Італійський страйк

Страйк італійський, обструкція — різновид страйку, при якому персонал буквально дотримується робочих та службових інструкцій, норм, за одночасного збереження їхньої присутності на робочих місцях, одна з форм протестної боротьби тих, хто працює, проти погіршення трудових відносин. У ряді випадків, сповільнення темпу роботи виникає через те, що чітке виконання різноманітних норм неможливе, небажане, а інколи навіть і шкідливе для загального робочого потоку. Робітник, який страйкує може перестати виконувати неформальні обов'язки, забрати долю самовіддачі та альтруїзму із робочих задач, почати працювати незграбно.

Приклад

1 серпня 2010 року на Полтавському ГЗК відбувся італійський страйк.

Наслідки

Внаслідок уповільнення роботи працівників усіх основних робітничих професій відвантаження гірничої маси скоротилося на 40 відсотків, Полтавський ГЗК призупинив роботу трьох із чотирьох печей із випалювання котунів і фактично працює на чверть своєї потужності. Ці дані наводить профспілка.

Протидія керівництва

На початку розвитку страйку керівництво замінило водіїв БєлАЗ-ів завезеними робітниками, які працювали під охороною.

Керівництвом комбінату було внесено зміни в інструкцію з охорони праці: відтепер водіям кар'єрних самоскидів заборонено, без необхідності рухаючись на малій швидкості, перешкоджати іншим транспортним засобам. Також вилучено з інструкції заборону обганяти інші автомобілі.

Примітки

1. Працівники кар'єру Полтавського ГЗК почали «італійський страйк» [ 15 грудня 2013 у Wayback Machine.] — УНІАН, 02 серпня 2010 р.
2. «Італійський страйк» на Полтавському ГЗК [ 13 грудня 2013 у Wayback Machine.] — Зоря Полтавщини, 9 серпня 2010 р.
3. На Полтавському ГЗК спроба придушити страйк [ 21 лютого 2014 у Wayback Machine.] — прес-служба ВО «Свобода», 10 серпня 2010 р.