Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Історія розвитку обертального буріння — одного з основних способів буріння свердловин у ХХ—ХХІ ст.
Обертове (обертальне) буріння суцільним вибоєм сьогодні є основним способом, який використовується в практиці, на його частку припадає понад 90 % всього виконуваного обсягу робіт.
Передумови виникнення і перші застосування (ХІХ — початок ХХ ст.)
Із збільшенням середньої глибини нафтових свердловин, яка в 1900 р. сягнула близько 300 м, стають відчутнішими вади ударного способу буріння. Інженерні розрахунки й практика показували, що на великих глибинах, через великі механічні втрати в системі «долото — бурильна колона — поверхневе обладнання» втрачається ефективність ударного буріння. Також із збільшенням глибини свердловин різко збільшуються пластові тиски, що унеможливлює застосування ударного буріння. Тому на зміну ударному способу прийшло обертове буріння, при якому одночасно відбувається руйнування гірської породи і винесення її на поверхню потоком промивальної рідини. У 1846 р. французький інженер Фовель винайшов спосіб очистки бурових свердловин водним струменем, що подавався насосом з поверхні в порожнисту штангу (перший успішний досвід буріння з промивкою Фовель здійснив при бурінні артезіанської свердловини в монастирі Св. Домініка у Перпіньяні, Франція). Наприкінці 1880-х рр. у Новому Орлеані (Луїзіана, США) починає впроваджуватися роторне буріння на нафту із застосуванням лопатних доліт і промиванням глинистим розчином. У 1902 р. першу нафтову свердловину пройшли обертальним (роторним) способом на Кавказі в районі Грозного (глибина 345 м).
Подальший розвиток (ХХ ст.)
Для успішного впровадження обертового способу буріння першорядне значення мало винайдення ефективного бурового долота. У 1908 р. американський інженер Говард Хьюз винайшов триконусне шарошечне долото «Шарп-Хьюз», чим створив справжню революцію в техніці й технології буріння, відкривши нову еру обертового буріння свердловин. Створений ним механізм перетворював обертовий рух корпусу долота в ударну дію на вибій свердловини робочих елементів (зубків шарошок) з високою частотою, що давало небачений раніше ефект руйнування гірської породи. Швидкість руйнування при застосуванні вже перших двоконусних конструкцій шарошки Хьюза в 10 разів перевищила найкращий буровий інструмент свого часу. Крім того шарошка Хьюза відкрила можливість руйнувати особливо міцні породи, які до того вважалися неприступними (у 1909 р. Хьюз забезпечив перше морське буріння в Техасі по надміцних породах). Одним з найбільш відомих напівжартів Хьюза була «тверда обіцянка» пробурити свердловину до центру Землі. Рисунок 1.8 — Перше шарошкове долото «Шарп-Хьюз»
У 1920-ті рр. були створені кільцеві бурові коронки, армовані твердосплавними різцями (ідея німецького інженера Ломана), а в 1940 рр. — дрібноалмазні бурові коронки й долота (робоча частина інструменту — м'яка металокерамічна матриця, в яку впресовані дрібні кристали алмазів, що можуть руйнувати гірські породи будь-якої міцності). Це відобразилось на сучасних конструкціях шарошок.
Однією зі складних проблем, які виникали при бурінні свердловини, особливо при роторному способі, була проблема герметизації затрубного простору між обсадними трубами і стінкою свердловини. Першу ізоляційну операцію із застосуванням портландцементу було виконано у США у 1903 р. на свердловині площі Лаптос (Каліфорнія). Технічно цю ж проблему було вирішено в 1906 р. інженером А. Богушевським закачуванням цементного розчину в обсадну колону з подальшим витісненням його через низ колони в затрубний простір. У 1910 р. аналогічний спосіб цементування шляхом застосування двох роздільних пробок запропонував американський інженер А. Перкінс з Каліфорнії. У 1918 р. на Прикарпатті започатковано тампонування свердловин за методом А. Перкінса (назва свердловини не збереглась). Цей спосіб і донині залишається основним при будівництві свердловин.
