлялася як своя внутрішня «італійська Америка». Менш ніж за тридцять років (з 1911 по 1940 рр.) В Лівії були побудовані залізниця й автомобільні дороги, порти, громадські та соціальні будівлі. Було побудовано близько 400 кілометрів нової залізниці і 4000 кілометрів нових автомобільних доріг, серед якої виділялася дорога з Триполі в Тобрук. Італійські селяни почали облаштовувати і розвивати пустельні землі, значно вплинувши на розвиток сільського господарства в країні. В цей же час розгорнула свою велику діяльність Римо-Католицька церква, яка побудувала в італійських поселеннях нові католицькі храми. У Триполі і Бенгазі були побудовані кафедральні собори.
У 1940 році італійців налічувалося в Лівії вже близько 120 тисяч чоловік. У загальній складності італійський фашистський уряд планував переселити до Лівії 500 тисяч італійців.
II Світова війна зруйнувала колонізаторські плани італійського уряду і почався масовий відтік італійців з Лівії, який досяг свого апогею в кінці війни. Згідно Паризьким мирним договором 1947 Італія відмовлялася від усіх своїх колоній, у тому числі і від Лівії. Почалася друга хвиля відтоку італійців з Лівії. У 60-ті роки їх налічувалося близько 35 тисяч чоловік.
Після приходу до влади Муамара Каддафі близько 20 тисяч італійців покинуло Лівію і все їх майно було націоналізовано лівійським урядом. У 1982 році чисельність італолівійцев впала до півтори тисячі осіб. У 2007 році згідно департаменту " Anagrafe degli italiani residenti all'estero "в Лівії проживало 598 італійців. У 2008 році між Римом і Триполі був укладений договір, який передбачав для вигнаних італійців: право на повернення, виділення Лівійським урядом компенсаційної суми в 150 млн доларів [1] . В кінці 2000-х років лівійський уряд дозволив повернутися до Лівії однієї тисячі італолівійцев. У 2010 році їх було в Лівії близько 1500 чоловік.
Громадянська війна в Лівії 2011 викликала відтік італолівійців до Італії і в даний час їх чисельність залишилися не відома.
Демографія
Рік | Чисельність італо-лівійців | Відсоток від загального населення Лівії | Населення Лівії | Джерело |
---|---|---|---|---|
1936 | 112.600 | 13,26 % | 848.600 | Enciclopedia Geografica Mondiale K-Z, De Agostini, 1996 |
1939 | 108.419 | 12,37% | 876.563 | Guida Breve d'Italia Vol.III, , 1939 |
1962 | 35.000 | 2,1% | 1.681.739 | Enciclopedia Motta, Vol.VIII, , 1969 |
1982 | 1.500 | 0,05% | 2.856.000 | Atlante Geografico Universale, , 1988 |
2004 | 22.530 | 0,4% | 5.631.585 | L'Aménagement Linguistique dans le Monde [ 26 квітня 2009 у Wayback Machine.] |
2010 | 1.500 | 0,02% | 6.420.000 | |
2011 | 0 | 0% | 6.420.000 |
Населення Лівії в 1939 році:
національність | Населення | Відсоток |
---|---|---|
Італійці | 119,139 | 13.4 |
Араби | 744,057 | 83.2 |
Євреї | 30,578 | 3.4 |
Разом | 893,774 | 100 |
Населення найбільших міст:
Місто | Італійці | Араби | Євреї | Разом |
---|---|---|---|---|
Триполі | 47,442 | 47,123 | 18,467 | 113,212 |
Бенгазі | 23,075 | 40,331 | 3,395 | 66,801 |
Місурата | 1,735 | 44,387 | 977 | 47,099 |
Дерна | 3,562 | 13,555 | 391 | 17,508 |
Див. також
Примітки
- 1.500 gli italiani in Libia, la Farnesina consiglia di partire
- Libia: evacuati tutti gli italiani da Tripoli
Література
- Chapin Metz, Hellen. Libya: A Country Study. Washington: GPO for the Library of Congress, 1987.
- Del Boca, Angelo. Gli italiani in Libia. Vol. 1 & 2. Milano, Mondadori, 1997.
