Історія освоєння мінеральних ресурсів Північної Америки
Початок освоєння мінеральних ресурсів Північної Америки пов'язаний з появою тут значних груп переселенців з Азії. Найдавніші палеолітичні поселення датуються 38-25 тис. років тому. Для виготовлення численних кам'яних знарядь давні люди використовували кремінь. Обробка кременю в Північній Америці продовжувалася аж до колонізації Америки і навіть до 19 ст. Глина для керамічного посуду добувалася в широких масштабах починаючи з 4-2-го тис. до н. е. На півдні континенту глину використовували для житлових і господарчих споруд, а також скульптурних зображень. З кінця 1-го тис. до н. е. (цивілізація Чальчуапа) великих обсягів досягає видобуток будівельного каменя для зведення храмів і скульптур. У часи Древнього царства майя (рубіж н. е.) вона ще збільшується. Розробка рудних мінералів у Північній Америці аж до епохи колонізації була обмеженою (головним чином, мідь). Видобуток дорогоцінних металів був основним стимулом європейської колонізації Північної Америки у 15-17 ст. Після відкриття багатих родовищ руд срібла в Центральній Мексиці (Сакатекас, Гуанахуато і інш.) в 40-х рр. 16 ст. ця країна разом з Перу стала основним постачальником срібла в Європу. У 60-і рр. 16 ст. срібло починають отримувати шляхом амальгамації. У 1565-75 його видобуток за вартістю перевищував вартість золота, виробленого в цій же колоніальній провінції (Нова Іспанія). Рудники дорогоцінних металів працювали також на Антильських островах, на острові Гаїті, на території Гондурасу і Гватемали.
Виплавкою заліза з болотяних руд на сході США займалися з 1645 англійці, поступово цей промисел розповсюджувався на півдні і заході Америки. Залізо виплавлялося на деревному вугіллі. Кам'яне вугілля почали видобувати у 18 ст. (долина річки Міссісіпі). У сер. течії річки ще у 17 ст. французькими місіонерами були відкриті родовища свинцевої руди (розробка з 1721). У цей час у східних штатах розвивається видобуток мідних, свинцевих, залізних руд, особливо у зв'язку з військовими потребами. У штаті Нью-Джерсі близько 1755 уперше застосовують паровий двигун для водонасосів. З середини 18 ст. розробляють зал. руди в Канаді, інтенсифікується видобуток срібла у Мексиці. У 19 ст. континент потрясли «золоті лихоманки» в Каліфорнії (1849), у Британській Колумбії (Канада, 1858), на Алясці (1880—1902).
Нафтовий бум пов'язаний з початком буріння свердловин в Аппалачах (США) в 1859, де незабаром нафтовидобуток став найбільшим у світі. З 1844 почалася розробка руд міді на півострові Ківіно, тут же на озері Верхнє відкриті родовища залізної руди, видобуток якої у 1873 досягає 1 млн тонн на рік. Найактивніше гірничодобувна промисловість розвивається на заході і на півночі материка. У 90-і рр. родовища залізної руди відкриті на острові Ньюфаундленд і на Атлантичному узбережжі Канади. З 1860 вугілля добувається на острові Ванкувер. У 1855 виявлено природний газ в преріях Канади. У 70-і рр. відкриті поклади азбесту в провінції Квебек, в 1892 — родовище свинцево-цинкових руд Салліван (Британська Колумбія). У 60 80-і рр. добувають руди нікелю, міді, свинцю в пров. Півн. Онтаріо. На початку 20 ст. відкрите велике родовище мідних руд в долині р. Коппер на Алясці.
Попри те, що історія гірництва на континенті нараховує багато віків, експлуатація корисних копалин в промислових масштабах почалася 100—150 років тому.