У 1920 р. у Прикарпатті фірма «Газоліна» вперше запровадила роторне буріння на глинистій промивальній рідині. У 1922 р. бакинський інженер Матвій Капелюшников розробив перший успішний гідравлічний вибійний двигун — турбобур. Історія турбобура (двигуна, розміщеного безпосередньо над буровим долотом) починається з патенту американського інженера Х. Кросса 1873 р., який запропонував гідравлічну бурильну одноступінчасту турбіну. У 1883 р. американець Дж. Вестингауз сконструював турбінний вибійний двигун. У 1890 р. український інженер К. Сімченко, працюючи у Баку, запатентував ротаційний вибійний двигун, а на початку ХХ ст. польський інженер Вольський сконструював швидкісний вибійний гідравлічний двигун («таран Вольського»), який став прототипом сучасних гідровідбійників. Але саме завдяки двигуну Капелюшникова у 1924 р. в Азербайджані в Суруханах була пробурена перша в світі свердловина за допомогою турбобура, що започаткувало історію турбінного буріння. Протягом десятиріччя трест «Азнафта» широко застосовував турбобур Капелюшникова, а в подальшому він слугував прототипом для нових прогресивних конструкцій, які стали основним засобом буріння нафтових і газових свердловин. Значною перевагою вибійного двигуна є те, що промивна рідина, яка закачується в свердловину, одночасно обертає турбіну двигуна. При цьому непотрібно обертати всю бурову колону (як це робилося раніше), що дало великий економічний ефект при бурінні на значній глибині.
Протягом 1933—1940 рр. було створено багатоступінчасті безредукторні турбобури різних типів (керівник розробки — П. Шумілов). У 1930-х рр. у США пройшов успішне випробування електробур, який опускали в свердловину на кабелі-канаті. У 1937—1940 рр. радянськими винахідниками А. Островським, Н. Григоряном, А. Богдановим розроблено конструкцію вибійного електричного двигуна — електробура.
У 1943 р. у Прикарпатті почали освоювати обертове буріння з використанням промивальних глинистих рідин.
З 1944 р. турбінний спосіб буріння почали широко застосовувати в нафтогазоносних районах Росії.
У 1947 р. було впроваджено коронку-фрез для відбору керна, а також уперше в Україні застосовано турбінне буріння на свердловині у Бориславі.
Високі техніко-економічні показники буріння турбобуром сприяли тому, що з 1952 р. в Україні і в СРСР роторний спосіб поступився турбінному способу.
У 1957 р. у Прикарпатті пробурено першу розгалужено-горизонтальну свердловину, яка мала п'ять стовбурів з різними азимутами, з відстанню між вибоями від 40 до 120 м.
У 1958 р. в Україні на Прикарпатті розроблено гідромішалку для приготування промивального глинистого розчину гідромоніторним способом, яка дала можливість збільшити продуктивність праці у 20 разів.
У 1961 р. на Прикарпатті було вперше застосовано алмазні долота діаметром 188 мм у свердловині «Орів-21».
У 1962 р. при бурінні свердловин у зонах поглинання Борислава почали використовувати соляну і парафінову нафту для підвищення густини промивального глинистого розчину.
У 1966 р. на Прикарпатті у свердловині «Уличне-31» вперше застосували буріння з продуванням вибою повітрям, що значно збільшило проходку на долото та механічну швидкість; вперше у свердловині «Попелі-4» застосували долото з надтвердого сплаву ІНМ, а у свердловинах «Північний Борислав-15» і «Іваники-9» — газотурбінний двигун.
У 1966 р. в СРСР винахідниками М. Гусманом, С. Никомаровим, Ю. Захаровим та іншими було розроблено гвинтовий вибійний двигун.
У 1969—1975 рр. у Долинському нафтопромисловому районі вперше бурили свердловину «Шевченкове-1» глибиною 7510 м, у якій пластовий тиск сягав 135 МПа, а температура 1850С.
У 1973 р. на Прикарпатті було запроваджено турбінно-роторне буріння у поєднанні з алмазними долотами ЦСМ-292 та ЦСМ-267.
У 1974 р. на Прикарпатті вперше застосовано безперебійне обважнення глинистого розчину при газопроявах свердловин.
У 1977 р. на Прикарпатті для буріння похило-спрямованих свердловин були застосовані електробури з телеметричними системами СТЕ-164.