- Smeaton Munro, Ion. Through Fascism to World Power: A History of the Revolution in Italy. Ayer Publishing. Manchester (New Hampshire), 1971.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno gruden 2018 Italijci v Liviyi abo Italolivijci ital Italo libici grupa italijskogo narodu sho prozhivala na teritoriyi suchasnoyi Liviyi protyagom trivalogo chasu Italo livijci ye nashadkami italijskih kolonistiv ta immigrantiv yaki stali zaselyati pivnichni rajoni Liviyi z pochatku XX stolittya Majzhe vsi italolivijci buli bilingvami i katolikami Okrim ridnoyi italijskoyi movi voni riznoyu miroyu volodili i arabskoyu movoyu Italolivijci u svoyij promovi chasto vzhivali arabski slova Na italolivijciv takozh znachno vplinula arabska kulinarna kultura U svoyu chergu italijska kultura znachno vplinula na arhitekturnij viglyad livijskih mist IstoriyaItalijska Liviya 1938 rikMezhi teritorij yaki mali buti vklyucheni bezposeredno do skladu Italiyi ta kolonizovani pomaranchevij ta inshih okupovanih teritorij zelenij Pislya italo tureckoyi vijni 1912 roku koli Liviya stala koloniyeyu Italiyi italijci stali postupovo zaselyati priberezhni rajoni krayini Pershi kolonisti zitknulisya z protidiyeyu miscevogo musulmanskogo naselennya tomu persha hvilya zaselennya ne uvinchalasya znachnim uspihom Do prihodu do vladi Benito Musolini v 1922 roci v Liviyi prozhivalo kilka tisyach italijciv U 1934 roci Benito Musolini priznachiv gubernatorom Liviyi svogo soratnika Italo Balbo yakij zmig efektivno vporatisya riznimi metodami z musulmanskim protistoyannyam i pochati masove zaselennya italijcyami Liviyi U 1938 roci v Liviyu bulo organizovano pereseleno blizko 28 tisyach osib yaki zasnuvali 38 novih poselen na uzberezhzhi Kirenayiki U 1939 roci Mussolini ogolosiv pro plani stvorennya Velikoyi Italiyi v yaku vhodila pivnichna chastina suchasnoyi Liviyi i Tunisu Mussolini planuvav ob yednati Kirenayiku Tripolitaniyu i Feccan v yedinu italijsku provinciyu Italijska Liviya u skladi Velikoyi Italiyi Z cogo chasu na uzberezhzhi Kirenayiki pochalosya velike budivnictvo italijskih kolonistskih poselen yaki peredbachali organizaciyu socialnij kulturnij ta gospodarsku infrastrukturi V Italiyi rozgornulasya propaganda kolonizaciyi Liviyi yaka predstavlyalasya yak svoya vnutrishnya italijska Amerika Mensh nizh za tridcyat rokiv z 1911 po 1940 rr V Liviyi buli pobudovani zaliznicya j avtomobilni dorogi porti gromadski ta socialni budivli Bulo pobudovano blizko 400 kilometriv novoyi zaliznici i 4000 kilometriv novih avtomobilnih dorig sered yakoyi vidilyalasya doroga z Tripoli v Tobruk Italijski selyani pochali oblashtovuvati i rozvivati pustelni zemli znachno vplinuvshi na rozvitok silskogo gospodarstva v krayini V cej zhe chas rozgornula svoyu veliku diyalnist Rimo Katolicka cerkva yaka pobuduvala v italijskih poselennyah novi katolicki hrami U Tripoli i Bengazi buli pobudovani kafedralni sobori U 1940 roci italijciv nalichuvalosya v Liviyi vzhe blizko 120 tisyach cholovik U zagalnij skladnosti italijskij fashistskij uryad planuvav pereseliti do Liviyi 500 tisyach italijciv II Svitova vijna zrujnuvala kolonizatorski plani italijskogo uryadu i pochavsya masovij vidtik italijciv z Liviyi yakij dosyag svogo apogeyu v kinci vijni Zgidno Parizkim mirnim dogovorom 1947 Italiya vidmovlyalasya vid usih svoyih kolonij u tomu chisli i vid Liviyi Pochalasya druga hvilya vidtoku italijciv z Liviyi U 60 ti roki yih nalichuvalosya blizko 35 tisyach cholovik Pislya prihodu do vladi Muamara Kaddafi blizko 20 tisyach italijciv pokinulo Liviyu i vse yih majno bulo nacionalizovano livijskim uryadom U 1982 roci chiselnist italolivijcev vpala do pivtori tisyachi osib U 2007 roci zgidno departamentu Anagrafe degli italiani residenti all estero v Liviyi prozhivalo 598 italijciv U 2008 roci mizh Rimom i Tripoli buv ukladenij dogovir yakij peredbachav dlya vignanih italijciv pravo na povernennya vidilennya Livijskim uryadom kompensacijnoyi sumi v 150 mln dolariv 1 V kinci 2000 h rokiv livijskij uryad dozvoliv povernutisya do Liviyi odniyeyi tisyachi italolivijcev U 2010 roci yih bulo v Liviyi blizko 1500 cholovik Gromadyanska vijna v Liviyi 2011 viklikala vidtik italolivijciv do Italiyi i v danij chas yih chiselnist zalishilisya ne vidoma DemografiyaRik Chiselnist italo livijciv Vidsotok vid zagalnogo naselennya Liviyi Naselennya Liviyi Dzherelo1936 112 600 13 26 848 600 Enciclopedia Geografica Mondiale K Z De Agostini 19961939 108 419 12 37 876 563 Guida Breve d Italia Vol III 19391962 35 000 2 1 1 681 739 Enciclopedia Motta Vol VIII 19691982 1 500 0 05 2 856 000 Atlante Geografico Universale 19882004 22 530 0 4 5 631 585 L Amenagement Linguistique dans le Monde 26 kvitnya 2009 u Wayback Machine 2010 1 500 0 02 6 420 0002011 0 0 6 420 000 Naselennya Liviyi v 1939 roci nacionalnist Naselennya VidsotokItalijci 119 139 13 4Arabi 744 057 83 2Yevreyi 30 578 3 4Razom 893 774 100 Naselennya najbilshih mist Misto Italijci Arabi Yevreyi RazomTripoli 47 442 47 123 18 467 113 212Bengazi 23 075 40 331 3 395 66 801Misurata 1 735 44 387 977 47 099Derna 3 562 13 555 391 17 508Div takozhItalo tunisciPrimitki1 500 gli italiani in Libia la Farnesina consiglia di partire Libia evacuati tutti gli italiani da TripoliLiteraturaChapin Metz Hellen Libya A Country Study Washington GPO for the Library of Congress 1987 Del Boca Angelo Gli italiani in Libia Vol 1 amp 2 Milano Mondadori 1997 Smeaton Munro Ion Through Fascism to World Power A History of the Revolution in Italy Ayer Publishing Manchester New Hampshire 1971 ISBN 0 8369 5912 4