Див. також
Джерела
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Pivnichnoyi Ameriki Pochatok osvoyennya mineralnih resursiv Pivnichnoyi Ameriki pov yazanij z poyavoyu tut znachnih grup pereselenciv z Aziyi Najdavnishi paleolitichni poselennya datuyutsya 38 25 tis rokiv tomu Dlya vigotovlennya chislennih kam yanih znaryad davni lyudi vikoristovuvali kremin Obrobka kremenyu v Pivnichnij Americi prodovzhuvalasya azh do kolonizaciyi Ameriki i navit do 19 st Glina dlya keramichnogo posudu dobuvalasya v shirokih masshtabah pochinayuchi z 4 2 go tis do n e Na pivdni kontinentu glinu vikoristovuvali dlya zhitlovih i gospodarchih sporud a takozh skulpturnih zobrazhen Z kincya 1 go tis do n e civilizaciya Chalchuapa velikih obsyagiv dosyagaye vidobutok budivelnogo kamenya dlya zvedennya hramiv i skulptur U chasi Drevnogo carstva majya rubizh n e vona she zbilshuyetsya Rozrobka rudnih mineraliv u Pivnichnij Americi azh do epohi kolonizaciyi bula obmezhenoyu golovnim chinom mid Vidobutok dorogocinnih metaliv buv osnovnim stimulom yevropejskoyi kolonizaciyi Pivnichnoyi Ameriki u 15 17 st Pislya vidkrittya bagatih rodovish rud sribla v Centralnij Meksici Sakatekas Guanahuato i insh v 40 h rr 16 st cya krayina razom z Peru stala osnovnim postachalnikom sribla v Yevropu U 60 i rr 16 st sriblo pochinayut otrimuvati shlyahom amalgamaciyi U 1565 75 jogo vidobutok za vartistyu perevishuvav vartist zolota viroblenogo v cij zhe kolonialnij provinciyi Nova Ispaniya Rudniki dorogocinnih metaliv pracyuvali takozh na Antilskih ostrovah na ostrovi Gayiti na teritoriyi Gondurasu i Gvatemali Viplavkoyu zaliza z bolotyanih rud na shodi SShA zajmalisya z 1645 anglijci postupovo cej promisel rozpovsyudzhuvavsya na pivdni i zahodi Ameriki Zalizo viplavlyalosya na derevnomu vugilli Kam yane vugillya pochali vidobuvati u 18 st dolina richki Missisipi U ser techiyi richki she u 17 st francuzkimi misionerami buli vidkriti rodovisha svincevoyi rudi rozrobka z 1721 U cej chas u shidnih shtatah rozvivayetsya vidobutok midnih svincevih zaliznih rud osoblivo u zv yazku z vijskovimi potrebami U shtati Nyu Dzhersi blizko 1755 upershe zastosovuyut parovij dvigun dlya vodonasosiv Z seredini 18 st rozroblyayut zal rudi v Kanadi intensifikuyetsya vidobutok sribla u Meksici U 19 st kontinent potryasli zoloti lihomanki v Kaliforniyi 1849 u Britanskij Kolumbiyi Kanada 1858 na Alyasci 1880 1902 Naftovij bum pov yazanij z pochatkom burinnya sverdlovin v Appalachah SShA v 1859 de nezabarom naftovidobutok stav najbilshim u sviti Z 1844 pochalasya rozrobka rud midi na pivostrovi Kivino tut zhe na ozeri Verhnye vidkriti rodovisha zaliznoyi rudi vidobutok yakoyi u 1873 dosyagaye 1 mln tonn na rik Najaktivnishe girnichodobuvna promislovist rozvivayetsya na zahodi i na pivnochi materika U 90 i rr rodovisha zaliznoyi rudi vidkriti na ostrovi Nyufaundlend i na Atlantichnomu uzberezhzhi Kanadi Z 1860 vugillya dobuvayetsya na ostrovi Vankuver U 1855 viyavleno prirodnij gaz v preriyah Kanadi U 70 i rr vidkriti pokladi azbestu v provinciyi Kvebek v 1892 rodovishe svincevo cinkovih rud Sallivan Britanska Kolumbiya U 60 80 i rr dobuvayut rudi nikelyu midi svincyu v prov Pivn Ontario Na pochatku 20 st vidkrite velike rodovishe midnih rud v dolini r Kopper na Alyasci Popri te sho istoriya girnictva na kontinenti narahovuye bagato vikiv ekspluataciya korisnih kopalin v promislovih masshtabah pochalasya 100 150 rokiv tomu Div takozhGirnicha promislovist Pivnichnoyi AmerikiDzherelaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s