Розробки Українського науково-дослідного геологорозвідувального інституту (УкрНДГРІ)
Зазначимо ефективні розробки Українського науково-дослідного геологорозвідувального інституту (УкрНДГРІ) (теперішня назва УкрДГРІ), зокрема Полтавського відділення, в другій половині ХХ ст.:
- — у кінці 1960-х рр. розроблено термостійкі безусадочні золо-цементні тампонажні суміші для цементування обсадних колон в інтервалі температур 20—150 ºС. Відтоді нові тампонажні золо-цементні композиції знайшли широке застосування в багатьох регіонах тодішнього СРСР;
- — у кінці 1970-х рр. розроблено нові промивальні рідини з малим вмістом твердої фази, на початку 1980-х рр. — інгібовані промивальні рідини, потім полімерні хлоркалієві промивальні рідини; нові розробки в області промивальних рідин одержали широке застосування в державних геологічних об'єднаннях України: «Полтаванафтогазгеологія», «Чернігівнафтогазгеологія», Кримгеологія" і «Західгеологія»;
- — у 1980-х рр. створено пересувні комплексні дефектоскопічні лабораторії (ПКДЛ) неруйнівних методів контролю труб і бурового обладнання, які одержали широке застосування майже в усіх нафтогазоносних регіонах колишнього СРСР, Пакистані, Афганістані, Болгарії, Польщі, В'єтнамі, Ємені, Ефіопії та Кубі;
- — у кінці 1980-х на початку 1990-х рр. розроблено безклінкерні термостійкі тампонажні суміші, що розширюються при твердінні, які почали масово застосовуватись в державних геологічних підприємствах України і в бурових підприємствах нафтової і газової промисловості, а також за межами України в колишньому СРСР;
- — у кінці 1980-х на початку 1990-х рр. розроблено технологію біохімічної ліквідації нафтових забруднень із поверхні шламових амбарів і ґрунтів із застосуванням спеціальних бактерій.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
- Українська нафтогазова енциклопедія / за загальною редакцією В. С. Іванишина. — Львів: Сполом, 2016. — 603 с. : іл., табл. — .
- Коцкулич Я. С., Кочкодан Я. М. Буріння нафтових і газових свердловин. — Коломия: 1999. — 504 с.
- Мислюк М. А., Рибчич І.Й, Яремійчук Р. С. Буріння свердловин: Довідник. — К.: Інтерпрес ЛТД, 2002. — ТТ.1,2,3,4,5.
- Яремійчук Р.С, Возний В. Р. Основи гірничого виробництва. Підручник. — Київ, Українська книга, 2000. — С. 360.
- Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу. Тт. 1-2, 2004—2006 рр. 560 + 800 с.
- Білецький В. С. Основи нафтогазової справи / В. С. Білецький, В. М. Орловський, В. І. Дмитренко, А. М. Похилко. — Полтава: ПолтНТУ, Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2017. — 312 с.
- Білецький В. С., Гайко Г.І, Орловський В. М. Історія та перспективи нафтогазовидобування: Навчальний посібник / В. С. Білецький та ін. — Харків, НТУ «ХПІ»; Київ, НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського»; Полтава, ПІБ МНТУ ім. академіка Ю. Бугая. — Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya rozvitku obertalnogo burinnya odnogo z osnovnih sposobiv burinnya sverdlovin u HH HHI st Obertove obertalne burinnya sucilnim viboyem sogodni ye osnovnim sposobom yakij vikoristovuyetsya v praktici na jogo chastku pripadaye ponad 90 vsogo vikonuvanogo obsyagu robit Peredumovi viniknennya i pershi zastosuvannya HIH pochatok HH st Iz zbilshennyam serednoyi glibini naftovih sverdlovin yaka v 1900 r syagnula blizko 300 m stayut vidchutnishimi vadi udarnogo sposobu burinnya Inzhenerni rozrahunki j praktika pokazuvali sho na velikih glibinah cherez veliki mehanichni vtrati v sistemi doloto burilna kolona poverhneve obladnannya vtrachayetsya efektivnist udarnogo burinnya Takozh iz zbilshennyam glibini sverdlovin rizko zbilshuyutsya plastovi tiski sho unemozhlivlyuye zastosuvannya udarnogo burinnya Tomu na zminu udarnomu sposobu prijshlo obertove burinnya pri yakomu odnochasno vidbuvayetsya rujnuvannya girskoyi porodi i vinesennya yiyi na poverhnyu potokom promivalnoyi ridini U 1846 r francuzkij inzhener Fovel vinajshov sposib ochistki burovih sverdlovin vodnim strumenem sho podavavsya nasosom z poverhni v porozhnistu shtangu pershij uspishnij dosvid burinnya z promivkoyu Fovel zdijsniv pri burinni artezianskoyi sverdlovini v monastiri Sv Dominika u Perpinyani Franciya Naprikinci 1880 h rr u Novomu Orleani Luyiziana SShA pochinaye vprovadzhuvatisya rotorne burinnya na naftu iz zastosuvannyam lopatnih dolit i promivannyam glinistim rozchinom U 1902 r pershu naftovu sverdlovinu projshli obertalnim rotornim sposobom na Kavkazi v rajoni Groznogo glibina 345 m Podalshij rozvitok HH st Dlya uspishnogo vprovadzhennya obertovogo sposobu burinnya pershoryadne znachennya malo vinajdennya efektivnogo burovogo dolota U 1908 r amerikanskij inzhener Govard Hyuz vinajshov trikonusne sharoshechne doloto Sharp Hyuz chim stvoriv spravzhnyu revolyuciyu v tehnici j tehnologiyi burinnya vidkrivshi novu eru obertovogo burinnya sverdlovin Stvorenij nim mehanizm peretvoryuvav obertovij ruh korpusu dolota v udarnu diyu na vibij sverdlovini robochih elementiv zubkiv sharoshok z visokoyu chastotoyu sho davalo nebachenij ranishe efekt rujnuvannya girskoyi porodi Shvidkist rujnuvannya pri zastosuvanni vzhe pershih dvokonusnih konstrukcij sharoshki Hyuza v 10 raziv perevishila najkrashij burovij instrument svogo chasu Krim togo sharoshka Hyuza vidkrila mozhlivist rujnuvati osoblivo micni porodi yaki do togo vvazhalisya nepristupnimi u 1909 r Hyuz zabezpechiv pershe morske burinnya v Tehasi po nadmicnih porodah Odnim z najbilsh vidomih napivzhartiv Hyuza bula tverda obicyanka proburiti sverdlovinu do centru Zemli Risunok 1 8 Pershe sharoshkove doloto Sharp Hyuz U 1920 ti rr buli stvoreni kilcevi burovi koronki armovani tverdosplavnimi rizcyami ideya nimeckogo inzhenera Lomana a v 1940 rr dribnoalmazni burovi koronki j dolota robocha chastina instrumentu m yaka metalokeramichna matricya v yaku vpresovani dribni kristali almaziv sho mozhut rujnuvati girski porodi bud yakoyi micnosti Ce vidobrazilos na suchasnih konstrukciyah sharoshok Odniyeyu zi skladnih problem yaki vinikali pri burinni sverdlovini osoblivo pri rotornomu sposobi bula problema germetizaciyi zatrubnogo prostoru mizh obsadnimi trubami i stinkoyu sverdlovini Pershu izolyacijnu operaciyu iz zastosuvannyam portlandcementu bulo vikonano u SShA u 1903 r na sverdlovini ploshi Laptos Kaliforniya Tehnichno cyu zh problemu bulo virisheno v 1906 r inzhenerom A Bogushevskim zakachuvannyam cementnogo rozchinu v obsadnu kolonu z podalshim vitisnennyam jogo cherez niz koloni v zatrubnij prostir U 1910 r analogichnij sposib cementuvannya shlyahom zastosuvannya dvoh rozdilnih probok zaproponuvav amerikanskij inzhener A Perkins z Kaliforniyi U 1918 r na Prikarpatti zapochatkovano tamponuvannya sverdlovin za metodom A Perkinsa nazva sverdlovini ne zbereglas Cej sposib i donini zalishayetsya osnovnim pri budivnictvi sverdlovin U 1920 r u Prikarpatti firma Gazolina vpershe zaprovadila rotorne burinnya na glinistij promivalnij ridini U 1922 r bakinskij inzhener Matvij Kapelyushnikov rozrobiv pershij uspishnij gidravlichnij vibijnij dvigun turbobur Istoriya turbobura dviguna rozmishenogo bezposeredno nad burovim dolotom pochinayetsya z patentu amerikanskogo inzhenera H Krossa 1873 r yakij zaproponuvav gidravlichnu burilnu odnostupinchastu turbinu U 1883 r amerikanec Dzh Vestingauz skonstruyuvav turbinnij vibijnij dvigun U 1890 r ukrayinskij inzhener K Simchenko pracyuyuchi u Baku zapatentuvav rotacijnij vibijnij dvigun a na pochatku HH st polskij inzhener Volskij skonstruyuvav shvidkisnij vibijnij gidravlichnij dvigun taran Volskogo yakij stav prototipom suchasnih gidrovidbijnikiv Ale same zavdyaki dvigunu Kapelyushnikova u 1924 r v Azerbajdzhani v Suruhanah bula proburena persha v sviti sverdlovina za dopomogoyu turbobura sho zapochatkuvalo istoriyu turbinnogo burinnya Protyagom desyatirichchya trest Aznafta shiroko zastosovuvav turbobur Kapelyushnikova a v podalshomu vin sluguvav prototipom dlya novih progresivnih konstrukcij yaki stali osnovnim zasobom burinnya naftovih i gazovih sverdlovin Znachnoyu perevagoyu vibijnogo dviguna ye te sho promivna ridina yaka zakachuyetsya v sverdlovinu odnochasno obertaye turbinu dviguna Pri comu nepotribno obertati vsyu burovu kolonu yak ce robilosya ranishe sho dalo velikij ekonomichnij efekt pri burinni na znachnij glibini Protyagom 1933 1940 rr bulo stvoreno bagatostupinchasti bezreduktorni turboburi riznih tipiv kerivnik rozrobki P Shumilov U 1930 h rr u SShA projshov uspishne viprobuvannya elektrobur yakij opuskali v sverdlovinu na kabeli kanati U 1937 1940 rr radyanskimi vinahidnikami A Ostrovskim N Grigoryanom A Bogdanovim rozrobleno konstrukciyu vibijnogo elektrichnogo dviguna elektrobura U 1943 r u Prikarpatti pochali osvoyuvati obertove burinnya z vikoristannyam promivalnih glinistih ridin Z 1944 r turbinnij sposib burinnya pochali shiroko zastosovuvati v naftogazonosnih rajonah Rosiyi U 1947 r bulo vprovadzheno koronku frez dlya vidboru kerna a takozh upershe v Ukrayini zastosovano turbinne burinnya na sverdlovini u Borislavi Visoki tehniko ekonomichni pokazniki burinnya turboburom spriyali tomu sho z 1952 r v Ukrayini i v SRSR rotornij sposib postupivsya turbinnomu sposobu U 1957 r u Prikarpatti probureno pershu rozgaluzheno gorizontalnu sverdlovinu yaka mala p yat stovburiv z riznimi azimutami z vidstannyu mizh viboyami vid 40 do 120 m U 1958 r v Ukrayini na Prikarpatti rozrobleno gidromishalku dlya prigotuvannya promivalnogo glinistogo rozchinu gidromonitornim sposobom yaka dala mozhlivist zbilshiti produktivnist praci u 20 raziv U 1961 r na Prikarpatti bulo vpershe zastosovano almazni dolota diametrom 188 mm u sverdlovini Oriv 21 U 1962 r pri burinni sverdlovin u zonah poglinannya Borislava pochali vikoristovuvati solyanu i parafinovu naftu dlya pidvishennya gustini promivalnogo glinistogo rozchinu U 1966 r na Prikarpatti u sverdlovini Ulichne 31 vpershe zastosuvali burinnya z produvannyam viboyu povitryam sho znachno zbilshilo prohodku na doloto ta mehanichnu shvidkist vpershe u sverdlovini Popeli 4 zastosuvali doloto z nadtverdogo splavu INM a u sverdlovinah Pivnichnij Borislav 15 i Ivaniki 9 gazoturbinnij dvigun U 1966 r v SRSR vinahidnikami M Gusmanom S Nikomarovim Yu Zaharovim ta inshimi bulo rozrobleno gvintovij vibijnij dvigun U 1969 1975 rr u Dolinskomu naftopromislovomu rajoni vpershe burili sverdlovinu Shevchenkove 1 glibinoyu 7510 m u yakij plastovij tisk syagav 135 MPa a temperatura 1850S U 1973 r na Prikarpatti bulo zaprovadzheno turbinno rotorne burinnya u poyednanni z almaznimi dolotami CSM 292 ta CSM 267 U 1974 r na Prikarpatti vpershe zastosovano bezperebijne obvazhnennya glinistogo rozchinu pri gazoproyavah sverdlovin U 1977 r na Prikarpatti dlya burinnya pohilo spryamovanih sverdlovin buli zastosovani elektroburi z telemetrichnimi sistemami STE 164 Rozrobki Ukrayinskogo naukovo doslidnogo geologorozviduvalnogo institutu UkrNDGRI Zaznachimo efektivni rozrobki Ukrayinskogo naukovo doslidnogo geologorozviduvalnogo institutu UkrNDGRI teperishnya nazva UkrDGRI zokrema Poltavskogo viddilennya v drugij polovini HH st u kinci 1960 h rr rozrobleno termostijki bezusadochni zolo cementni tamponazhni sumishi dlya cementuvannya obsadnih kolon v intervali temperatur 20 150 ºS Vidtodi novi tamponazhni zolo cementni kompoziciyi znajshli shiroke zastosuvannya v bagatoh regionah todishnogo SRSR u kinci 1970 h rr rozrobleno novi promivalni ridini z malim vmistom tverdoyi fazi na pochatku 1980 h rr ingibovani promivalni ridini potim polimerni hlorkaliyevi promivalni ridini novi rozrobki v oblasti promivalnih ridin oderzhali shiroke zastosuvannya v derzhavnih geologichnih ob yednannyah Ukrayini Poltavanaftogazgeologiya Chernigivnaftogazgeologiya Krimgeologiya i Zahidgeologiya u 1980 h rr stvoreno peresuvni kompleksni defektoskopichni laboratoriyi PKDL nerujnivnih metodiv kontrolyu trub i burovogo obladnannya yaki oderzhali shiroke zastosuvannya majzhe v usih naftogazonosnih regionah kolishnogo SRSR Pakistani Afganistani Bolgariyi Polshi V yetnami Yemeni Efiopiyi ta Kubi u kinci 1980 h na pochatku 1990 h rr rozrobleno bezklinkerni termostijki tamponazhni sumishi sho rozshiryuyutsya pri tverdinni yaki pochali masovo zastosovuvatis v derzhavnih geologichnih pidpriyemstvah Ukrayini i v burovih pidpriyemstvah naftovoyi i gazovoyi promislovosti a takozh za mezhami Ukrayini v kolishnomu SRSR u kinci 1980 h na pochatku 1990 h rr rozrobleno tehnologiyu biohimichnoyi likvidaciyi naftovih zabrudnen iz poverhni shlamovih ambariv i gruntiv iz zastosuvannyam specialnih bakterij LiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Ukrayinska naftogazova enciklopediya za zagalnoyu redakciyeyu V S Ivanishina Lviv Spolom 2016 603 s il tabl ISBN 9789669191403 Kockulich Ya S Kochkodan Ya M Burinnya naftovih i gazovih sverdlovin Kolomiya 1999 504 s Mislyuk M A Ribchich I J Yaremijchuk R S Burinnya sverdlovin Dovidnik K Interpres LTD 2002 TT 1 2 3 4 5 Yaremijchuk R S Voznij V R Osnovi girnichogo virobnictva Pidruchnik Kiyiv Ukrayinska kniga 2000 S 360 ISBN 966 7327 52 3 Bojko V S Bojko R V Tlumachno terminologichnij slovnik dovidnik z nafti i gazu Tt 1 2 2004 2006 rr 560 800 s Bileckij V S Osnovi naftogazovoyi spravi V S Bileckij V M Orlovskij V I Dmitrenko A M Pohilko Poltava PoltNTU Kiyiv FOP Halikov R H 2017 312 s Bileckij V S Gajko G I Orlovskij V M Istoriya ta perspektivi naftogazovidobuvannya Navchalnij posibnik V S Bileckij ta in Harkiv NTU HPI Kiyiv NTUU KPI imeni Igorya Sikorskogo Poltava PIB MNTU im akademika Yu Bugaya Kiyiv FOP Halikov R H 2019